Постанова

від 27.12.2023 по справі 400/5262/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/5262/23

Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.,

повний текст судового рішення

складено 15.06.2023, м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача:Яковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області, а саме:

- визнання протиправними дії щодо відмови у встановлені ОСОБА_3 статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення;

- зобов`язання встановити ОСОБА_3 статус члена сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення встановленого зразка.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 (в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ) подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції, в порушення вимог КАС України, не направлено на адресу апелянта копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви, а також розглянуто справу без участі апелянта.

При цьому, апелянт вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому повноважень та розглянув позовні вимоги, які не можуть бути розглянутими за правилами, встановленими КАС України.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції не міг задовольняти похідної позовної вимоги позивача, без задоволення основної позовної вимоги, а також безпідставно не надав правової оцінки факту пропуску позивачем 6-місячного строку звернення до суду.

В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог у даній справі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Гонорівка, Піщанського району, Вінницької області.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, « ОСОБА_3 » (рос.мов.) та « ОСОБА_7 » (рос.мов.) шлюб розірвано 30 червня 1987 року.

В 2022 році ОСОБА_5 проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України.

При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Давидов Брод, Бериславського району, Херсонської області.

В жовтні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області із заявою про встановлення статусу «члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни».

Проте, 19 жовтня 2022 року Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області листом №1800/03/03115 повідомлено ОСОБА_3 про неможливість встановлення статусу «члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни», оскільки прізвища загиблого « ОСОБА_8 » не співпадає з прізвищем сина заявника « ОСОБА_9 ».

При цьому, в жовтні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Вознесенського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_3 та встановлено факт, що ОСОБА_10 є сином ОСОБА_3 .

В свою чергу, постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області скасовано, а справу закрито, з роз`ясненням права на звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Тому, не погоджуючись з отриманою відмовою від Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання спірного статусу.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно ч. 2 ст. 42 КАС України, у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно ч. 1 ст. 51 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають права позивача.

Згідно ч. 2 ст. 51 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 174 КАС України, одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності відмови Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області у встановлені ОСОБА_3 статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення, відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За наслідком розгляду даної справи, судом першої інстанції визнано право ОСОБА_3 на отримання статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни та отримання відповідного посвідчення, відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Між тим, судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у даній справі залучено ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до розгляду справи у статусі третьої особи.

При цьому, зазначеною третьою особою подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в частині висновку про задоволення позовних вимог.

В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в частині висновку про задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги третьої особи, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, апелянт є учасником справи, який згідно положень ч. 2 ст. 51 КАС України, як третя особи, має права та обов`язки, визначені у ст. 44 КАС України, зокрема, право на оскарження судових рішень, яке кореспондується з правом на апеляційне оскарження, встановлене ч. 1 ст. 293 КАС України.

Між тим, в контексті завдань адміністративного судочинства, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів особи, а тому права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржувана відмова у встановлені позивачу статусу члена сім`ї загиблого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення, як акт індивідуальної дії, породжує права й обов`язки тільки для того суб`єкта, якому його адресовано, тобто для позивача.

Водночас, відсутність у будь-якої особи, окрім позивача, прав чи обов`язків, пов`язаних з виданням оскаржуваної відмови, не породжує і права на захист для інших осіб, окрім позивача.

Тобто, право на захист це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця певного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

Між тим, колегія суддів зазначає, що третьою особою під час розгляду даної справи, зокрема в доводах апеляційної скарги, не визначено жодного права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку за наслідком перевірки правомірності оскаржуваної відмови суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів зазначає, що третьою особою не зазначається про можливе настання для неї негативних наслідків за наслідком задоволення судом першої інстанції частини позовних вимог.

Тому, оскільки третя особа не є потерпілою особою від оскаржуваної відмови суб`єкта владних повноважень, та оскільки оскаржувана відмова, як і рішення суду першої інстанції, в частині висновку про задоволення позовних вимог, не спричиняють настання негативних для третьої особи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, в частині висновку про задоволення позовних вимог жодним чином не впливає на права, свободи та інтереси третьої особи.

Схожий правовий підхід до визначення кола порушених прав, свобод та інтересів третьої особи на стадії перегляду судових рішень викладено в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року (справа № 640/15978/19).

Враховуючи викладене, колегією суддів не надається правова оцінка висновку суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .

Крім того, враховуючи зазначений висновок, колегією суддів також не надається правова оцінка доводам апелянта про порушення позивачем строків звернення до суду у даній справі, так як вказані обставини також не впливають на права, свободи та інтереси апелянта, а також не є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, перелік яких визначено в ч. 3 ст. 317 КАС України.

З іншого боку, колегія суддів враховує, що апелянт був долучений до розгляду даної справи ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року, а як наслідок мав право на отримання копії позовної заяви, копій судових рішень, а також право на участь у судових засіданнях.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази направлення третій особі копії позовної заяви, ухвали про відкриття провадження, а також докази, що підтверджують факт сповіщення третьої особи про дату, час і місце проведення судових засідань.

При цьому, згідно п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, так як останнім допущено порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, з ухваленням у справі нового рішення, аналогічного змісту.

Крім того, щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції правил юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 319 КАС України, порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених ст. 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що підтвердження судом першої інстанції факту наявності у позивача сина при розгляді даного публічно-правого спору не свідчить про порушення правил юрисдикції адміністративних судів, так як встановлення такого факту в адміністративній справі не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 23 травня 2022 року (справа 539/4118/19).

Тому, керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Задовольнити частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 .

Скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради Миколаївської області встановити ОСОБА_3 статус члена сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення встановленого зразка.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 .

Понесені апелянтом судові витрати покласти на апелянта.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян