Рішення

від 15.06.2023 по справі 440/3927/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3927/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛОЯР" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і суми грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЛОЯР" (далі по тексту - ТОВ "Малояр" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Полтавській області / відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2022 року № 4197/0406 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 15565 грн.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказує на протиправність оскаржуваного рішення. Зазначає, що відповідачем призначено та проведено перевірку з порушенням вимог Податкового кодексу України. Крім того, ТОВ "Малояр" 03 листопада 2022 року подано уточнюючий розрахунок зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно якого було включено дві податкові накладні на суму 15564,80 грн до складу податкових зобов`язань з ПДВ за червень 2022 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16 травня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на позов. У відзиві на позов відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність висновків перевірки. Зазначив, що відповідно до пункту 69.2 статті 69 Закону України від 12 травня 2022 року № 2260 податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються крім камеральних перевірок. Камеральні перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди: червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року. Так, в ході проведеної перевірки встановлено, що ТОВ "Малояр" самостійно виписано та відправлено на реєстрацію три податкові накладні на суму ПДВ 31129,60 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто платник усвідомлював про обов`язок в подальшому відображати податкове зобов`язання по виписаним податковим накладним. Після отримання акту перевірки, ТОВ "Малояр" 03 листопада 2022 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за червень 2022 року, у якому включає до складу податкового зобов`язання податкову накладну № 3 від 15 червня 2022 року на суму ПДВ 14592 грн та податкову накладну № 2 від 27 червня 2022 року на суму ПДВ 978,80 грн, при цьому, виключає зі складу податкових зобов`язань податкову накладну № 1 від 15 червня 2022 року на суму ПДВ 15564,80 грн. Однак, згідно відомостей Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Малояр" в червні 2022 року відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України складено та направлено на реєстрацію три податкові накладні на загальну суму ПДВ 31129,60 грн (а.с. 78-80).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ "Малояр" (код ЄДРПОУ 36410665) зареєстровано як юридична особа 03 лютого 2021 року, номер запису 100585107008006772 (а.с. 33-34).

15 червня 2022 року ТОВ "Малояр" складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 1 на загальну суму 93388,80 грн, в тому числі ПДВ 15564,80 грн (а.с. 9).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 липня 2022 року, реєстрацію податкової накладної № 1 від 15 червня 2022 року зупинено (а.с. 10).

10 серпня 2022 року Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 7185810/36410665 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15 червня 2022 року № 1 на загальну суму 93388,80 грн, в тому числі ПДВ 15564,80 грн (а.с. 11).

15 червня 2022 року ТОВ "Малояр" складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 3 на загальну суму 87552 грн, в тому числі ПДВ 14592 грн (а.с. 14).

Вищевказана податкова накладна зареєстрована 15 серпня 2022 року (а.с. 93).

27 червня 2022 року ТОВ "Малояр" складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 2 на загальну суму 5836,80 грн, в тому числі ПДВ 972,80 грн (а.с. 16).

Вищевказана податкова накладна зареєстрована 15 серпня 2022 року (а.с. 93).

18 липня 2022 року ТОВ "Малояр" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2022 року в якій самостійно визначило суму грошового зобов`язання в розмірі 15398 грн (а.с. 98-99).

Як випливає з додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року, податкове зобов`язання в розмірі 15565 грн ТОВ "Малояр" розрахувало на підставі податкової накладної № 1 від 15 червня 2022 року (а.с. 100-101).

20 жовтня 2022 року ГУ ДПС у Полтавській області складено акт камеральної перевірки № 4988/16-31-04-06-03/36410665, за висновками якого встановлено порушення ТОВ "Малояр" пункту 201.10 статті 201, статті 187 Податкового кодексу України, а саме занижено податкове зобов`язання на суму ПДВ у розмірі 15564,80 грн (а.с. 81-88).

Я слідує з акту камеральної перевірки № 4988/16-31-04-06-03/36410665, вищевказаних висновків контролюючий орган дійшов оскільки: "Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що платником ТОВ "Малояр" (податковий номер 36410665) в червні 2022 року відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу складено та направлено на реєстрацію три податкові накладні на загальну суму ПДВ 31129,60 грн в т.ч податкову накладну від 15 червня 2022 року №1 реєстрацію якої було зупинено відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165 на суму ПДВ 15564.80 грн. Податкову накладну №1 від 15 червня 2022 року включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за червень 2022 року та відображено в таблиці 1.1 Додатку 1 до декларації з ПДВ за червень 2022 року. Податкові накладні №3 від 15 червня 2022 року на суму ПДВ 14592,00 грн та №2 від 27 червня 2022 року на суму ПДВ 972,80 грн зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних та не включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за червень 2022 року.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що платником ТОВ "Малояр" (податковий номер 36410665) відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу складено та направлено на реєстрацію дві податкові накладні на суму ПДВ 15564,80 грн, які не включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за червень 2022 року.

Платником ТОВ "Малояр" самостійно виписано та відправлено на реєстрацію три податкові накладні на суму ПДВ 31129,60 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто платник усвідомлював про обов`язок в подальшому відображати податкове зобов`язання по виписаним податковим накладним".

Копію акту камеральної перевірки № 4988/16-31-04-06-03/36410665 направлено на зареєстровану адресу ТОВ "Малояр" та згідно рекомендованого повідомлення про вручення отримано 30 жовтня 2022 року (а.с. 89).

17 листопада 2022 року ГУ ДПС у Полтавській області складено податкове повідомлення-рішення № 4197/0406, яким ТОВ "Малояр" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 15565 грн та застосовано штрафні санкції (25%) в розмірі 3891,25 грн (а.с. 90-91).

Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 17 листопада 2022 року № 4197/0406, яким ТОВ "Малояр" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 15565 грн та застосовано штрафні санкції (25%) в розмірі 3891,25 грн, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, окрім іншого, стверджує про наявність порушень при призначенні та здійсненні перевірки, зокрема вказує на пропуск строку проведення перевірки.

Суд зазначає, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22 вересня 2020 року по справі № 520/8836/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17, відступивши від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Порядок призначення та здійснення фактичних перевірок врегульовано нормами ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Таким чином, захід податкового контролю з питання дотримання приватною особою податкової дисципліни у випадку формування показників податкового зобов`язання з податку на додану вартість конкретного звітного податкового періоду за рахунок податкових накладних складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути проведений контролюючим органом у формі камеральної перевірки, оскільки у ході названого контролю підлягають використанню виключно податкова декларація суб`єкта господарювання з податку на додану вартість та відомості Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 76.1. статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків або відображених у системах електронного адміністрування податку на додану вартість та електронного адміністрування реалізації пального.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

Так, 18 липня 2022 року ТОВ "Малояр" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2022 року в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 15398 грн.

Згідно із пунктом 76.3. статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

У свою чергу Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року № 2260-IX розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.

Згідно із підпунктом 69.2 пункту 69 розділу XX "Перехідні положення" ПК України Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок; б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що камеральна податкова перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість за червень повинна була бути проведена не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Як встановлено в ході розгляду справи камеральна перевірка даних податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Малояр" за червень 2022 року проведена у строки встановлені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року № 2260-IX.

Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України №159/28289, затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Порядок №21), який визначає, що податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів, платежів" подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V «"Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Згідно із пунктом 2 розділу I Порядку №21 подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

В силу положень 6 розділу I Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Звідси слідує, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками є складовою податкової звітності з податку на додану вартість.

Пунктами 1-5 розділу IV Порядку №21 регламентовано, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.

В силу положень пункту 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу (пункт 50.2 статті 50 ПК України).

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України. При цьому таке право має бути реалізоване не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання

Встановлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати і після проведення перевірки.

Більш того, можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 22 квітня 2021 року (справа №360/3701/19), від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 3 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи 18 липня 2022 року ТОВ "Малояр" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2022 року, в якій самостійно визначило суму грошового зобов`язання в розмірі 15398 грн (а.с. 98-99).

20 жовтня 2022 року ГУ ДПС у Полтавській області складено акт камеральної перевірки № 4988/16-31-04-06-03/36410665, за висновками якого встановлено порушення ТОВ "Малояр" пункту 201.10 статті 201, статті 187 Податкового кодексу України, а саме занижено податкове зобов`язання на суму ПДВ у розмірі 15564,80 грн (а.с. 81-88).

Копію акту камеральної перевірки № 4988/16-31-04-06-03/36410665 направлено на зареєстровану адресу ТОВ "Малояр" та згідно рекомендованого повідомлення про вручення отримано 30 жовтня 2022 року.

17 листопада 2022 року ГУ ДПС у Полтавській області складено податкове повідомлення-рішення № 4197/0406, яким ТОВ "Малояр" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 15565 грн та застосовано штрафні санкції (25%) в розмірі 3891,25 грн

У свою чергу 03 листопада 2022 року ТОВ "Малояр" подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2022 року (а.с. 94-95).

Згідно додатку 1 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2022 року ТОВ "Малояр" у розділі I Податкові зобов`язання відображені відомості про зобов`язання по податковій накладній № 3 від 15 червня 2022 року на суму 14592 грн та по податковій накладній № 2 від 27 червня 2022 року на суму 972,80 грн (а.с. 96-97).

Таким чином, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2022 року ТОВ "Малояр" подано до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 17 листопада 2022 року.

Стосовно тверджень відповідача, що за результатами подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок декларації за червень 2022 року сума зобов`язань залишена без змін, та складає 15565 грн, суд зазначає, що як слідує з акту перевірки податкові накладні №3 від 15 червня 2022 року на суму ПДВ 14592,00 грн та №2 від 27 червня 2022 року на суму ПДВ 972,80 грн зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних та не включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за червень 2022 року.

Однак, як зазначено судом вище згідно додатку 1 до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2022 року ТОВ "Малояр" у розділі I Податкові зобов`язання відображені відомості про зобов`язання по податковій накладній № 3 від 15 червня 2022 року на суму 14592 грн та по податковій накладній № 2 від 27 червня 2022 року на суму 972,80 грн.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у Полтавській області протиправно склало повідомленням-рішенням від 17 листопада 2022 року № 4197/0406.

Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 17 листопада 2022 року № 4197/0406.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Малояр" (код ЄДРПОУ 36410665, вул. Небесної Сотні, 24/37, м. Кременчук, Полтавська область) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 17 листопада 2022 року № 4197/0406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малояр" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.О. Удовіченко