Постанова

від 06.06.2023 по справі 520/28587/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 р.Справа № 520/28587/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

представника позивача Овсянника С.А.

представника відповідача Головаша П.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 (суддя Заічко О.В.; м. Харків; повний текст складено 30.06.2022) по справі № 520/28587/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРЕЙД КО"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Трейд Ко" (далі по тексту - позивач, ТОВ «Глобал Трейд Ко») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУДПС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.12.2021 № 00289510706, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейд Ко» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 4 393 245 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 1 098 311 грн. 25 коп., та від 10.12.2021 № 00289550706, яким позивача зобов`язано скласти та здійснити реєстрацію в ЄРПН зведених податкових накладних всього на загальну суму 4 393 245 грн., в тому числі за вересень 2021 року у сумі 4 393 245 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків акту перевірки, є необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства. Позивач вважає, що висновки акту перевірки спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про наявність договорів, що забезпечували виробничу необхідність у складських приміщеннях відповідно до суті та характеру господарських операцій, а контролюючим органом не прийнято до уваги обставини реальності господарських операції з придбання такої продукції ТОВ «Глобал Трейд Ко» у своїх контрагентів-постачальників, з огляду на факт чинності таких правочинів та відсутності дефектів у первинних документах, якими вони супроводжувались.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 по справі № 520/28587/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ТРЕЙД КО» (вул. Малиновського, б. 3, м. Харків, 61152, код ЄДРПОУ 42549168) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.12.2021 № 00289510706 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 4 393 245 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 1 098 311 грн. 25 коп.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.12.2021 №00289550706, яким позивача зобов`язано скласти та здійснити реєстрацію в ЄРПН, зведених податкових накладних, всього на загальну суму 4 393 245 грн., в тому числі за вересень 2021року у сумі 4 393 245 гривень.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ТРЕЙД КО» (вул. Малиновського, б. 3, м. Харків, 61152, код ЄДРПОУ 42549168) витрати по оплаті судового збору у розмірі 24 810 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 копійок).

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 по справі № 520/28587/21, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Глобал Трейд Ко» відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вказує, що неможливо підтвередити наявність залишків ТМЦ у ТОВ «Глобал Трейд Ко».

Зазначає, що до перевірки позивачем надані договори складського зберігання укладені із ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «НОВААГРО» (код ЄДРПОУ: 40557237) та ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 42680435), при цьому, до перевірки не надані акти приймання-передачі, первинні документи, що свідчать про транспортування продукції на місце зберігання, тобто неможливо з`ясувати який саме товар та у якому обсязі знаходився на зберіганні у ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «НОВААГРО» та який у ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД». Вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а відтак не може відкривати у повному обсязі зміст господарської операції.

Зазначає, що при проведенні аналізу ЄРПН, виписаних податкових накладних встановлено, що ані ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД», ані ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «НОВААГРО» не здійснювали реєстрацію податкових накладних на складське зберігання та інші супутні послуги за вересень 2021 року на адресу ТОВ «Глобал Трейд Ко». Також вказує, що ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області (Холодногірський район м. Харкова), вид діяльності підприємства - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Відомості про об`єкти оподаткування ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» відсутні, інформація щодо наявних орендованих або власних основних фондів, офісних та складських приміщень відсутня, відповідна звітність (звіт 20-ОПП, фінансова звітність, інше) до ГУ ДПС у Харківській області не подавалась. При проведенні аналізу ЄРПН, отриманих податкових накладних, з номенклатурою, що свідчить про отримання в оренду складських приміщень, не було.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що доводи апелянта стосовно відсутності доказів із забезпечення позивачем належних умов зберігання маргарину у відповідності до зазначених ним ДСТУ та ГОСТам спростовуються через хибне уявлення щодо мети використання придбаної позивачем продукції. Вказує, що позивачем був придбаний у ТОВ «Харчові продукти» маргарин (Жир заміник молочного жиру) у якості харчових відходів, з метою продажу такого маргарину (технічного/не харчового) у якості біологічної харчової домішки для тварин.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейд Ко» пройшло процедуру державної реєстрації та зареєстроване за юридичною/податковою адресою: 61152, м. Харків, вул. Малиновського, 3.

Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейд Ко», за результатами якої складений акт № 20891/20-40-07-06-10/42549168 від 19.11.2021, яким встановлено порушення ТОВ «Глобал Трейд Ко»: п.198.5, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань за вересень 2021 року на суму ПДВ 4 393 245 грн., а також п.198.5, ст. 198 Податкового кодексу України, а саме не складено і не заповнено в ЄРПН в термін, встановлений Кодексом для такої реєстрації, зведені податкові накладні, всього на загальну суму ПДВ 4 393 245 грн., у тому числі за вересень 2021 року суму ПДВ 4 393 245грн..

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення: №00289510706 від 10.12.2021, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейд Ко», код ЄДРПОУ 42549168, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 4 393 245 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями - 1 098 311 грн. 25 коп.; №00289550706 від 10.12.2021, яким, серед іншого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейд Ко», код ЄДРПОУ 42549168, зобов`язано скласти та здійснити реєстрацію в ЄРПН зведених податкових накладних всього на загальну суму 4 393 245 грн., в тому числі за вересень 2021 року у сумі 4 393 245 грн..

Позивач, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з неправомірності винесених відносно ТОВ «Глобал Трейд Ко» податкових повідомлень - рішень від 10.12.2021 № 00289510706 та № 00289550706.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки ГУ ДПС у Харківській області про те, що в ході перевірки неможливо було встановити місце та умови зберігання товару на загальну суму 21 966 223 грн., серед якого: жир замінник молочного, маргарин, пшениця, засоби захисту рослин, інше. В підсумку, відповідач зазначив про неможливість підтвердити наявність залишків ТМЦ у сумі 21 966 223 грн., визначивши такі залишки як нестачу (абз. 3, 4 стор. 19 Акту перевірки). Додатково, в абзацах 4, 5 Акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що у випадку якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником податку товарів, для цілей розділу V цього кодексу, такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За наведених підстав, відповідач вважає, що ТОВ «Глобал Трейд Ко» на порушення п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ст. 189 Кодексу, та не складено та не зареєстровано в ЄРПН в термін, встановлений Податковим кодексом для такої реєстрації, зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ у постачальників, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 ст.189 Кодексу). Як наслідок, відповідач вважає, що ТОВ «Глобал Трейд Ко», в порушення п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, занижено ПДВ за вересень 2021 року у сумі 4 393 245 грн..

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016).

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом №1724 VIII від 03.11.2016).

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5. Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Перевіряючи висновки перевірки та як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на предмет їх відповідності положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у періоді, що перевірявся, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2021 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Харчові продукти України», код ЄДРПОУ 42824505.

Так, 20.09.2021 між ТОВ «Харчові продукти України», код ЄДРПОУ 42824505, (Продавець) та ТОВ «Глобал Трейд Ко» (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу продукції №200921-1 від 20.09.2021, згідно з п. 1.1 якого, Продавець зобов`язується передати товар, найменування, асортимент, кількість і вартість якого вказується у рахунку-фактури у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість. Пунктом 2.2 сторони визначили, що кількість Товару у кожній партії зазначається сторонами у видаткові накладній або у акті приймання-передачі Товару. Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Кожна видаткова накладна є невід`ємною частиною договору (п. 2.3 Договору). Загальна вартість Договору не обмежується і складається із вартості окремих партій товару, що підлягає передачі за цим Договором (п. 3.1 Договору).

На виконання умов зазначеного договору сторони склали наступні первинні документи:

- видаткова накладна №АІ-0000229 від 27.09.2021, за якою Продавець передав, а Покупець прийняв наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг (код УКТ ЗЕД 1517909919) у кількості 22,100 тон загальною вартістю 1 465 495,20 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №АІ-0000228 від 24.09.2021, за якою Продавець передав, а Покупець прийняв наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг (код УКТ ЗЕД 1517909919) у кількості 40,5 тон загальною вартістю 2 685 636 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №АІ-0000227 від 23.09.2021, за якою Продавець передав, а Покупець прийняв наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг (код УКТ ЗЕД 1517909919) у кількості 41 тона загальною вартістю 2 718 792, 00 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №АІ-0000226 від 22.09.2021, за якою Продавець передав, а Покупець прийняв наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг (код УКТ ЗЕД 1517909919) у кількості 41 тона загальною вартістю 2 718 792, 00 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна №АІ-0000225 від 21.09.2021, за якою Продавець передав, а Покупець прийняв наступний товар: Жир кондитерський «Для начинок-Т» моноліт 20 кг (код УКТ ЗЕД 1517909919) у кількості 3,585 тон загальною вартістю 207 033, 75 грн.; Жир кулінарний «Фрітюрний» моноліт 20 кг (код УКТ ЗЕД 1517909919) у кількості 10 тон загальною вартістю 554 037, 00 грн.; Маргарин «Вишуканий» 40% моноліт 10 кг (код УКТ ЗЕД 1517109000) у кількості 0,3 тони загальною вартістю 8575, 00 грн.; Маргарин «Вишуканий» 40% моноліт 20 кг (код УКТ ЗЕД 1517109000) у кількості 0,5 тон загальною вартістю 14583,34 грн.; Маргарин для листкового тіста Щедро «Слойка для класичних листових виробів» 80% моноліт 2 кг (код УКТ ЗЕД 1517109000) у кількості 1,76 тон загальною вартістю 82640,41 грн.; Маргарин столовий «Для тортів» 80% моноліт 20 кг (код УКТ ЗЕД 1517109000) у кількості 5 тон загальною вартістю 230 377,75 грн..

Матеріалами справи підтверджується, що за отриману продукцію ТОВ «Глобал Трейд Ко» здійснило часткову оплату у безготівковому порядку на користь продавця ТОВ «Харчові продукти України», що підтверджується банківськими виписками: від 21.10.2021 на суму 375 957,61 грн. та від 19.10.2021 на суму 422 667,00 грн..

Судом встановлено, що зберігання придбаного у ТОВ «Харчові продукти України» товару позивач здійснював на договірних засадах. Так, 01.09.2021 між ТОВ «Глобал Трейд Ко» (Поклажодавець) та ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» (Зберігач) був укладений договір зберігання №1, відповідно до п.1.1. якого, сторони визначили, що в порядку та на умовах, визначених цими договором за актом приймання-передавання, що є невід`ємною частиною цього договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на себе обов`язок зберігання на складі протягом строку дії цього Договору майно, перелік якого вказується в Акті приймання-передачі.

На виконання зазначеного договору зберігання №1 від 01.09.2021 його учасники склали акт приймання - передачі майна від 30.09.2021, відповідно до якого Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання наступний товар: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг у кількості 3,18 тон загальною вартістю 165 094,98 грн. з ПДВ; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг у кількості 220,427 тон загальною вартістю 12 184 582,97 грн. з ПДВ; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03АК» моноліт 20 кг у кількості 2,602 тон загальною вартістю 135 087,15 грн. з ПДВ; Жир кондитерський «Для начинок-Т» моноліт 20 кг у кількості 3,858 тон загальною вартістю 207 033, 75 грн.; Жир кулінарний «Фрітюрний» моноліт 20 кг у кількості 10 тон загальною вартістю 554 037,00 грн.; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг у кількості 0,3 тони загальною вартістю 8 575,0 грн. з ПДВ; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03АК» моноліт 20 кг у кількості 0,5 тон загальною вартістю 14 583,34 грн. з ПДВ; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03АК» моноліт 20 кг у кількості 1,760 тон загальною вартістю 82 640,41 грн.; Маргарин столовий «Для тортів» 80% моноліт 20 кг у кількості 5тон загальною вартістю 230 377,75 грн.; Маргарин столовий «Молочний особий» 82% моноліт 20 кг у кількості 4тони загальною вартістю 178975,44 грн.; Маргарин столовий «Особливий стандарт» 82% моноліт 20 кг у кількості 3,5 тони загальною вартістю 162 516,69 грн.; Маргарин столовий «Столичний особий» 60% моноліт 20 кг у кількості 1,5 тони загальною вартістю 57399,99грн.. При цьому, пунктом 3 зазначеного акта приймання ТМЦ на відповідальне зберігання визначено, що зберігання відбувалося на складі Зберігача за адресою: Харківська область, м.Мерефа, вул. Дніпропетровська, 279-г.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи залучено наказ №4 від 11.11.2021 «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей», за змістом якого позивачем прийняте рішення у зв`язку із виробничою необхідністю провести інвентаризацію залишків складських матеріальних цінностей ТОВ «Глобал трейд Ко» станом на 15.11.2021. За результатами проведеної інвентаризації, позивачем був складений інвентаризаційний опис від 15.11.2021, яким підтверджені складські залишки наступного товару: Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг у кількості 3,18 тон; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг у кількості 220,427 тон; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03АК» моноліт 20 кг у кількості 2,602 тон; Жир кондитерський «Для начинок-Т» моноліт 20 кг у кількості 3,858 тон; Жир кулінарний «Фрітюрний» моноліт 20 кг у кількості 10 тон; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 01АК» моноліт 20 кг у кількості 0,3 тони; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03АК» моноліт 20 кг у кількості 0,5 тон; Жир замінник молочного жиру «Феттимилк-Сир 03АК» моноліт 20 кг у кількості 1,760 тон; Маргарин столовий «Для тортів» 80% моноліт 20 кг у кількості 5 тон; Маргарин столовий «Молочний особий» 82% моноліт 20 кг у кількості 4 тони; Маргарин столовий «Особливий стандарт» 82% моноліт 20 кг у кількості 3,5 тони; Маргарин столовий «Столичний особий» 60% моноліт 20 кг у кількості 1,5 тони; Промостар КС (5л.к) у кількості 1500 літрів; Санті (прилипач 900г/л) 5л/к у кількості 700 літрів.; Тамарин SL,PK у кількості 3640 літрів; Фантасті, КС у кількості 2325 літрів; Фантасті, КС (кан 5л.) у кількості 1045 літрів. На підтвердження внутрішнього переміщення матеріалів на складі від Поклажодавця до Зберігача позивачем надано до матеріалів справи накладну-вимогу №0000-000001 від 30.09.2021 за аналогічною номенклатурою матеріальних цінностей, підтверджених інвентаризаційним описом.

Також судом встановлено, що позивач у період, що перевірявся, мав господарські взаємовідносини із постачальниками засобів захисту рослин, контрагентами: ТОВ «МИАНОРА», ТОВ «ЛИССАНТА»; ТОВ «ТАНАТАН»; ТОВ «ТАЛИНО». Слід зазначити, що відповідачем не було виявлено залишків придбаного товару у зазначених контрагентів, про що відповідачем складена таблиця залишків товарно-матеріальних цінностей (сторінка 16 Акту перевірки), а саме наступних засобів захисту рослин: Промостар, КС (5л.к) на суму 577 530 грн.; Санті (прилипач 900г/л) 5л/к вартістю 102 900 грн.; Тамарин SL,PK вартістю 382 200 грн.; Фантасті, КС вартістю 1 566 600 грн.; Фантасті, КС (кан 5л.) вартістю 574 750 грн..

Між тим, матеріали справи містять додаткові угоди №1 до договорів постачання з кожним із контрагентів - постачальників: ТОВ «МИАНОРА», ТОВ «ЛИССАНТА»; ТОВ «ТАНАТАН»; ТОВ «ТАЛИНО», якими передбачено, що Товар зберігається на складі Постачальника до витребування Покупцем товару за заявкою.

Також судовим розглядом встановлено, що за накладною на відповідальне зберігання №6 від 01.09.2021, ТОВ «Глобал Трейд Ко» передало, а ТОВ «МИАНОРА» прийняло на відповідальне зберігання залишки наступного товару: Каваді, КЕ (5л.к.) у кількості 1515 літрів; Санті (прилипач 900г/л) 5л/к у кількості 735 літрів; Тамарин SL,PK у кількості 3640 літрів.

За накладною на відповідальне зберігання №7 від 01.09.2021, ТОВ «Глобал Трейд Ко» передало, а ТОВ «ТАЛИНО» прийняло на відповідальне зберігання залишки наступного товару: Капут у кількості 2000 літрів; Промостар, КС (5л.к.) у кількості 1800 літрів.

За накладною на відповідальне зберігання №8 від 01.09.2021, ТОВ «Глобал Трейд Ко» передало, а ТОВ «ТАНАТАН» прийняло на відповідальне зберігання залишки наступного товару: Фантасті, КС т (кан 5л) у кількості 1045 літрів.

За накладною на відповідальне зберігання №9 від 01.09.2021, ТОВ «Глобал Трейд Ко» передало, а ТОВ «ЛИССАНТА» прийняло на відповідальне зберігання залишки наступного товару: Фантасті, КС у кількості 2835 літрів.

За результатами проведеної на підставі наказу позивача № 4 від 15.11.2021 інвентаризації позивачем був складений інвентаризаційний опис від 15.11.2021, яким підтверджені складські залишки зазначеного вище товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що контролюючим органом не було взято до уваги специфіку постачання такого роду товару (засобів захисту рослин) та первинних документів, яка полягає в тому, що організації-постачальники певних видів засобів захисту рослин залишають у себе на відповідальне зберігання залишки невикористаного товару за відповідними накладними про прийняття товару на відповідальне зберігання, що зумовлює зберігання у постачальника залишків невикористаною продукції (товару).

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом-постачальником ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42680435), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що в ході перевірки ТОВ «Глобал Трейд Ко» було надано договір зберігання від 01.09.2021 №1, укладеного між ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» (Зберігач) та ТОВ «Глобал Трейд Ко» (Поклажодавець), проте до перевірки не були надані акти приймання - передачі майна (товару), первинні документи про транспортування товару та в якому обсязі такий товар знаходився на зберіганні, не визначено місце зберігання (абзац 8, стор. 15 Акту перевірки).

Натомість, судом встановлено, що 01.09.2021 між ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» (Зберігач) та ТОВ «Глобал Трейд Ко» (Поклажодавець) був укладений договір зберігання №1, відповідно до п.1.1. якого, сторони визначили, що в порядку та на умовах, визначених цими договором, за Актом приймання-передавання, що є невід`ємною частиною цього договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на себе обов`язок зберігання на складі протягом строку дії цього Договору майно, перелік якого вказується в Акті приймання-передачі. На виконання зазначеного договору зберігання №1 від 01.09.2021 сторони склали Акт приймання - передачі майна від 27.09.2021, відповідно до якого Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв, на відповідальне зберігання пшеницю урожаю 2021 року у кількості 235,4 тон вартістю 1 659 569, 85грн.. В тому ж Акті визначено місце зберігання на складі Зберігача за адресою: Харківська область, м.Мерефа, вул. Дніпропетровська, 279.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність визначеного обсягу товару, переданого на зберігання, та відсутність визначеного місця зберігання товару, прийнятого Поклажодацем, спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, відповідачем не було враховано, що 24.09.2021 між ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «Глобал Трейд Ко» (Покупець) був укладений договір поставки №2409-2, відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов`язується у визначений строк передати у власність (поставити) Покупцеві зернові культури, зазначені у додатку до цього Договору (далі-Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар в номенклатурі, кількості за цінами згідно Додатку і зробити розрахунки в термін, в розмірі та в порядку, передбачених цим Договором. Додатком №1 від 24.09.2021 до договору поставки №2409-2 від 24.09.2021 сторони передбачили поставку пшениці (код УКТ ЗЕД), у кількості 240,0 тон загальною вартістю 1 691 999,86 грн. разом з ПДВ. Пунктом 2 цієї додаткової угоди сторони визначили, що базисом постачання є франко-склад Покупця: Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 279. На виконання зазначеного договору поставки №2409-2 від 24.09.2021 та Додаткової угоди №1 до нього, Постачальник передав, а Покупець прийняв пшеницю за видатковою накладною №25 від 27.09.2021 у кількості 235,4 тон вартістю 1 659 569,85 грн. з ПДВ.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що товар від Постачальника ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» приймався за адресою складу Покупця, який співпадає з адресою складу Постачальника - Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 279, що в свою чергу зумовило відсутність необхідності в транспортуванні Товару, та як наслідок обґрунтовує відсутність ТТН за операціями з доставки товару на склад Покупця.

З матеріалів справи також вбачається, що основними видами діяльності ТОВ «Глобал Трейд Ко» є: виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (КВЕД 10.61); виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (КВЕД 10.71); діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (КВЕД 46.11); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19), що не заперечується сторонами по справі.

Також, позивач має найманих працівників, офісне приміщення та достатню матеріально-технічну базу для здійснення основних видів діяльності.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, колегія суддів зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані договори визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів також зазначає, що згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за надані роботи (товари) (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату робіт (товару) визнається судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

На час укладання договорів, що не спростовується контролюючим органом, контрагенти позивача були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ «Глобал Трейд Ко» є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків, що вказує на реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового.

Як наслідок, формування податкового кредиту та податкового зобов`язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено переконливих доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірними та (або) суперечливими.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що доводи контролюючого органу про неможливість встановлення місця та умов зберігання товару на загальну суму 21 966 223 грн., спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а висновки акту перевірки про порушення ТОВ «Глобал Трейд Ко» п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ за вересень 2021 року у сумі 4 393 245 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо доводів відповідача про те, що при проведенні аналізу ЄРПН, виписаних податкових накладних відповідачем встановлено, що ані ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД», ані ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «НОВААГРО» не здійснювали реєстрацію податкових накладних на складське зберігання та інші супутні послуги за вересень 2021 року на адресу ТОВ «Глобал Трейд Ко», а також про те, що у відповідача відомості про об`єкти оподаткування ТОВ «АГРОМАКС-ТРЕЙД» відсутні, інформація щодо наявних орендованих або власних основних фондів, офісних та складських приміщень відсутня, відповідна звітність (звіт 20-ОПП, фінансова звітність, інше) до ГУ ДПС у Харківській області не подавалась, а при проведенні аналізу ЄРПН, отриманих податкових накладних, з номенклатурою, що свідчить про отримання в оренду складських приміщень, не було, колегія суддів вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанови Верховного Суду від 23.04.2019 року по справі № 826/22370/15, від 02.10.2018 по справі № 808/2524/17, від 23 червня 2021 року по справі № 160/3364/19).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України визначена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, неподання чи неналежне подання ними звітності не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (позивачем).

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи умови для отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи визнання понесених витрат.

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. (Постанова Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі №804/1571/15).

Колегія суддів зазначає, що стан виконання податкових обов`язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв`язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов`язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а також податкового кредиту має значення не те, які зобов`язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про невчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в ході судового розгляду справи належним чином не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 10.12.2021 № 00289510706 та №00289550706.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та, враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Глобал Трейд Ко" - задоволенню.

Також колегія суддів відхиляє посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки вказане не призвело до неправильного вирішення даної справи. Разом з тим, у відповідності до частини другої статті 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого у даній справі колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 по справі № 520/28587/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 14.06.2023 року