Постанова

від 07.06.2023 по справі 560/11966/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11966/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

07 червня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. ,

за участю: секретаря судового засідання: Литвина Д.С.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кремінського районного суду Луганської області, Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кремінського районного суду Луганської області (далі Кремінський районний суд, відповідач 1) та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі ТУ ДСА в Луганській області, відповідач 2), в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника апарату Кремінського районного суду Луганської області №32-ос від 18.10.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

-поновити ОСОБА_1 на посаді помічника судді Кремінського районного суду ;

-стягнути з ТУ ДСА в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.10.2022 по день ухвалення судового рішення у цій справі.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зокрема зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про перебування його на посаді за строковим трудовим договором, оскільки записи в трудовій книжці останнього містять чітке формулювання про призначення його безстроково на посаду помічника. Будь-які докази, що свідчать про переведення ОСОБА_1 на умови строкового трудового договору у зв`язку із змінами істотних умов праці чи на інших підставах, у справі відсутні.

Також скаржник просив звернути увагу, що суд першої інстанції не досліджував тієї обставини чи дійсно позивач призначався на посаду за поданням судді Тесленко І.О. та чи подавав заяву на таке призначення. Не встановлював чи приймалися відповідачем 1 стосовно позивача будь-які рішенння за наслідками закінчення (24 вересня 2011 року) повноважень судді Тесленко І.О. з огляду на продовження трудових відносин з ОСОБА_1 .

Крім того, на переконання апелянта звільнення помічника з займаної посади можливе на підставі подання судді наказом керівника апарату в передбачений пп. 1 п. 12 Положення за наявності повноважень судді. Проте підстави для звільнення за п. 2 ст. 36 КЗнП України у п. 12 Положення не передбачені. В іншому випадку-відсутності повноважень судді -застосовується процедура, що передбачена п.11 Положення, де є зокрема посилання і на п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Позивач вважає, що звільнення на підставі п.2 ст.36 КЗпГІ України можливе лише у разі одночасного збігу двох умов: 1) відсутність згоди на призначення до суду, до якого відряджається суддя; 2)відсутність згоди на переведення в межах суду на іншу посаду або за умови неможливості такого переведення.

Проте, в матеріалах суду першої інстанції немає доказів на підтвердження відсутності згоди на призначення до суду, до якого відряджається суддя, оскільки роботодавець не повідомляв про відрядження судді до іншого суду як тимчасового переведення, а тому перша умова відсутня для винесення наказу про звільнення. Щодо другої умови, то також відсутні будь-які докази відсутності згоди на переведення на іншу посаду за наявності вакантної посади, а доказів про неможливість переведення матеріали справи не містять, бо ніяких заходів задля нього роботодавець не вчиняв.

У своїх доводах ОСОБА_1 , окрім іншого, послався на відсутність будь-яких наказів щодо призначення ОСОБА_2 виконуючою обов`язки керівника апарату суду. Остання займала посаду заступника керівника апарату суду та не мала повноважень на підписання наказу про звільнення.

Скаржник просив звернути увагу і на те, що судом першої інстанції не надано оцінки того, що наказом голови Кремінського районного суду 24 лютого 2022 року робота (діяльність) Кремінського районного суду припинена і не відновлена до цього часу. Зазначеним наказом фактично запроваджено простій. Рішення про зміну розташування суду з непідконтрольної (окупованої) частини на підконтрольну частину території України не визначалося, робоче місце не змінювалося, з огляду на що зазначений наказ про звільнення не містить місця його винесення і є незаконним.

В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Решта учасників справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що згідно ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 13.01.2011 працював у Кремінському районному суді Луганської області на посаді помічника судді.

10.02.2020 наказом керівника апарату суду №07-ос за поданням судді перебування позивача на посаді помічника судді було продовжене на час виконання повноважень суддею ОСОБА_3

17.10.2022 на ім`я виконувача обов`язки керівника апарату Кремінського районного суду Луганської області суддею цього суду Тесленко І.О. внесене подання про звільнення помічника судді ОСОБА_1 з 18.10.2022 у зв`язку з рішенням Верховного Суду від 17 жовтня 2022 №487/0/149-22 "Про відрядження судді Кремінського районного суду Луганської області ОСОБА_3 до Солом`янського районного суду м. Києва"

18.10.2022 відповідачем видано наказ №32-ос про звільнення помічника судді ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 частина 1 статті 36 Кодексу Законів про працю України).

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України унормовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон № 1402-VIII), Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі Закон № 889-VIII), Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 18 травня 2018 року (далі Положення).

За змістом пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Статтею 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Згідно частини першої статті 92 Закону № 889-VІІІ до посад патронатної служби належать, зокрема, посади помічників суддів.

В силу частин другої-четвертої статті 92 Закону № 889-VIII працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 391, 41-431, 492 Кодексу законів про працю України.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Так, частиною першою статті 157 Закону № 1402-VІІІ установлено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника (помічників) судді, затвердженим Радою суддів України.

На підставі частини третьої статті 157 Закону №1402-VІІІ судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

На виконання вимог Законів №1402-VІІІ та № 889-VІІІ Радою суддів України розроблено Положення про помічника судді, яке визначає єдині засади й умови діяльності, правовий статус особи, яка займає посаду помічника судді.

Пунктом 1 Положення визначено, що відповідно до частини першої статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Правовий статус, умови діяльності помічників судді визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 92 Закону України «Про державну службу», нормативно-правовими актами з питань оплати праці працівників патронатних служб і цим Положенням.

Посади помічників судді належать до посад патронатної служби, на які не поширюється дія Закону України «Про державну службу», крім статті 92 Закону України «Про державну службу».

Згідно пунктів 2,4,7 Положення помічник судді-це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.

Помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником.

Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Як визначено у пункті 8 Положення помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду. Призначення на посаду помічника судді здійснюється на підставі письмового подання судді без конкурсного відбору наказом керівника апарату відповідного суду.

Пунктом 11 Положення врегульовано, що у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.

Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду.

У разі відсутності згоди помічника (помічників) судді на переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, або за умови неможливості переведення працівника за його згодою на посаду помічника судді або іншу посаду в апараті суду він (вони) підлягає (підлягають) звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Пунктом 12 Положення передбачено, що трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.

Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.

У разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді з займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

Аналіз вищенаведених норм законодавства, які визначають статус і умови діяльності помічника судді, дає підстав для висновку, що помічник судді-це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя. Особливістю патронатної служби є те, що працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

У спірних правовідносинах правовою підставою для звільнення помічника судді та водночас підставою для прийняття відповідного наказу про таке звільнення є припинення повноважень безпосереднього керівника (судді) та відрядження його до іншого суду.

Згідно тверджень ОСОБА_1 , пунктом 11 Положення передбачено гарантії права на працю помічника судді в разі звільнення судді, за поданням якого він був призначений на таку посаду, зокрема переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді. І лише за умови неможливості застосування такого переведення або відсутності згоди помічника на це, він підлягає звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Так, виходячи зі змісту пункту 11 Положення з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.

Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження.

Водночас, вжите у пункту 11 Положення слово «може» означає, що на суб`єкта призначення- керівника апарату суду не покладається обов`язок з працевлаштування помічника у разі припинення повноважень судді (на строк повноважень якого він призначений) та/або відрахування його зі штату суду. Вирішення питання пропонувати такому працівнику (іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника) чи ні законодавець залишив на розсуд суб`єкта призначення.

Патронатна служба це виняток, на який не поширюються окремі гарантії передбачені Законом № 889-VІІІ та КЗпП України, в тому числі щодо обов`язкового забезпечення роботою у разі звільнення судді, на строк виконання повноважень якого позивач була призначена.

Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 855/134/20,

Слід зазначити, що необхідність у призначенні помічника як додаткового помічника іншого судді чи залишення помічника на посаді визначається керівництвом суду з урахуванням обсягів видатків державного бюджету та виходячи з обов`язку кожної судової установи забезпечити розгляд справ у визначені законодавством строки, обов`язку кожного судді прийняти у справі вмотивоване рішення та надати його учасникам справи у строки, встановлені законом.

Поряд з цим, як зазначено самим ж позивачем, наказом голови Кремінського районного суду від 24 лютого 2022 року робота (діяльність) Кремінського районного суду припинена і не відновлена до цього часу. Зазначеним наказом фактично запроваджено простій.

В матеріалах справи наявна копія наказу від 24.02.2022 №09-ОД на який посилається позивач.

Отже, зважаючи на те, що в зв`язку зі збройною агресією РФ діяльність Кремінського районного суду, тобто даною судовою установою з 24.02.2022 не забезпечується розгляд справ, колегія суддів вважає, що в керівництва останньої не було можливості забезпечити позивача роботою.

Варто також звернути увагу і на те, що керівник апарату відповідного суду у вказаному механізмі не виражає ініціативи у звільненні особи (помічника) з займаної посади, а є лише виконавцем подання посадовою особою, що надає поданню судді матеріальної форми наказу, який має юридичну силу для апарату відповідного суду. При цьому, ні Законом №1402-VІІІ, ні Положенням №21 не встановлено вимог до змісту подання судді про звільнення помічника судді, як і не встановлено правових підстав, за наявності яких керівник апарату міг би відмовити судді у реалізації такого подання про звільнення.

Спеціальним законодавством не встановлено правових підстав, за наявності яких відповідач-1 міг би відмовити судді у реалізації подання про звільнення, оскільки не передбачено жодних інших дій керівника апарату суду після отримання подання, крім як видання наказу про звільнення.

Як вже зазначалося вище, зі зміною статусу помічника судді, який відбувся з набранням чинності Законом №889-VІІІ та Положення № 21, помічник судді, призначений на посаду на строк виконання повноважень судді, звільняється у день припинення повноважень такого судді з дотриманням трудових та соціальних гарантій, передбачених трудовим законодавством.

Отже, для правильного вирішення справи необхідно встановити чи призначався позивач на посаду за письмовим поданням судді Тесленко І.О. та чи мала остання правові підстави для звернення з поданням про його звільнення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 460/4405/20.

Як вбачається із наявної у справі копії трудової книжки НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , згідно запису №16 від 10.02.2020 за поданням судді останньому продовжено перебування на посаді помічника судді на час виконання повноважень судді ОСОБА_3 .

Вказане свідчить про те, що суддя ОСОБА_3 мала право звернутися до керівника апарату суду з поданням про звільнення помічника, який призначався на посаду за її поданням.

При цьому, на спростування посилань скаржника про те, що повноваження судді Тесленко І.О. закінчились ще 24.09.2021, однак його звільнено лише 18.10.2022, відповідачем 1 зазначено, що оскільки після закінчення 5-річного терміну обрання на посаду вперше, рішення про звільнення судді ОСОБА_3 не приймалося і остання не була відрахована зі штату Кремінського районного суду, то і наказ про звільнення ОСОБА_1 , не видавався.

Щодо доводів позивача в тій частині, що ОСОБА_2 , яка підписала оскаржуваний наказ про звільнення є заступником керівника апарату, а відтак не наділена повноваженням керівника апарату, та як наслідок не була вправі підписувати наказ, колегія суддів вказує на таке.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії наказу ТУ ДСА в Луганській області від 10.06.2022 №17/к, керівник апарату Кремінського районного суду, звільнена з займаної посади з 10.06.2022.

Відповідно до п.18 Типового положення, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.02.2019 № 131 на час відсутності керівника апарату суду чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов`язки виконує заступник керівника апарату суду, визначений відповідним наказом керівника апарату суду про розподіл обов`язків, а за відсутності такого наказу один із заступників керівника апарату суду, який має більший стаж роботи в апараті суду.

За вказаних обставин є необгрунтованими твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 не мала права здійснювати повноваження керівника апарату в частині щодо підписання наказу про звільнення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 червня 2023 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.