Рішення

від 01.06.2023 по справі 751/3135/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа№751/3135/23

Провадження №2-а/751/61/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2023 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,

секретаря судового засідання Савчук М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій просить поновити строк звернення до суду на оскарження постанови, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6802748 від 09 квітня 2023 року, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, закрити провадження у справі.

Позов обґрунтовано тим, що 09.04.2023 року інспектором роти № 1 першого батальйону патрульної поліції у м. Чернігів УПП в Чернігівській області Мехед О.С. стосовно нього, в порушення п. 9.9.б ПДР України, винесено постанову серії ЕАС № 6802748 у справі про адміністративне правопорушення, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП не передбачена відповідальність за вчинене ним відповідне діяння.

Також, вищевказану постанову винесено з істотними порушеннями, зокрема, в постанові вказаний інший автомобіль, а саме, Skoda Fabia, НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , замість, автомобіль Skoda Oktavia, НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , а також, в оскаржуваній постанові невірно вказано адресу особи щодо якої розглядається справа.

Вказує, що 11.04.2023 року ним було подано скаргу на постанову ЕАС № 6802748 від 09.04.2023 року до УПП в Чернігівській області, відповідь на яку отримав 24.04.2023 року, за результатом якої скаргу залишено без задоволення, разом з якою йому було надано копію постанови, в якій було виправлено адресу та машину.

Вищевказану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, а також такою, що порушує ст.ст. 7, 258 КУпАП, у зв`язку з чим, підлягає скасуванню.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.04.2023 року, даний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.05.2023 року на адресу суду від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшов відзив на позов з додатками, в якому просить у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, дану позовну заяву залишити без розгляду, відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6802748 від 09.04.2023 року, залишити без змін, з підстав викладених у відзиві. (а.с. 25 - 47)

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з позовом приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Положеннями ч. 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2023 року позивачем до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції було подану скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6802748 від 09 квітня 2023 року, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідь на яку останнім, з огляду на посилання як в позовній заяві так і в заяві про поновлення строку, ним було отримано лише 24.04.2023 року, разом з рішенням яким залишено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6802748 від 09.04.2023 року, без змін, а заяву без задоволення, а також, виправленою постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6802748 від 09 квітня 2023 року. (а.с. 4 9, 12)

Таким чином, беручи до уваги вищевказані обставини, суд вважає, що процесуальний строк звернення із позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачем пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 09 квітня 2023 року лейтенантом поліції - інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Мехед О.С., відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6802748, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 510 грн. 00 коп.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 09.04.2023 року о 00 год. 12 хв., в м. Чернігові по вул. Гетьмана Полуботка, 40, водій ОСОБА_3 , керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та після зупинки працівниками поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9. б Правил дорожнього руху України. (а.с. 13)

11.04.2023 року позивачем до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції було подану скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6802748 від 09 квітня 2023 року, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, посилаючись на незаконність та безпідставність такої, а також, на істотні порушення. (а.с. 12)

Після чого, в зв`язку з розглядом вищевказаної скарги, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6802748 від 09 квітня 2023 року, за ч. 2 ст. 122 КУпАП, було частково виправлено, зазначивши вірні дані як щодо самого транспортного засобу «Skoda Oktavia, д.н.з. НОМЕР_2 », так і його належності. (а.с. 9)

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права) (ч. 6 ст. 7 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків відповідальності перед суспільством.

Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (далі: Закон України «Про дорожній рух») учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами і доповненнями) (далі ПДР) ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі: Закон України «Про Національну поліцію») визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.

Згідно з п.п. 2, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1.3. ПДР та ст. 14 Закон України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до підпунктів а, ґ) пункту 9.1 ПДР увімкнення сигналів, що подаються світловими покажчиками повороту, та аварійної сигналізації відноситься до попереджувальних сигналів. При цьому пунктом 9.2 цих Правил встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з підпунктом б) пункту 9.9 ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Аналіз наведених норм встановлює в одному випадку обов`язок увімкнення аварійної сигналізації за передбачених та визначених умов, а у іншому - обов`язок подання попереджувальних сигналів при початку руху чи зміні його напрямку, при чому за невиконання останніх вимог прямо передбачена відповідальність, встановлена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином диспозицією ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Згідно ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Статтею 258 КУпАП визначено вичерпний перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Частиною 1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених у частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтею 110, частинами першою, другою і третьою статті 114, статтею 115, частинами першою, другою статті 116-1, частинами першою, другою і третьою статті 116-3, статтями 119, 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Згідно до ч.ч. 2, 3 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122--2, частинами другою, третьою статті 132--1, статтею 132--2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічні за змістом приписи містяться в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено, що особа, яка яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Частиною 2 ст. 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззапереченим доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висноку, що порушення позивачем вимог п. 9.9. б ПДР не може бути кваліфіковане за ч. 2 ст. 122 КУпАП, що потягло за собою протиправне притягнення його до адміністративної відповідальності за дане адміністративне правопорушення, оскільки даною нормою не передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами у разі зупинки транспортного засобу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що приписами ст. 125 КУпАП передбачено відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених ст. ст.121 - 128, ч. 1 і 2 ст.129, ст. ст.139 і 140 цього Кодексу.

Більш того, застосування відповідачем скороченого порядоку розгляду справи про адміністративне правопорушення, без складення протоколу про адміністративне правопорушення, суперечить вимогам ч. 5 ст. 258 КУпАП, що в свою чергу зумовило не врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідача викладені у відзиві щодо безпосереднього зв`язку зупинки із зміною напрямку руху, як такі, що не мають значення у даній справі, оскільки, відповідальність застосована до позивача за порушення правил користування попереджувальними сигналами вже після зупинки транспортного засобу, а не при зміні його напрямку руху.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (статті 3, 8 Конституції України, ст.8 КАС України).

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно зі статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 6 КАС України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6802748 від 09 квітня 2023 року, відносно ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 72 - 77, 90, 121, 122, 132, 241-246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 9, 122, 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з позовом - задоволити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 6802748 від 09 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.06.2023 року.

Суддя О.Г. Деркач