Постанова

від 18.05.2023 по справі 461/1324/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/1324/23

Провадження №3/461/878/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2023 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю захисника особи відносно якої складено протокол - адвоката Костюка М.Д., представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

громадянина Республіка Польща ОСОБА_2, місце роботи - P.W. «Markus», посада або рід занять - керівник, місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ,за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

встановив:

згідно протоколу про порушення митних правил, 12.10.2022 листом Державної митної служби України від 12.10.2022 № 20/20-01-01/7/694 Львівською митницею отримано Лист Держмитслужби від 06.10.2022 №08-2/20-01/13/5748 адресований Благодійній організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» (код ЄДРПОУ 42603518) з додатком - таблиця на 2 аркушах та лист Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» (код ЄДРПОУ 42603518) від 07.10.2022 №82. Листом від 06.10.2022 №08-2/20-01/13/5748 Держмитслужба звернулась до Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» (код ЄДРПОУ 42603518) з проханням підтвердити, серед іншого, переміщення 16.07.2022 на митну територію України через пункт пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Яворів» Львівської митниці транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_4 - UA, товару - гуманітарної допомоги, а саме: «Аптечки IFAK 251 кг/600 шт.» на адресу організації. Листом Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» (код ЄДРПОУ 42603518) від 07.10.2022 № 82, остання повідомила Держмитслужбу, що переміщуваний 16.07.2022 на митну територію України через пункт пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Яворів» Львівської митниці транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_4 - UA, товар - гуманітарної допомоги, а саме: «Аптечки IFAK 251 кг/600 шт.» фонд не замовляв і не отримував. В ході аналізу наданої Держмитслужбою інформації встановлено, що 16.07.2022 на митну територію України через пункт пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Яворів» Львівської митниці транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_4 - UA, товар - гуманітарної допомоги, а саме: «Аптечки IFAK 251 кг/600 шт.». Відповідно до інформації наявної в базі даних ПІК АСМО «Інспектор», відправником товару - гуманітарної допомоги є компанія PW MARCUS (35105 RZESZOW PRZEMYSLOWA 14). З метою встановлення обставин переміщення вищевказаних товарів на митну територію України, митницею скеровано лист від 17.10.2022 № 7.4-4/20-02/14/19976 в адресу PW Markus гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). 19.10.2022 на електронну поштову скриньку митниці надійшла відповідь гр. ОСОБА_2 яким, серед іншого, повідомлено, що компанією PW MARCUS «з аеропорту Варшави було здійснено транзит до ОСОБА_3 , де аптечки були передані в автомобіль ВС4З90ЕО. Зміни транспортного засобу внесено до транзитного документа. Також водій отримав CMR з пунктом видачі в Україні». Листом Львівської митниці від 17.10.2022 № 7.4-4/20-02/10/19979 для з`ясування обставин переміщування вказаного товару через митний кордон до митниці викликався гр. України ОСОБА_4 . У своєму пояснені від 13.10.2022 гр. ОСОБА_4 вказав, що 15.07.2022 ним прийнято до перевезення товар на фірмі PW MARCUS у м. Жешув (35105 RZESZOW PRZEMYSLOWA 14 Республіка Польща). Отримувачем такого вантажу зазначалась благодійна організація Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ». Також, гр. ОСОБА_4 зазначив, що розвантаження відбувалось у м. Львів. У своїх поясненнях від 18.10.2022 гр. ОСОБА_4 доповнив попередні пояснення та надав копії документів на підставі яких здійснював переміщення вантажу на шести аркушах, а саме: декларація про перелік товарів, що ввозяться гуманітарною допомогою, відповідно до якої відправником товару є компанія PW Markus, а отримувачем Благодійна організація Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ»; інвойс № AENPSH 20220621 від 21.06.2022, відповідно до якого відправником товару є Dragon Medical Co, LTD, Китай; інвойс № AENPTK 20220530 від 30.05.2022, відповідно до якого відправником товару є Dragon Medical Co, LTD, Китай; MRN 22PL443020NU57AMS5; MRN 22PL443020NU57APD1. Аналізом зазначених документів встановлено, що відправником товару «Аптечки» є компанія Dragon Medical Co, LTD, Китай а отримувачем компанія PW MARCUS. Загальна вартість товарів «Аптечки IFAK 251 кг/600 шт.», відповідно до інформації наявної в зазначених товаросупровідних документах, становить 15270 доларів США, що станом на 16.07.2022, згідно курсу НБУ становить 446722,32 грн. Так встановлено, що відправлення товарів «Аптечки IFAK 251 кг/600 шт.» з Республіки Польща до України здійснювала компанія PW Markus (директором якої є гр. ОСОБА_2 ) з наданням водію, як підставу для переміщення через митний кордон України товарів товаро-транспортної накладної (CMR) від 15.07.2022 без номера, з зазначенням отримувачем Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» (код ЄДРПОУ 42603518). Відповідно до ст. 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" від 22.10.1999, гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Згідно ст. 250 МК України, митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, здійснюється першочергово. Плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, не справляється. Товари, що вивозяться за межі митної території України у складі вантажів з допомогою, пропускаються через митний кордон України без сплати митних платежів. Товари, отримані уповноваженими організаціями у складі вантажів з допомогою та призначені для використання або безоплатного розповсюдження на митній території України цими організаціями чи під їх наглядом, пропускаються на митну територію України без сплати митних платежів. Згідно п. 6 Постанови від 03.06.2005 № 8 Пленуму Верховного Суду України (зі змінами), «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів». При цьому, згідно з абзацом 4 цього пункту Постанови: «Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності». Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. Згідно зі статтею 483 МК України, однією з ознак переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, є поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів одержаних незаконним шляхом та які містять неправдиві данні. Листом від 24.01.2023 № 7.4-4/20-02/14/1602 гр. ОСОБА_2 було запропоновано з`явитись до Львівської митниці для участі у процесі документування ознак порушень митних правил. У відповідь на такий лист гр. ОСОБА_2 повідомив, що не може прибути до м. Львова у зв`язку з ситуацією в Україні. Таким чином, за твердженням митного органу наведеним у протоколі про порушення митних правил, громадянин ОСОБА_2 , який є керівником P.W. «Markus» ОСОБА_2 АДРЕСА_1, tel. НОМЕР_3, NIP НОМЕР_1, вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «Аптечки IFAK 251 кг/600 шт.» через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача вантажу. Дії ОСОБА_2 митним органом кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України.

Захисник - адвокат Костюк М.Д. у судовому засіданні заперечив факт вчинення ОСОБА_2 порушення митних правил та просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи наведені у письмових поясненнях. Зокрема, захисник зазначив наступне.

13.07.2023 ОСОБА_2 звернувся з проханням до експедитора ОСОБА_5 , з яким тривалий час співпрацював, зокрема з приводу транспортування гуманітарних вантажів, з проханням допомогти доставити гуманітарний вантаж - аптечки з м. Жешува до м. Львова. Даний вантаж прибув літаком з м. Варшави, а потім автомобільним транспортом був доставлений до м. Жешува. Вказану гуманітарну допомогу ОСОБА_2 оформляв та перевозив на прохання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 представників PTK Consulting Services та ОСОБА_9 - представника Jewrope n.o. Einsteinova 3734/7 85101Bratislava Slovakia. Саме останній представляв фактичного власника гуманітарної допомоги та кінцевого отримувача, за його словами. ОСОБА_2 попередив експедитора та водія, що даний вантаж є гуманітарним, а тому наголосив на його безкоштовній доставці. У зв`язку із наведеним, експедитор прийняв рішення додати гуманітарний вантаж до основного вантажу. ОСОБА_2 наполягав на дотриманні найбільш стислих термінів доставки, адже ці аптечки були потрібні військовим.

15.07.2022 відбулось завантаження аптечок у автомобіль з номерними знаками НОМЕР_2 (водій ОСОБА_8 ), а також були підготовлені і передані документи на гуманітарний вантаж. ОСОБА_9 - представник Jewrope n.o. Einsteinova 3734/7 85101Bratislava Slovakia, вказав, що хоча згідно супровідних документів отримувачем вантажу була Благодійна організація Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» у м. Харків, фактичним місцем призначеного розвантаження було м. Львів. Така практика була звичною на той час, адже фактичні отримувачі гуманітарних вантажів могли змінюватись декілька разів, навіть протягом одного маршруту.

Після доставки вантажу до міста Львова його отримали фактичні отримувачі дані про яких ОСОБА_2 зазначав та наводив безпосередньо на самих палетах (вантажі), а тому вони були відомі митному органу. Жодних претензій з боку отримувачів чи будь-яких інших осіб йому не висловлювалось.

ОСОБА_2 не приховував від митного контролю товар, а його дії, виключно за певних умов, потенційно могли призвести лише до зменшення розміру митних платежів. За таких обставин, дані протоколу про порушення митних правил про наявність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, а провадження в справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Також, захисник вказав, що складання протоколу про порушення митних правил відбулося без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що позбавило її можливості у повній мірі надати необхідні пояснення щодо відсутності дій спрямованих на приховування гуманітарного вантажу від митного контролю та висловити зауваження щодо змісту протоколу, тобто здійснити дії спрямовані на свій захист, що є грубим порушенням вимог ст.ст. 494, 498 МК України.

Згідно доводів сторони захисту, за змістом диспозиції статті 483 Митного Кодексу України, вирішальним у кваліфікації дій, що виразилися у наданні митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення одержувача товару, є доведеність умислу особи, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил, що митними органами встановлено не було.

Таким чином, захисник вказав, що у діях ОСОБА_2 відсутні будь-які ознаки дій, спрямованих на приховування даних про фактичного отримувача гуманітарного вантажу, адже інформація про нього була вказана на самому вантажі і ніяким чином не приховувалась від представників митного органу. Те, що зазначені особи - фактичні отримувачі вантажу, не підтвердили належних повноважень на отримання та розпорядження гуманітарним вантажем від БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ" ОСОБА_2 не знав і не міг знати, оскільки контактував лише з ОСОБА_9 , який мав повноваження від власника вантажу. Відтак, захисник вказує, що у діях ОСОБА_2 відсутній умисел на приховування фактичного отримувача вантажу. Уся інформація, що була вказана у митній декларації та інших документах, була фактично повідомлена та внесена ОСОБА_9 - представником Jewrope n.o. Einsteinova 3734/7 85101 Bratislava Slovakia . Отже, оскільки діяння, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, зважаючи на диспозицію статті, може бути вчинене виключно за наявності умислу в діях особи, спрямованих на приховування вірних даних щодо вантажу, тому у діях ОСОБА_2 відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці та захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

В обґрунтування висновків про наявність у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, митним органом суду надано наступні досліджені в процесі розгляду справи докази:

- протокол про порушення митних правил № 0133/20900/23 від 14 лютого 2023 року у якому викладено суть інкримінованого правопорушення;

- лист першого заступника голови ДМС України №08-2/20-01/135748 від 06.10.2022 з додатком щодо перевірки діяльності Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ»;

- копія листа Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» від 07.10.2022 щодо отримання і розподілу гуманітарної допомоги;

- службова записка щодо документів по митному оформленню вантажу зазначеному у протоколі;

- копію декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою із зазначенням даних про вантаж та транспортний засіб;

- копію СMR на зазначений у протоколі вантаж;

- копію паспорту ОСОБА_4 - водія автомобіля та копію технічного паспорту транспортного засобу;

- листи до P.W. Marcus та ОСОБА_2 щодо пояснень обставин перевозки вантажу;

- письмові пояснення ОСОБА_4 щодо перевезення вантажу у яких немає жодної вказівки на ОСОБА_2 , а лише є дані про P.W. Marcus;

- пояснення ОСОБА_11 , які за своїм змістом не суперечать поясненням ОСОБА_2 ;

- копію фактур з переліком товарів, зокрема медичного характеру та копії товаросупровідних документів.

Вказані докази були безпосередньо досліджені та перевірені судом в процесі розгляду справи в присутності учасників даного провадження.

Надаючи оцінку вказаним доказам, в сукупності з доводами учасників процесу, іншими доказами наданими стороною захисту та обставинам встановленим в ході судового розгляду, виходжу з наступних міркувань та мотивів.

Слід відзначити, що у протоколі про порушення митних правил наведено наступне: «Листом Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» (код ЄДРПОУ 42603518) від 07.10.2022 №82, остання повідомила Держмитслужбу, що переміщуваний 16.07.2022 на митну територію України через пункт пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Яворів» Львівської митниці транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_4 - UA, товар - гуманітарної допомоги, а саме: «Аптечки IFAK 251 кг/600 шт.» фонд не замовляв і не отримував.»

В той же час, у долученому до протоколі копії цього листа Благодійної організації, серед іншого, зазначено наступне: ,, На ваш лист про проведення перевірки щодо ввезення гуманітарної допомоги на адресу Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» із додатками повідомляємо, що наш фонд завозив та отримував в Харкові у травні 2022 року 16 236 кг гуманітарної допомоги: продукти, карімати, одяг вода, ліки, засоби гігієни відправлені нашими друзями з Польщі та в червні 2022 року 881 кг гуманітарної допомоги : консерви, бензорізи….». Наведене вказує на те, що Благодійна організація Благодійний фонд «МИ РІЗНІ-МИ РІВНІ» займалася отриманням і розподілом гуманітарної допомоги, у тому числі ліків які надходили із Республіки Польща. Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_2 займаючись питанням відправки гуманітарного багажу мав цілком обґрунтовані підстави вважати, що вказаний вантаж буде використаний за призначенням. В цьому контексті варто відзначити, що суду надані копії документів які вказують на те, що ОСОБА_2 займається питаннями організації гуманітарної допомоги Україні. Зокрема, він нагороджений подякою Благодійної організації «Благодійний фонд Дім» за організацію доставки гуманітарних вантажів до України.

Крім того, неможливо не відзначити, що ОСОБА_2 не фігурує у документах наданих митному органу як декларант, а матеріли справи не містять жодних прямих доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 виготовив та подав митному органу документи, що містять неправдиві відомості щодо одержувача вантажу.

Оцінюючи долучені до протоколу письмові пояснення ОСОБА_4 - водія автомобіля, а також ОСОБА_11 - експедитора, слід відзначити наступне. Жоден з них не вказує на те, що ОСОБА_2 вчиняв свідомі дії спрямовані на подачу митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача вантажу. З наведених пояснень вбачається, що вони за своїм змістом відповідають тим поясненням які протягом усього провадження у справі надавав ОСОБА_2 . Зокрема, у цих поясненнях відображено обставини перевезення товару та дії кожної з цих осіб які супроводжували таке транспортування. Так, встановлено, що ОСОБА_2 не приховував ні найменування, ні кількість, ні призначення товару. Також, ОСОБА_11 фактично повністю підтвердив пояснення ОСОБА_2 в частині фактичних відправників та одержувачів товару, а саме він вказав ті ж дані на які посилається ОСОБА_2 в частині кола осіб які звернулись до нього з приводу перевезення вантажу та інформації яку дані особи надали ОСОБА_2 для зазначення у відповідних товаро-супровідних документах. Водночас, як наведено вище, письмові пояснення ОСОБА_4 щодо перевезення вантажу не містять жодної вказівки на ОСОБА_2 , а у таких є лише вказівка на P.W. Marcus.

Зі змісту положень ст. 494 МК України вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого Митним кодексом України, який є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення (порушення митних правил). У ньому, крім іншого, зазначаються відомості дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, має провадитися судовий розгляд.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й фактично актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, в розумінні статті 494 МКУ, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Отже, з цього випливає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Що стосується інших матеріалів справи, а саме товаро-супровідних документів, то їх зміст жодним учасником провадження не оспорюється. Також учасники провадження не заперечують факт переміщення товарів, його найменування та призначення.

Фактично доводи сторін різняться в оцінці правомірності поведінки ОСОБА_2 .

Отже, підсумовуючи наведене, суд констатує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які поза розумним доводять умисел ОСОБА_2 на вчинення інкримінованого йому порушення митних правил. Також, в ході розгляду справи не встановлено жодного мотиву у ОСОБА_2 на вчинення правопорушення. Більше того, в процесі судового розгляду встановлено лише те, що дії ОСОБА_2 були спрямовані лише на сприяння у наданні гуманітарної допомоги громадянам України, зокрема забезпечення їх медичними засобами.

Вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_2 умисних протиправних, винних дій спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості, суд виходить з наступного.

Державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості (п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням органу доходів до митного оформлення документів, що одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості стосовно одержувача товару.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів.

Для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України, необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Так, не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Суд зауважує, що переконливих доказів які поза розумним сумнівом доводять наявність умислу у діях ОСОБА_2 на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача вантажу, суду не представлено.

Таким чином, матеріали справи не містять фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можна було б стверджувати про вчинення ОСОБА_2 з відповідним умислом дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані. Належних доказів на основі яких встановлено вчинення ОСОБА_2 вказаного правопорушення матеріали справи не містять та не доводять вчинення ОСОБА_2 умисних дій спрямованих на правопорушення, а доводи щодо його причетності до такого правопорушення фактично ґрунтуються на припущеннях. При цьому, суд враховує те, що представник ОСОБА_2 не заперечив того факту, що останній займався відправкою даного товару, водночас невідповідність виявлена митним органом не є наслідком саме його умисних протиправних дій.

Згідно положень ст. 488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 486 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

В силу вимог ст. 508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ст. 491 МКУ, підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Згідно з вимогами ст. ст. 509, 510 МК України, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може опитувати особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також свідків, інших осіб. Особи, які викликаються для опитування, повинні з`явитися на виклик митного органу і правдиво повідомити все, що їм відомо про обставини, які стосуються справи про порушення митних правил. Особи, які підлягають опитуванню у справі, викликаються повісткою, яка вручається їм під розписку, або телефонограмою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку. Крім того, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи, у тому числі матеріали фото- і кінозйомки, звуко- і відеозапису, інформаційних баз та банків даних, а також інші носії інформації.

Відповідно до статті 494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Протокол про порушення митних правил це фактично комплексне джерело доказової інформації. При цьому він набуває значення доказу лише за умови коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою митних органів; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим відповідною нормою чинного законодавства. Протокол про порушення митних правил повинен містити перелік усіх обов`язкових реквізитів до нього, і у разі їх відсутності він не може мати доказового значення.

Таким чином, протокол про порушення митних правил займає провідне місце у переліку засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи митних органів або суд встановлюють наявність чи відсутність митного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що наведені, серед іншого, у ст. 280 КУпАП i мають значення для правильного вирішення справи. Така позиція законодавця вимагає саме від посадових осіб, які складають протокол, суворо дотримуватися порядку та процедури його оформлення.

В цьому контексті слід відзначити, що для складання протоколу повинні бути встановлені законні підстави, які, серед іншого, перевіряються шляхом отримання відповідних пояснень у учасників провадження.

Натомість, уповноваженими представниками митного органу наведені вимоги та положення у повній мірі дотримано не було. Зокрема, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 був готовий співпрацювати з митними органами, надавав усі необхідні для об`єктивного розгляду справи дані, зокрема повідомляв про фактичних відправників та одержувачів вантажу і надавав наявні у нього дані про цих осіб. Натомість протокол про порушення митних правил, зокрема відображена у ньому суть правопорушення, не містить належних даних про такі обставин, зокрема митний орган обмежився вказівкою у протоколі на те, що ОСОБА_2 повідомив, що не може прибути до м. Львова у зв`язку із ситуацією в Україні. Водночас, у наведеному повідомленні ОСОБА_2 також зазначено, що він дає згоду на подальше проведення дій, необхідних для усунення будь-яких сумнівів та якщо потрібна додаткова інформація у формі відомості в письмовій формі (а.с.69, 70).

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.

Згідно ст.6 даної Конвенції:

«Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b)мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c)захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагати інтереси правосуддя;

d)допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

е) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею-одержувати безоплатну допомогу перекладача».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосуванні практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім цього, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, адміністративне стягнення у даній категорії справ, мають каральний і стримуючий характер.

Водночас, розмір та вид стягнення у даній категорії справ інколи перевищує розмір покарань, зокрема штрафів, визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України.

Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 483 МК України може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», в розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (в даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей, а також належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Водночас, ухвалюючи рішення у справі не можу не звернути увагу митного органу на наступне.

В умовах воєнного стану у державі та безпрецедентної збройної агресії з боку російської федерації питання гуманітарного характеру мають надзвичайно важливе значення. Зокрема, гуманітарна допомога від іноземних громадян та партнерів допомагає державі забезпечити належні умови життя для її громадян задля досягнення перемоги у війні, яку Україна не розпочинала, але закінчить перемогою. І очевидним є те, що досягненню перемоги сприяє гуманітарна допомога іноземних громадян.

В цьому контексті суд вважає за необхідне вказати, що очевидним є також те, що будь-які незаконні маніпуляції з гуманітарною допомогою спрямовані на ухилення від податків та зборів, отримання незаконних прибутків тощо повинні негайно присікатись компетентними органами. Натомість розпочинаючи і здійснюючи провадження щодо громадянина іноземної держави який неодноразово забезпечував надання Україні гуманітарної допомоги, митний орган повинен здійснити такий комплекс заходів і зібрати таку кількість неспростовних, належних та допустимих доказів, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом забезпечать доведення винуватості відповідної особи. В свою чергу, безпідставне, за відсутністю належних та допустимих доказів, звинувачення такої особи може спричинити надзвичайно негативні наслідки для держави та зіпсувати її імідж, зокрема імідж її митних органів.

З огляду на наведене, вважаю за доцільне звернути увагу посадових та службових осіб Львівської митниці на неухильне дотримання положень чинного законодавства під час здійснення провадження у справах про порушення митних правил пов`язаних з відправкою до України гуманітарної допомоги.

Крім того, що стосується даної конкретної справи зважаючи на те, що ОСОБА_2 надає усі наявні у нього дані про осіб які могли сприяти ймовірному порушенню митних процедур та введення його в оману, зокрема наведенню невірних даних у супровідних документах на товар, митному органу доцільно розглянути питання повідомлення щодо цих обставин правоохоронних органів, в тому числі шляхом скерування їм відповідних матеріалів та доказів.

Відповідно до ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу жоден товар, документ чи транспортний засіб не вилучався.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, -

постановив:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 483 МК України - закрити.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький