Рішення

від 09.06.2023 по справі 757/66880/21-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-др/754/90/23

Справа №757/66880/21-ц

РІШЕННЯ

(додаткове)

Іменем України

09 червня 2023 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судових засідань Нагорної М.В.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дригіної І.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансматик», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2022 року вищевказану позовну заяву передано на розгляд за територіальною підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.

01.08.2022 справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2022 розгляд даної судової справи визначено здійснювати судді Зотько Т.А.

Ухвалою судді від 09.08.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

За результатом розгляду судом цивільної справи 18.05.2023 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансматик», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації було залишено без задоволення.

24.05.2023 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Дригіної І.М. надійшла заява про відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу.

У судовому засідання представник позивачів заперечував проти задоволення заяви про відшкодування судових витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що відповідачем не зазначено у який саме спосіб мають бути стягнуті кошти з співпозивачів на користь відповідача, а також відсутні належні докази підтвердження проведення оплати за виконанні роботи.

Представник відповідачка - адвокат Дригіна І.М просила суд задовольнити заяву про відшкодування судових витрат в повному обсязі.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За результатом розгляду судом цивільної справи 18.05.2023 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансматик», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації було залишено без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Частиною першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації, суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представником відповідача надано суду копію Договору про надання правової допомоги №37 від 11.08.2022 року (доданого до заяви про відшкодування витрат, пов`язаних з правовою допомогою від 29.03.2023); Копію Договору про залучення адвоката №2 від 18.07.2022; Копію рахунку на оплату №0037 від 25.08.2022; Копію виписки з банку про здійснення оплати № @2PL357189 від 09.09.2022; Копію Додаткової угоди №37.2 про визначення розміру та порядку оплати гонорару Бюро за надання правової допомоги від 11.08.2022 до Договору про надання правової допомоги №37 від 11.08.2022; Акт приймання-передачі №б/н від 25.08.2022 до Договору про надання правової допомоги №37 від 11.08.2022; Копію переліку виконаних робіт(наданих послуг) адвокатом до Договору про надання правової допомоги №37 від 11.08.2022 року.

Суд при постановлені додаткового рішення враховує правові висновки, викладені у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, а саме: витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що підлягає стягненню з позивачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансматик», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати понесені на правову допомогу в розмірі 6 933,33 грн. з кожного, згідно Договору про надання правової допомоги №37 від 11.08.2022.

З урахуванням викладених вище обставин, вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про постановлення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Заяву представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Дригіної І.М. про відшкодування судових витрат, понесених на правову допомогу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансматик» (місцезнаходження: м.Київ,вул.Кравченка,17,кв. 129,код ЄРДПОУ: 35332005), ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (рнокпп - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 6 933,33 грн. з кожного.

Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 15.06.2023.

Суддя: Т.А.Зотько