Рішення

від 08.06.2023 по справі 755/9172/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9172/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.,

представника позивача Штеренталь П.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Бондаря О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргіпробум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 треті особи: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про визнання права власності на майно, суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Укргіпробум» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати за ПАТ «Укргіпробум» право власності на встановлене у підвальній частині будівлі вентцентру, загальною площею 579,7 м2, що знаходиться в АДРЕСА_1 , обладнання, яке забезпечує:

1)водопостачання будівлі по АДРЕСА_2 :

господарські питні насоси з електродвигунами - 2 комплекти (штуки);

водомір Ду 40 Лічильник води МТК-ІІА 40/300 зав. № 201306002164 - 1 штука;

засувка чавунна Ду 150 вхідна (основна і резервна) - 2 штуки;

грязьовик Ду 150 (основний і резервний) - 2 штуки;

2)теплопостачання будівлі по АДРЕСА_2 :

засувка чавунна ДУ 150-2 штуки;

грязьовик ДУ 150-2 штуки;

вузол обліку теплоспоживання, Теплолічильник СВТУ-11-Т зав. №279 -1 комплект;

швидкісні водопідігрівачі (2*4+2*4) Дн - 16 секцій (штук);

насоси циркуляційні -63 сел. З двигунами N=1.7 кВт. - 2 комплекти (штуки);

елеватор № 5 (елеваторна рамка - вузол змішування теплоносія) - 1 штука;

3)водяне пожежогасіння будівлі по АДРЕСА_2 :

преотипожежні насоси з електродвигунами - 2 комплекти (штуки);

шафа керування і автоматики ЕЛЕКОН-11.331 - 1 комплект (штука);

засувка з електроприводом Н-А2-04 - 1 штука.

Позов обґрунтовує тим, що на підставі наказу Фонду державного майна України від 13.04.1994 №25-АТ до статутного фонду ВАТ «Укрдіпропапір» була передана будівля державного інституту «Укрдіпропапір» по АДРЕСА_2, площею 12294,0 кв. м, яка належала до загальнодержавної власності.

Згідно технічного проекту будівництва виробничого корпусу Державного інституту «Укрдіпропапір» (будівля АДРЕСА_2), розробленого в 1971 році, запроектований земний вентцентр для установки приточних вентиляційних камер, бойлерних гарячого водопостачання, опалення, підвищувальних насосів і пульта управління системами вентиляції будівель АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по АДРЕСА_1 .

В окремо збудованій у 1977 році будівлі вентцентру за адресою: м. Київ.

- М. Раскової, 17, позначеній на плані будівлі літерою «Б» встановлені спільні мережі з водопостачання, водяного пожежогасіння, опалення, подачі гарячої води та обладнання Державного інституту «Укрдіпропапір» та державного інституту «Укрдіпродеревпром», а також власні мережі та обладнання вказаних інститутів, розташованих в будівлях АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 по вул. М. Раскової у м. Києві.

01.06.2006 між ПАТ «Укргіпробум» (на той час ВАТ «Укргіпробум", яке є співвласником та балансоутримувачем будівлі АДРЕСА_2 і ТОВ «Компанія Укрценторг», яке, як зазначено в договорі, здійснює управління майном ВАТ «Укрдіпродеревпром», був укладений договір про спільну експлуатацію теплового пункту, в п. 1.1. якого зазначено, що сторони підтверджують, що теплозабезпечення, гаряче та холодне водозабезпечення будівель ПрАТ «Укргіпробум» та ТОВ «Компанія «Укрценторг» здійснюється від теплового пункту спільного користування, введеного в експлуатацію у 1977 році. З метою розподілу обов`язків по підтриманню нормального функціонування теплового пункту і обладнання, яке забезпечує тепло- і водозабезпечення будівель ПрАТ «Укргіпробум» та ТОВ «Компанія Укрценторг», а також з метою спільного використання вузла комерційного обліку теплової енергії, сторони домовились про спільну експлуатацію теплового пункту.

Аналогічний договір про спільну експлуатацію теплового пункту укладений 01.01.2018 на строк до 31.05.2020 між ПрАТ «Укргіпробум» і ТОВ «ДУЛАБ».

05.11.2018 ПрАТ «Укргіпробум» отримало від ТОВ "ЕТС-17" проект договору піднайму частини нежитлового приміщення АДРЕСА_2 17Б/2 від 05.11.2018 з пропозицією взяти в суборенду частину будівлі вентцентру за адресою: АДРЕСА_1 , позначеної на плані будівлі літерою "Б" з метою забезпечення теплопостачання, водопостачання і водного пожежогасіння належної Товариству будівлі по АДРЕСА_2 .

Оскільки будівля вентцентру по АДРЕСА_1 , позначена на плані будівлі літерою «Б», до цього часу не зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з вказаного проекту договору піднайму ПрАТ «Укргіпробум» стало відомо, що будівля вентцентру по АДРЕСА_1 , позначена на плані будівлі літерою «Б», в якій знаходиться належне на праві власності ПрАТ «Укргіпробум» обладнання, не належить до комунальної власності міста Києва, а з 2003 року належить на праві приватної власності фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які передали будівлю вентцентру в оренду ТОВ "ЕТС-17", яке фактично позбавило ПрАТ «Укргіпробум» вільного доступу до будівлі вентцентру та можливості використання встановленого в ньому обладнання для забезпечення належного функціонування будівлі АДРЕСА_2 .

У зв`язку з позбавленням доступу працівників ПрАТ «Укргіпробум» до власного обладнання та мереж, встановлених у вентцентрі, з метою теплозабезпечення будівлі АДРЕСА_2, ПрАТ «Укргіпробум» збудувало у 2019 році в підвалі власної будівлі новий теплопункт. Оскільки будівля АДРЕСА_1 не має власного теплопункту у будівлі вентцентрі та окремого договору на теплопостачання з теплогенеруючою компанією, теплозабезпечення будівлі АДРЕСА_1 фактично припинилось. У зв`язку з цим ТОВ "ЕТС-17" звернулось до теплогенеруючої компанії ТОВ «Євро-оеконструкція» з позовом про зобов`язання (спонукання) укласти договір про надання послуг з постачання теплової енергії будівлі АДРЕСА_1 , який розглядається Господарським судом м. Києва у справі № 910/18131/20. Забезпечити функціонування інших систем, зокрема водопостачання і пожежогасіння будівлі АДРЕСА_2 без використання будівлі вентцентру та встановленого у ньому обладнання неможливо, оскільки в вентцентрі знаходиться належний ПрАТ «Укргіпробум» вузол водопостачання, що підтверджується актом обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту №207648/1, складеного ПрАТ «АК «Київводоканал» 08.01.2020.

У зв`язку з обмеженням доступу у будівлю вентцентру працівників ПрАТ «Укргіпробум» посадові особи товариства не в змозі обслуговувати власне водогосподарство та знімати показники з власного лічильника води.

З метою врегулювання питання щодо спільного користування будівлею вентцентру за адресою: АДРЕСА_1 , позначеної на плані будівлі літерою «Б», ПрАТ «Укргіпробум» було встановлено, що Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу від 05.07.2002 № 468-В було видане 11.07.2002 ВАТ «Укрдіпродеревпром» свідоцтво про право власності на дві будівлі по АДРЕСА_1 , тобто і на будівлю вентцентру, яка не була приватизована. При цьому, будівля вентцентру по АДРЕСА_1 , позначена на плані будівлі літерою «Б» на підставі договорів купівлі-продажу від 06.06.2003 у рівних частинах перейшла у власність фізичним особам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які були акціонерами ліквідованого ВАТ «Укрдіпродеревпром».

З метою відновлення порушеного права позивача на використання будівлі вентцентру ПрАТ «Укргіпробум» у квітні 2019 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним наказу Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації від 05.07.2002 № 468-В «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна" та свідоцтва про право власності, виданого Головним управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації на підставі наказу від 05.07.2002 №468-В «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна» ВАТ "Укрдіпродеревпром" на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 , позначені на плані будівлі літерами «А» і «Б», в частині оформлення права власності (передачі у власність).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 у справі № 910/4804/19, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, ПрАТ «Укргіпробум» було відмовлено у задоволенні позову повністю.

Посилаючись на пояснення Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву суди дійшли висновку у даній справі, що будівля вентцентру за адресою: АДРЕСА_1 , позначена на плані будівлі літерою «Б», в якій знаходиться спільний теплопункт, системи водопостачання і водного пожежогасіння будівель: була передана до статутного фонду ВАТ «Укрдіпродеревпром» при його приватизації. Оспорені позивачем наказ від 05.07.2002 №468-В «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна» та свідоцтво про право власності від 11.07.2002 серії НОМЕР_1 були видані Головним управлінням комунальної власності міста Києва в межах компетенції та в спосіб, визначений законодавством, на момент їх прийняття.

Таким чином, будівля вентцентру площею 579,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , була приватизована разом з розташованими в ній системами теплопостачання, водопостачання і водного пожежогасіння будівель, а також обладнанням, яке належить власникам будівель АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

З метою використання, обслуговування та ремонту власного обладнання, встановленого у вентцентрі, ПрАТ «Укргіпробум» направило власникам будівлі вентцентру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 письмову пропозицію (оферту) укласти договір сервітуту для отримання права обмеженого користування частиною будівля вентцентру, на що отримало відповідь про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнають право власності ПрАТ «Укргіпробум» на зазначене в додатку №1 до проекту договору сервітуту обладнання, встановлене в будівлі вентцентру, у зв`язку з чим відмовились укладати відповідні договори.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2021 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

10 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов, в якому з приводу задоволення позову заперечував повністю, просив застосувати строки позовної давності.

Відповідач зазначив, що визнання судом права власності на обладнання за позивачем, без участі співвласників адміністративних будинків за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , може порушити права співвласників. Позивач не є власником нерухомого майна в адміністративній будівлі АДРЕСА_3 , а також не має повноважень співвласників на управління чи користування яким-небудь майном співвласників або надання для них яких-небудь послуг.

30 серпня 2021 року від третьої особи ПрАТ «АК «Київводоканал» надійшли пояснення на позов, в яких представник третьої особи зазначив про те, що ПрАТ «АК «Київводоканал» підтверджує факт наявності між позивачем та третьою особою договірних відносин, оформлених договором на послуги водопостачання та водовідведення від 03.03.1999 № 6357/5-10.

08 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позов, в якому з приводу задоволення позову заперечувала в повному обсязі, мотивуючи таким.

Позивачем за позовом про визнання права власності має бути власник. Позивач не є власником речей, що заявлені у позові, адже ці речі не є окремими та самостійними, а є складовими частинами внутрішньо будинкових інженерних мереж та комунікацій, тобто є приналежними до головної речі - об`єкту нерухомості.

Відповідачі є власниками цього об`єкту нерухомості, а саме будови літ. «Б» будинку АДРЕСА_5 розташовані ті самі внутрішньобудинкові інженерні комунікації, частини яких позивач вважає своєю власністю. Позивач у Господарському суді намагався довести, що він має права на цей об`єкт нерухомості, однак рішенням суду йому було відмовлено.

Позивач не є власником будинку АДРЕСА_2 , а надана їм суду копія підтвердження права власності ПрАТ «Укргіпробум» на будівлю по АДРЕСА_2 , виданого ФДМУ 30.10.2002 р.» є неактуальною інформаційною довідкою. Вказана довідка ніколи не була і навіть не могла бути правовстановлюючим документом.

Також відповідач зазначила про те, що даний позов заявлено позивачем з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

10 вересня 2021 року позивачем подано заперечення на пояснення третьої особи ПрАТ «АК «Київводоканал».

10 вересня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якому представник позивача навів свої аргументи стосовно викладених у відзиві доводів відповідача.

10 вересня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив ОСОБА_1 , в якому представник позивача навів свої аргументи стосовно викладених у відзиві доводів відповідача.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Штеренталь П.І. позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні з приводу задоволення позову заперечував, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бондар О.Г. в судовому засіданні з приводу задоволення позову заперечував в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним ним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи ТОВ «Євро-Реконструкція» подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника третьої особи.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Фонду державного майна України від 13.04.1994 року № 25-АТ Державний інститут «Укрдіпропапір» було перетворене у Відкрите акціонерне товариство «Укрдіпропапір», яке в даний час є приватним акціонерним товариством «Укргіпробум».

Також згідно з цим наказом до статутного фонду ВАТ «Укрдіпропапір» була передана будівля державного інституту «Укрдіпропапір» по АДРЕСА_2, площею 12294,0 кв.м, яка належала до загальнодержавної власності.

Отже, ПрАТ «Укргіпробум», як правонаступник ВАТ «Укрдіпропапір», є власником та балансоутримувачем будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, площею 12 294,0 кв.м.

Поряд з цим встановлено, що у 1996 році Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву також проводилась приватизація цілісного майнового комплексу Українського державного інституту «Укрдіпродеревпром», під час якої наказом РВ Фонду державного майна по м. Києву № 840 від 10.05.1996 зазначене підприємство було перетворене у ВАТ «Укрдніпродеревпром», що підтверджується листом РВ Фонду державного майна по м. Києву № 30-03/769 від 24.01.2019.

Після завершення приватизації ВАТ «Укрдніпродеревпром» до статутного фонду цього підприємства була передана будівля за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі вентцентр, у якому знаходиться спільний теплопункт, системи водопостачання і водного пожежогасіння будівель.

Відповідно до матеріалів технічної документації на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , складеної Київським міським бюро технічної інвентаризації від 16.10.2000 року, зазначений об`єкт включає в себе два будування позначені літерою «А» та літерою «Б».

11.07.2002 Головним управлінням комунальної власності м. Києва ВАТ «Укрдіпродеревпром» було видане свідоцтво про право власності на будівлю вентцентру за адресою: АДРЕСА_1 , позначену на плані будівлі літерою «Б».

У подальшому будівля вентцентру, позначена літерою «Б», по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2003 перейшла у власність фізичним особам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були акціонерами ліквідованого пізніше ВАТ «Укрдіпродеревпром», у рівних частинах.

Позивач вважає, що будівля вентцентру по АДРЕСА_1 , в якій знаходиться теплопункт, системи водопостачання і водного пожежогасіння, проектувалась для обслуговування двох адміністративних будівель по АДРЕСА_1 (балансоутримувачем якої є ВАТ «Укрдіпродеревпром») та будівлі АДРЕСА_2 (балансоутримувачем якої є ПрАТ «Укргіпробум»). Отже, позивач, як балансоутримувач будівлі АДРЕСА_2, має право власності і користування будівлею вентцентру та комунальними мережами, що знаходяться в ній, проте, власники цієї будівлі (відповідачі) не визнають такого права позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2020, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 та Постановою Верховного суду від 06.10.2020 у справі № 910/4804/19 встановлено, що будівля вентцентру за адресою АДРЕСА_1 , позначена на плані будівлі літерою «Б», в якій знаходиться спільний теплопункт, системи водопостачання і водного пожежогасіння будівель була передана на підставі наказу №468-В від 05.07.2002 року у власність ВАТ «Український інститут по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств "Укрдіпродеревпром". На підставі вказаного наказу № 468-В від 05.07.2002 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва 11.07.2002 р. було видане свідоцтво про право власності ВАТ «Укрдіпродеревпром» на будівлю вентцентру за адресою: АДРЕСА_1 , позначену на плані будівлі літерою «Б». Також на підставі вищевикладеного Наказ від 05.07.2002 № 468-В «Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна», та свідоцтво про право власності від 11.07.2002 серії НОМЕР_1 були прийняті в межах компетенції та в спосіб, визначений законодавством на момент їх прийняття.

Головним управлінням комунальної власності свідоцтво видавалось на нежилу будівлю по АДРЕСА_1 , разом з тим, вказана будівля включає в себе об`єкти позначені літерами «А» та «Б». Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що "другої будівлі", як окремого інвентарного об`єкту не існує, а в силу встановлених судом обставин справи, за наявними документами по справі, в силу вимог ст.ст.186, 187 ЦК України, встановлено, що вентиляційний центр площею 579,7 кв.м є невід`ємною частиною будівлі за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому, будівля вентцентру по АДРЕСА_1 , позначена в плані будівлі літерою «Б» на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2003 року рівних частинах перейшла у власність фізичним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були акціонерами ліквідованого пізніше ВАТ «Укрдіпродеревпром».

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, Постановою Господарського суду міста Києв від 15 вересня 2022 року у справі № 910/17446/21 відмовено у задоволенні позову ПрАТ «Укргіпробум» до Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування наказу РВ ФДМУ по місту Києву № 840 від 10.05.1996 «Про перетворення Українського державного інституту по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств «Укрдіпродеревпром» у відкрите акціонерне товариство у процесі його приватизації" в частині передачі до статутного фонду ВАТ «Укрдіпродеревпром» будівлі вентцентру за адресою: АДРЕСА_1, позначеної на плані будівлі літерою «Б».

Даною постановою встановлено, що у позові позивач стверджує про незаконність наказу РВ ФДМУ по м. Києву № 840 від 10.05.1996 «Про перетворення Українського державного інституту по проектуванню деревообробних і меблевих підприємств «Укрдіпродеревпром» у відкрите акціонерне товариство у процесі його приватизації», яким були порушені права ПрАТ «Укргіпробум», як власника та балансоутримувача будівлі АДРЕСА_2, на володіння та користування будівлею вентцентру за адресою: АДРЕСА_1 , позначену на плані літерою «Б». Проте, суд такі доводи відхиляє, оскільки доказів наявності у позивача права власності (володіння, користування) на вказану будівлю суду не надано.

Більш того, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 910/4804/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 та постановою Верховного Суду від 06.10.2020, за позовом ПрАТ "Укргіпробум" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання недійсним наказу та свідоцтва про право власності, в обґрунтування якого позивач надав аналогічні доводи, як і в цій справі, було встановлено, що будь-яких доказів, на підставі яких можливо встановити право власності на майно, яке розташоване у будівлі вентцентру по АДРЕСА_1, літ."Б", в матеріалах справи немає.

У вказаній справі суди дійшли висновку, що РВ Фонду державного майна по м. Києву було проведено приватизацію цілісного майнового комплексу Українського державного інституту «Укрдіпродеревпром» та передано до статутного фонду ВАТ "Укрдіпродеревпром" усю будівлю за адресою: АДРЕСА_1. При цьому Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву здійснило приватизацію вказаного об`єкту в межах своїх повноважень, будь-яких порушень процедури приватизації судами не виявлено.

Також судами було встановлено, що виробничий корпус, позначений на плані літерою «А», та вентиляційний центр позначений літерою «Б», - є одним інвентарним об`єктом за адресою: АДРЕСА_1 , та будівля вентиляційного центру є невід`ємною частиною будівлі за адресою АДРЕСА_1 . У той же час, позивач є власником іншої будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (площею 12294,0 кв.м).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Положеннями статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Главою 29 ЦК України визначені способи захисту права власності, серед яких: подання позову про витребування майна із незаконного володіння (віндикаційний позов), позов про усунення перешкод у володінні та користуванні майном (негаторний позов), позов про визнання права власності та інші.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).

З аналізу вищенаведених норм закону та обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на встановлене у підвальній частині будівлі вентцентру, загальною площею 579,7 м2, що знаходиться в АДРЕСА_1 , обладнання, оскільки таке обладнання є складовими частинами внутрішньо будинкових інженерних мереж та комунікацій, тобто є приналежними до об`єкту нерухомості, власниками якого відповідачі.

Позивачем не надано суду доказів, що спірне обладнання є власністю саме ТОВ «Укргіпробум» та не належить до спільного користування, не є спільною власністю з іншими співвласниками будівлі, в якій таке майно знаходиться.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Укргіпробум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», ТОВ «Євро-реконструкція», про визнання права власності на майно, - задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Укргіпробум» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 треті особи: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про визнання права власності на майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 червня 2023 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач : ПрАТ «Укргіпробум» ідентифікаційний код 00280689, адреса: м.Київ, вул. М.Раскової, 19;

Відповідачі: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_2 ;

ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_7 , ІПН НОМЕР_3 .

Треті особи: ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», ідентифікаційний код 03327664, адреса: м.Київ, вул. Лейпцизька, 1а;

ТОВ «Євро-реконструкція», ідентифікаційний код 37739041, адреса: м.Київ, вул. Г.Хоткевича, 20.

Суддя: