Ухвала

від 15.06.2023 по справі 346/3078/23

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/3078/23

Провадження № 2/346/1243/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Беркещук Б.Б., при розгляді позовної заяви представника позивача Тарасенка Василя Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 року зазначену справу розподілено суддіБеркещук Б.Б.

15.06.2023 року суддею Беркещук Б.Б. подано заяву про самовідвід.

Вважаю, за наявне підстав для задоволення самовідводу судді виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частинами 1, 2, 11 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності з п. 66 рішення ЄСПЛ (Справа «Мироненко і Мартенко проти України, заява № 4785/02») безсторонність судді за усталеною практикою Суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «Castillo Algar v. Spain», «Білуха проти України»). Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У рішенні ЄСПЛ «Skrlj v. Croatia» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року в справі №908/137/18 зроблено висновок, що наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, §46). Згідно з об`єктивним критерієм Велика Палата Верховного Суду зазначила, що необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Проте, заява судді-доповідача у даній справі про відвід від розгляду справи була задоволена Великою Палатою Верховного Суду, з тих підстав, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Отже, з метою виключення у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та неупередженість головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи доходжу висновку про заявлення та задоволення самовідводу на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3,36,39,40,258-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Беркещук Б.Б. задовільнити.

Відвести суддю Беркещук Богдану Богданівну від розгляду цивільної справи за позовом представника позивача Тарасенка Василя Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

Матеріали вказаної цивільної справи передати до канцелярії Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області для визначення іншого судді для розгляду цієї справи у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Беркещук Б. Б.