Постанова

від 01.04.2024 по справі 346/3078/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/3078/23

Провадження № 22-ц/4808/421/24

Головуючий у 1 інстанції Коваленко Д. С.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.,

суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.

з участю секретаря Струтинської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості на рішення Коломийського міськрайонного суду від 27 грудня 2023 року, в складі судді Коваленка Д.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляв адвокат Тарасенко В.С., звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.05.2023 наказом директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості №223-к від 15.05.2023, ОСОБА_1 звільнено з посади директора Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості у зв`язку зі змінами в організації праці, в тому числі скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України (далі - К3пП).

20.12.2022 наказом №1123 Івано-Франківського обласного центру зайнятості «Про утворення філій Івано-Франківського обласного центру зайнятості» було утворено, зокрема Коломийську філію Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Також, наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 15.03.2023 №160-к позивача було попереджено про вивільнення з роботи 16.05.2023 року.

Після попередження про майбутнє вивільнення йому кілька разів було запропоновано різні посади, проте позивач з ними не погоджувався, оскільки запропоновані посади були значно нижчими від тієї, що обіймав позивач, а також менш оплачувані.

Відповідно до посадової інструкції позивача, останній як керівник установи мав значний обсяг обов`язків та повноважень.

Впродовж всього періоду роботи у центрі занятості позивач постійно вдосконалював свої навички, вміння та свій професійний рівень, а очолювана ним Коломийська міськрайонна філія Івано-Франківського центру зайнятості мала високі показники в роботі, при чому, як в розрізі діяльності інших філій регіону, так і на загальнодержавному рівні, а також мав значний досвід роботи і на інших керівних посадах.

Позивач вважав, що при вирішенні питання про його звільнення з роботи не дотримано вимог ст. 42 КЗпП України, згідно якої при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації (п. 3).

Також, згідно з новим штатним розписом передбачена посада директора Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, яка є аналогічною тій посаді, з якої було звільнено позивача. Проте, зазначену посаду позивачу не було запропоновано взагалі.

Крім того, зміна назви посади з начальника Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості на начальника Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості не свідчить про скорочення чисельності штату працівників, зокрема посади, яку займав позивач.

Позивач вважав, що відповідачем не дотримано процедуру звільнення у зв`язку із скороченням чисельності штату, оскільки не враховано переважного права позивача на залишенні на роботі, оскільки останній має тривалий (з 14.01.2011) безперервний стаж роботи у Коломийській міськрайонній філії (Коломийському міськрайонному центрі зайнятості) Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Мацьківа М.Д. просив суд визнати незаконним та скасувати наказ директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості №223-к від 15.05.2023, яким його звільнено з посади директора Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості 16.05.2023 у зв`язку зі змінами в організації праці, в тому числі скороченням чисельності та штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 К3пП України; поновити його на посаді директора Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості; стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу, станом на день винесення судового рішення та понесені судові витрати.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 27 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 15.05.2023 року №223-к Івано-Франківського обласного центру зайнятості про звільнення з 16.05.2023 року ОСОБА_1 з посади директора Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, згідно з п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Стягнуто з Івано-Франківського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 165830 грн, у якості середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2023 року по 27 грудня 2023 року, з обов`язковим відрахуванням обов`язкових податків, зборів та платежів.

Стягнуто з Івано-Франківського обласного центру зайнятості на користь держави судовий збір у розмірі 1658,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Івано-Франківський обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що листом Міністерства економіки України від 27.10.2022 № 2802-11/72027-03 «Щодо припинення філій регіональних центрів зайнятості» погоджено припинення філій регіональних центрів зайнятості, зокрема і Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості. Наказом Міністерства економіки України від 02.11.2022 № 4325 «Про утворення філій регіональних центрів зайнятості Державного центру зайнятості» погоджено утворення відокремлених структурних підрозділів - філій регіонального центру зайнятості, у тому числі Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості. Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 20.12.2022 № 1123 «Про утворення філій Івано-Франківського обласного центру зайнятості» утворено Івано-Франківську, Калуську, Коломийську, Верховинську, Косівську, Надвірнянську філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Для визначення переважного права на залишення на роботі працівників і коректного, відповідно до норм законодавства, їх звільнення, в Івано-Франківському обласному центрі зайнятості наказом директора Івано-Франківського обласного центрі зайнятості від 02.11.2022 № 993 (зі змінами від 26.01.2023) створена постійно діюча комісія з розгляду питань щодо визначення кваліфікації та продуктивності праці працівників служби зайнятості Івано-Франківської області. 20.12.2022 Комісією розглянуто відповідно до ст. 42 КЗпП України питання щодо визначення переважного права на залишення на роботі або щодо яких встановлено обмеження на звільнення та подання директору Івано-Франківського обласного центру зайнятості кандидатур осіб, які підпадають під скорочення та подання пропозицій щодо переведення працівників Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості на нові посади в утворені нові структурні підрозділи Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 20.12.2022 №381 «Про попередження про зміни в організації праці», 22.12.2022 працівники Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості попереджені про вивільнення з роботи 23.02.2023 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 15.03.2023 №160-к «Про попередження про зміни в організації праці», 15.03.2023 позивач попереджений про вивільнення з роботи 16.05.2023 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Отже, позивач 15.03.2023 був ознайомлений про майбутнє вивільнення 16.05.2023, про що свідчить проставлений ним власноруч підпис.

Починаючи з 15.03.2023 (день попередження про можливе вивільнення) та до 16.05.2023 (включно) позивачу були запропоновані всі вакантні посади (інша робота), що відповідали його кваліфікації, освіті тощо, які були в службі зайнятості області протягом цього періоду.

Позивачу неодноразово, а саме 15.03.2023 року, 23.03.2023 року,11.04.2023 року, 13.04.2023 року, 17.04.2023 року, 27.04.2023 року, 27.04.2023 року, 05.05.2023 року, 09.05.2023 року засобами поштового зв`язку надсилались листи з пропозиціями роботи з зазначенням посад, однак такі листи повертались до Івано-Франківського обласного центру зайнятості у зв`язку з відмовою адресата від їх отримання. Крім того, дані пропозиції щодо вакантних посад надсилались також на мобільний за стосунок «Viber».

Вважає, що Івано-Франківським обласним центром зайнятості, як роботодавцем, вжито всіх заходів, щодо запобігання звільненню позивача з роботи, у зв`язку з скороченням його посади.

Суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду про те, що право на залишення на роботі, передбачене ч. 1 ст. 42 КЗпП України, не застосовується для працевлаштування у новоутворених структурних підрозділах (при зміні організаційної структури), оскільки, переважне право на залишення на роботі не є тотожним переважному праву на працевлаштування на нову посаду у новостворених підрозділах.

Наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 15.05.2023 №2232-к ОСОБА_1 16.05.2023 звільнено з посади директора Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості у зв`язку зі змінами в організації праці, в тому числі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП.

Тобто, можна стверджувати, що в межах юридичної особи створені нові структурні підрозділи з більш широкими повноваженнями та введені нові посади, зокрема і нова посада керівника філії, отже відбулося і скорочення посади позивача.

З наведеного вбачається, що керівник Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості - ОСОБА_2 була призначена на посаду ще в грудні 2022 року, натомість директор Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості - Мацьків М.Д. був попереджений про вивільнення 15.03.2023.

Тобто, в.о. директора Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості призначено на посаду до попередження позивача про зміни в організації праці і про майбутнє вивільнення.

Апелянт вважає, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому наказ від 15.05.2023 №223-к про звільнення ОСОБА_1 16.05.2023 з посади директора Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості зв`язку зі змінами в організації праці, а тому числі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП є законним та не підлягає скасуванню.

Апелянт вважає також, що позивачем невірно визначено суму втраченого заробітку станом на час звернення з позовом до суду.

Апелянт просить скасувати рішення суду та постановити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

У судовому засіданні представник Івано-Франківського обласного центру зайнятості Гандзюк О.О. підтримала доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 заперечили доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні позивача з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, відповідачем не дотримано вимог ст.42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 14.01.2011 року працював в Коломийському міськрайонному центрі зайнятості на посаді заступника начальника відділу взаємодії з роботодавцями Коломийського міськрайонного центру зайнятості, з 14.02.2011 року на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Коломийської міськрайонного центру зайнятості, з 21.03.2011 року призначений директором Коломийської міськрайонного центру зайнятості, а 24.11.2017 року переведений на посаду директора Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

27.10.2022 Міністерство економіки України, погодило: припинення філій регіональних центрів зайнятості шляхом їх ліквідації, а саме: Івано-Франківського обласного центру зайнятості: Верховинської районної філії, Богородчанської районної філії, Галицької районної філії, Рогатинської районної філії, Тисменицької районної філії, Тлумацької районної філії, Калуської міськрайонної філії, Долинської районної філії, Рожнятівської районної філії, Болехівської міської філії, Коломийської міськрайонної філії, Снятинської районної філії, Косівської районної філії, Надвірнянської районної філії, Яремчанської міської філії, Городенківської районної філії. (а.с. 76-78).

Наказом Міністерства економіки України № 4325 від 02.11.2022 погоджено утворення відокремлених структурних підрозділів - філій регіональних центрів зайнятості Івано-Франківського обласного центру зайнятості: Верховинської філії. Івано-Франківської філії. Калуської філії, Коломийської філії, Косівської філії, Надвірнянської філії. (т.2 а.с.79-80).

На підставі вказаного наказу Мінекономіки наказом Івано-Франківського обласного центру зайнятості №1123 від 20.12.2022 утворено відповідні філії, утому числі й Коломийську філію Івано-Франківського обласного центру зайнятості, за адресою: м. Коломия, вул. Мазепи, б.4 (т. а.с.82).

Наказом директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості №993 від 02.11.2022 створена комісія для забезпечення розгляду питань визначення продуктивності праці та кваліфікації працівників служби зайнятості Івано-Франківської області.

09.12.2022 заступником директора - начальником відділу організації профорієнтації Івано-Франківського обласного центру зайнятості затверджено штатний розпис Коломийської міськрайонної філії цього центру зайнятості на 2022 рік, із введенням його в дію з 09.12.2022, відповідно до якого загальна кількість штатних посад склала 30 одиниць, посада директора - 1 одиниця (т. 1 а.с.25-26).

У цей же день, затверджено штатний розпис на 2022 рік із введенням його в дію з 09.12.2022 Снятинської районної філії (із загальною кількістю штатних одиниць 12,5) та Городенківської районної філії (із загальною кількістю штатних одиниць 16,5), при цьому у кожному з них була передбачена 1 одиниця штатної посади директора. (т. 2 а.с.58-61).

13.12.2022 директор Державного центру зайнятості погодив звільнення з посад директорів філій Івано-Франківського обласного центру зайнятості, у тому числі Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості Мацьківа М.Д. (т.2 а.с.62-63).

В цей же день 13.12.2022 директор Івано-Франківського обласного центру зайнятості звернувся з листом до Державного центру зайнятості про погодження призначення ОСОБА_2 на посаду директора Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості. (т.2 а.с. 65).

15.12.2022 директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості затверджено штатний розпис Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості на 2022 рік, який введено в дію 20.12.2022, згідно якого загальна кількість штатних одиниць становить 39 посад, посада директора - 1 одиниця (т.1 а.с.27-28).

Згідно витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань щодо визначення кваліфікації та продуктивності праці працівників служби зайнятості Івано-Франківської області від 20.12.2022, враховуючи показники ефективності роботи у розрізі філії, оцінку ефективності роботи працівників щодо надання послуг населенню та роботодавцям, з урахуванням пріоритетності показників діяльності, показники ефективності роботи, інші напрями роботи, які належать до компетенції кожного фахівця, проаналізувавши рівень кваліфікації та продуктивності праці працівників філії, враховуючи інформацію, надану начальником відділу організації профорієнтації і начальником відділу організації профнавчання, начальником відділу організації сприяння працевлаштуванню і начальником відділу організації надання послуг роботодавцям обласного центру зайнятості, інформацію, що міститься в особових справах працівників, а також враховуючи лист Державного центру зайнятості від 16.12.2022 про погодження призначення ОСОБА_2 на посаду в.о. директора філії, комісія ухвалила подати пропозиції директору Івано-Франківського обласного центру зайнятості щодо переведення працівників Коломийської міськрайонної філії на нові посади в Коломийську філію: ОСОБА_2 на посаду в.о. директора, а ОСОБА_1 на посаду заступника директора (т.2 а.с.96-97).

Наказом директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості №373-к від 20.12.2022 ОСОБА_2 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, з 20.12.2022. (т.2 а.с.84).

15.03.2023 ОСОБА_1 письмово попереджено про вивільнення з роботи з 16.05.2023 у зв`язку із змінами в організації праці, в тому числі скороченням чисельності та штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України та запропоновано посаду заступника директора Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, на що ОСОБА_1 просив розглянути його кандидатуру на посаду директора цієї філії (том 1 а.с.22-23)

Починаючи з 15.03.2023, відповідач пропонував позивачу (до його звільнення) більше 10 різних посад, однак останній на жодну із запропонованих посад не погодився.

Наказом директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості №223-к від 15.05.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади директора Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості з 16.05.2023 у зв`язку зі змінами в організації праці, в тому числі скороченням чисельності та штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України (т. 1 а.с.12).

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, провадження № 61-312св17, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, провадження № 61-1214св18, від 30 вересня 2021 року у справі № 462/1930/19, провадження № 61-1981св20, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України необхідно з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 вказано, що оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18) зроблено висновок, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

Як встановлено судом наказом директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості №993 від 02.11.2022 у зв`язку із службовою необхідністю та з метою всебічного та об`єктивного визначення продуктивності праці та кваліфікації працівників служби зайнятості Івано-Франківської області, необхідного при реорганізації, перепрофілюванні, скороченні чисельності або штату працівників, а також у зв`язку із зміною істотних умов праці було створено комісію для забезпечення розгляду питань щодо визначення продуктивності праці та кваліфікації працівників служби зайнятості Івано-Франківської області.

Так, вказана комісія 20.12.2022 ухвалила подати пропозиції директору Івано-Франківського обласного центру зайнятості щодо переведення працівників Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості на нові посади в Коломийську філію Івано-Франківського обласного центру зайнятості: ОСОБА_2 на посаду в.о. директора, ОСОБА_1 на посаду заступника директора.

Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що рішення комісії не містить будь-яких відомостей про конкретні (індивідуально-визначені) документи, показники ефективності роботи щодо працівників, рівень кваліфікації та продуктивності праці яких порівнювався один з одним. Відсутні будь-які обставини і мотиви, з яких виходила комісія при прийнятті рішення.

Більше того, незважаючи на те, що у Івано-Франківському обласному центрі зайнятості 02.11.2022 була створена комісія (в складі десяти осіб) з розгляду питань щодо визначення кваліфікації та продуктивності праці працівників, директор Івано-Франківського обласного центру зайнятості 13.12.2022 (тобто до розгляду питання комісією) звернувся з листом до Державного центру зайнятості про погодження призначення ОСОБА_2 на посаду директора Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості. А відтак комісія, врахувала лист Державного центру зайнятості від 16.12.2022 про погодження призначення ОСОБА_2 на посаду в.о. директора філії, однак не мотивувала своє рішення виходячи із мети яка була покладена на комісію в частині визначення рівня кваліфікації та продуктивності праці.

Таким чином рішення комісії не містить висновку щодо визначення кваліфікації та продуктивності праці ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 .

Як у суді першої інстанції так і апеляційної інстанції представником відповідача не представлено доказів того, що комісією здійснювався аналіз роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на їхніх посадах в Коломийській міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства є необґрунтованим.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що судом не враховано правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 року у справі № 577/256/18 - відповідно до переважне право на залишення на роботі враховується лише у разі скорочення однакових посад. Переважне право на залишення на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду. А також, що у постанові від 09.05.2021 у справі № 310/9294/18 Верховний Суд доходить висновку, що право на залишення на роботі, передбачене ч.1 ст.42 КЗпП України не застосовується для працевлаштування у новоутворених структурних підрозділах, оскільки переважне право на залишення на роботі не є тотожним переважному праву на працевлаштування на нову посаду у новостворених підрозділах, правову позицію про що висловив Верховний Суд у постанові від 19.05.2021 року (справа №310/9294/18), то тут суд відзначає, що такої правової позиції у цій справі, Верховний Суд не висловлював, і фактичні обставини тієї справи відрізняються від цієї, що розгляд суд.

Так, суд першої інстанції правильно зазначив, що незважаючи на заявлену ліквідацію, трьох відокремлених структурних підрозділів - 3-х філій - Івано-Франківського обласного центру зайнятості (Коломийська, Снятинська та Городенківська), у кожній з яких була одна посада директора, фактично було створено такий самий відокремлений структурний підрозділ - Коломийську філію Івано-Франківського обласного центру зайнятості (без статусу юридичної особи), яка по суті, отримала ті самі повноваження, що і були у кожної з ліквідованих філій (про що свідчать положення про кожну з цих філій, і положення про нову філію), але із збільшенням території обслуговування населення та скороченням штату і чисельності працівників такого структурного підрозділу, з однією штатною посадою директора філії. Про наведене свідчать Положення про філії, які не містять істотних відмінностей. Отже, фактично відбулась реорганізація трьох філій шляхом їх злиття, та скорочення двох із трьох посад директорів філій

Таким чином, суд правильно зазначив, що правова позиція Верховного Суду (постанова від 13.12.2018, справа №577/256/18) підлягає застосуванню, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 29.09.2021 (справа №302/207/20), в якій суд констатував, що у випадку, коли ліквідується одна установа і одночасно створюється інша, яка буде виконувати повноваження тієї, що ліквідується, це не виключає, а включає зобов`язання роботодавця по працевлаштуванню працівників.

У даній справі, мова йшла про ліквідацію, як різновид припинення, структурного підрозділу відповідача, всі працівники трьох ліквідованих філій були працівниками Івано-Франківського обласного центру зайнятості, який, як роботодавець повинен був забезпечити виконання та дотримання усіх гарантій працівників, передбачених ст. 42 КЗпП України, у тому числі й 42-1 КЗпП України.

Колегія суддів зауважує також, що відповідач не заперечив свого обов`язку щодо працевлаштування позивача, який обіймав посаду директора в Коломийській міськрайонній філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості у Коломийську філію Івано-Франківського обласного центру зайнятості.

Доказів того, що кваліфікаційні вимоги до директора Коломийської філії були відмінними від кваліфікаційних вимог до посади директора Коломийської міськрайонної філії, матеріали справи не містять.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо стягнення на користь позивача виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то колегія суддів виходить з наступного.

При зверненні з позовом до суду позивач ОСОБА_1 посилався на те, що його середньоденна заробітна плата становить 5723,96 грн.

Ухвалюючи рішення по суті заявлених вимог, суд правильно виходив із того, що відповідно до положень ч.2 ст. 235 КЗпП України на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період починаючи з дати його звільнення - 16.05.2023 до дня ухвалення рішення суду, тобто по 27.12.2023.

Згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» судом вірно виходячи із нарахованої позивачу заробітної плати за березень та квітень 2023 року у розмірі 131651,18 грн (з вирахуванням матеріальної допомоги та виплати згідно листка непрацездатності та компенсація за період невикористаної відпустки) визначено середньоденний заробіток позивача, який становить 1030 грн.

Аналогічний розрахунок середньоденного заробітку позивачапроведено апелянтом в апеляційній скарзі.

А відтак суд правильно стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.05.2023 по 27.12.2023 (161 робочий день) у розмірі 165830 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем при прийнятті спірного наказу були порушені права позивача, не додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, не було дотримано обов`язку щодо пропозиції працівникові всіх наявних вакантних посад, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Посилання апелянта на те, що Івано-Франківським обласним центром зайнятості, як роботодавцем, вжито всіх заходів, щодо запобігання звільненню позивача з роботи у зв`язку з скороченням її посади не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що йому необґрунтовано не запропоновано вакантну посаду директора Коломийської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, яку він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Доказів того, що посада директора Коломийської філії, на відміну від посади директора Коломийської міськрайонної філії, є новою посадою за обсягом та функціональним навантаженням, матеріали справи не містять, а також відповідачем не представлено доказів на підтвердження того, що вказана посада не відповідала кваліфікації позивача, освіті тощо.

Доводи апеляційної скарги правильності вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене та положення статті 375 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 27 грудня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 квітня 2024 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.В. Бойчук

О.О. Томин