Постанова

від 14.06.2023 по справі 914/409/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р. Справа № 914/409/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.

Суддів: Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», вих.№7259/001-юр від 17 квітня 2023 року та Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Приладів", б/н від 05 травня 2023 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 06 квітня 2023 року (підписане 11.04.2023 року), суддя Коссак С.М.

у справі №914/409/23

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", м. Вараш, Рівненська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Приладів", м. Львів

про стягнення 171 368,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

31.01.2023 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Приладів" про стягнення 171 368,50 грн., з яких: 109 534,51 грн. пеня, 61 833,99 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами закупівлі UA-2021-03-30-006585-С, згідно Закону України «Про публічні закупівлі», було укладено договір поставки № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 року, на загальну суму 883 342,80 грн. Згідно умов якого ТзОВ «Світ Приладів» взяло на себе зобов`язання поставити у ВП «Рівненська АЕС» продукцію згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Пунктом 3.1 договору поставки передбачено, що продукція поставляється в строк по 08.10.2021. Позивач стверджує, що поставка продукції по договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 не була здійснена у визначений строк. За порушення строків поставки позивач у відповідності до п. 9.1 договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 109 534,51 грн. та штраф в сумі 61 833,99 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 року у справі №914/409/23 (суддя С.М. Коссак) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Приладів» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» - 53 484,59грн. пені, 61 833,99грн. штрафу та 1 806,13 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до укладеного договору поставки № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 року, на загальну суму 883 342,80 грн., ТзОВ «Світ Приладів» взяло на себе зобов`язання поставити у ВП «Рівненська АЕС» продукцію згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Пунктом 3.1 договору поставки передбачено, що продукція поставляється в строк по 08.10.2021. Суд встановив, що відповідач порушив строки поставки товару в період з 09.10.2021 року по 09.02.2022 рік (10.02.2022 року додатковою угодою розірвано договір постави), визначені договором. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що пеня повинна нараховуватись за період з 09.10.2021 року по 09.02.2022 рік і становить 53 484,59грн. В задоволенні решти пені відмовив. Водночас, суд відхилив доводи відповідача в частині пропуску строку позовної давності. Крім того, п. 9.1 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф в розмірі 7 % вказаної вартості. Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в сум 61 833,99 грн., суд дійшов висновку, що такий розраховано правильно.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що при проведенні розрахунків ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Рівненська АЕС» користувалось калькулятором підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга 360, розміщеному у відкритому доступі. Однак, розглядаючи дану справу, суд першої інстанції зазначеного вище не врахував та без достатніх правових підстав прийняв рішення про часткове стягнення з відповідача пені у розмірі 53 484,59 грн. Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 року у справі № 914/409/23 про часткове задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у поданій апеляційній скарзі також не погоджується з рішенням суду першої інстанції вважає його необґрунтованим. Зауважує, що неодноразово повідомляв позивача про неможливість виконання умов договору, в установлені строки, проте позивач, усвідомлюючи правові наслідки ігнорував такі повідомлення та не погоджував можливість перенесення дати поставки або розірвання договору. Лише 10.02.2022 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою розірвано договір № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 року. Відповідно до пункту 5 додаткової угоди № 1 від 10.02.2022 року, з моменту підписання зобов`язання сторін за договором № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 року припиняються. Таким чином, з 10.02.2022 року між сторонами відсутні будь-які правовідносини, що були врегульовані договором № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 року, в тому числі й положення щодо договірних штрафних санкцій, припинилися. Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 року у справі № 914/409/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій відмовити повністю.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу подану відповідачем заперечує проти доводів скаржника. Вказує, що договір поставки № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 року був укладений за результатами відкритих торгів UA-2021-03-30-006585-C, тобто Постачальник мав доступ до ознайомлення зі всіма вимогами закупівлі та прийняття для себе рішення щодо укладання даного договору. Пунктом 9.2 договору сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених п.9.1 даного договору становить 3 роки. Стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки згідно договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021, укладеного з ТзОВ «Світ Приладів» є правом ДП «НАЕК «Енергоатом», а не обов`язком. Просить залишити апеляційну скаргу ТзОВ "Світ Приладів" - без задоволення.

Апеляційне провадження у справі

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/409/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. На підставі ухвали суду від 02.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 914/409/23 за апеляційною ТзОВ «Світ Приладів». Апеляційну скаргу ТзОВ «Світ Приладів» призначено до спільного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи з апеляційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція».

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Обставини справи

24.06.2021 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Приладів» (Постачальник) за результатами закупівлі UA-2021-03-30-006585-С, згідно Закону України «Про публічні закупівлі» укладено договір поставки № 53-122-01-21-10930.

Згідно із п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікаційї № 1 (додаток № 1 до договору).

Предметом поставки по даному договору є продукція: 38810000-6 комплектуючі до систем радіаційного контролю, яка передбачена специфікацією № 1 до даного договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 умови цього договору викладені сторонами у відповідності до «Інкотермс-2010».

Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області (п. 1.4 договору).

У відповідності до п.п. 2.1, 2.2 договору ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 736 119,00 грн., крім того ПДВ - 147 223,80 грн. Загальна сума договору (вартість продукції) становить 883 342,80 грн.

Пунктом 3.1 договору сторонами погоджено, що продукція поставляється Постачальником в строк по 08.10.2021. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно «Інкотермс-2010». Місцем поставки та вантажоодержувач-34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».

У випадку порушення строків поставки Постачальник зобов`язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (п. 9.1 договору).

Сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених п. 9.1 даного договору становить 3 роки (п. 9.2 договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору по 30.06.2022, а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 12.1 договору).

Пунктом 12.3 договору сторону обумовили, що даний договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним на підставі передбаченій законом або за згодою сторін.

Поставка продукції згідно договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 не була здійснена у визначений строк у повному обсязі.

25 серпня 2021 року на електронну адресу ВП «Рівненська АЕС» надійшов лист від ТзОВ «Світ Приладів» за № 2008/01 від 20.08.2021 року про можливість перенесення термінів поставки.

ВП «Рівненська АЕС» на даний лист надав відповідь за № 15609/041 від 07.09.2021, у якій зазначив про те, що постачання комплектуючих до систем радіаційного контролю у строки зазначені у пункті 3.1 договору, а саме, в строк по 08.10.2021, було однією з основних умов відкритих торгів UA-2021-03-30-006585-С та просив прискорити здійснення поставки.

19 жовтня 2021 на адресу Постачальника був направлений лист за № 18268/041 від 19.10.2021 року про виконання поставки та добровільну сплату штрафних санкцій.

22 жовтня року на адресу ВП «Рівненська АЕС» надійшов лист за № 2210/03 від ТзОВ «Світ Приладів», яким Постачальник пропонував продовжити терміни поставки по договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 або розірвати даний договір.

27 жовтня 2021 року ВП «Рівненська АЕС» надав відповідь за № 18781/041 від 27.10.2021 року, в якій зазначив про те, що постачання комплектуючих до систем радіаційного контролю у строки зазначені у пункті 3.1 договору, а саме, в строк по 08.10.2021 було однією з основних умов відкритих торгів UA-2021-03-30-006585-С та просив прискорити здійснення поставки.

12 листопада 2021 року на адресу ВП «Рівненська АЕС» надійшов лист від Постачальника за № 1211/03 від 12.11.2021, яким Постачальник просив вважати договір розірваним з моменту отримання даного листа та фактично визнав нараховані штрафні санкції у розмірі 4 416,71 грн.

У зв`язку з неможливістю Постачальника здійснити поставку у вказаний строк відповідно до умов договору, Замовник та Постачальник дійшли згоди про розірвання договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021.

У пункті 13.1 договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 зазначено, що усі зміни та доповнення до даного договору будуть вважатися діючими, якщо вони оформлені додатковими угодами до даного договору.

10 лютого 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021. Даною угодою було врегульовано питання про розірвання договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021. Додаткова угода № 1 є невід`ємною частиною договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 і набуває чинності з моменту її підписання сторонами (п. 3 додаткової угоди).

Пунктом 5 додаткової угоди визначено, що з моменту підписання зобов`язання сторін за договором № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 припиняються.

05.07.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 9549/001-юр з розрахунком штрафних санкцій за прострочення поставки товару по договору поставки № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021.

26 жовтня 2022 на адресу ВП «Рівненська АЕС» надійшла відповідь на претензію, в якій відповідач (Постачальник) заперечив право вимагати сплати штрафних санкцій у зв`язку з припиненням зобов`язань по договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021. Зокрема зазначив, що в додатковій угоді сторони дійшли згоди не тільки в частині припинення зобов`язань щодо поставки товару але й в частині відповідальності за порушення умов договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як встановлено судом, 24.06.2021 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Приладів» (Постачальник) за результатами закупівлі UA-2021-03-30-006585-С, згідно Закону України «Про публічні закупівлі» укладено договір поставки № 53-122-01-21-10930, на загальну суму 883 342,80 грн. Згідно умов договору ТзОВ «Світ Приладів» було взяте на себе зобов`язання поставити у ВП «Рівненська АЕС» продукцію згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, пунктом 3.1 договору поставки сторони погодили, що продукція поставляється в строк по 08.10.2021. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно «Інкотермс-2010». Місцем поставки та вантажоодержувач-34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Водночас, відповідачем поставка продукції по договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 не була здійснена у визначений строк у повному обсязі.

Як видно з матеріалів справи, у зв`язку з неможливістю Постачальника здійснити поставку у вказаний строк відповідно до умов договору, Замовник та Постачальник дійшли згоди про розірвання договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021. Додатковою угодою № 1 від 10.02.2022 до договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 сторонами врегульовано питання про розірвання договору № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що відповідач порушив строки поставки товару в період з 09.10.2021 року по 09.02.2022 рік (10.02.2022 року додатковою угодою розірвано договір постави), визначені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 9.1, 9.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків поставки Постачальник зобов`язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених п. 9.1 даного договору становить 3 роки.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як зазначалось вище, пунктом 3.1 договору поставки передбачено, що продукція поставляється в строк по 08.10.2021. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно «Інкотермс-2010». Місцем поставки та вантажоодержувач-34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Отже, сторони встановили у договорі строк поставки товару, з якого починається прострочення зобов`язання.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 253 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відтак, строк з якого повинно відбуватися нарахування пені настає у позивача з наступного дня після спливу терміну строку поставки, а саме з 09.10.2021 року (з наступного дня з моменту порушення строку поставки).

Згідно поданого розрахунку позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в сумі 109 534,51 грн.

Місцевий господарський суд перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені дійшов висновку, що пеня повинна нараховуватись за період з 09.10.2021 року по 09.02.2022 і становить 53 484,59 грн.

Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку пені, вважає його арифметично вірним.

Крім того, п. 9.1 договору поставки сторони передбачили, що у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Як вірно зауважив суд першої інстанції одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Місцевий господарський суд перевіривши розрахунок позивача (штрафу у розмірі 7 % вказаної вартості) в розмірі 61 833,99 грн. за непоставлений товар дійшов висновку, що такий проведено вірно.

Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку, вважає його арифметично вірним.

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника (ТзОВ «Світ Приладів») щодо втрати права позивача на стягнення пені та штрафу передбачених ст. 231 ГК України та п.9.1 договору поставки № 53-122-01-21-10930 від 24.06.2021 та припинення зобов`язань у зв`язку з розірванням договору, враховуючи наступне.

Господарсько-правова відповідальність може бути визначена як правовідносини, які виникають внаслідок вчинення господарського правопорушення між суб`єктами господарювання або між суб`єктом господарювання та органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, в результаті чого суб`єкт господарювання, винний у вчиненні правопорушення зазнає несприятливих наслідків майнового або організаційного характеру, які передбачені господарсько-правовими санкціями.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216 ГК України).

Таким чином, господарсько-правова відповідальність покликана стимулювати належне виконання учасниками господарських відносин господарських зобов`язань. її головною метою є забезпечення правопорядку в сфері економіки (в господарських відносинах).

Реалізації цієї мети покликані сприяти принципи, на яких базується господарсько- правова відповідальність, закріплені в ч. 3 ст. 216 ГК України: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання і також відшкодування збитків не звільняють правопорушника і без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржників не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційних скарг. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 у справі №914/409/23.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржників відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція», вих.№7259/001-юр від 17 квітня 2023 року та Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Приладів", б/н від 05 травня 2023 року залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 06.04.2023 у справі № 914/409/23 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.