Постанова

від 06.06.2023 по справі 914/4038/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2023 р. Справа №914/4038/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця "Опришко Андрія Степановича" за вих. № б/н від 24.03.2023 (вх. № ЗАГС 01-05/945/23 від 28.03.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 (суддя Горецька З.В.)

у справі № 914/4038/21

за позовом: Фізичної особи-підприємця "Опришко Андрій Степанович" (надалі ФОП "Опришко Андрій Степанович"), м. Львів,

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,

про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 224 760,68 грн

за участю учасників справи:

від позивача: Тихоход М.М.

від відповідача: Кузь І.І.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Опришко Андрій Степановича звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 224 760,68 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв'язку з досягненням мети договору оренди земельної ділянки №Г-1191 від 04.03.2013, укладеного між сторонами спору, а саме завершенням будівництва багатоквартирного житлового будинку, обов'язок сплачувати орендну плату у позивача припинився з 26.12.2017, тому останній має право на стягнення з відповідача надмірно нарахованої та сплаченої суми орендної плати за період 2018 по 2020 рік в розмірі 224 760,68 грн..

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 у справі №914/4038/21 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що предметом спору у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статті 12121 ЦК Україїни, однак, позивачем не доведено факту відсутності правової підстави, оскільки договір оренди земельної ділянки не припинив своєї дії, а тому за позивачем залишився обов'язок з внесення орендної плати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ФОП Опришко А.С. звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, рішення не відповідає завданню господарського судочинства, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не враховано, що позивач фактично припинив користуватися спірною земельною ділянкою в жовтні 2019 року, оскільки будівництво багатоквартирного житлового будинку було закінчено і на підставі акта приймання-передачі від 24.10.2019 будинок був переданий створеному ОСББ «Старе місто Львів». Дана обставина підтверджується довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно, яка міститься в матеріалах справи. Також апелянт покликається на рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/586/21, в якому суд зазначивё що з 01 січня 2020 року земельна ділянки, на якій знаходиться будинок, не перебувала у фактичному користуванні позивача і право нараховувати позивачу земельний податок з січня 2020 в контролюючого органу відсутнє. Окрім того, скаржник вважає, що з врахуванням ч. 1 ст. 377 ЦК України, після набуття ОСББ «Старе місто Львів» права власності на нерухоме майно, договір оренди земельної ділянки з Опришком А.С. припинив свою дію в силу прямої вказівки закону, тому відповідач отримав від ФОП Опришко А.С. грошові кошти в розмірі 224 760,68 грн без достатньої правової підстави.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 справу №914/4038/21 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т.та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 поновлено строк для подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП «Опришко Андрія Степановича» на рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 у справі №914/4038/21. Розгляд справи призначено на 25.04.2023.

17.04.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/2563/23 від 17.04.2023).

В судовому засіданні 25.04.2023 оголошено перерву до 06.06.2023.

06.06.2023 представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 06.06.2023 представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Зокрема, апелянт зазначив, що , позивач після завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями мав переважне право на обслуговування будинку до закінчення терміну дії договору оренди землі з можливим отриманням прибутку. У випадку, якщо позивач з тих чи інших підстав не бажав скористатись своїм переважним правом на обслуговування будинку, він не був позбавлений можливості звернутись до Львівської міської ради з питанням дострокового розірвання договору оренди землі за взаємною згодою сторін та (або) шляхом звернення до суду. Однак, останній таких дій не вчинив. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. На думку апелянта, позивачем не доведено факту відсутності правової підстави стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю 2019 та 2020 року в сумі 224 760,68 на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки договір не припинив своєї дії, а тому за позивачем залишався обов'язок з внесення орендної плати. Враховуючи наведене, відповідач просив суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Ухвалою Львівської міської ради від 14.11.2012 № 1890 громадянину Опришку Андрію Степановичу передано земельну ділянку площею 0,1778 га на вул. М. Балабана, 12 в оренду терміном на 10 років для завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та його обслуговування за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання- землі змішаного використання (землі житлової забудови, землі комерції).

4 березня 2013 між Львівською міською радою, як орендодавцем, та Опришком Андрієм Степановичем, як орендарем, укладено договір оренди землі № Г-1191 (т.1 а.с.140-143).

Відповідно до п. 1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в м. Львові на вул. М. Балабана, 12 для завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та його обслуговування.

Пунктом 2 договору оренди передбачено, що в оренду передається земельна ділянка, кадастровий № 4610136600:03:004:0072, загальною площею 0,1778 га у тому числі інше- 0, 1778 га.

Згідно з п. 8 договору оренди договір укладено на 10 років терміном до 14 листопада 2022. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 83625,39 грн в рік, що становить 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33214815700004 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007573.

Пунктом 15 договору оренди встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та його обслуговування.

Згідно з п. 20 договору оренди передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3 денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання передачі.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21 договору оренди).

Згідно з п. 36 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потре або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з п.38 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за : взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню. А також з інших підстав, визначених законом .

Згідно з п. 39 договору оренди розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до п. 43 договору оренди цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписаний, скріплений печатками сторін та зареєстрований у Львівській міській раді 04.03.2023 за № Г-1191, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Г-2 вчинено запис.

Згідно з Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 04.03.2013 (т.1 а.с.148), Львівська міська рада передала, а Опришко Андрій Степанович прийняв в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,1778 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. М.Балабана, 12. Акт приймання-передачі обʼєкта оренди підписаний та скріплений печатками сторін.

Згідно з сертифікатом серії ЛВ № 162173602810 від 26.12.2017 року, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові засвідчено завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними (т.1 а.с.19).

Відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації про завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Балабана, 12 у м. Львові строк завершення будівельних робіт: серпень 2017 року (т.1 а.с.14).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 24.12.2012, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2787512,84 грн; власник (користувач)- Опришко А.С.; місцезнаходження земельної ділянки : м. Львів, вул. М. Балабанова, буд. 13.

Згідно розрахунку орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена 24.12.2012 за адресою м. Львів, вул. М. Балабанова, буд. 13 становить: 83625.39 грн - розмір орендної плати в рік; 27875.13 грн- розмір земельного податку в рік.

Покликаючись на ст. 1212 ЦК України, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення коштів в загальній сумі 224760,68 грн як безпідставно набутих Львівською міською радою у період 2018-2020 в якості орендної плати.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про зміну підстав позову в частині стягнення орендної плати в розмірі 158 654,58 грн, сплаченої позивачем за 2018 рік. Таким чином, позивач просив стягнути суму в розмірі 158 654,58 грн орендної плати сплаченої позивачем за 2019 рік та 66 106,10 грн за 2020 рік (т.1 а.с.100-101).

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

Визначаючи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що частини перша - друга статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто, в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі №915/940/18.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що вирішуючи питання про застосування/незастосування статті 1212 ЦК України, суд має встановити, зокрема, наявність/відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Як зазначалося вище, 04.03.2013 року між Львівською міською радою та Опришком Андрієм Степановичем укладено договір оренди землі № Г-1191 строком на 10 років до 14.11.2022 року.

Статтею 4 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники (громадяни і юридичні особи або уповноважені ними особи), а також відповідні органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади в межах своїх повноважень. Коли орендодавцем земельної ділянки виступає відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, то орендар самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету і граничний розмір такої плати (як нижня так і верхня межа) регламентується пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Як стверджує позивач, підставою для припинення здійснення ним платежів з орендної плати стало досягнення мети договору оренди від 04.03.2013, оскільки 26.12.2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Львові засвідчено завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземними паркінгом на вул. М. балабана, 12. М. Львів.

Отже, на думку позивача, він припинив фактичне користування земельною ділянкою, а відтак відпала підстава сплати орендної плати.

Колегія суддів вважає таке твердження позивача необгрунтованим та зазначає наступне.

Як зазначалося вище, п. 37 договору передбачено підстави припинення договору: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потре або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Згідно з п.38 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за : взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

Проте, жодних із передбачених договором підстав припинення чи розірвання договору позивачем не наведено.

Закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку, що підтверджується сертифікатом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 13.12.2017 серії ЛВ Л162173602810, не є підставою припинення дії договору.

Згідно з договором оренди землі, метою надання в оренду земельної ділянки є «завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та його обслуговування.»

Виходячи з наведеного, можна дійти до висновку, що після завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщенням позивач мав переважне право на обслуговування зданого будинку до закінчення терміну дії договору оренди землі з можливим отриманням прибутку.

У випадку, якщо позивач з тих чи інших підстав у період з 13.12.2017 року не бажав скористатись своїм переважним правом на обслуговування будинку, він не був позбавлений можливості звернутись до Львівської міської ради з питанням дострокового розірвання договору оренди землі за взаємною згодою сторін та (або) шляхом звернення до суду.

Окрім того, судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку від 24.10.2019 новозбудований будинок за адресо: м. Львів, вул. М. Балабана, 12 було передано ОСББ «Старе місто». (т.1 а.с.178-179).

Колегією суддів встановлено, що згідно з п. 1 ухвали Львівської міської ради від 25.02.2021 року № 259 «Про надання ОСББ «Старе місто Львів» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вул. М. Балабана, 12» вилучено за згодою з користування у гр. Опришка А. С. земельну ділянку площею 0,1778 га, з кадастровим номером 4610136600:03:004:0072, на вул. М. Балабана, 12. Пунктами 2, 3 вказаної ухвали зобовʼязано припинити договір оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 04.03.2013 за № Г-1191 (книга записів реєстрації договорів оренди землі Г-2) та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рестраційний номер обʼєкта нерухомого майна 231338846101, номер запису про право власності 3679074, номер запису про інше речове право 3680218) та надати ОСББ «Старе місто Львів» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1778 га на вул. М. Балабана, 12 (кадастровий номер 4610136600:03:004:0072 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Факт розірвання договору оренди землі підлягає державній реєстрації. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.

В матеріалах справи відсутні дані про припинення чи розірвання спірного договору оренди земельної ділянки до 25.02.2021 (вилучення земельної ділянки ухвалою Львівської міської ради).

Окрім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.11.2022 року № 3 14273339 земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:03:004:0072, площ. 0,1778 на вул. Балабана, 12 у м. Львів перебувала на праві оренди в позивача до 14.11.2022 на підставі договору оренди землі від 04.03.2013 року № Г-1191.

Колегія суддів звертає увагу, що звернення з позовами про стягнення безпідставно збережених коштів можливо тільки за наявності бездоговірних відносин. Оскільки оспорюваний договір оренди землі не було ні розірвано, ні припинено у 2019 та 2020 році, тому у позивача відсутні правові підстави для застосування приписів глави 83 ЦК України.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Львівської міської ради на користь Опришка Андрія Степановича 224 760,68 грн безпідставно збережених коштів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) та у справі "Трофимчук проти України" (Рішення ЄСПЛ від 28.10.2010), в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Опришка Андрія Степановича залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2023 у справі №914/4038/21 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст складено 15.06.2023.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді Г.Т. Кордюк

Б.Д. Плотніцький