Постанова

від 07.06.2023 по справі 927/465/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2023 р. Справа№ 927/465/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023

у справі № 927/465/22 (суддя Белов С.В.)

за заявою № 411 від 06.03.2023 Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія І.М.

про звернення стягнення на грошові кошти, які належать боржнику від іншої особи

в межах справи № 927/465/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка"

до Приватного підприємства "Торговий дім "Фонтекс-Агро"

про стягнення 4 213 084,35 грн безпідставно набутих коштів, -

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Торговий дім "Фонтекс-Агро" (далі - Підприємство) безпідставно отриманих коштів у сумі 3 539 033,27 грн, які раніше були перераховані позивачем в якості попередньої оплати за договором №287 поставки паливно-мастильних матеріалів від 05.02.20, а також нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 616 166,07 грн інфляційних втрат та 57 885,01 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.10.2022 у справі № 927/465/22 позов задоволено повністю, стягнуто з Підприємства на користь Товариства 3 539 033,27 грн боргу, 616 166,07 грн інфляційних нарахувань, 57 885,01 грн 3% річних та 63 196,27 грн судового збору.

16.11.2022 на примусове виконання зазначеного вище рішення суду Господарським судом Чернігівської області виданий відповідний наказ.

07.03.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява вих. № 411 від 06.03.2023 Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича (далі - Приватний виконавець) про звернення стягнення на грошові кошти, які належать боржнику від іншої особи.

Обґрунтовуючи подану заяву, Приватний виконавець посилався на наявну у Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Облавтодор) беззаперечної заборгованості перед Підприємством в сумі 3167149,83 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/465/22 заяву Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремій І.М. № 411 від 06.03.2023 про звернення стягнення на грошові кошти, які належать боржнику від іншої особи задоволено. Постановлено звернути стягнення на грошові кошти у сумі 3 167 149,83 грн, які належать Облавтодору, яке має заборгованість перед Підприємством у розмірі 3 167 149,83 грн в рахунок виконання наказу Господарського суду Чернігівської області № 927/465/22 від 16.11.2022.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Облавтодор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного виконавця.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при постановленні ухвали місцевим господарським судом неповно та неправильно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Облавтодор вказав, що ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2023, якою призначено до розгляду вказану заяву Приватного виконавця, він отримав 03.04.2023 о 14:30, тобто вже після проведення призначеного судового засідання. Таким чином, на думку скаржника, судом було порушено його право на участь у судовому засідання, що позбавило його можливості висловити свої доводи та пояснення. Також апелянт вказав на те, що положеннями статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено можливість приватним виконавцям здійснювати примусове виконання рішень, боржниками за якими є державні підприємства, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 апеляційну скаргу Облавтодору передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/465/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Облавтодору на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/465/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Чернігівської області.

25.04.2023 матеріали справи № 927/465/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 апеляційну скаргу Облавтодору на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі № 927/465/22 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

09.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Облавтодору на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі № 927/465/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.06.2023. Встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 31.05.2023.

Приватний виконавець скористався правом, наданим статтею 263 ГПК України, та 29.05.2023 надав відзив на апеляційну скаргу Облавтодору, в якому просив залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги Облавтодора, Приватний виконавець зазначив, що скаржник був належним чином повідомлений про розгляд заяви Приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, які належать боржнику від іншої особи в межах справи № 927/465/22, а сама заява розглянута у строки, передбачені статтею 336 ГПК України. Також виконавець зазначив, що посилання скаржника на приписи статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають застосуванню до правовідносин у даній справі, оскільки апелянт не є боржником у виконавчому провадженні, відкритому Приватним виконавцем щодо виконання наказу Господарського суду Чернігівської області № 924/465/22 від 16.11.2022. Окрім цього, підставою звернення виконавця з відповідною заявою до місцевого господарського суду слугувало невиконання апелянтом судових рішень в інших виконавчих провадженнях.

Разом із відзивом на апеляційну скаргу Приватний виконавець подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 задоволено клопотання Приватного виконавця про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі № 927/465/22 призначено на 07.06.2023.

У судове засідання 07.06.2023 сторони та апелянт явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляли, про день, місце та час повідомлялися ухвалою, копія якої була направлена на їх електронні адреси та засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Частиною 2 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін та скаржника, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для розгляду апеляційної скарги без заслуховування їх пояснень, з огляду на встановлені частиною 2 статті 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за їх відсутності.

У судовому засіданні 07.06.2023 Приватний виконавець заперечив проти апеляційної скарги Облавтодору, просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу - залишити без змін.

31.05.2023 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Приватного виконавця, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 1, 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Однак, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є, зокрема, державні підприємства, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків.

Отже, приватний виконавець не має повноважень на примусове стягнення рішень, боржниками в яких виступає державне підприємство зі статусом, визначеним вищезазначеною нормою.

Відповідно до частини 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Положеннями статті 63 Господарського кодексу України визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, такого виду, як державне підприємство, що діє на основі державної власності.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2001 №1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28.02.2002 №221 "Про утворення Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Компанія).

Відповідно до цієї постанови Кабінету Міністрів України засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг, якою здійснюються повноваження вищого органу управління Компанії.

У державній власності закріплюються 100% акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема, передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії. До статутного капіталу Компанії передано майно державних підприємств з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства.

Відповідно до пункту 1.1 статуту Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" останнє створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 №156.

Відповідно до пункту 1.4. зазначеного статуту засновником Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31899285), 100 % акцій якого належить державі.

Оскільки засновником Облавтодору є ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 100 % акцій якого належать державі, то його дочірнє підприємство (Облавтодор) за своєю сутністю також є державним підприємством.

Враховуючи те, що Облавтодор є державним підприємством, Приватний виконавець у контексті пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" не має права на здійснення примусового виконання рішень, за якими боржником є Облавтодор, частка держави у статутному капіталі якого перевищує 25 відсотків.

У своєму відзиві Приватний виконавець, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначив, що скаржник не є боржником у виконавчих провадженнях, відкритих Приватних виконавцем.

За приписами частин 1, 2 статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу (частина 7 статті 336 ГПК України).

Правовий аналіз статті 336 ГПК України дає підстави для висновку, що особа, яка має заборгованість перед боржником, не набуває процесуального статусу сторони (боржника) у такій справі, а лише здійснює оплату заборгованості відповідача (боржника) в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Разом із цим, колегія суддів зазначає, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №910/7023/19.

У зв`язку з цим, твердження Приватного виконавця про можливість стягнення заборгованості з державного підприємства є необґрунтованими та суперечать приписам чинного законодавства.

У той же час, інші доводи Приватного виконавця щодо зловживання апелянтом своїми обов`язками по погашенню заборгованості за іншими виконавчими провадженнями колегія суддів вважає такими, що не впливають на розгляд апеляційної скарги Облавтодора та виходять за межі апеляційного провадження.

Разом із цим, доводи апелянта про неналежне повідомлення його про розгляд заяви в порядку статті 336 ГПК України в суді першої інстанції не підтверджуються жодними доказами, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає скаргу Облавтодору на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі № 927/465/22 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 3, 4 частини 1 статті 277 ГПК України, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції не було належним чином з`ясовано порядок виконання рішень суду у даній категорії справ, наведене призвело до помилкового задоволення заяви Приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, які належать державному підприємству від іншої особи в межах справи № 927/465/22.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Облавтодору підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі №927/465/22 - скасуванню з ухваленням рішення про відмову в задоволенні заяви Приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, які належать боржнику від іншої особи в межах справи № 927/465/22.

Враховуючи наявність підстав для відмови у задоволенні заяви Приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, які належать державному підприємству (Облавтодору) від іншої особи в межах справи № 927/465/22 та задоволення апеляційної скарги Облавтодору, судові витрати за розгляд останньої у розмірі 2 684,00 грн у відповідності до статті 129 ГПК України необхідно покласти на Приватного виконавця.

Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 275-284, 336 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Чернігівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі № 927/465/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2023 у справі № 927/465/22 скасувати.

3. Приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Веремію І.М. у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать боржнику від іншої особи в межах справи № 927/465/22 відмовити.

4. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремія Івана Миколайовича (14013, місто Чернігів, проспект Перемоги, будинок 139, офіс № 1004; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства "Чернігівський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (14005, місто Чернігів, вулиця Київська, будинок 17; ідентифікаційний код 32016315) судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

5. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати наказ на виконання даної постанови.

6. Матеріали справи № 927/465/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.06.2023.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова