Рішення

від 14.06.2023 по справі 906/843/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/843/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Воробйова І. Г.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велайн Компані"

про стягнення 15909,94 грн

Дочірнє підприємство "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Велайн Компані" про стягнення 15909,94 грн, з яких 15000,00 грн заборгованості, 909,94 грн пені, а також 2481,00 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №33 від 23.01.2020 у частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.10.2022 позовну заяву передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 справу повернуто за територіальною підсудністю до Господарського суду Житомирської області (а. с. 65 -66), яка надійшла до господарського суду 04.04.2023.

Як вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.04.2023, справу передано до розгляду судді Лозинській І.В. (а. с. 71).

Ухвалою від 18.04.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; призначив засідання суду на 16.05.2023 о 09:30 з повідомленням сторін (а. с. 118).

Ухвалою від 16.05.2023 господарський суд розгляд справи по суті у спрощеному позовному провадженні відклав на 14.06.2023 о 10:00; постановив повідомити відповідача про час та дату засідання суду телефонним зв`язком, а також направити копії цієї ухвали на поштову адресу відповідача та адресу реєстрації місця проживання засновника та керівника відповідача Невського В.В. ( АДРЕСА_1 ) (а. с. 134).

22.05.2023 до суду вернулась як не вручена копія ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі від 18.04.2023, направлена відповідачу за такою адресою: 10002, м. Житомир, вул. Довженка, буд. 47, із зазначенням у довідці про причини повернення "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 135-137).

Із трекінгу поштового відправлення, отриманого за електронним запитом суду із офіційного сайту Укрпошти, вбачається, що керівником відповідача Невським В. В. ухвалу господарського суду від 16.05.2023 не отримано (а. с. 146 - 148).

Відповідно до ч. 3, 7 cт. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У даному випадку суд приймає до уваги те, що неотримання відповідачем судової кореспонденції, яка направлялась судом на його офіційну адресу, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Також, забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових актів.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що ним було виконано норми Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Враховуючи достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про розгляду справи за наявними у ній матеріалами згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

23.01.2020 між Дочірнім підприємством "Новоград-Волинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс", яке наказом Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради №8 від 14.02.2023 переіменовано на Дочірнє підприємство "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (а. с. 82-83), (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велайн Компані" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №33 (далі - договір), згідно з п. 1 якого продавець зобов`язується відпустити, а покупець прийняти лісопродукцію, яка визначена у специфікації та сплатити за неї ціну відповідно до умов визначених у цьому договорі (а. с. 8-10).

Відповідно до п. 2 договору загальна кількість лісопродукції - 2000,0 куб. м.

Ціна лісопродукцію договірна і встановлена в національній валюті України за 1 куб. м. Перелік та ціна лісопродукції, яка поставляється, вказується в специфікаціях погодження ціни, яка є невід`ємною частиною договору (п. 4 договору).

Згідно з п. 5 договору покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату за лісопродукцію в розмірі 100% в безготівковому порядку на поточний рахунок продавця або через внесення готівки в касу підприємства. Оплата лісопродукції покупцем може здійснюватись шляхом перерахування грошей в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 робочих днів з дня отримання лісопродукції.

Приймання-передача лісопродукції по кількості та якості здійснюється в порядку, встановленому діючим законодавством України на умовах франко-проміжний склад продавця. Лісопродукція вважається здана продавцем і прийнята покупцем по кількості та якості, зазначених у супроводжувальних документах. Лісопродукція супроводжується товарно-транспортною накладною, в якій повинно бути зазначено: номер, дата виписки, назва продавця, лісопродукція, порода, клас, підклас, об`єм, довжина лісопродукції, підпис уповноваженої особи, печатка продавця. Датою передачі покупцю лісопродукції вважається дата одержання уповноваженими представниками покупця лісопродукції на франко-проміжному складі продавця (п. 6 договору).

За прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню із розрахунку: від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу 1/365 від подвійної облікової ставки НБУ (п. 11.4 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками обох сторін даного договору і діє до 31.12.2020 (п. 13.3. договору).

У специфікаціях №1 та №2 від 23.01.2020, №3 від 17.02.2020 сторонами погоджено договірні ціни на лісопродукцію (а. с. 11-14).

Відповідно до позовної заяви, на виконання договору продавець поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 301283,67 грн, що підтверджується наданими товарно-транспортними накладними (а. с. 95-103).

Однак, згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період з березня по грудень 2020, наданого до позовної заяви від 03.10.2022, продавець поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 323100,20 грн (а. с. 10).

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на суму 308100,20 грн згідно з наданими копіями платіжних доручень (а. с. 104-113).

У матеріалах справи є копія вимоги "Звягельський лісгосп АПК" про сплату заборгованості за поставлену лісопродукцію від 17.11.2021, вих. №340, адресованої ТОВ "Велайн Компані" (а. с. 21 - 23), яка повернулась позивачу із зазначенням у довідці про причини повернення "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 24, 25).

Таким чином, станом на дату подання позову за відповідачем обліковується борг за поставлений товар в сумі 15000,00 грн, а також заявлено до стягнення з відповідача 909,94 грн пені.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна, зокрема, вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 15000,00 грн.

За договором купівлі-продажу №33 від 23.01.2020 продавець поставив, а покупець прийняв лісопродукцію на загальну суму 323100,20 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з березня по грудень 2020 (а. с. 10).

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на суму 308100,20 грн згідно з наданими копіями платіжних доручень (а. с. 104 - 113).

У матеріалах справи є копія вимоги "Звягельський лісгосп АПК" про сплату заборгованості за поставлену лісопродукцію у розмірі 15000,00 грн від 17.11.2021, вих. №340, адресованої ТОВ "Велайн Компані" (а. с. 21-23).

Зауваження чи заперечення зі сторони відповідача щодо отриманого товару матеріали справи не містять.

За таких обставин, позивачем виконано взяті за договором зобов`язання.

Станом на дату розгляду справи, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно з договором купівлі-продажу щодо своєчасної оплати за отриманий товар повністю не виконав.

Враховуючи факт не виконання належним чином обов`язку з оплати товару, отриманого на підставі договорів купівлі-продажу, у відповідача виник обов`язок щодо сплати позивачу боргу на загальну суму 15000,00 грн.

4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 909,94 грн пені.

Згідно з п. 5 договору оплата лісопродукції покупцем може здійснюватись шляхом перерахування грошей в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 робочих днів з дня отримання лісопродукції.

За прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню із розрахунку: від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу 1/365 від подвійної облікової ставки НБУ (п. 11.4 договору).

За поданим позивачем розрахунком, відповідачу на суму боргу нараховано пеню в розмірі 909,94 грн за період з 08.07.2020 по 08.01.2021 (а. с. 6, 7).

Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, за ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Таким чином, стягнення неустойки (штрафу, пені) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), в якому вона нарахована, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Згідно з розрахунком (а. с. 6, 7), позивач нарахував пеню в розмірі 909,94 грн за період з 08.07.2020 по 08.01.2021, а первісна позовна заява датується 03.10.2022, тому в задоволенні вимоги щодо стягнення пені слід відмовити у зв`язку із заявленням її до стягнення поза межами строку позовної давності.

5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 15000,00 грн основного боргу.

У стягненні 909,94 пені слід відмовити.

6. Розподіл судового збору між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велайн Компані" (10002, м. Житомир, вул. Довженка, буд. 47, код ЄДРПОУ 42221203) на користь Дочірнього підприємства "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11706, Житомирська область, м. Звягель, вул. Остапчука Ярослава, буд. 9, код ЄДРПОУ 30816653):

- 15000,00 грн боргу;

- 2481,00 грн судового збору.

3. У стягненні 909,94 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.06.23

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу та на ел. адреси : ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - відповідачу (реком.) на адресу: 10002, м. Житомир, вул. Довженка, буд. 47