Рішення

від 27.05.2023 по справі 914/944/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2023 Справа № 914/944/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання справу

позовні матеріали: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ,

до відповідача: СП «Бориславська нафтова компанія» у формі ТОВ, м. Борислав,

про: стягнення штрафних санкцій,

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Урнафта» до Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» у формі ТОВ про стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою від 27.03.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору №11/07/03/17-Р від 26.02.2021 та договору №1/07/0337-Р від 31.03.2022 у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка оплачена поза межами встановленого договорами строку. На суму прострочених платежів нараховано пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати, які заявлено до стягнення.

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві звертає увагу, що основний борг сплачений до подання позову в цій справі, а заборгованість виникла через впровадження воєнного стану в Україні, знищення виробничих потужностей нафтопереробних комплексів, неможливості продати нафту власного видобутку, відсутність проведення аукціонів з продажу нафти, про що позивачу відомо, адже як учасник Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю він стикався з аналогічними проблемами. Відповідач зазначає судову практику стосовно зменшення розміру штрафних санкцій, вважає їх нарахування позивачем недобросовісним, проте, клопотань про зменшення заявлених до стягнення сум не заявляє, а просить відмовити в задоволенні позову повністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26.02.2021 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (надалі по тексту також - Сторона - 1, Позивач) та Спільним підприємством «Бориславська нафтова компанія» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі по тексту також - Сторона - 2, Відповідач) укладено договір №11/07/03/17-Р про відшкодування витрат на утримання 36 Державної пожежно - рятувальної частини (надалі по тексту також - ППЧ - 36) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (надалі по тексту також - договір N21).

Відповідно до договору №1 Сторона - 2 зобов`язувалася відшкодовувати Стороні -1 витрати на утримання ППЧ-36, які та несла згідно договору №11/07/03/50-Р від 29.12.2020 про організацію охорони від пожеж об`єктів, укладеного між ПАТ «Укрнафта» в особі її структурних одиниць - Нафтогазовидобувним управлінням «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», Долинським ГПЗ ПАТ «Укрнафта», УНПС ВБ (Борислав) ПАТ «Укрнафта», УТ (ГТС Борислав) ПАТ «Укрнафта» та ТОВ СП «Бориславська нафтова компанія» у формі ТОВ (Замовники) з одного боку та Головним управлінням України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (Виконавець) з іншого боку.

Як передбачено розділом 3 Договору №1 розрахунки за витрати, що підлягають відшкодуванню Стороною - 2 Cтopoнi - 1 проводяться за звітний місяць, згідно акту прийому - передачі наданих послуг (надалі Акт) за підписами обох сторін Договору.

Сторона - 2 перераховує Стороні - 1 суму згідно підписаного акту до 20 - го числа місяця, наступного за звітним.

Однак, Відповідачем своєчасно не виконувались умови договору №1, у зв`язку з чим Позивач надіслав Відповідачу претензію про необхідність оплати отриманих послуг №01/01/09/25/04/01-01/02/4 від 09.01.2023.

Станом на момент пред`явлення претензії (09.01.2023) СП «Бориславська нафтова компанія» у формі ТОВ не повернула ПАТ «Укрнафта» витрати на утримання ППЧ-36 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, у зв`язку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість в сумі 9 218,76 грн.

Зокрема, не відшкодованими були витрати згідно акту за грудень 2021 року (акт прийому - передачі послуг № LRS_37813_122021_009) в сумі 9 218,76 грн. з

31.03.2022 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (надалі по тексту також - Сторона-1, Позивач) в особі НГВУ «Бориславнафтогаз» та Спільним підприємством «Бориславська нафтова компанія» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі по тексту також - Сторона-2, Відповідач) укладено договір № 11/07/03/37-Р про відшкодування витрат на утримання 36 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (надалі по тексту також - договір 2).

Відповідно до даного договору Сторона - 2 зобов`язувалася відшкодовувати Стороні - 1 витрати на утримання ППЧ-36, які та несла згідно договору №11/07/03/33-Р від 22.12.2021 про організацію охорони від пожеж об`єктів, укладеного між ПАТ «Укрнафта» в особі її структурних одиниць - НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта», Долинським ГПЗ ПАТ «Укрнафта», УНПС ВБ (Борислав) ПАТ «Укрнафта», УТ (ГТС Борислав) ПАТ «Укрнафта» та СП «Бориславська нафтова компанія» у формі ТОВ (Замовники) з одного боку та Головним управлінням України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (Виконавець) з іншого боку.

Як передбачено розділом 3 Договору №2, розрахунки за витрати, що підлягають відшкодуванню Стороною - 2 Стороні - 1 проводяться за звітний місяць, згідно акту прийому - передачі наданих послуг (надалі Акт) за підписами обох сторін Договору.

Сторона - 2 перераховує Стороні - 1 суму згідно підписаного акту до 20-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідачем своєчасно не виконувались умови взятих на себе зобов`язань згідно договору №2, у зв`язку з чим Позивач надіслав Відповідачу претензію про необхідність оплати отриманих послуг № 01/01/09/25/04/01-01/02/4 від 09.01.2023.

Станом на момент пред`явлення претензії (09.01.2023) СП «Бориславська нафтова компанія» у формі ТОВ не повернула ПАТ «Укрнафта» витрати на утримання ППЧ-36 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, у зв`язку з чим у Сторони - 2 виникла заборгованість в сумі 38 790,40 грн.

Зокрема, не відшкодованими були витрати згідно актів :

1. За березень 2022 року (акт прийому-передачі послуг № LRS_37813_032022_016 від 31.03.2022) в сумі 12 930,00 грн з ПДВ;

2. За квітень 2022 року (акт прийому-передачі послуг № LRS_37813_042022_007 від 30.04.2022) в сумі 4 310,40 грн з ПДВ;

3. За травень 2022 року (акт прийому-передачі послуг № LRS_37813_052022_0079 від 31.05.2022) в сумі 4 310,00 грн з ПДВ;

4. За червень 2022 року (акт прийому-передачі послуг № LRS_37813_062022_010 від 30.06.2022) в сумі 4 310,00 грн з ПДВ;

5. За липень 2022 року (акт прийому-передачі послуг № LRS_37813_072022_007 від 31.07.2022) в сумі 4 310,00 грн з ПДВ;

6. За серпень 2022 року (акт прийому-передачі послуг № LRS_37813_082022_005 від 31.08.2022) в сумі 4 310,00 грн з ПДВ;

7. За вересень 2022 року (акт прийому-передачі послуг № LRS_37813_005 від 30.09.2022 року) в сумі 4 310,00 грн з ПДВ.

Разом сума заборгованості Сторони-2 перед Стороною-1 по Договору № 2 становила - 38 790,40 грн.

В результаті розгляду претензії Позивача №01/01/09/25/04/01-01/02/4 від 09.01.2023 Відповідачем 17.01.2023 оплачено суму основного боргу за договором №2 (платіжне доручення №56 від 17.01.2023).

Інформація про оплату Відповідачем основного боргу підтверджується також і довідкою головного бухгалтера Нафтогазовидобувного управління «Бориславнафтогаз» №01/01/11/07/03/01/01-02/03/4 від 24.02.2023.

ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши та проаналізувавши позиції сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі Договорів про відшкодування витрат на утримання 36 Державної пожежно рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області №11/07/03/170-Р від 26.02.2021 та №11/07/03/37-Р від 31.03.2022.

Відповідно до обставин справи платіж у сумі 9 218,76 грн по договору №11/07/03/170-Р відповідачем здійснено 17.01.2023. Така оплата здійснена із простроченням встановлених договором строків, так як відповідно до умов договору відповідач мав обов`язок оплатити рахунок не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, тобто, до 20.01.2022.

Платіж на загальну суму 38 790,40 грн по договору №11/07/03/37-Р проведено відповідачем 17.01.2023. Оплата здійснена із простроченням встановлених договором строків, так як відповідно до умов договору відповідач мав обов`язок оплатити рахунок не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, по кожному акту прийому передачі послугу перелічених вище.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позивач правильно та обґрунтовано стверджує, що з відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання в сумі 9 218,76 грн по договору №11/07/03/170-Р та 38 790,40 по договору №11/07/03/37-Р. Факт прострочення виконання вказаного зобов`язання відповідачем не заперечується. В основу заперечень позовних вимог відповідач покладає обставину впровадження воєнного стану, знищення потужностей нафтопереробних комплексів, неможливості здійснення продажів нафти власного видобутку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Висловлені відповідачем заперечення позовних вимог не спростовують підстав позову, адже факт прострочення оплати отриманих від позивача послуг по договору №11/07/03/170-Р від 26.02.2021 не спростований і відповідачем не заперечується, прострочення виконання грошового зобов`язання настало ще до впровадження воєнного стану, доказів на підтвердження інших висловлених заперечень відповідачем не подано.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14 № Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, загальновідомим є факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 і суд не ставить під сумнів його негативний вплив на здійснювану суб`єктом господарювання діяльність.

Разом з тим суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Тому твердження відповідача про те, що зазначений лист від 28.02.2022 є підставою для звільнення від сплати штрафних санкцій є помилковими та не обґрунтованими. За відсутності належних і допустимих доказів унеможливлення виконання грошового зобов`язання, яке мало бути виконане до 20.01.2021, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання зобов`язання з підстав введення воєнного стану в державі.

Укладаючи договір №11/07/03/37-Р відповідач знав про факт повномасштабної військової агресії, але взяв на себе зобов`язання щодо виконання умов договору.

Крім того умовами вказаних договорів у пунктах 5.1 та 5.2 передбачено: «В разі настання обставин, що перешкоджають повному або частковому виконанню будь-якою із сторін зобов`язань по цьому договору (стихійні лиха, пожежі, рішення урядових органів, страйків), терміни виконання договору відкладається на час, на протязі якого будуть діяти ці обставини. Підтвердженням форс-мажорних обставин є рішення Торгово-промислової палати України. Про настання таких обставин сторона, для якої вони наступили, має негайно, попередити другу сторону у письмовій формі.

Жодних повідомлень щодо виникнення у відповідача форс-мажорних обставин та неспроможність через це виконати обов`язки за Договорами матеріали справи не містять. Доказів направлення таких повідомлень відповідач не долучає.

Твердження відповідача про те, що позивач є учасником Спільного підприємства «Бориславська нафтова компанія» в формі товариства з обмеженою відповідальністю і в той же час вимагає стягнення штрафних санкцій і нарахувань по ст. 625 Цивільного кодексу України, не спростовують права позивача на заявлення таких позовних вимог, адже обидва суб`єкти є рівними та самостійними суб`єктами господарювання, контрагентами по зазначених вище договорах, з самостійними правами та обов`язками. Тому реалізація кредитором свої договірних та законних прав не свідчить про недобросовісну поведінку та не спростовує підстави позову.

Щодо тверджень відповідача про несправедливість і недобросовісність заявлених до стягнення нарахувань, відсутність збитків у позивача, погашення заборгованості у повному розмірі до звернення з позовом до суду, належністю відповідача до категорії підприємств критичної інфраструктури, суд зазначає таке.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладений висновок про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності, передбачених статтею 625 ЦК України у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19).

Водночас згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Резюмуючи встановлені обставин справи, суд зазначає, що відповідачем допущено тривале прострочення виконання зобов`язань по обох договорах, у період якого відсутні будь-які звернення, листи, пропозиції від відповідача до позивача стосовно неможливості виконання основного зобовязання; відповідач жодними доказами не підтверджує свій матеріальний, фінансовий стан, який би свідчив про створення додаткового тягаря присудженим до стягнення санкціями, не подав документів, які б свідчили, що основним видом його діяльності є надання виключного виду послуг, про залежність діяльності та отримання доходу від інших контрагентів. Тому висловлені у відзиві заперечення, зокрема, щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій, не підтверджені, а є суб`єктивними твердженнями сторони.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що відповідач не спростував наявності у нього обов`язку сплатити пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за допущене прострочення виконання грошового зобов`язання. Право на нарахування позивачем пені передбачене п. 4.2 договору, а 3 % річних та інфляційні втрати законом, ст. 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що такі проведено вірно.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Спільного підприємства «Бориславаська нафтова компанія» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 22402928, 82300, Львівська обл., м. Борислав, вул. Шкільна, 28А) на користь Публічного акціонерноготовариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390, 04053 м. Київ вул. Провулок Несторівський, 3/5 на платіжні реквізити: рахунок ПАТ «Укрнафта» р/р НОМЕР_1 в ПАТ АБ Південний» місто Одеса МФО 328209, код ЄДРПОУ 00136544) штрафні санкції в загальному розмірі 20 593,40 грн. (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три гривні 40 коп.), в тому числі: 13 501,46 грн - пені; 910,83 грн - 3% річних; 6 181,11 грн - інфляційних витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяГорецька З.В.