Постанова

від 15.06.2023 по справі 953/22515/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 червня 2023 року

м. Київ

справа № 953/22515/19

провадження № 61-8302св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Время»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Время» (далі - ПрАТ «Время») про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування шкоди.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що у статті під заголовком «Харьковскому стрелку близкими по духу оказались скинхеды», що була надрукована у газеті «Время», було поширено у формі фактичних тверджень недостовірна інформація про нього, а саме, його названо прихильником руху скінхедів.

Крім того, у вказаній статті задовго до вироку суду однозначно стверджується, що він є винним у інкримінованих йому злочинах і отримає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Вважав, що поширена в газеті інформація завдала шкоди його особистим немайновим правам у вигляді честі, гідності та ділової репутації. Поширення інформації про приналежність його до руху скінхедів значно зменшило його позитивну соціальну оцінку в очах оточуючих та сприяла негативному сприйняттю його суспільством, внаслідок чого йому була завдано моральних страждань.

З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати недостовірною, такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію статтю у газеті «Время» за 04 серпня 2010 року з заголовком «Харьковскому стрелку близькими по духу оказались скинхеды»; зобов`язати ОСОБА_2 та ПрАТ «Время» спростувати не пізніше 30 днів з моменту набрання рішення законної сили розповсюджену ними недостовірну інформацію аналогічним способом - шляхом розміщення резолютивної частини цього рішення на першій сторінці газети «Время», та стягнути з відповідачів на його користь 2 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав жодного доказу того, що опублікована 04 серпня 2010 року в газеті «Время» стаття стосується саме його, оскільки в статті лише зазначено ім`я чоловіка - ОСОБА_3 , прізвище відсутнє, тоді як з урахуванням положень норм частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не наведений конкретний текст неправдивої інформації, яка опублікована в статті, хоча стаття є досить великого змісту , розміщена на двох сторінках.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року у цій справі.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недоведеність заявлених позовних вимог та про те, що позивачем взагалі не зазначено яка саме інформація із опублікованої статті, на його думку, є недостовірною та підлягає спростуванню і яким чином вказана інформація порушує його особисті немайнові права. Апеляційний суд розглянув справу у відсутність учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не повідомив його про дату та час судового засідання, проігнорував його клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Підставами касаційного оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: справу розглянуто за відсутності позивача, який не був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 жовтня 2010 року в газеті «Время» за № 140(16571), яка належить ПрАТ «Время», опубліковано статтю під назвою «Харьковскому стрелку близькими по духу оказались скинхеды». Автором зазначеної статті є ОСОБА_4 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постанова апеляційного суду не відповідає.

Перевіряючи доводи касаційної скарги про те, що справу розглянуто за відсутності позивача, який не був повідомлений про час та місце розгляду справи, колегія суддів виходить із такого.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (частина дев`ята статті 128 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 128 цього Кодексу за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У справі, яка переглядається, ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року у цій справі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду на 11 год. 15 хв. 16 березня 2022 року.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 квітня 2022 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року у цій справі прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду на 19 травня 2022 року на 14 год 40 хв.

Відповідно до довідки від 19 травня 2022 року, складеної секретарем судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу. Розгляд справи відкладено 26 липня 2022 року на 10 год 00 хв.

26 липня 2022 року апеляційний суд розглянув справу, у судове засідання учасники судового процесу не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказував свою адресу: АДРЕСА_1 , та просив залучити його до участі у справі шляхом відеоконференції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Судові повістки про призначення розгляду справи на 19 травня 2022 року та 26 липня 2022 року позивачу засобами поштового зв`язку або на офіційну електронну адресу не направлялися.

На а. с. 66, т. 2 наявна телефонограма, згідно з якою 20 травня 2022 року секретар судового засідання повідомив адвоката позивача - Тарасенка А. В. за номером телефону НОМЕР_1 про призначення розгляду справи на 26 липня 2022 року, без обґрунтування необхідності здійснення повідомлення учасників справи телефонограмою, як це передбачено в частині дев`ятій статті 128 ЦПК України.

При цьому, згідно з листом судді Київського районного суду м. Харкова Бородіної Н. М. від 26 жовтня 2021 року, відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Тарасенка А. В. призупинено (а. с. 21, т. 2).

Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом апеляційної інстанції про розгляд справи, призначений на 26 липня 2022 року.

Крім того, колегія суддів враховує такі обставини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України» (№ 2), № 38789/04, § 23).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року у справі «Trudov v. Russia», № 43330/09 § 25, 27).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на цей час триває.

В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України (частина друга статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Рада суддів України у рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року рекомендувала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

Матеріали справи не містять ні інформації про те, що ця справа є невідкладною, ні письмової згоди (заяви) позивача на розгляд апеляційним судом справи без його участі.

Таким чином, апеляційний суд безпідставно розглянув цю справу за відсутності доказів про належне повідомлення позивача про судове засідання та за відсутності відповідної письмової згоди (заяви) на розгляд справи без його участі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

За таких обставин, ураховуючи вимоги пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України та доводи касаційної скарги щодо неналежного повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання в апеляційному суді, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для обов`язкового скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки справу розглянуто за відсутності позивача, який належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і він обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник