УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 161/21914/21
провадження № 51-3592 впс 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні подання Волинського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 12021030000000218 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК) (судова справа № 161/21914/21), за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 травня 2023 року, з Волинського апеляційного суду на розгляд до іншого суду апеляційної інстанції,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло вищезазначене подання, яке мотивовано тим, що вказані матеріали кримінального провадження були зареєстровані та розподілені автоматизованою системою документообігу Волинського апеляційного суду, проте визначити колегію суддів для розгляду матеріалів не вдалося, програмою було сформовано протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 червня 2023 року із зазначенням причини.
Також подання мотивовано тим, що неможливість проведення автоматизованого розподілу матеріалів провадження спричинена відсутністю необхідної кількості суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, оскільки усі судді цієї палати не можуть брати участь у розгляді справи з підстав, передбачених ст. 76 КПК.
Учасникам судового провадження було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали подання, перевіривши доводи, наведені у ньому, Суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Частиною 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З наданих до Суду матеріалів провадження вбачається, що до Волинського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження № 12021030000000218 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 травня 2023 року.
З протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу справи між суддями Волинського апеляційного суду від 7 червня 2023 року вбачається, що розподіл справи не відбувся через відсутність необхідної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу у Волинському апеляційному суді (далі - Засад), затвердженими рішенням зборів суддів Волинського апеляційного суду від 8 жовтня 2018 року № 5 (зі змінами), у суді визначено наступну спеціалізацію суддів: з розгляду цивільних справ; з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення; зі здійснення кримінальних проваджень щодо неповнолітніх.
Рішенням зборів суддів Волинського апеляційного суду № 1 від 4 жовтня 2018 року у складі суду утворено судову палату з розгляду кримінальних справ та судову палату з розгляду цивільних справ, та визначено кількісний склад судових палат у межах чисельності суддів, переведених у встановленому порядку для роботи на посаді судді Волинського апеляційного суду та зарахованих до складу суду.
Рішенням зборів суддів Волинського апеляційного суду від 15 березня 2022 року № 7 тимчасово запроваджено додаткову спеціалізацію суддів Волинського апеляційного суду: щодо суддів судової палати з розгляду цивільних справ - спеціалізацію з розгляду кримінальних проваджень (справ); щодо суддів судової палати з розгляду кримінальних справ - спеціалізацію з розгляду цивільних справ, та затверджено персональний склад постійних та резервних колегій суддів судової палати з розгляду цивільних справ/колегій суддів з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ, з чого вбачається, що запровадження спеціалізації не є обов`язковим.
Пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України) (далі - Положення) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
Єдиною умовою врахування спеціалізації, визначеною КПК, є визначення головуючого у складі суду під час розгляду в апеляційному порядку кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи.
Рада суддів України у рішенні від 11 червня 2021 року № 18 роз`яснила, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
Так, до складу судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Волинського апеляційного суду входять 5 суддів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які виключені з автоматизованого розподілу для апеляційного розгляду вказаного провадження відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КПК.
Враховуючи те, що всі судді судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення не можуть брати участь у розгляді даного провадження, визначити суддю-доповідача з числа суддів вказаної палати неможливо.
Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК, у разі, якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
Виходячи зі змісту положень статей 31, 32, 34 КПК та того, що у Волинському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання Волинського апеляційного суду та направити матеріали кримінального провадження № 12021030000000218 за обвинуваченням ОСОБА_5 з Волинського апеляційного суду до Рівненського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 31, 32, 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Волинського апеляційного суду - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12021030000000218 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК (судова справа № 161/21914/21), за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 травня 2023 року, направити з Волинського апеляційного суду до Рівненського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2023 |
Оприлюднено | 19.06.2023 |
Номер документу | 111586126 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання впливом |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Макаровець Алла Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні