Справа № 761/104/23
Провадження № 2/761/5209/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В.
за участю секретаря: Бражніченко І.О.
представника позивача: ОСОБА_5
відповідача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на частку у майні, що придбане під час шлюбу, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування майном квартирою шляхом виселення, -
в с т а н о в и в :
У січні 2023 року позивач ТОВ «СЕДАС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив: усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення.
Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказував, що станом на 22 серпня 2022 року відповідач знятий з реєстрації за вказаною адресою. Зазначав, що відповідач добровільно відмовляється звільнити квартиру, чим порушує права ТОВ «СЕДАС», як власника квартири на користування та розпорядження майном.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2023 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування майном, квартирою шляхом вселення, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
У лютому 2023 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просив:
-визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
-здійснити поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме, квартири АДРЕСА_1 та визнати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 внаслідок поділу спільного майна подружжя належить по 1/2 частки у зазначеній квартирі кожному;
-припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вказану квартиру та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку у квартирі;
-визнати недійсним із моменту його укладення договір купівлі-продажу квартири від 28 січня 2022 року, що був укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «СЕДАС», що був посвідчений Мошківською О.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 13 та застосувати наслідки недійсності правочину, визначені ч.1 ст.216 ЦК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 та повернено її особі, яка її подала.
Постановою Київського апеляційного суду 22.05.2023 апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні 13.06.2023 року поставлено на обговорення питання відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 22.05.2023 щодо прийняття для спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на частку у майні, що придбане під час шлюбу, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним (Вхід.№16808).
В судовому засіданні відповідач та представника відповідача просили суд прийняти до спільного розгляду зустрічну позовну заяву.
Представник позивача залишив вирішення вказано питання на розсуд суду.
Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.
Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову ТОВ «СЕДАС» є усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ТОВ «СЕДАС» на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, визнання права власності, припинення права спільної сумісної власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «СЕДАС», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
При цьому, слід враховувати, що правовідносини між сторонами виникли щодо квартири, яка на думку ОСОБА_1 є спільною сумісною власністю його та ОСОБА_3 та у зв`язку із оспоренням останнім договору купівлі-продажу від 28 січня 2022 року, за яким позивач став власником спірного нерухомого майна, отже задоволення вимог по зустрічному позову може вплинути на вимоги за первісним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали зустрічного позову суд приходить до висновків, що вказаний зустрічний позов поданий у встановлений судом строк, відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, первісний та зустрічний позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, всі позовні вимоги пов`язані договором позики та поруки, тому суд вважає за необхідне прийняти до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування майном квартирою шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування майном квартирою шляхом виселення - зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на частку у майні, що придбане під час шлюбу, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 193, 194, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Прийняти до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування майном квартирою шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування майном квартирою шляхом виселення - зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Седас», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на частку у майні, що придбане під час шлюбу, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
Вказаний зустрічний позов (справа № 761/6785/23) об`єднати в одне провадження з первісним позовом та присвоїти загальний номер справи - №761/104/23.
Встановити відповідачу за зустрічним позовом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.
Роз`яснити відповідачу за зустрічним позовом, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу за зустрічним позовом п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу за зустрічним позовом п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а щодо відзиву - протягом п`яти днів із дня його отримання, а також протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати заяви з процесуальних питань, передбачені ст. ст. 182, 183 ЦПК України.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2023 |
Оприлюднено | 20.06.2023 |
Номер документу | 111590028 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про виселення (вселення) |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Пономаренко Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні