Постанова

від 14.06.2023 по справі 320/4585/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4585/22 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

Баришівська селищна рада Броварського району Київської області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису від 21.10.2021 № 10-16.01.17-11/147.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 29 березня 2023 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначив, що саме до відання сільських, селищних, міських рад належить вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів. Знешкодження та захоронення трупів тварин, а сільський голова відповідної селищної ради є її уповноваженою особою, головною посадовою особою, а тому має певні повноваження щодо знешкодження та захоронення трупів тварин, повноваження щодо захисту населення від інфекційних хвороб.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 20.10.2021 Баришівським відділом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області в присутності заступника Баришівського селищного голови, було складено Акт епізоотичного обстеження худобомогильника (біотермічної ями) села Перемога Баришівського району Київської області.

21.10.2021 Баришівським відділом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області було складено припис № 10-16.1.17-11/147 про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин відносно Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, яким зобов`язано позивача у строк до 21.11.2021 усунути такі порушення:

-територія худобомогильника не огороджена суцільним парканом заввишки не менше 2 метрів (п. 4 п.п. 4.4 Правил облаштування і утримання діючих (існуючих) худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України);

-відсутні попереджувальні таблички з 4 сторін худобомогильника з написом «худобомогильник» (ст. 3 абз. 2 Закону України «Про ветеринарну медицину»);

-відсутній рів, яким обкопано худобомогильник з внутрішнього боку паркану по всьому периметру, глибиною 0,8 - 1,4 м та шириною не менше 1,5 м з насипом валу вийнятого грунту.

Не погоджуючись з приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Баришівська селищна рада Броварського району Київської області не є місцевим органом виконавчої влади та не є суб`єктом господарювання, а тому Правила № 232, про порушення норм яких стверджує відповідач, не поширюються на позивача як орган місцевого самоврядування. Суд зазначив, що спірний припис Баришівського відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 21.10.2021 № 10-16.1.17-11/147 не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 49 Конституції України передбачено, що держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Згідно пунктів 1, 2 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова, зокрема, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету.

Відповідно до частин 1,5 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради.

У підпункті 6 пункту "а" частини 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин.

Згідно ст. 9 Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження забезпечують:

1) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з побічними продуктами тваринного походження та здійснення контролю за їх виконанням;

2) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ побічних продуктів тваринного походження;

3) належне облаштування місць захоронення побічних продуктів тваринного походження;

4) здійснення інших повноважень, передбачених законом.

У статті 5 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" вказано, що органи місцевого самоврядування у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, зокрема, забезпечують проведення профілактичних і протиепідемічних заходів на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, а також робіт по ліквідації епідемій та спалахів інфекційних хвороб і вирішують питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення цих заходів і робіт; здійснюють комплексні заходи, спрямовані на ліквідацію епідемій, спалахів інфекційних хвороб та їх наслідків.

Захист населення від інфекційних хвороб, спільних для тварин і людей (зооантропонозних інфекцій), забезпечується проведенням ветеринарно-санітарних, протиепізоотичних, профілактичних і протиепідемічних заходів під час догляду за тваринами, виробництва, переробки та реалізації продукції тваринництва, дотриманням усіма господарюючими суб`єктами вимог ветеринарних, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, а також контролем місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за їх дотриманням (ст.16 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

Правилами облаштування і утримання діючих (існуючих) худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 27.10.2008 № 232 (далі - Правила) встановлено основні ветеринарно-санітарні вимоги щодо утримання і ветеринарно-санітарного упорядкування діючих худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України.

При цьому вказані Правила поширюються на місцеві органи виконавчої влади, суб`єктів господарювання всіх форм власності, що займаються утриманням, розведенням, обігом тварин та переробкою сировини тваринного походження.

В даному випадку у спірному приписі відповідач зазначив про порушення позивачем:

- п. 4 п.п. 4.4 Правил, а саме територія худобомогильника не огороджена суцільним парканом заввишки не менше 2 метрів;

- ст. 3 абз. 2 Закону України «Про ветеринарну медицину», а саме відсутність попереджувальних табличок з 4 сторін худобомогильника з написом «худобомогильник»;

- п. 4 п.п. 4.4 Правил, а саме відсутній рів, яким обкопано худобомогильник з внутрішнього боку паркану по всьому периметру, глибиною 0,8 - 1,4 м та шириною не менше 1,5 м з насипом валу вийнятого грунту.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, Правила № 232 поширюються на місцеві органи виконавчої влади та суб`єктів господарювання всіх форм власності, що займаються утриманням, розведенням, обігом тварин та переробкою сировини тваринного походження.

Оскільки Баришівська селищна рада Броварського району Київської області не є місцевим органом виконавчої влади та не є суб`єктом господарювання, Правила № 232, про порушення норм яких стверджує відповідач, не поширюються на позивача як орган місцевого самоврядування. Щодо допущення позивачем порушення абз. 2 ст. 3 Закону України "Про ветеринарну медицину", а саме відсутності попереджувальних табличок з 4 сторін худобомогильника з написом "худобомогильник", слід зазначити, що зміст вказаної норми не містить вимог про обов`язок органів місцевого самоврядування встановлювати попереджувальні таблички з 4 сторін худобомогильника з написом «худобомогильник». Такий обов`язок відсутній і в Правилах № 232.

З огляду на викладене у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний припис Баришівського відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 21.10.2021 № 10-16.1.17-11/147 зазначеним вимогам не відповідає, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких