Постанова

від 15.06.2023 по справі 2-185/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5028/23 Справа № 2-185/11 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Барильської А.П.,

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря - Панасенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_1 - адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича,

на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2019 року за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2019 року уповноважена особа АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулася до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа у справі №2-185/11 про звернення стягнення на майно, виданого 01 серпня 2011 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області, для примусового виконання заочного рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2011 року, де боржником є ОСОБА_2 , який був 04 червня 2015 року пред`явлений до виконання з відкриття виконавчого провадження, а 26 вересня 2016 року повернутий стягувачу, однак в ході пересилки був втрачений, при цьому, на неодноразові звернення заявника відповіді з ВДВС так і не отримано, що потягло за собою пропуск строку заявником для повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання, який він просить поновити.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2019 року заяву АТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

Вирішено видати Акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" дублікат виконавчого листа у справі № 2-185/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно.

Поновлено Акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" строк для пред`явлення виконавчого документу до органів виконавчої служби у справі № 2-185/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно. Встановлено його тривалістю в три роки (а.с.16-18).

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 , спадкоємця боржника ОСОБА_2 , - адвокат Солдаткін О.С. подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та прийняти по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчих листів у справі та поновленні строку для пред`явлення його до примусового виконання, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 померла і про це було достеменно відомо заявникові, як і про те, що у боржника є неповнолітній на той час син ОСОБА_1 , який і прийняв спадщину, в силу ст. 1268 ЦК України, і до якого перейшли всі права та обов`язки ОСОБА_2 .

Разом з цим апелянт зазначає, що ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2020 року у цій справі вирішено питання про задоволення заяви ТОВ "ФК Довіра та Гарантія" про заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", яке за договором відступлення права вимоги №114/73 від 29 березня 2019 року набуло право грошової вимоги за кредитним договором 014/700130/3133/82, укладеного 11 грудня 2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 , а за договором від 22 квітня 2019 року про відступлення прав за договором іпотеки, укладеним 11 грудня 2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 , до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" перейшло право іпотекодержателя.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки ухвалена за 3 роки з моменту смерті боржника ОСОБА_2 , на адресу якої жодного повідомлення від суду не надходило, а матеріали справи не містять письмових доказів належного її повідомлення, всупереч ст.ст.128-130 ЦПК України, як і не повідомлявся про судовий процес і спадкоємець ОСОБА_1 , який на час ухвалення оскаржуваної ухвали вже прийняв спадщину і який був позбавлений можливості приймати участь при розгляді заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що виконавчий лист, датований 2011 роком, був пред`явлений до примусового виконання з порушенням такого строку, який на той час, у відповідності ст.ст.23,24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону від 01 січня 2012 року) становив один рік, тоді як виконавцем лише у 2015 році відкрито виконавче провадження, а в 2016 році повернуто стягувачу, при цьому відомостей про пред`явлення в період 2011-2015 років цього виконавчого листа заявник не надає, що унеможливлює як видачу дублікату виконавчого листа у справі №2-185/2011, так і поновлення строку на його пред`явлення до виконання.

Участники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 не скористалися та відзивів на апеляційну скаргу не подавали.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", суд першої інстанції виходив з того, що оригінал виконавчого документу був втрачений в ході поштового пересилання його на адресу стягувача, що знайшло підтвердження у довідці АТ "Райффайзен Банк Аваль" за період 01 серпня 2011 року по 17 грудня 2018 року у відповідності до вхідної кореспонденції, а доказів надсилання виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачу суду не надано, у зв`язку з чим рішення суду не виконано і строк пред`явлення виконавчого документу до виконання закінчився, який належить поновити з видачею дублікату такого виконавчого листа.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи2, заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року у справі №2-185/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, позовні вимоги було задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/700130/3133/82 від 11 грудня 2007 року в розмірі 117094,77 грн. звернуто стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) за іпотечним договором №014/700130/3133/82/1 від 11 грудня 2007 року, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 1170.95 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Колегією суддів встановлено, що 01 серпня 2011 року судом видано виконавчий лист №2-185/2011, як про це зазначено у заяві ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за №114/184 від 30 травня 2018 року, адресованої начальнику Дніпровського відділу ДВС міста Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області, в якій також зазначено про перебування з 04 червня 2015 року виконавчого провадження за №47733792 з примусового виконання виконавчого листа від 01 серпня 2011 року, виданого у справі № 2-185/2011 і за інформацією АСВП повернутого стягувачу постановою виконавця від 26 вересня 2016 року (а.с.13).

Представником заявника до заяви надано довідку за №114/5-138637/1 та довідку за №114/5-138637/2, датованих 20 грудня 2018 року, адресованих Петриківському районному суду Дніпропетровської області, в яких йдеться про непогашеність заборгованості ОСОБА_2 перед стягувачем та відсутність у стягувача оригіналу виконавчого листа №2-185/11, згідно інформації з вхідної кореспонденції за період з 01 серпня 2011 року по 17 грудня 2018 року(а.с.5,6).

Так, судом першої інстанції не надано правової оцінки зазначеним довідкам, датованим 20 грудня 2018 року представником АТ "Райффайзен Банк Аваль", які адресовані виключно суду першої інстанції при розгляді цієї справи.

Інших письмових доказів втрати оригіналу виконавчого листа щонайменш в період з 26 вересня 2016 року, тобто моменту повернення виконавцем виконавчого документу стягувачеві, і до 04 січня 2019 року, тобто звернення АТ "Райффайзен Банк Аваль" з цією заявою до суду, заявником не надавалось, як і не надавалось письмових доказів відкриття виконавчого провадження 04 червня 2015 року та постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа стягувачеві, враховуючи також і відсутність таких письмових доказів вхідної кореспонденції заявника, на яку він посилається у цих довідках, що не може підтверджувати факт своєчасного звернення заявником виконавчого листа до його примусового виконання ще у 2015 році та переривання строку пред`явлення до виконання постановою про повернення до стягувача у 2016 році, враховуючи при цьому своєчасне отримання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" виконавчого листа у справі, що встановлено колегією суддів, як і встановлено те, що заявник, як стягувач за цим виконавчим листом, звертається до суду з цією заявою лише у січні 2019 року, тоді як виконавчий лист датований, за інформацією заявника, 01 серпня 2011 року, строк пред`явлення якого мав закінчитись 01 серпня 2012 року, в силу ст.ст.22-24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 01 січня 2012 року).

При цьому заявник просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, чим сам піддає під сумнів строк, який, нібито, було перервано поверненням у 2016 році виконавчого листа стягувачу, замовчуючи інформацію про пред`явлення чи не пред`явлення цього виконавчого листа після його отримання у 2011 року аж до 2015 року, враховуючи факт того, що стягувач у цей період у справі не змінювався.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції станом на момент видачі виконавчого листа судом) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом одного року, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Отже, підставами для видачі дубліката виконавчого документу є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого документу.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на ідставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому поважними причинами пропуску для пред`явлення виконавчого листа до виконання можуть бути причини, що є об`єктивними та не залежали від стягувача.

Як встановлено колегією суддів, заявник не довів підстав та причин втрати виконавчого документу належними та допустимими доказами щонайменш до 01 серпня 2011 року, як і не довів будь-якими письмовими доказами, в розумінні ст.76 ЦПК України, пред`явлення цього виконавчого документу у 2015 році та повернення його стягувачеві у 2016 році, щоб підтверджувало переривання строку пред`явлення такого виконавчого листа до примусового виконання та дотримання строків, встановлених п.2 ч.1 ст.22, п.1 ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на час видачі виконавчого листа, враховуючи, що виконавчий лист, за даними заявника виданий 01 серпня 2011 року, що свідчить про недоведеність заявником переривання таких строків, у відповідності до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у тій же редакції та п.4 ч.4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час розгляду даної заяви.

Колегією суддів, згідно ст. 263 ЦПК України, застосовується судова практика Верховного Суду, яка є усталеною при розгляді спірного питання.

Так, у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 провадження № 61-13084св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив наступне.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 16 серпня 2021 року у справі № 55/1889/20 провадження № 61-17727св20.

Отже, строки, зазначені у ст.ст.12,22,23 Закону України «Про виконавче провадження», встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, то з наступного дня після його постановлення.

Колегія суддів приходить до висновку, що заявник, своєчасно отримавши виконавчий лист у 2011 році, не довів належними і допустимими доказами переривання строків пред`явлення виконавчого документу до його примусового виконання, які встановлені зазначеними нормами матеріального права, з чого слід дійти висновку про відсутність підстав визнання таких строків такими, що не переривались та відсутність підстав для їх поновлення по суду, а заяву належить вважати поданою поза межами строку встановленого для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, що є підставою для відмови у задоволенні як поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, так і видачі дублікату виконавчого листа у цій справі.

З огляду на викладене, заявник не надав доказів вобґрунтування своїх вимог як до суду першої інстанції, так і при розгляді апеляційної скарги, а доводи апелянта, який є спадкоємцем боржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є такими, що належить колегії суддів взяти до уваги, і, відтак, дійти висновку, що у суду першої інстанції не було наявних підстави для задоволення заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про поновлення строку та видачу дублікату виконавчого листа, тому у задоволенні цієї заяви належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку та видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Солдаткіна Олександра Сергійовича- задовольнити.

Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2019 року- скасувати та прийняти нову.

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: А.П.Барильська

Судді: А.В. Гапонов

Л.П. Никифоряк