Постанова

від 30.08.2006 по справі ас-13/233-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-13/233-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" серпня 2006 р.  17-20              Справа № АС-13/233-06

вх. № 6294/1-13

Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.

за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.

представників сторін :

позивача - Єсіна О. В., дор. № 928/10/10-028 від 03.03.05 р.

1 відповідача - Раєвський В. В., дов. б/н від 20.08.04 р.,

                       - Павшенко О. А., дов. б/н від 22.06.06 р.,

2 відповідача - не явився

Прокурор - Серопян Р. С., посв. № 165

по справі за позовом  Прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особіДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова  

до  ПП "Громада" м. Х-в, НВОК "Укрспецмонтаж", м.Харків  

про визнання господарського зобов"язання недійсним  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави, в особі ДПІ Орджонікідзевського району м. Харкова, після доповнення позовних вимог, які прийняті судом, просить визнати недійсними на підставі ст. 215 ЦК України правочин купівлі-продажу № 2/14-05/04 від 14.05.04 на суму 103200,0 грн. як укладений з порушенням чинного законодавства та визнати недійсними в порядку ст. 207, 208 ГК України всі господарські зобов'язання за правочином купівлі-продажу № 2/14-05/04 від 14.05.04 р. в сумі 103200,0 грн., укладеним між Науково-виробничим об'єднанням корпорації „Укрспецмонтаж” (далі НВОК „Укрспецмонтаж”) та Приватним підприємством „Громада” (далі ПП „Громада”). Крім того просить стягнути з ПП „Громада” в доход держави вартість отриманого від НВОК „Укрспецмонтаж” товару в сумі 103200,0 грн. Додатково зазначає, що право чин від імені другого  відповідача підписаний Раєвським який не мав права діяти від імені цього підприємства.     

Позивач, ДПІ Орджонікідзевського району м. Харкова, підтримує позовні вимоги прокурора.

Перший відповідач, ПП „Громада”, відзив на позов не надав, але в поясненнях в судовому засіданні представник першого відповідача проти позову заперечує повністю, посилаючись на відсутність порушень при укладанні та виконанні договору.

Другий відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений поштовим відправленням на юридичну адресу. Конверт повернувся з відміткою пошти про вибуття адресата.

Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Надані документи свідчать про те, що при проведені позивачем перевірки першого відповідача перевіряючими було встановлено, що між ПП „Громада” (покупець) та НВОК „Укрспецмонтаж” (продавець) був укладений правочин в формі договору купівлі-продажу № 2/14-05/04 від 14.05.04р, предметом якого є трактор ХТЗ-150К-09 у кількості 1 шт. на загальну суму 103200,0 грн. На виконання вказаного договору продавець видав покупцю накладну №14-04/05 від 14.05.04 р. на загальну суму 103200,0 грн. та податкову накладну №14-04/05 від 14.05.04 р. (ПДВ – 17200,0 грн.)

За даними позивача, які підтверджені наданими ним документами (свідоцтвом про держреєстрацію, установчими документами) місцезнаходженням НВОК „Укрспецмонтаж” є: м. Харків, вул. 2 П'ятирічки, буд. 13. Працівниками ДПІ проведена перевірка підприємства за знаходженням по юридичній адресі, в результаті якої було встановлено, що НВОК „Укрспецмонтаж” по вказаній адресі відсутнє, майна, що належить зазначеному підприємству, не встановлено (акт перевірки № 46/24-016 від 24.02.05 р. та акт перевірки № 176/24-223 від 09.12.03 р.)

Як вказано у позові і на цьому наполягає представник позивача, про відсутність майна, яке належить НВОК „Укрспецмонтаж” , також свідчить постанова від 02.12.02 р. ВДВС Орджонікідзевського району м. Харкова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Прокурор та ДПІ Орджонікідзевського району м. Харкова вважають вищевказаний правочин таким, що укладений з метою, свідомо суперечною інтересам держави та суспільства. При цьому прокурор та позивач посилаються на положення ст. 67 Конституції України, яка встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, ст.ст. 2, 4, 9 Закону України „Про систему оподаткування”, в яких передбачений обов'язок платників податків, яким зокрема є і суб'єкт підприємницької діяльності, сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Крім того, прокурор у позові та представник позивача в судовому засіданні  наполягають на тому, що відповідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78 р. „Про судову практику у справах про визнання угод недійсними” (із змінами, внесеними відповідно постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.92 р. та № 15 від 25.05.98 р) до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема, належать угоди, направлені на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування. При цьому, відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 1056 від 25.07.02 р. „Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки” доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

В позові також записано і на цьому наполягає представник позивача в судовому засіданні, при веденні господарської діяльності для надання юридичної правдоподібності НВОК „Укрспецмонтаж” використовувало неіснуючі печатки та реквізити. На підставі даних фактів прокурором та позивачем зроблені висновки стосовно того, що договір між НВОК „Укрспецмонтаж" та ПП „Громада” укладений з метою надання юридичної правдоподібності перерахуванню грошових коштів з несплатою податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави. Тобто,     посадові     особи     другого відповідача усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, по продажу тракторів, а також  її суперечність інтересам держави та суспільства. Укладена угода була спрямована на приховування вказаним підприємством прибутку від оподаткування, посадові особи підприємства прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету сум податків. Продаж тракторів по угоді проводився за цінами з урахуванням ПДВ.

Прокурором до позову прикладене пояснення громадянки Попової Н.О. від 28.04.06 р., надане нею на ім'я начальника ВПМ Орджонікідзевського району м. Харкова підполковника податкової міліції Диденка В.О., в якому записано, що в період з 01.01.04 р. по 31.07.04 р. вона рахувалася директором ПП „Громада”. Протягом цього періоду вона практичної діяльності не вела, ніяких договорів не укладала та була призначена на посаду без її відому.

Оскільки, як вказано у позові і на цьому наполягають прокурор та позивач, даними перевірок доведена відсутність другого відповідача, НВОК „Укрспецмонтаж”, за юридичною та фактичною адресою, оскаржений в даному провадженні правочин купівлі-продажу, в т.ч. господарські зобов'язання за цим право чином, були вчинені не в рамках здійснення фінансово-господарської діяльності, а з метою формування суми податкового кредиту з ПДВ з наступним отриманням відшкодування вказаної суми ПДВ з державного бюджету України. При реалізації вказаного правочину купівлі-продажу НВОК „Укрспецмонтаж” виписало на користь ПП „Громада" податкову накладну з відображенням ПДВ в сумі нарахованих коштів, при цьому фактично не сплачувало його до державного бюджету. Таким чином, НВОК „Укрспецмонтаж” збільшило на суму ПДВ свій доход, використовуючи для цього нарахування податку без його сплати (створивши джерело сплати податку нарахувало його та привласнило його собі) та створило для ПП „Громада” умови відшкодування ПДВ шляхом збільшення його валових витрат.

Зазначена мета, переслідувана відповідачами при вчиненні вищезазначеного право чину, полягає у неправомірному отриманні права відшкодування суми ПДВ з державного бюджету, а значить завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки веде до неправомірної втрати бюджетних коштів на користь осіб, які не мають законного права на одержання бюджетних коштів.

За таких обставин, відповідачі за укладеною угодою неправильно обчислили, неповно і несвоєчасно сплатили до бюджету податки та збори (обов'язкові платежі) за податковий період, в якому така угода була проведена по їх податковому обліку.

Посилаючись на роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02/5-111 від 12.03.99 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” із змінами, внесеними згідно роз'ясненням Президії Вищого господарського суду № 04-5/491 від 26.04.02 р., прокурор та позивач вказують на те, що оскільки норми щодо спеціальної правоздатності юридичних осіб мають імперативний характер, сторона позбавлена можливості оспорювати визнання угоди недійсною, посилаючись на те, що вона не знала і не повинна була знати про обмеження правоздатності другої сторони за угодою.

Крім того, в позові записано, що в ст. 208 Господарського кодексу України передбачається, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами, в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Підтвердженням того, що НВОК „Укрспецмонтаж” та ПП „Громада” виконали зобов'язання за правочином купівлі-продажу № 2/14-05/04 від 21.06.04 р є податкова накладна, яка була виписана продавцем на суму 103200,0 грн.

З пояснень представника першого відповідача в судовому засіданні випливає, що між ним та другим відповідачем дійсно був укладений оскаржений в даному провадженні правочин, але він ніяким чином не суперечить чинному законодавству, оскільки вказана угода з його боку була укладена та підписані відповідні документи особисто директором Поповою Н.О., про що свідчить її підпис на договорі. Від імені другого відповідача договір підписаний його засновником Раєвським В.В. Підписи цих же осіб проставлені і на накладній № 14-04/05 від 14.05.04 р.

Посилання прокурора на відсутність  у Раєвського В. В. повноважень на укладання правочинів від імені другого відповідача, судом не пиймаються, оскільки до   суду наданий протокол №9  від 1 жовтня 2003 р. зборів учасників 2 відповідача, який  надає відповідні повноваження Раєвському В.В.

Таким чином, матеріалами справи спростовано твердження прокурора  стосовно відсутності повноважень на підписання Раєвським  В. В. правочину купівлі-продажу від 14.05.2004р.  №2/14-05/04.

Стосовно твердження прокурора про незнаходження другого відповідача за юридичною адресою представник першого відповідача громадянин Раєвський В.В. пояснив, що на той час він був засновником НВОК „Укрспецмонтаж” та особисто виконував вказану угоду. Підприємство знаходилося за юридичною адресою та в ДПІ Орджонікідзевського району м. Харкова були всі його контактні телефони.

Крім того, першим відповідачем до матеріалів справи надана постанова Господарського суду Харківської області від 03.04.06 р. по справі № АС-42/36-06, в якій вказано, що позивачем по даній справі була проведена перевірка ПП „Громада” за період квітень-червень 2004 р. (довідка №50/23-22627065 від 14.07.05 р.), в якій підтверджена відсутність порушень даним підприємством вимог Закону України „Про ПДВ” при визначенні податкового кредиту. В постанові суду також підтверджено, що ДПІ були досліджені також правовідносини між відповідачами по даній справі, зокрема, по придбанню тракторів, а при перевірці постачальників по ланці до виробника жодних зауважень щодо відсутності НВОК „Укрспецмонтаж” за юридичною або фактичною адресою не робилося. Порушень податкового законодавства при визначенні суми податкового кредиту та податкових зобов'язань судом встановлено не було і ДПІ Орджонікідзевського району не доведено.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської обл. від 18.04.05р. по справі №Б-48/39-05  НВОК "Укрспецмонтаж" визнано банкрутом за ініціативою позивача. 15.07.05р. засновник  НВОК "Укрспецмонтаж" Раєвський В.В. передав арбітражному керуючому Мішину С.І. згідно акту прийому - передачі печатку та кутовий штамп свого підприємства. Згідно довідки державного реєстратора 2 відповідач виключений з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, про що  22.03.2006 р. зроблений відповідний запис. Тому відносно нього провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 5 ч. 1  ст. 157 КАС України.

Як пояснив в судовому засіданні представник першого відповідача, 17.01.05 р. співробітником податкової міліції ДПІ Орджонікідзевського району м. Харкова у засновника підприємства громадянина Раєвського В.В. було проведено вилучення всіх бухгалтерських документів НВОК „Укрспецмонтаж”, а за актами від 13.07.05 р. та від 15.07.05 р. ним були передані арбітражному керуючому Мішіну С.І. решта документів НВОК „Укрспецмонтаж” та печатка і штамп НВОК „Укрспецмонтаж”. Дані твердження та пояснення представника першого відповідача позивачем та прокурором не спростовані.

Таким чином твердження позивача та прокурора про відсутність підприємства другого відповідача на час укладання оскарженого договору (правочину) за юридичною або фактичною адресою документально спростовано.

З пояснень представників сторін та громадянки Попової Н.О., викликаної в якості свідка, випливає, що наказом № 5к від 02.12.02 р. громадянка Попова Надія Олександрівна була прийнята на роботу до ПП „Громада” на посаду заступника директора згідно її особистої заяви від 02.12.02 р. В подальшому наказом № 10к від 12.01.04 р. вона була переведена на посаду директора ПП „Громада” відповідно до її заяви. В довідці № 15 від 21.01.04 р. про взяття на облік платника податків ПП „Громада” керівником підприємства вказана Попова Н.О. Той факт, що громадянка Попова Н.О. обіймала посаду директора підтверджується також карткою банку із зразками підпису Попової Н.О., засвідченою нотаріусом для підтвердження її повноважень. Наказом № 14к від 02.08.04 р. по ПП „Громада” за підписом засновника Раєвської О.О. директор Попова Н.О. була звільнена з роботи у зв'язку з порушенням трудового законодавства.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка громадянка Попова Н.О. пояснила, що вона за власним бажанням працевлаштувалась на ПП „Громада” на посаду заступника директора. Свою згоду на переведення її директором цього підприємства вона не давала, але заяву про таке переведення вона написала власноручно під тиском Раєвського В.В. В подальшому всі документи від імені директора вона підписувала особисто, ретельно перевіряючи увесь необхідний пакет таких документів по кожному випадку, але не вдавалась в подробиці їхнього змісту, оскільки все це робила під тиском Раєвського В.В., самостійно угоди з контрагентами також не укладала. Проте свідок не заперечувала проти того, що у період роботи на посаді директора нею серед інших можливо був підписаний договір купівлі-продажу № 2/14-05/04 від 14.05.04 р. на суму 103200,0 грн. Але при оформленні нею документів на відвантаження тракторів на користь нерезидента у неї виникло питання щодо виробника продукції, оскільки фактичним виробником могло бути тільки ПП „Громада”, яке має відповідні виробничі умови.  

Суд зазначає, що свідчення Попової Н.О. про те, що вона самостійно не укладала ніякі угоди та особисто не займалася господарською діяльністю ПП „Громада”, а всім цим займався Раєвський В.В. спростовуються матеріалами справи та подальшим свідченням Попової Н.О. стосовно того, що вона використовувала власні ділові зв'язки для реалізації тракторів.

Таким чином, вище наведене спростовує доводи прокурора стосовно того, що директор ПП „Громада” Попова Н.О. господарської діяльності не вела та ніякі договори не укладала.

Стосовно тверджень прокурора про невстановлення місцезнаходження НВОК „Укрспецмонтаж”, використання цим підприємством неіснуючої печатки та реквізитів для надання юридичної правдоподібності введенню господарської діяльності, та те, що спірна угода була спрямована на приховування вказаним підприємством прибутку від оподаткування, посадові особи підприємства прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету сум податків, суд зазначає, що договір про створення НВОК „Укрспецмонтаж” зареєстровано у виконкомі Харківської міськради народних депутатів розпорядженням № 179 від 17.03.94 р., реєстраційний № 07634. Підприємство взято на податковий облік ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова 06.05.94 р. реєстраційний № 72 та у зв'язку з перереєстрацією взято на облік ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова 22.10.99 р. № 9/2, ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 22627065, свідоцтво платника ПДВ № 29579257, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 226270620368. Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області від 10.05.06 р. НВОК „Укрспецмонтаж” знаходиться в ЄДРПОУ.

Суд вважає необхідним відмітити, що судом не приймаються як докази відсутності НВОК „Укрспецмонтаж” за юридичною адресою акт від 09.10.03 р., складений о/у ВПМ ДПІ С.Л.Слюніним та ст. державним ревізором-інспектором І.Г.Ріякою, оскільки він стосується іншого періоду, ніж дата укладання оскарженого право чину. Також суд не приймає як доказ незнаходження НВОК „Укрспецмонтаж” за юридичною адресою доповідну записку податкового керуючого Ріяко І.Г. та о/у Слюнина С.Л., оскільки в ній відсутня дата її складання.

Також не приймається до уваги акт № 466/24-22 від 24.02.05 р., складений головним державним ревізором-інспектором І.Г.Ріякою, в якому зазначено, що платник податку НВОК „Укрспецмонтаж” припиним свою діяльність за юридичною адресою : м. Харків, вул. 2-ї П'ятирічки, 13, і відсутнє майно, яке належить цьому підприємству за вказаною адресою, оскільки цей акт не відносить до періоди, коли укладався оскаржений правочин.

Також судом не приймається як доказ відсутності другого відповідача за юридичною адресою постанова ВДВС від 02.12.02 р. (вих. № 3006 від 05.12.02 р.) про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки цей документи не відносить до періоду укладання оскарженого правочину і свідчить про те, що в результаті виходу виконавцем на юридичну адресу НВОК „Укрспецмонтаж”: м. Харків, вул. 2-ї П'ятирічки, 13, не виявлено майна, яке належить цьому підприємству, а не про те, що дане підприємство не знаходиться за вказаною адресою, та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлено до виконання протягом 3-х місяців з моменту його отримання.

Зважаючи на встановлені на підставі наданих до матеріалів справи доказів та пояснень представників сторін та прокурора обставини, суд дійшов висновку про те, що прокурором та позивачем не доведена відсутність на час укладання оскарженого договору (правочину, господарських зобов'язань) підприємства другого відповідача за юридичною (фактичною) адресою, наявність у першого відповідача мети на неправомірне отримання з бюджету сум ПДВ по цій операції, а у другого відповідача – збільшення доходу шляхом несплати податку. Тому у прокурора та позивача відсутні докази про укладання оскаржених господарських зобов'язань з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства і в цій частині позов задоволенню не підлягає.  

В доповненні до позовної заяви прокурор просить визнати недійсним право чин купівлі-продажу № 2/14-05/04 від 14.05.04 на суму 103200,0 грн. в порядку ст. 215 ЦК України як укладений з порушенням чинного законодавства. Проте ні в позові, ні в доповненні до нього, ні в поясненнях представника позивача та прокурора в судовому засіданні не вказано з порушенням норм якого закону (законів) або іншого нормативного акту був укладений оскаржений правочин, в чому полягають ці порушення. Зважаючи на те, що відповідно приписам п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається в позові або у запереченнях на нього, суд дійшов висновку про те, що прокурором та позивачем не вказані ні обставини для таких вимог, ні наведені докази наявності таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відношені другого відповдіача провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 5 ч. 1  ст. 157 КАС України.    

Керуючись статтями   4, 7, 9, 17, 79, 94, 157, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Відносно НВО корпорація "Укрспецмонтаж", м.Харків  провадження у справі закрити.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанову суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 01.09.06р. об 14:05.

Суддя                                                                                            Водолажська Н.С.