ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
19.06.2023м. ДніпроСправа № 904/3123/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Промзапал", м. Запоріжжя
до Приватного підприємства "Альфа-Алмет", м. Дніпро
про зобов`язання здійснити поставку продукції; стягнення штрафних санкцій у сумі 1595348,38 грн.
Суддя Колісник І.І.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Приватне акціонерне товариство "Промзапал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Альфа-Алмет", в якому просить зобов`язати Приватне підприємство "Альфа-Алмет" здійснити поставку продукції за договором № 0707-АА від 07.07.2022 на адресу Приватного акціонерного товариства "Промзапал" та стягнути з Приватного підприємства "Альфа-Алмет" пеню у сумі 1595348,38 грн.
Судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу) позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару (металопродукції) на загальну суму 8 822 760,00 грн згідно зі специфікацією № 1 від 07.07.2022 за договором поставки № 0707-АА від 07.07.2022, за який позивачем здійснено попередню оплату в розмірі 50% його вартості.
Ухвалою суду від 19.06.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками.
Разом із позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі:
4 411 380,00 грн, що відповідає сумі сплаченої попередньої оплати за договором поставки № 0707-АА від 07.07.2022;
1 595 348,38 грн, що є нарахованою пенею за неналежне виконання зобов`язань за цим договором.
Подана заява обґрунтована наступним:
- позивачем 11.11.2022 у повному обсязі здійснено попередню оплату в розмірі 50% вартості товару;
- доставка товару (металопродукції) відповідачем мала бути здійснена 30.01.2023;
- більше п`яти місяців відповідач надає листи, повідомлення, гарантійні листи без обґрунтованих пояснень та прогнозів реальних строків відвантаження продукції, систематично відкладаючи дату поставки;
- існують підстави вважати, що продовжуючи діяти недобросовісно, відповідач може вжити заходів для виведення зі своїх розрахункових рахунків грошові кошти для унеможливлення звернення на них стягнення у разі задоволення позову;
- відповідач не пропонує жодних компенсацій та додаткових гарантій для виконання своїх зобов`язань у наданих ним гарантійних листах, що нівелює саму суть "гарантійного листа".
Запропонований захід забезпечення позову заявник вважає цілком достатнім та таким, що відповідає вимогам адекватності й співмірності.
За загальним правилом, унормованим частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).
За таких обставин, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, в першу чергу, повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.
За змістом частин першої, другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник жодного доказу на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суду не надав.
Доводи заявника щодо тривалого невиконання відповідачем договірних зобов`язань з поставки продукції не свідчать про неможливість виконання рішення в майбутньому у разі задоволення позову, а обраний позивачем захід забезпечення не є адекватним по відношенню до вимог у частині зобов`язання відповідача поставити продукцію. Тобто, цей захід не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову про вчинення певних дій.
Необхідність застосування заходу забезпечення в частині позову про стягнення пені заявником не обгрунтована обставинами, які за його ж твердженнями є достатніми, а саме: вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків із позивачем тощо).
За таких обставин правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.
Можливість повторного звернення заявника до суду з аналогічною заявою протягом усього часу розгляду справи чинним законодавством не заборонена.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Приватному акціонерному товариству "Промзапал" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.06.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Колісник
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2023 |
Оприлюднено | 20.06.2023 |
Номер документу | 111609372 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Колісник Іван Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні