Рішення

від 07.06.2023 по справі 916/2828/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2828/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши справу №916/2828/22

за позовом ОСОБА_1 (с. Піщана, Подільський (Балтський) район, Одеська область, код НОМЕР_1 )

до відповідача Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області (66110, Одеська область, Подільський район, село Піщана, вул. Приходько, 7, код ЄДРПОУ 04277581)

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).

про визнання протиправним та скасування рішення

Представник:

від позивача - Осокін С.Ю. ордер; Продан Н. С.

від відповідача - Ліпецька В.В. ордер;

Від третіх осіб: Мазанюк Н.М.

Представник сторін після нарадчої кімнати під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення:

від позивача - Продан Н. С.

від відповідача - Ліпецька В.В. ордер;

Від третіх осіб: Мазанюк Н.М.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою від 31.10.2022р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

11.11.2022р. до господарського суду надійшла заява (вх. №25726/22) від ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2022р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2828/22 в порядку загального позовного провадження.

16.01.2023р. за вх. №1412/23 до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

16.01.2023р. за вх. №1418/23 до суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Крім того 18.01.2023р. за вх. №1770/23 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 27.03.2023р. клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 16.01.2023р. за вх.№1412/23 та №1418/23 та ОСОБА_1 від 18.01.2023п. за вх. № 1770/23 про залучення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості третіх осіб було задоволено, залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.05.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

26.12.2022р. за вх. №29563/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

10.04.2023р. за вх.№11616/23 до суду від третьої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, згідно яких остання позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить суд їх задовольнити.

10.04.2023р. за вх. №11491/23 до суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, згідно яких остання позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує та просить суд їх задовольнити.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Звертаючись з відповідним позовом до суду позивач вказує, що Рішенням Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області № 259 - VIII від 17.12.2021 року була припинена шляхом ліквідації юридична особа: Заклад дошкільної освіти ясла-садок «ЛАСТІВКА» Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи 44264533, юридична адреса: Україна, 66110, Одеська область, Подільський район, село Піщана, провулок Рильського Максима, будинок 4.

Позивач зазначає, що вважаючи дане рішення протиправним, 11.02.2022 року звернувся з позовом в порядку адміністративного судочинства до Балтського районного суду Одеської області на предмет скасування цього рішення.

Вказаний адміністративний позов (справа №493/210/22) з додатками ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 15.02.2022 року був надісланий за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 року було відкрите провадження по справі, а ухвалою від 17.06.2022 року провадження у справі було закрито.

В подальшому позивач із позовною заявою аналогічного змісту звернувся до Балтського районного суду Одеської області, який ухвалою від 28.07.2022 року відмовив у відкритті провадження з оглядом на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 260/91/19 (рішенням Одеського апеляційного суду вказана ухвала Балтського районного суду Одеської області від 28.07.2022 р. - справа № 493/908/22, - залишена без змін).

Отже, позивач вважає зазначене рішення відповідача таким, яке є протиправним та необґрунтованим, ухваленим в порушення діючого законодавства, а тому таким, яке підлягає скасуванню.

Так позивач вказує, що в внаслідок прийнятій зазначеного рішення відбулося суттєве порушення прав територіальної громади, що неминуче потягне за собою зниження якості та доступності публічних послуг, які надаються в об`єднаній територіальній громаді, що прямо суперечить принципам її створення, викладеним у п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 05.02.2015 року

За посиланнями позивача зазначене рішення прийняте з порушенням Регламенту Піщанської сільської ради, зокрема, не було повідомлено про початок скликання сесії за 10 днів, та не висвітлила питання, які планується виносити на розгляд, а також з порушенням ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якій зазначається, що рішення органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». - проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття, - ця вимога Закону відповідачем була порушена та дане порушення посягає на право та інтерес членів територіальної громади бути поінформованими та брати участь в громадських обговореннях щодо соціально важливих питань.

Позивач є членом Піщанської громади, є працівником Закладу дошкільної освіти ясла-садок «ЛАСТІВКА» та внаслідок прийняття оскаржуваного рішення відбулося суттєве порушення прав територіальної громади і її прав, як її члена.

Крім того, як вказує позивач, оскаржуване рішення щодо ліквідації Закладу дошкільної освіти ясла-садок «ЛАСТІВКА» було прийняте за відсутності громадських слухань з цього питання, з ігноруванням громадської думки з цього приводу, без попереднього обговорення його із громадянами, без обговорення на сході села з колективом закладу, на батьківських зборах, на виконкомах сільської ради.

Правова позиція щодо необхідності проведення консультацій з громадськістю у разі вирішення питання про ліквідацію навчальних закладів, як зазначає позивач, викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 року по справі № 720/1536/16-а.

За посиланнями позивача, основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики визначає Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року№ 996.

Пунктами 3 та 4 Порядку № 996 визначено, що консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі.

Пунктом 12 Порядку № 996 зазначено, що в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян: стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природною середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері: визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання): стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевою самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами: визначають порядок надання адміністративних послуг тощо. Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.

Зі змісту наведених правових норм як вказує позивач вбачається, що консультації з громадськістю повинні проводитися в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.

Позивач наголошує, що оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право мешканців об`єднаної територіальної громади, зокрема, Позивача, як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при ухваленні таких рішень.

Також позивач зазначає, що представники колективу закладу неодноразово зверталися із скаргами до різних інстанції щодо непрофесійного керівництва закладом, чисельних грубих порушень діючого законодавства; безпосередньо перед сесійним засіданням надавши звернення до депутатів ради щодо неможливості ліквідації закладу, яке взагалі було проігноровано.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 19 Закону України «Про охорону дитинства», - кожна дитина мас право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Позивач наголошує що даний позов направлений на захист важливого суспільного інтересу, гарантованого Конституцією, міжнародними договорами та законами України, захисту права на освіту.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 направлені на визнання протиправним та скасування рішення Рішенням Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області № 259 - VIII від 17.12.2021 року.

При чому підставою відповідного позову стало порушення, на думку позивача, відповідачем порядку прийняття відповідного рішення, оскільки зазначене рішення прийняте з порушення Регламенту Піщанської територіальної громади та статі 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині оголошення повідомлення про скликання сесії за 20днів, обов`язкового його оприлюднення, а також рішення було прийнято без громадського обговорення.

Так, порядок утворення, реорганізація, ліквідація та перепрофілювання закладу дошкільної освіти, в даному випадку ясла-садка «Ластівка» регламентовано Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України зазначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до абзацу другого пункту 30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Статтею 16 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію та перепрофілювання закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник.

Як вбачається з матеріалів справи, заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ластівка» Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області було створено відповідно до рішення Піщанської сільської ради від 27.08.2021 року № 184-VIII шляхом поділу «Піщанського закладу загальної середньої освіти - заклад дошкільної освіти» Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області.

Рішенням сільської ради № 214-VIII від 22.10.2021р. змінено назву на «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯСЛА - САДОК «ЛАСТІВКА» ПІЩАНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ» та цим же рішенням затверджено Статут закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ластівка» Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області.

Відповідно до пункту 1.5 Статуту засновником (власником) закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ластівка» Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області є Піщанська сільська рада Подільського району Одеської області.

Пунктом 12.1 цього ж Статуту передбачено, що рішення про створення, реорганізацію або ліквідацію закладу дошкільної освіти приймається Засновником, відповідно до чинного законодавства.

16.11.2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за № 1005281070001000998 було зареєстровано Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ластівка» Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області. Проектна потужність закладу розрахована на 37 дітей та 15 ставок працюючого персоналу.

В подальшому як встановлено судом, Відділом освіти, культури молоді та спорту Піщанської сільської ради було проведено моніторинг роботи закладу щодо його рентабельності.

Так відповідно до моніторингової довідки, протягом 2021 року на утримання садочка витрачено 1 млн. 657 тис. 830 грн.. з яких: 31 тис. 250 грн. - на харчування, 1 млн. 537 тис. 830 грн. - заробітна плата за рік, 88 тис. 471 грн. - інші видати (дрова, деззасоби, побутова техніка). Відповідно до моніторингу садок відвідувало у середньому 7 дітей в день, що становить 23% від облікового складу. Утримання однієї дитини в день становить 897 грн. В порівняні при повноцінному відвідуванню садочка вихованцями відповідна сума складала б 209 грн. в день на одну дитину.

З урахування встановлених обставин, власником Закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ластівка» Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області було прийнято рішення «Про припинення шляхом ліквідації діяльності закладу дошкільної освіти ясла-садок «Ластівка» Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області».

Так, відповідно до підпункту 7 пункту 4 статті 23 Регламенту рішення про скликання чергової сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Та відповідно до підпункту 9 пункту 4 статті 23 Регламенту, інформація про скликання сесії ради публікується на офіційному веб-сайті Піщанської територіальної громади за адресою https://pishchna.odessa.gov.ua/ та оприлюднюється на дошках оголошень Піщанської сільської ради та всіх старостинських округах.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.11 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Частиною 4 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

З огляду на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

Як встановлено судом, 03.12.2021 року на офіційному веб-сайті Піщанської територіальної громади за адресою https://pishchna.odessa.gov.ua/ була розміщена інформація про скликання 14 сесії Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області, а також на сайті було розміщено проект рішення «Про припинення шляхом ліквідації діяльності ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯСЛА - САДОК «ЛАСТІВКА» ПІЩАНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ».

Отже, враховуючи що інформація про скликання 14 сесії Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області та проект оскаржуваного рішення розміщений на офіційному сайті Піщанської територіальної громади 03.12.2021 р., суд доходить висновку що Піщанською сільською раду дотримано законодавчих строків оприлюднення проектів рішень ч.4 ст.15 ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом розміщення проекту рішення на офіційному веб-сайті, з урахуванням чого посилання позивача на порушення з боку відповідача в частині прийняття рішення з порушення Регламенту Піщанської територіальної громади та статі 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є необґрунтованими, безпідставними, та такими що спростовуються матеріалами справи.

При цьому як зазначив відповідач, окрім офіційного веб-сайту проекти рішень були розміщені на дошці оголошень Піщанської сільської ради та дошках оголошень у старостинських округах Піщанської сільської ради.

З наведеного вбачається що проект рішення був доступний для всіх мешканців Піщанської громади, зокрема якою є Позивач. При цьому інформації щодо пропозицій до проекту рішення від мешканців територіальної громади які б надходили до сільської ради матеріали справи не містять, та як зазначив відповідач їх не було.

Суд зазначає, що долучені до позовної заяви копії звернень до голови депутатської комісії та сесії Піщанської сільської ради на які позивач посилається як на неодноразові звернення суд оцінює критично, оскільки з них не можливо встановити чи подавались вони до відповідних органів так як на них відсутності дати прийняття документа та вхідні номери.

Крім того в якості підстав позов, позивач вказує на прийняття оскаржування рішення без проведення громадських обговорень.

По перше суд зазначає, що Законом України «Про дошкільну освіту» не передбачено громадські обговорення при реорганізації, зміні типу, ліквідації закладу дошкільної освіти, тоді як громадські обговорення вимагається проводити при реорганізації, зміні типу, ліквідації закладу загальної середньої освіти, в силу п.2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Посилання позивача на правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 06.02.2019 року по справі № 720/1536/16-а, від 05.11.2019 року по справі № 804/4585/18, від 25.03.2020 року по справі № 387/168/17, є хибними, оскілки правова позиція викладена в них стосуються ліквідації навчальних закладів середньої загальної освіти, тоді як предметом розгляді дійсної справи є ліквідації закладу дошкільної освіти.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 р. №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», на яку посилається позивач, з урахування відсутності в Законі України «Про дошкільну освіту» обов`язковості проведення таких обговорень, носить рекомендаційний характер.

Разом з тим як вбачається з матеріалів справи відповідно до статей 8, 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» були проведені загальні збори мешканців громади, що підтверджується книгою протоколів батьківських зборів.

У статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, йдеться про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Це означає, що у випадку будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції "Про права дитини", пріоритет повинен надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Позивач наголошує що даний позов направлений на захист важливого суспільного інтересу, гарантованого Конституцією, міжнародними договорами та законами України, захисту права на освіту.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про дошкільну освіту» батьки або особи, які їх замінюють, мають право вибирати заклад дошкільної освіти та форму здобуття дитиною дошкільної освіти.

Проте, як встановлено судом діти дошкільного віку Піщанської територіальної громади на підставі заяв батьків були переведені до опорного закладу «Пужайківський заклад загальної середньої освіти-заклад дошкільної освіти», що свідчить про відсутність прошення з боку відповідача гарантованого Конституцією прав дітей на освіту.

Разом з тим як зазначив відповідач, на запитання суду, жодних скарг або звернень від батьків або мешканців села щодо ліквідації садочка до ради не надходило. При цьому відповідні посилання відповідача позивачем належними доказами не спростовано.

Отже з урахування наведеного вище, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог оскільки позивачем не доведено наявність підстав на які він посилається як на підстави для скасування оскаржуваного рішення, а саме порушення відповідачем Регламенту Піщанської територіальної громади та статі 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також обов`язковості проведення громадських обговорень.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій, зокрема посилань відповідача щодо численних викликів поліції працівниками закладу, неадекватної поведінки вихователів та посилань позивача щодо непрофесійного керівництва закладом, неправомірних дій дирекції закладу що слати причиною звернення до правоохоронних органів.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову ОСОБА_1 (с. Піщана, Подільський (Балтський) район, Одеська область, код НОМЕР_1 ) до Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області (66110, Одеська область, Подільський район, село Піщана, вул. Приходько, 7, код ЄДРПОУ 04277581) за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 (с. Піщана, Подільський (Балтський) район, Одеська область, код НОМЕР_1 )

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 червня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна