Ухвала

від 19.06.2023 по справі 921/733/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

19 червня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/733/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув матеріали справи

за позовом Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, 46000)

до відповідача 1 - Тернопільської районної ради (м. Тернопіль, м-н Перемоги, 1, 46000)

до відповідача 2 - Великоберезовицької селищної ради (вул. С. Бандери, буд. 26, смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, 47724)

до відповідача 3 - Великогаївської сільської ради (вул. Галицька, буд. 47, с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, 47722)

до відповідача 4 - Байковецької сільської ради (вул. Січових Стрільців, буд 43, с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, 47711)

до відповідача 5 - Підгороднянської сільської ради (вул. Зелена, буд. 2, с. Підгородне Тернопільського району Тернопільської області, 46003)

до відповідача 6 - Білецької сільської ради (вул. Молодіжна, буд. 19, с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, 477070)

до відповідача 7 - Великобірківської селищної ради (вул. Грушевського, буд. 53, смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Комунальне некомерційне підприємство Великобірківської селищної ради Тернопільська центральна районна лікарня (вул. Грушевського, буд. 51, смт. Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47740, адреса для кореспонденції: вул. Кн. Острозького, 9, м. Тернопіль, 46000)

про визнання незаконним та скасування рішення

За участю від:

позивача ОСОБА_1

відповідача №1 - не з`явився

відповідача №2 - не з`явився

відповідача №3 не з`явився

відповідача №4 - не з`явився

відповідача №5 не з`явився

відповідача №6 - не з`явився

відповідача №7 - не з`явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська міська рада звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської районної ради, Великоберезовицької селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради, Білецької сільської ради, Великобірківської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020 Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району в частині передачі до комунальної власності Великоберезовицької селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради, Білецької сільської ради та Великобірківської селищної ради майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в додатку №1 до рішення (п.п.1-6) на умовах спільної часткової комунальної власності, а саме, щодо об`єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя:

- адміністративної будівлі, площею 285,2 м2 по вул. Нечая, 27;

- нежитлового приміщення, площею 137,6 м2 по вул. Бродівська, 17;

- нежитлової будівлі, адмінбудинку, площею 1830,5 м2 по вул. М.Кривоноса, 10;

- районного будинку культури, площею 1064,1 м2 по вул. Шкільна, 4;

- будівлі стоматології, площею 588,2 м2 по бульв. Т.Шевченка, 45;

- адміністративного корпусу, площею 923,5 м2, кисневої, площею 13,3 м2, стаціонарного корпусу, площею 2447,1 м2, нової поліклініки з даховою котельнею, площею 2068,6 м2, гаражу, площею 54,2 м2 та овочесховища, площею 36,2 м2 по вул. Кн. Острозького, 9.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення районної ради (відповідача 1) є незаконним та таким, що порушує права позивача на отримання у комунальну власність міста об`єктів нерухомого майна, які розташовані на території м. Тернополя, та які належать на праві спільної власності територіальним громадам Тернопільського району в особі Тернопільської районної ради, з огляду на те, що передача спірного майна повинна була здійснюватися за територіальним принципом (по місцезнаходженню майна), про що зазначено у пункті 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою суду від 12.11.2021: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/733/21; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 09.12.2021.

09.12.2021 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Комунальне некомерційне підприємство Великобірківської селищної ради Тернопільська центральна районна лікарня.

Надалі, ухвалою суду від 24.02.2023 зупинено провадження у справі №921/733/21 до вирішення господарської справи №921/787/20.

16.03.2023 представником відповідача 5 до матеріалів справи подано клопотання №263 від 13.03.2023 (вх. №2296) про поновлення провадження у справі №921/733/21. Клопотання мотивоване тим, що Західним апеляційним господарським судом 28.02.2023 прийнято постанову у справі 921/787/20.

21.03.2023 судом поновлено провадження у справі №921/733/21, підготовче судове засідання призначено на 10.04.2023, в якому оголошувалась перерва до 20.04.2023.

Ухвалою суду від 20.04.2023 (з урахуванням ухвали від 01.05.2023) закрито підготовче провадження по справі №921/733/21 та призначено її до розгляду по суті на 01.06.2023.

В судовому засіданні 01.06.2023 оголошувалась перерва до 19.06.2023.

06.06.2023 Тернопільською міською радою подано заяву б/н від 06.06.2023 (вх. №4883) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №921/787/20, мотивоване тим, що постановою Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №921/787/20 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, а зазначену справу направлено на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Присутнім у судовому засіданні 19.06.2023 представником позивача підтримано його заяву про зупинення провадження у справі.

Решта учасників судового процесу явку повноважних представників в судове засідання 19.06.2023 не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/787/20 за позовом Тернопільської міської ради до відповідача Тернопільської районної ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Великоберезовицької селищної ради; Великогаївської сільської ради; Байковецької сільської ради; Підгороднянської сільської ради; Білецької сільської ради; Великобірківської селищної ради; Комунального некомерційного підприємства Великобірківської селищної ради Тернопільська центральна районна лікарня, про:

- визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради № 747 від 17.11.2020 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" в частині передачі до комунальної власності Великоберезовицької селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради, Білецької сільської ради та Великобірківської селищної ради майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в Додатку № 1 до рішення (пункти 1-6) на умовах спільної часткової комунальної власності, а саме, щодо об`єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя: адміністративної будівлі, площею 285,2 кв. м по вул. Нечая, 27; нежитлового приміщення, площею 137,6 кв. м по вул. Бродівська, 17; нежитлової будівлі, адмінбудинку, площею 1 830,5 кв. м по вул. М. Кривоноса, 10; районного будинку культури, площею 1 064,1 кв. м по вул. Шкільна, 4; будівлі стоматології, площею 588,2 кв. м по бул. Т. Шевченка, 45; адміністративного корпусу, площею 923,5 кв. м, кисневої, площею 13,3 кв. м, стаціонарного корпусу, площею 2447,1 кв. м, нової поліклініки з даховою котельнею, площею 2 068,6 кв. м, гаражу, площею 54,2 кв. м та овочесховища, площею 36,2 кв. м по вул. Кн. Острозького, 9;

- визнання за Тернопільською міською територіальною громадою в особі Тернопільської міської ради права на отримання у комунальну власність майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в Додатку № 1 до рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 № 747 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" (пункти 1-6), згідно наведеного вище переліку об`єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення районної ради є незаконним та таким, що порушує права Позивача на отримання у комунальну власність міста об`єктів нерухомого майна, які розташовані на території м. Тернополя, та які належать на праві спільної власності територіальним громадам Тернопільського району в особі Відповідача, з огляду на те, що передача спірного майна повинна була здійснюватися за територіальним принципом (по місцезнаходженню майна), про що зазначено у пункті 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 № 747 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" в частині передачі до комунальної власності Великоберезовицької селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради, Білецької сільської ради та Великобірківської селищної ради майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в Додатку № 1 до рішення, на умовах спільної часткової комунальної власності, а саме, щодо об`єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя (пункти 1-6 рішення). Відмовлено в частині позовних вимог щодо визнання за Тернопільською міською територіальною громадою в особі Тернопільської міської ради права на отримання у комунальну власність майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в Додатку №1 до рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 № 747 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району", а саме, об`єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя (пункти 1-6 рішення).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишено без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради №747 від 17.11.2020, виходив з того, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону, прийняте з порушенням процедури його прийняття, без урахування територіального принципу знаходження майна комунальної власності, без врахування складу території новоутвореного Тернопільського району, до якого увійшла Тернопільська міська територіальна громада, та без доведення документально тих обставин, що спірні об`єкти нерухомого майна задовольняють виключно потреби жителів Тернопільського району.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання за Тернопільською міською територіальною громадою в особі Тернопільської міської ради права на отримання у комунальну власність майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в додатку №1 до оскаржуваного рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 №747, суд першої інстанції вказав на те, що право позивача на отримання у комунальну власність майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, яке знаходиться на території Тернопільської міської територіальної громади та обслуговує в тому числі потреби громади міста, визначене та гарантоване законом, а отже не потребує додаткового підтвердження в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, виходив з того, що оспорюване рішення уже виконано і треті особи набули право комунальної власності на передане їм майно, тому позов заявлено до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін з посиланням на те, що в цій частині рішення суду учасниками справи не було оскаржено.

Постановою Верховного Суду від 26.01.2022 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 у справі № 921/787/20 в частині позовних вимог Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 № 747 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району", а справу № 921/787/20 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі № 921/787/20 залишено без змін.

Суд касаційної інстанції у постанові від 26.01.2022 дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій не враховано того, чи порушує спірне рішення цивільні права Тернопільської міської ради, за захистом якого та, як позивач, звернулася до суду.

За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду" та сайту "", доступ до якого є відкритим, цілодобовим і безоплатним, Господарським судом Тернопільської області у складі судді Бурди Н.М. 23.02.2022 постановлено ухвалу, якою прийнято справу №921/787/20 в частині позовних вимог Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 № 747 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" до провадження, підготовче судове засідання призначено на 24.03.2022.

За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у задоволенні позовних вимог Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення районної ради відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду (з висновками якого погодився апеляційний господарський суд) обґрунтовано аргументами про те, що станом на момент прийняття оспорюваного рішення районної ради відповідно до приписів пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів спільної власності територіальних громад було можливим і обов`язковим при наявності таких умов: поданої пропозиції сільських, селищних і міських рад; наявності об`єктів, що знаходяться на їх території; такі об`єкти задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Втім, за встановлених обставин Тернопільська міська рада станом на момент прийняття оспорюваного рішення районної ради правом на подання відповідної пропозиції не скористалася. Крім цього, об`єкти нерухомого майна, що визначені у пункті 1-6 додатку до оспорюваного рішення районної ради в основному задовольняють потреби жителів Тернопільського району, а не виключно потреби жителів м. Тернополя.

Звідси, у позивача на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення права або законного інтересу не було, тобто не могло мати місце його порушення, невизнання або оспорення, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення районної ради Тернопільській міській раді належить відмовити.

Однак, постановою Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №921/787/20 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 921/787/20, а зазначену справу направлено на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

У своїй постанові судом касаційної інстанції зазначено, що звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою та стверджуючи про незаконність та необґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції, Тернопільська міська рада вказувала про:

- помилковість висновку місцевого господарського суду щодо відсутності у позивача права або законного інтересу;

- неврахування судом першої інстанції обставин того, що порушення відповідачем процедури прийняття оспорюваного рішення районної ради та неподання позивачем пропозицій про прийняття спірних об`єктів у комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади є взаємозалежними;

- ненадання місцевим судом оцінки аргументам позивача про те, що жодна із зазначених в оспорюваному рішення районної ради територіальних громад також не зверталась до відповідача із проханнями про передачу спірних об`єктів, не надавала згоду на отримання такого майна у комунальну власність;

- відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що спірні об`єкти в основному задовольняються потреби жителів всього Тернопільського району, а не виключно потреби жителів м. Тернополя.

Однак, аналіз оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду свідчить про те, що наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи судом апеляційної інстанції розглянуті по суті не були. Обґрунтування апеляційного господарського суду звелися виключно до погодження із висновками місцевого господарського суду, проте аналізу аргументів заявленої апеляційної скарги, мотивів про їх необґрунтованість постанова апеляційного суду не містить взагалі, що є порушенням наведених вище приписів ГПК України.

Тому, судом касаційної інстанції у постанові від 25.05.2023 вказано, що постанова апеляційного суду від 28.02.2023 не відповідає приписам п.п. «б», «в» п. 3 ч.1 ст. 282 ГПК України, ст. 236 ГПК України, оскільки апеляційний господарський суд не переглянув рішення місцевого господарського суду з урахуванням усіх доводів апеляційної скарги, оскільки ухилившись від розгляду усіх доводів апеляційної скарги та не врахувавши висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, наведених у постанові від 07.09.2022 у справі №926/3156/21, передчасно погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що у позивача на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення права або законного інтересу не було, тобто не могло мати місце його порушення, невизнання або оспорення.

У зв`язку з тим, що апеляційний господарський суд не переглянув рішення місцевого господарського суду з урахуванням усіх доводів апеляційної скарги, передчасним буде формування висновку з підстави касаційного оскарження, визначеного п.3 ч.2 ст.287 ГПК України.

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 20.04.2023 закрито підготовче провадження по справі №921/733/21 та призначено її до розгляду по суті на 01.06.2023.

Надалі, ухвалою від 01.05.2023 розгляд справи по суті призначено на 01.06.2023.

В судовому засіданні 01.06.2023 оголошено перерву до 19.06.2023.

Частина 3 статті 195 ГПК України передбачає, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Однак, обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, передбачено п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України.

Тобто, ч.3 ст. 195 ГПК України не допускає зупинення провадження у справі з наведених п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України підстав.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч.1 ст. 181 ГПК України).

Згідно п. 10 ч.2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд доходить до висновку про необхідність повернення у підготовче провадження для розгляду клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

При цьому, судом у справі №921/733/21 враховано наступні висновки Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 зроблено висновок: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 зазначив, що главою 6 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії судових дебатів.

Разом з тим, у п. 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зважаючи на висновки щодо необхідності переходу зі стадії розгляду справи по суті у справі №921/733/21 до стадії підготовчого провадження та подане позивачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Справи №921/733/21 та 921/787/20 є взаємопов`язаними, а результати вирішення (а не лише встановлені обставини) справи №921/787/20 беззаперечно вплинуть на правові висновки у справі №921/733/21.

Пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: а) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог або з інших причин.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу.

Визначення Великоберезовицької селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради, Білецької сільської ради, Великобірківської селищної ради у справі №921/787/20 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, мало наслідком скасування рішення суду першої інстанції у справі №921/787/20 в частині першої позовної вимоги, у зв`язку з тим, що позов було заявлено до неналежного відповідача.

В свою чергу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги у справі №921/733/21 позивач посилається на незаконність спірного акту, який прийнято щодо майна, переданого відповідачем 1 у власність Великоберезовицькій селищній раді, Великогаївській сільській раді, Байковецькій сільській раді, Підгороднянській сільській раді, Білецькій сільській раді, Великобірківській селищній раді, статус яких визначено в якості відповідачів 2-7, з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції у справі №921/787/20 від 18.10.2021.

Результати нового розгляду справи №921/787/20, з визначеним у ній колом учасників судового процесу, безумовно вплинуть на визначення предмета доказування у справі №921/733/21.

Тому справи №921/733/21 та №921/787/20 є взаємопов`язаними.

Під неможливістю розгляду даної справи за п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені у справі №921/787/20 будуть мати для справи №921/733/21 преюдиціальне значення, однак лише після закінчення нового розгляду справи №921/787/20. Тому справа №921/733/21 не може бути розглянута до цього моменту.

Іншим судом, про який йдеться у п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи, іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Як зазначалось вище, справи №921/733/21 та №921/787/20 розглядаються різними судами (складом суду).

Рішення у справі №921/787/20, станом на 19.06.2023 не набрало законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 13, 73-74, 182, 227, 229, 232-235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Перейти зі стадії розгляду справи №921/733/21 по суті до стадії підготовчого провадження.

2. Задоволити клопотання Тернопільської міської ради б/н від 06.06.2023 (вх. №4883 від 06.06.2023) та зупинити провадження у справі №921/733/21 до вирішення господарської справи №921/787/20.

3. Клопотання б/н від 23.02.2022 (вх. №1445 від 24.02.2022) про залишення без розгляду позовної заяви у даній справі, подане представником Великобірківської селищної ради, буде розглянуте після поновлення провадження у ній.

4. Ухвала, в порядку ч. 1 ст. 235 ГПК України набирає законної сили після її оголошення 19.06.2023.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 червня 2023 року.

Суддя І.П. Шумський