Рішення

від 19.06.2023 по справі 922/1459/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1459/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області (вул. Бєловська, буд. 73 А, м. Красноград, Харківська область, 63304) в інтересах держави, в особі Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 64003, ідентифікаційний код 04396963) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східавтотранс плюс" (вул. Велозаводська, буд. 2, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код 37447240) про стягнення 104321,91 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східавтотранс плюс" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 104321,91 грн, з яких: інфляційні втрати - 84202,87 грн та 3% річних - 20119,04 грн у зв`язку з невиконанням зобов`язань за рішенням суду. Прокурор також просить стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається зокрема на те, що відповідачеві нараховано збитки, заподіяні використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, які було ухвалено стягнути з відповідача рішеннями Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 по справі № 922/3034/17 та від 21.05.2018 по справі № 922/801/18, проте вказані рішення суду не виконані, а тому прокурор звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 20119,04 грн та інфляційних втрат у розмірі 84202,87 грн, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України станом на 31.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено прокурору для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали. Прокурору у встановлений строк запропоновано надати до Господарського суду Харківської області заяву, в якій зазначити щодо наявності у прокурора або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та надати постанову від 20.01.2020 по виконавчому провадженні № 55688922, або уточнити обставини справи в цій частині.

28.04.2023 через систему "Електронний суд" у встановлений судом строк надійшла заява прокурора про усунення недоліків позовної заяви (вх.№10664), в якій зазначено, що під час оформлення позовної заяви була допущена описка щодо дати постанови державного виконавця у виконавчому провадженні №55688922 про прийняття виконавчого провадження правонаступником - Міжрегіональним відділом державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків), а саме вказано дату 20.01.2020, замість 24.01.2020, а тому до заяви про усунення позовної заяви додано постанову державного виконавця від 24.01.2020 у виконавчому провадженні №55688922 про прийняття виконавчого провадження.

Крім того, прокурором у заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначено, що усі додані до позовної заяви документи в оригіналі знаходяться у Красноградській окружній прокуратурі за виключенням: наказу Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення від 14.06.2018 по справі № 922/801/18; матеріалів виконавчого провадження № 56766411 (оригінали знаходяться у Міжрегіональному відділі державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків); наказу Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення від 11.01.2018 по справі № 922/3034/17; матеріалів виконавчого провадження №55688922 (оригінали знаходяться у Міжрегіональному відділі державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1459/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено прокурору, позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 ГПК України та мають бути подані у строк, визначений в статті 251 ГПК України та ухвалі суду.

Ухвалу суду від 01.05.2023 про відкриття провадження у справі отримано прокурором 11.05.2023, позивачем 09.05.2023, що підтверджується повернутими на адресу суду поштовими повідомленнями про вручення.

У поданій до суду заяві від 15.05.2023 за вх.№ 12092 позивач підтримав позовні вимоги прокурора та просив позов задовольнити.

Отож прокурор та позивач повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а саме копії ухвали суду від 01.05.2023 про відкриття провадження у цій справі.

Проте відповідачу вказана копія ухвали суду від 01.05.2023 про відкриття провадження у справі, яку судом надіслано за відомою суду адресою місцезнаходженням відповідача, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Велозаводська, буд. 2, м. Харків, 61001, відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102272178347) не була вручена та 08.05.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою відділення поштового зв`язку.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отож відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 23.05.2023, проте у строк встановлений судом відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.

Також, суд зазначає, що копія ухвали суду від 24.04.2023 про залишення позовної заяви без руху у цій справі була надіслана відповідачу за вказаною вище адресою місцезнаходження, втім відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 6102272296846) не була вручена відповідачу та 01.05.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою відділення поштового зв`язку.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також, суд зазначає, що всі судові рішення, були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 по справі № 922/3034/17 позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄРДПОУ 37447240) на користь Кегичівської селищної ради збитки за використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у розмірі 99555,20 грн. Крім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄРДПОУ 37447240) на користь Прокуратури Харківської області судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

На примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 по справі № 922/3034/17 видано відповідні накази від 11.01.2018.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 по справі № 922/3034/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс на рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 у справі № 922/3034/17 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 у справі № 922/3034/17 залишено без змін.

Постановою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 06.02.2018 відкрито виконавче провадження № 55688922 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.01.2018 у справі № 922/3034/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс на користь Кегичівської селищної ради збитків за використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у розмірі 99555,20 грн.

У зв`язку із ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Харківській області, 24.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 55688922 до правонаступника - Міжрегіонального відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків).

Постановою від 24.01.2020 виконавче провадження № 55688922 прийнято до провадження Міжрегіонального відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у м. Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків).

Крім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.05.2018 по справі № 922/801/18 позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄРДПОУ 37447240) на користь Кегичівської селищної ради 37 738,28 грн грошових коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Крім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄРДПОУ 37447240) на користь Прокуратури Харківської області судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

На примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2018 по справі № 922/801/18 видано відповідні накази від 14.06.2018.

Постановою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 01.08.2018 відкрито виконавче провадження № 56766411 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 14.06.2018 у справі № 922/801/18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс (код ЄРДПОУ 37447240) на користь Кегичівської селищної ради 37738,28 грн грошових коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Постановою від 16.01.2020 виконавче провадження № 56766411 прийнято до провадження Міжрегіонального відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків).

У позовній заяві прокурором зазначено, що під час ознайомлення з матеріалами вказаних виконавчих проваджень установлено, що державним виконавцем неодноразово вживалися всі передбачені чинним законодавством заходи щодо розшуку ліквідного майна, на яке може бути звернене стягнення, а саме: направлялися запити до банківських установ, оголошувалися в розшук майно боржника, проте, вжитими заходами провести стягнення збитків не вдалося.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, в тому числі, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Так, ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Проте, моніторингом даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що належне божнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Східавтотранс плюс" нерухоме майно було відчужено на користь третіх осіб шляхом укладення декількох договорів купівлі - продажу.

Зокрема, 17.10.2017, Товариством з обмеженою відповідальністю "Східавтотранс плюс" (код ЄДРПОУ 37447240) продано ОСОБА_1 адміністративну нежитлову будівлю літ."А-ІІ" з майстернями, боксами та льохом загальною площею 729,4 кв.м., нежитлову будівлю зварювальної майстерні літ."Д" загальною площею 25,0 кв.м., розташовані за адресою: Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, провулок ім. 1-го Травня, 30.

Крім того, в цей же день, 17.10.2017, Товариством з обмеженою відповідальністю "Східавтотранс плюс" (код ЄДРПОУ 37447240) продано ОСОБА_2 , нежитлову будівлю прохідної літ."Б" загальною площею 20,5 кв.м., нежитлову будівлю дворової вбиральні літ."В" загальною площею 9,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 30.03.2021 по справі № 624/391/18 вказані договори визнані недійсними.

В подальшому, вказане рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 30.03.2021 по справі № 624/391/18 оскаржувалося набувачами майна до апеляційної та касаційної інстанцій, проте постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2022 по справі № 624/391/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 30.03.2021 (в незміній частині) та постанову Харківського апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу залишено без змін.

За твердженням прокурора, Товариством з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс не тільки не виконані вказані вище рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 по справі № 922/3034/17 та від 21.05.2018 по справі № 922/801/18 про сплату на користь Кегичівської селищної ради збитків, заподіяних використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів, на загальну суму 137 293,48 грн, а ще й укладено два фраудаторні договори, що свідчить про недобросовісну поведінку боржника.

Посилаючись на прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати збитків за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів на загальну суму 137 293,48 грн, стягнутих за рішеннями Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 по справі № 922/3034/17 та від 21.05.2018 по справі № 922/801/18, які набрали законної сили та не виконані відповідачем в повному обсязі, прокурор звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 104 321,91 грн, з яких: інфляційні втрати 84 202,87 грн та 3% річних 20 119,04 грн у зв`язку з невиконанням зобов`язань за рішенням суду.

Відповідач у строк встановлений судом не надав до суду відзив на позовну заяву.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зокрема, стаття 599 ЦК Українипередбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Отже, наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочку або розстрочку виконання, про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду тощо, не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Суд ураховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки на час розгляду цієї справи № 922/1459/23, рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 по справі № 922/3034/17 та від 21.05.2018 по справі № 922/801/18 набрали законної сили і є чинними, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України вказане є підставою для звільнення прокурора та позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду вказаних справ.

Зважаючи на викладене судом установлено, що має місце прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати збитків, заподіяних використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів, на загальну суму 99 555,20 грн, стягнутих за рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 по справі № 922/3034/17, яке набрало законної сили та не виконане відповідачем в повному обсязі, а отже у прокурора виникло право на нарахування на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.05.2018 по 31.03.2023.

Також, судом установлено, що має місце прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати збитків, заподіяних використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів, на загальну суму 37 738,28 грн, стягнутих за рішенням Господарського суду Харківської області від 21.05.2018 по справі № 922/801/18, яке набрало законної сили та не виконане відповідачем в повному обсязі, а отже у прокурора виникло право на нарахування на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі та інфляційних втрат за період з 14.06.2018 по 31.03.2023.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вказане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено прокурором правильно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 104321,91 грн, з яких: інфляційні втрати - 84202,87 грн та 3% річних - 20119,04 грн у зв`язку з невиконанням зобов`язань за рішенням суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо порушень інтересів держави у цьому спорі та підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (надалі - Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено ст. 10 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, ураховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада смт. Кегичівки як власник спірної земельної ділянки делегує Кегичівській селищній раді Красноградського району Харківської області повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. (ст. 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Недоотримання коштів суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Отже, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Фактом не отримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади смт. Кегичівка як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Несвоєчасне виконання фінансового зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс несе потенційну загрозу як для фінансового стану територіальної громади міста, так і в цілому для Держави, оскільки вищезгадані явища набирають масового характеру, що в свою чергу приводить до скорочення фінансування соціальних програм, додаткового залучення коштів із Державного бюджету України. Ненадходження до бюджету коштів за користування земельною ділянкою Товариством з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс негативним чином впливає на дохідну частину бюджету та фінансування видатків держави, у тому числі і на соціальну сферу, відповідно, порушує інтереси держави.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Кегичівська селищна рада Красноградського району Харківської області є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси об`єднаної територіальної громади, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права власності.

Наведене є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведена позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

На підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, Красноградською окружною прокуратурою на адресу Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області надіслано лист від 16.03.2023 за вих.№ 59/2-1181вих-23, в якому Красноградська окружна прокуратура повідомила Кегичівську селищну раду Красноградського району Харківської області про вищевказані порушення інтересів держави та просила у розумний строк - не пізніше 13.04.2023, надати обгрунтовану інформацію чи вживаються Кегичівською селищною радою заходи щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс інфляційних витрат та 3 відсотків річних шляхом звернення з відповідним позовом до суду та чи є намір Кегичівська селищна рада вчинити такі заходи, якщо ні - навести причини.

У листі від 13.04.2023 за вих. № 04-09/1085 Кегичівська селищна рада Красноградського району Харківської області повідомила про те, що нею не вживаються заходи щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Східавтотранс плюс інфляційних витрат та 3 відсотків річних.

Вищевикладене свідчить про нездійснення Кегичівською селищною радою Красноградського району Харківської області захисту порушених інтересів держави в особі територіальної громади та наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, для їх представництва.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Крім цього, у п. 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення до суду відповідного органу з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим, у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Зважаючи на викладене та ураховуючи встановлену бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

Щодо звернення до суду в інтересах держави саме Красноградської окружної прокуратури суд зазначає наступне.

Так, наказом Генерального прокурора України №39 від 17.02.2021 Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур затверджено, зокрема, Перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, відповідно до якого припинено повноваження Первомайської місцевої прокуратури, а також зазначено, що Красноградська окружна прокуратура Харківської області (з розміщенням у м. Красноград) поширює свою юрисдикцію на Красноградський район Харківської області.

Днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021 згідно наказу Генерального прокурора України №40 від 17.02.2021 Про день початку роботи окружних прокуратур.

В свою чергу, постановою Верховної Ради України №807-ІХ від 17.07.2020 Про утворення та ліквідацію районів передбачено утворення Красноградського району Харківської області у складі територій Зачепилівської селищної, Кегичівської селищної, Красноградської міської ради, Наталінської сільської, Сахновщинської селищної, Старовірівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з 15.03.2021 Кегичівська селищна рада територіально віднесена до юрисдикції Красноградської окружної прокуратури Харківської області.

Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги прокурора законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в повному обсязі підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129, 131-1, 142 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст. 2, 10, 16, 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування, ст. 509, 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України та ст. 4, 20, 51, 73, 74, 75, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східавтотранс плюс" (вул. Велозаводська, буд. 2, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код 37447240) на користь Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області (вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградський район, Харківська область, 64003, ідентифікаційний код 04396963, отримувач ГУК Харківської області, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄРДПОУ) 37874947, номер рахунку (ІВАN) 498999980314000544000020609) кошти у розмірі інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 104321,91 грн, з яких: інфляційні втрати - 84202,87 грн та 3% річних - 20119,04 грн у зв`язку з невиконанням зобов`язань за рішенням суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східавтотранс плюс" (вул. Велозаводська, буд. 2, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код 37447240) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800; 61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "19" червня 2023 р.

СуддяІ.О. Чистякова