Ухвала

від 15.06.2023 по справі б3/255-10

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 червня 2023 року

м. Київ

cправа № Б3/255-10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В., Полякова Б.М., Грека Б.М.

та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2022

у складі судді Лопатін А.В.

(в частині задоволення клопотання про затвердження нарахування та виплату винагороди ліквідатора)

у справі № Б3/255-10

за заявою Управління Пенсійного фонду України у м. Переяслав-Хмельницький

про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2022 у справі № Б3/255-10 клопотання та клопотання-пояснення, подані ліквідатором банкрута задоволено; затверджено звіт арбітражного керуючого Хринюка О.С. про здійснення і відшкодування витрат; затверджено звіт арбітражного керуючого Хринюка О.С. про здійснення і відшкодування витрат; стягнуто винагороду з кредиторів у справі пропорційно визнаних вимог кожного; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»; ліквідовано юридичну особу Закрите акціонерне товариство «Переяслав-Хмельницький хлібозавод»; провадження у справі № Б3/255-10 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Переяслав-Хмельницький хлібозавод» закрито.

Не погодившись з ухвалою суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2022 у справі № Б3/255-10 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про затвердження нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Хринюка О.С..

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2022 у справі № Б3/255-10 залишено без змін.

24.05.2023 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2022.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б3/255-10 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.05.2023.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При вирішенні питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення скаржнику, Верховний Суд керується нормами процесуального закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи в силу положень частини третьої статті 3 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019, визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII з наступними змінами; Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14.05.1992 N 2344-XII.

В пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним принципом визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 2 "Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

Слід зазначити, що умови прийнятності касаційної скарги встановлені главою 2 "Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України (залишення без руху, повернення, відмова у відкритті чи відкриття касаційного провадження), які мають універсальний характер для будь-якої форми господарського судочинства, не зазнали змін у зв`язку з введенням в дію КУзПБ.

Натомість новелами КУзПБ є інше, ніж передбачене Законом про банкрутство, врегулювання особливостей оскарження судових рішень у процедурі банкрутства та розгляду спорів, у яких однією зі сторін є боржник.

Законодавцем у статті 9 КУзПБ встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство (основне провадження).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений в частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 було переглянуто ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2022 у справі №Б3/255-10 тільки в частині задоволення клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредиторів, можливість оскарження якої, у касаційному порядку не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства

Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема в ухвалах від 24.01.2020 у справі № 917/966/15, від 18.11.2019 у справі № 910/26972/14, від 09.12.2019 у справі № 911/397/16, від 12.12.2019 у справі № 909/722/14, від 10.02.2022 у справі № 912/1324/16.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2022 в частині задоволення клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та стягнення грошової винагороди з кредиторів у справі № Б3/255-10 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті слід відмовити з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 07.12.2022 у справі № Б3/255-10.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк