Ухвала

від 19.06.2023 по справі 910/2722/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 червня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/2722/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "БАРСЕЛОНА"

до: 1) Міністерства юстиції України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО РІЕАЛ ЕСТЕЙТ", 3) ОСОБА_1 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО РІЕАЛ ЕСТЕЙТ"): 1) ОСОБА_2 , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ЕН МІНЕРАЛ",

про визнання незаконним та скасування наказу, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 (повний текст складено 01.05.2023) і рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі № 910/2722/22, надіслана 22.05.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Як вбачається з касаційної скарги Міністерства юстиції України, вона підписана особою, яка діє від імені Міністерства юстиції України О. М. Колток.

Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Серед додатків до касаційної скарги міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що Колток Оксана Миколаївна має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права відмови, зміни, відкликання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди) - представник.

Інші документи, які б свідчили про наявність у Колток Оксани Миколаївни повноважень представляти Міністерство юстиції України в порядку самопредставництва в матеріалах касаційної скарги відсутні.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для визнання особи (Колток Оксани Миколаївни) такою, що діє у порядку самопредставництва Міністерства юстиції України, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Оскільки до касаційної скарги Міністерства юстиції України не додано доказів у розумінні статті 56 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують повноваження на здійснення представництва Колток Оксаною Миколаївною, тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність надання Міністерством юстиції України доказів, які підтверджують повноваження на здійснення самопредставництва Міністерства юстиції України Колток Оксаною Миколаївною станом на час звернення з цією касаційної скаргою.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Міністерству юстиції України необхідно надати докази, які підтверджують повноваження на здійснення самопредставництва Міністерства юстиції України Колток Оксаною Миколаївною станом на час звернення з цією касаційної скаргою.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі № 910/2722/22 залишити без руху до 14.07.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай