Ухвала
від 19.06.2023 по справі 910/2660/22
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/2660/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція")

на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023

у справі № 910/2660/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон"

до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 100 079,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 910/2660/22 позов задоволено частково; ухвалено до стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" борг у сумі 98 260,80 грн; 3% річних у сумі 533,03 грн; інфляційних втрат у сумі 1 277,39 грн, судового збору у сумі 2 480,80 грн, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 999,84 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 07.06.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 910/2660/22 в частині стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція") на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" 2 480,80 грн судового збору; ухвалити нове рішення в частині розподілу судового збору, яким стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" судовий збір у розмірі 1 743,84 грн.

Дослідивши матеріали касаційної скарги зі справи № 910/2660/22, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481,00 грн.

Предметом позову у справі № 910/2660/22 є стягнення 100 079,30 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

У своїй касаційній скарзі скаржник вказує наявність випадку для можливості відкриття касаційного провадження у малозначній справі підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що справа має виняткове значення для підприємства, оскільки неправомірне стягнення грошових коштів з підприємства, яке утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного енергопостачання у такий складний для нашої країни час є неприпустимим; також зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена без урахування висновків викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 910/14479/21 та від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Стосовно "виняткового значення" справи для учасника, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Доводи скаржника не містять аргументованих і переконливих обґрунтувань про те, що дана справа є винятковою для відповідача, а зводяться лише до незгоди із оскаржуваними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, що в силу приписів статті 300 ГПК України не входить в повноваження суду касаційної інстанції.

Отже подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України, і, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як "суду права", дану категорію справ.

Тож тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів.

Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію та врахував межі, порядок, повноваження судів щодо розгляду справи.

Разом з тим, Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункт 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункт 1 статті 6 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція") на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 910/2660/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція") на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 910/2660/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова

Дата ухвалення рішення19.06.2023
Оприлюднено20.06.2023
Номер документу111611022
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 100 079,30 грн

Судовий реєстр по справі —910/2660/22

Ухвала від 19.06.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Постанова від 24.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 16.01.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 06.09.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 05.07.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Рішення від 14.06.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

Ухвала від 21.02.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ковтун С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні