Постанова

від 08.06.2023 по справі 237/2273/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 червня 2023 року

м. Київ

справа № 237/2273/14-ц

провадження № 61-522св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 за вказаною адресою.

Вказував, що згідно умов угоди він передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 40 000 грн. Вказану суму було визначено відповідачем.

Зазначав, що ОСОБА_2 у строк до 15 квітня 2014 року зобов`язався оформити на нього право власності на майно (посвідчити у нотаріуса).

Враховуючи те, що відповідач отримав грошові кошти за майно у повному обсязі та ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, просив суд: визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 0,3815 га та житлового будинок АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , дійсним;

визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку згідно державного акта серії І-ДН №10395 загальною площею 0,3815 га, з яких для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га, кадастровий номер 1423383500:02:000:0147, та для ведення особистого селянського господарства - 0,1315 га, кадастровий номер 1423383500:02:000:0148, яка знаходиться за адерсою: земельна ділянка АДРЕСА_2 ;

визнати за ОСОБА_4 право власності на жилий будинок «А-1» загальною площею 46,3 кв. м, у тому числі жилою площею 30,7 кв. м, з побудовами: прибудова «а-1», ґанок «ак», сарай «В-1, С-1», погріб «п-1», вбиральня «У-1», свердловина «К», паркан «№ 1», ворота «№ 2», який розташований по АДРЕСА_2 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року позов задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 0,3815 гектарів та житлового будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку згідно державного акту серія І-ДН №103905 загальною площею 0,3815 га, з яких для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га, кадастровий номер: 1423383500:02:000:0147, та для ведення особистого селянського господарства - 0,1315 га, кадастровий номер: 1423383500:02:000:0148, яка знаходиться за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , загальною площею: 46,3 кв. м, у тому числі жилою 30,7 кв. м, з побудовами: прибудова «а-1», ганок «ак», сарай «В-1,С-1» погріб «п-1», вбиральня «У-1», свердловина «К» паркан «№ 1», ворота «№ 2», розташований: по АДРЕСА_4 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_3 , який не брав участь при розгляді справи у суді першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року залишено без руху.

Суд апеляційної інстанції, керуючись підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), частиною першою статті 294 ЦПК України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) частиною третьою статті 357 ЦПК України, виходив із того, що ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з пропуском строку на апеляційне оскарження та не надав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.

Враховуючи те, що строк на апеляційне оскарження пропущено та заявником не надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає про порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, не врахувавши, що ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року ним не було отримано.

Касаційна скарга мотивована тим, що через воєнну агресію російської федерації 24 лютого 2022 року він із родиною був вимушений змінити місце проживання та переїхати до м. Львова.

29 грудня 2022 року він повернувся до м. Києва та через мережу інтернет дізнався, що його апеляційна скарга перебуває в провадження Дніпровського апеляційного суду, проте, зазначає, що він не отримував жодного сповіщення.

Ухвалу апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, якою залишено без руху його апеляційну скаргу, він не отримував.

Заявник вказує, що в ухвалі апеляційного суду зазначено, що вона направлена на електронну адресу, зазначену в апеляційній скарзі, проте вказана електронна адреса не є його офіційною електронною адресою, та доступ до неї було втрачено ще в середині 2022 року.

Крім того, він не подавав до суду жодної заяви про те, що бажає отримувати кореспонденцію на електронну поштову скриню. Суд за своєю ініціативою направляв документи на електронну адресу.

Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року позов задоволено.

Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_3 , який не брав участь при розгляді справи у суді першої інстанції.

У лютому 2022 року ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.

До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що після смерті матері ОСОБА_5 05 жовтня 2020 року йому у спадок повинен був дістатися будинок АДРЕСА_2 , який придбано його матір`ю у ОСОБА_2 .

Проте, після звернення до нотаріуса він отримав відповідь, що спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 . Також зазначено, що в інвентаризаційній справі за вказаною адресою наявне рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.

Дізнавшись про вказані обставини він звернувся до суду за отриманням копії рішення суду, як спадкоємець після померлої ОСОБА_5

26 січня 2022 року на його електронну адресу надійшла копія рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.

Таки чином, зазначав, що він дізнався про рішення суду лише 26 січня 2022 року, а тому до цього часу не міг подати апеляційну скаргу.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» № 40/0/9-22 від 22 липня 2022 року підсудність судових справ, які розглядались Донецьким апеляційним судом, у зв`язку з неможливістю судом здійснювати правосуддя під час воєнного стану, передано Дніпровському апеляційному суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року залишено без руху.

Зазначено про необхідність надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 без руху, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з пропуском строку на апеляційне оскарження та не надав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_3 рішення місцевого суду отримав 26 січня 2022 року, проте апеляційну скаргу подав лише 19 лютого 2022 року, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване ОСОБА_3 рішення місцевого суду ухвалено 29 травня 2014 року та набрало законної сили.

У лютому 2022 року ОСОБА_6 звернувся до Донецького апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року. Також ОСОБА_6 додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 13 червня 2022 року витребувано з Мар`їнського районного суду Донецької області цивільну справу № 237/2273/14-ц.

На виконання ухвали Донецького апеляційного суду від 13 червня 2022 року Мар`їнським районним судом Донецької області 21 червня 2022 року направлено справу до апеляційного суду.

Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» № 40/0/9-22 від 22 липня 2022 року підсудність судових справ, які розглядались Донецьким апеляційним судом, у зв`язку з неможливістю судом здійснювати правосуддя під час воєнного стану, передано Дніпровському апеляційному суду.

Підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) встановлено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, тобто під час ухвалення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У частині третій статті 354 ЦПК України зазначено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року залишено без руху.

Надано заявнику строк для звернення до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку - десять днів з дня вручення копії ухвали.

Суд апеляційної інстанції, керуючись підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), частиною першою статті 294 ЦПК України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) частиною третьою статті 357 ЦПК України, виходив із того, що ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з пропуском строку на апеляційне оскарження та не надав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_3 рішення місцевого суду отримав 26 січня 2022 року, проте апеляційну скаргу подав лише 19 лютого 2022 року, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження.

З довідки Дніпровського апеляційного суду про доставку електронного листа вбачається, що ухвала Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року направлена 08 листопада 2022 року ОСОБА_3 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена ним в апеляційній скарзі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 травня 2014 року.

Враховуючи те, що строк на апеляційне оскарження пропущено та заявником не надано нового клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання ухвали апеляційного суду від 08 листопада 2022 року з зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що він не отримував документів з апеляційного суду за адресою, вказаною в апеляційній скарзі, суд оцінює критично, оскільки, як вбачається з касаційної скарги, заявник сам зазначив, що з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2022 року не проживав у м. Києві та перебував у Львівській області. До жодного суду з заявою про тимчасову зміну свого місця проживання не звертався.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що оскаржуючи до апеляційного суду рішення місцевого суду, заявник знав унікальний номер вказаної справи та не був позбавлений можливості дізнатися з Єдиного державного реєстру судових рішень інформацію про передачу апеляційної скарги за підсудністю до Дніпровського апеляційного суду та стан розгляду його апеляційної скарги. Касаційна скарга не містить доказів на підтвердження того, що особа, перебуваючи в Львівській області, як зазначено в касаційній скарзі, не мала можливості скористатися мережею інтернет для отримання доступу до вказаного реєстру.

Що стосується посилання заявника на те, що він не подавав суду заяв про бажання отримувати судову кореспонденцію на електронну пошту слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Пунктом 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

За змістом указаної процесуальної норми для цілей цього кодексу офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі з доменним іменем @mail.gov.ua.

Системний аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси.

Разом із тим, враховуючи презумпцію обізнаності, як виняток, судова повістка може бути надіслана на пошту, повідомлену учасником справи.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), Верховний Суд керується тим, що якщо учасник надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це передусім покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з презумпції обізнаності: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Крім цього Суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення (пункт 6.8 постанови Верховного Суду від 28 квітня 2023 року у справі № 904/272/22).

Таким чином, суд апеляційної інстанції, сприяючи повному та всебічному розгляду справи направив судові документи на електронну адресу заявника, вказану ним в апеляційній скарзі, натомість ОСОБА_3 не проявив належної обачності та зацікавленості, не користувався засобами комунікації, які були ним зазначені під час подання апеляційної скарги, про результати розгляду його апеляційної скарги тривалий час не цікавився.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян