Рішення

від 12.06.2023 по справі 522/950/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

12.06.23

Справа № 522/950/19

Провадження № 2/522/2243/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Купцова С.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в порядку загального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС», товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ», ОСОБА_4 , треті особи - ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Тетяна Іванівна про визнання договорів недійсними, скасування записів та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась 21.01.2019 року до суду з позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ», за участю третіх осіб: ОСОБА_5 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергія Анатолійовича та Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Тетяни Іванівні, в якому позивачка просить: Визнати недійсним Договір №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 ; Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором укладений між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 від 13.06.2016 р., посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., за реєстровим № 1107; Скасувати запис про право власності: 15034418, дата, час, державної реєстрації 16.06.2016 18:46:41 за ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101; Скасувати рішення приватного нотаріусу Михайленко Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30115189 від 17.06.2016 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101; Скасувати запис про право власності: 26539554, дата, час, державної реєстрації 06.06.2018 10:43:55 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101; Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Тетяна Іванівна про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41520865 від 08.06.2018 року про державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101; Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на користь ОСОБА_2 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 951588951101.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 15 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №030-в/03.03 під заставу нерухомого майна. Відповідно до умов кредитного договору АКБ «Європейський» надав кредит ОСОБА_5 у сумі 300 000,00 доларів США на строк з 15.09.2008 року до 14.09.2011 року. 15 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за укладеним кредитним договором, між АКБ «Європейський» та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір, за умовами якого на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивачкою в іпотеку надана трикімнатна квартира, загальною площею 142,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

25 березня 2009 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський» та ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» укладений договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором. Відповідно до умов цього договору особу кредитора за договором кредиту №030-в/03.03 від 15.09.2008 року з АКБ «Європейський» змінено на ВАТ «КБ «Володимирський».

15 травня 2009 року між АКБ «Європейський» та ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» укладений договір про заміну іпотекодержателя за договором іпотеки, який укладено між АКБ «Європейський» та ОСОБА_2

25 серпня 2011 року укладено договір застави майнових прав №25/ПФ/10/40133/З між ПАТ «КБ «Володимирський» (правонаступник - Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський») та ОСОБА_6 , в рамках позасудового звернення стягнення на заставлене майно укладено договір №09/11/37 від 29.08.2011 року про відступлення прав вимоги за договором застави майнових прав №25/ПФ/10/40133/З від 25.08.2011 року та додатковий договір до нього від 30.08.2011 року, за яким до ОСОБА_6 перейшли права вимоги на загальну суму 2 703 358,28 гривень.

29 серпня 2011 року між ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» та ОСОБА_6 укладений договір про заміну іпотекодержателя за договором іпотеки, який укладено між АКБ «Європейський» та ОСОБА_2

23 березня 2012 року між ОСОБА_6 та ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» в порядку формування статутного капіталу за рахунок внесення майнових прав укладений договір №14/22/03 про заміну сторони у зобов`язанні.

27 березня 2012 року між ОСОБА_6 та ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» укладений договір про заміну наступного іпотекодержателя на нового іпотекодержателя за договором іпотеки, що укладено між АКБ «Європейський» та ОСОБА_2

08 червня 2016 року між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 було укладено Договір №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні, відповідно до якого ОСОБА_3 набув право вимоги, що випливає з кредитного договору №030-в/03.03 від 15.09.2008р. та всіх додаткових угод до нього, укладеного між АКБ «Європейський» та ОСОБА_5 .

13 червня 2016 року ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» було укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором з ОСОБА_3 . У зв`язку з чим, ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на квартиру, яка була передана Позивачем в іпотеку банку. Надалі ОСОБА_3 було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» та передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до статутного капіталу Товариства.

Позивачка вважає, що Договір №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 р., укладений між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 є недійсним, оскільки ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» не є фінансовою установою, а фактично був укладений договір, який за своєю юридичною природою є договором факторингу, а отже і договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 13.06.2016 р. укладений між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 , як наслідок є недійсним.

Таким чином, позивачка вважає недійсними Договір №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 р., Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором укладений між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 від 13.06.2016 р., а всі подальші дії, пов`язані з перереєстрацією спірного майна, а саме квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 незаконними, у зв`язку із чим звернулась з позовом до суду.

Разом з позовною заявою, позивачкою було подано клопотання про витребування у ОСОБА_3 копії Договору №8/06-2016.

30 січня 2019 року ухвалою суду провадження у справі відкрито, справу встановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

22 лютого 2019 року ОСОБА_3 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення відповідач обґрунтовував тим, що Договір №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 р. є договором цесії, а не факторингу, і з огляду на те, що договір цесії є двостороннім правочином, сторонами якого є первісний кредитор та новий кредитор, права та обов`язки іпотекодавця порушені не були.

05 квітня 2019 року від ОСОБА_4 надійшла заява про вступ до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з огляду на те, що 21.09.2018 року Приморським районним судом по справі № 522/8510/18 квартиру за адресою АДРЕСА_1 визнано спільною сумісною власністю подружжя та визнано право приватної власності на 1/2 та 1/2 за ОСОБА_4 та ОСОБА_3

08 травня 2019 року позивачкою подано клопотання про залучення ОСОБА_4 у якості співвідповідача, оскільки, ОСОБА_4 є співвласником спірної квартири, право власності на яку набуто на підставі недійсних договір, які є предметом спору у даній справі.

Ухвалою від 12 червня 2019 року судом відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні заяви про вступ до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, задоволено клопотання позивачки та залучено ОСОБА_4 у якості співвідповідача.

24 червня 2019 від представника ТОВ «ГРЕЙСС» надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги товариство не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

12 липня 2019 року від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01 листопада 2019 року клопотання представника Позивача про витребування доказів задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 надати до суду копію договору № 8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 року, укладеного між ТОВ «АЗОВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3

10 грудня 2019 року від ОСОБА_3 до суду надійшла заява на виконання ухвали суду від 01 листопада 2019 року, у відповідності до якої, ОСОБА_3 повідомив, що зберігання документації, яка була підставою реєстрації права власності у свій час не є обов`язком та на даний час ОСОБА_3 не може знайти ці документи, а відтак ОСОБА_3 не має можливості надати витребувані документи.

28 квітня 2020 року від позивачки надійшла заява про зміну підстав позову, в якій вона вказує, що відступлення прав вимоги від фінансової установи до фізичної особи, а саме, відступлення прав вимоги за іпотечним і кредитним договорами між ПАТ «Володимирський» та ОСОБА_6 були укладені з порушенням вимог ст.ст. 512, 1054 ЦК України, тобто, є нікчемними, а отже, всі наступні угоди про заміну кредитора, що витікають з них та ґрунтуються на них, також є нікчемними.

Крім того, позивачка вказує на порушення ОСОБА_3 порядку звернення стягнення на предмет іпотеки у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

28 липня 2020 року до суду надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову від ОСОБА_3 , в якому відповідач заперечує заявлені підстави позову та вказує, що договори відступлення прав вимоги між ПАТ «Володимирський» та ОСОБА_6 є не нікчемними, а оспорюваними, і можуть бути визнані недійсними в окремому судовому провадженні. Крім того, відповідач заперечую порушення ним порядку звернення стягнення на предмет іпотеки у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, яка протокольною ухвалою суду від 07 липня 2020 року прийнята судом.

28 липня 2020 року від ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову. У відповідності до якого останній заперечував проти задоволення позовних вимог.

11 серпня 2020 року від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій вона не погоджується із відзивом відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до слухання по суті.

18 грудня 2020 року від Позивача до суду надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 21 липня 2021 року заяву адвоката Чорного О.В. про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі до залучення у справі правонаступника померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 28 листопада 2022 року поновлено провадження по справі. Залучено до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_7 ОСОБА_1 .

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав неявки Відповідачів по справі, які належним чином були сповіщені.

09 червня 2023 року від ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судове засіданні 12 червня 2023 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Від представника Позивача до суду надійшло клопотання про розгляду справи за відсутності. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та докази надані учасниками справи, вислухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, 15 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №030-в/03.03 під заставу нерухомого майна. Відповідно до умов кредитного договору АКБ «Європейський» надав кредит позичальнику у сумі 300 000,00 доларів США на строк з 15.09.2008 року до 14.09.2011 року, а позичальник прийняв його та взяв на себе обов`язок повернути кредит не пізніше встановленого строку та сплатити витрати, передбачені цим договором.

15 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за укладеним кредитним договором між АКБ «Європейський» та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мирончук В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 128, згідно з умовами якого на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивачкою в іпотеку надана трикімнатна квартира, загальною площею 142,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

15 травня 2009 року між АКБ «Європейський» та ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. (р.н. № 3273), про заміну іпотекодержателя за договором іпотеки, посвідченим 15.09.2008 року, за реєстровим № 128, який укладено між АКБ «Європейський» та ОСОБА_2 .

В подальшому, згідно з п. 3.4. договору застави майнових прав №25/ПФ/10/40133/З від 25.08.2011 року, укладеного між ПАТ «КБ «Володимирський» (правонаступник - Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський») та ОСОБА_6 , в рамках позасудового звернення стягнення на заставлене майно та в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про заставу», укладено договір №09/11/37 від 29.08.2011 року про відступлення прав вимоги за договором застави майнових прав №25/ПФ/10/40133/З від 25.08.2011 року та додатковий договір до нього від 30.08.2011 року, за яким до ОСОБА_6 перейшли права вимоги на загальну суму 2 703 358,28 гривень.

29 серпня 2011 року між ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» та ОСОБА_6 укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В., реєстраційний № 7095, про заміну іпотекодержателя за договором іпотеки, посвідченим 15.09.2008 року, за реєстровим № 128, який укладено між АКБ «Європейський» та ОСОБА_2

23 березня 2012 року між ОСОБА_6 та ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» в порядку формування статутного капіталу за рахунок внесення майнових прав укладений договір №14/22/03 про заміну сторони у зобов`язанні.

Відповідно до умов договору №14/22/03 про заміну сторони у зобов`язанні попередній кредитор передав, а новий кредитор прийняв, набув всі права й обов`язки нового кредитора, та до нього перейшли всі права вимоги на загальну суму 2 703 358,28 гривень за договором кредиту №030-в/03.03 від 15.09.2008 року, укладеним між АКБ «Європейський» та ОСОБА_5

27 березня 2012 року між ОСОБА_6 та ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Ковальовою Я.В., про заміну наступного іпотекодержателя на нового іпотекодержателя за договором іпотеки, посвідченим 15.09.2008 року, за реєстровим № 128, що укладено між АКБ «Європейський» та ОСОБА_2

08 червня 2016 року між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 було укладено Договір №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні, відповідно до якого ОСОБА_3 набув право вимоги, що випливає з кредитного договору №030-в/03.03 від 15.09.2008р. та всіх додаткових угод до нього, укладеного між АКБ «Європейський» та ОСОБА_5 .

13 червня 2016 року ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» було укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором з ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., за реєстровим № 1107.

На підставі Договору про відступлення права вимоги від 13 червня 2016 ОСОБА_3 16 червня 2016 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101 за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича та зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_3 .

Позивачкою долучені до матеріалів справи копії документів, які стали підставою для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень № 30115189 від 17.06.2016 (на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101), відповідно до якої, ОСОБА_8 зареєстрував своє право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Відповідно, такими документами є копії рекомендованих поштових накладних за № 0303112519990 на ім`я ОСОБА_2 , за № 0303112520000 на ім`я ОСОБА_5 , письмова вимога ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» про погашення заборгованості за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки на ім`я ОСОБА_5 , письмова вимога ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» про погашення заборгованості за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки на ім`я ОСОБА_2 .

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що кредиторами порушено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

За загальним правилом статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 35 вказаного Закону встановлено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Частинами 1, 4 статті 37 Закону «України «Про іпотеку» передбачено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також - Закон № 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

За змістом статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 9,15 Закону № 1952-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Судом встановлено, що письмові вимоги первісного кредитора ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» від 29.02.2016 року про погашення заборгованості за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки були направленні рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 0303112519990 на ім`я ОСОБА_2 та за № 0303112520000 на ім`я ОСОБА_5 .

Велика Палата Верховного Суду в пункті 54 постанови від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) сформулювала висновок за яким належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (надалі - Правила).

Поштові накладні № 0303112519990 та № 0303112520000 підтверджують факт направлення іпотекодателю та боржнику рекомендованих листів, проте, у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи опису вкладення, неможливо встановити зміст таких поштових відправлень.

Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» не довело належними та допустимими доказами факт направлення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вимоги про усунення порушень договору.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що іпотекодержатель ухилився від виконання свого обов`язку, передбаченого як Законом України «Про іпотеку», так і Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо надіслання іпотекодавцю повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) та постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 642/1989/19 (провадження № 61-5477св20), 04 лютого 2021 року у справі № 207/3897/18-ц (провадження № 61-17518св20), від 31 липня 2020 року у справі № 607/11516/18 (провадження № 61-8704св19).

Проте, ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» не було використано своє право звернути стягнення на предмет іпотека, натомість, 08 червня 2016 року між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 укладено Договір №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні, відповідно до якого ОСОБА_3 набув право вимоги, що випливає з кредитного договору №030-в/03.03 від 15.09.2008р. та всіх додаткових угод до нього, укладеного між АКБ «Європейський» та ОСОБА_5 , а 13 червня 2016 року ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» було укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором з ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., за реєстровим № 1107.

Новим кредитором ОСОБА_3 також порушено порядок повідомлення іпотекодавця про вимогу про усунення порушення, оскільки, така вимога не була направлена взагалі.

Позиція ОСОБА_3 з посиланням на норми ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України щодо відсутності необхідності повторного направлення вимоги до іпотекодателя, у зв`язку із тим, що первісним кредитором вже була направлена така вимога, не приймаються судом, з огляду на наступне.

Статтею 38 ЗУ «Про іпотеку» регулюється порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іпотечного майна.

Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Письмовими вимогами ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» про погашення заборгованості за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки на ім`я ОСОБА_5 та на ім`я ОСОБА_2 встановили саме такий порядок звернення стягнення на іпотечне майно, а саме, у випадку невиконання вимоги протягом встановленого строку, ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» буде змушене на підставі ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» вжити заходів для задоволення своїх майнових вимог шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки, який належав ОСОБА_2 на праві приватної власності, будь-якій особі-покупцеві з укладенням відповідного договору купівлі-продажу предмета іпотеки.

Крім того, вказані письмові вимоги ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 містяться банківські реквізити, саме, ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ», а не ОСОБА_3 , що позбавляє боржника та іпотекодателя можливості виконати свої зобов`язання, передбачені кредитним та іпотечним договорами.

Як зазначалось вище по тексту, суд не приймає до уваги позицію ОСОБА_3 щодо відсутності необхідності повторного направлення вимоги до іпотекодателя, оскільки, норми закону щодо попередження боржника та/або іпотекодателя про погашення заборгованості за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки встановлена не тільки з метою інформування боржника/іпотекодателя про намір кредитора звернути стягнення на предмет іпотеки, а й з метою надати можливість боржнику фактично виконати свої боргові зобов`язання, у встановленому законом порядку.

Тому, проаналізувавши вищезазначені норми права, суд прийшов до висновку, що позивачкою надані достатні докази того, що ОСОБА_3 порушено порядок направлення вимоги про усунення порушень договору, а відтак, порушено порядок звернення стягнення на іпотечне майно, передбачений статтею 38 ЗУ «Про іпотеку» та умовами іпотечного договору.

Суд критично оцінює заперечення відповідача в частині відсутності порушень з його боку порядку звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки наявні в матеріалах справи докази спростовують такі заперечення.

З огляду на що, оскільки, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки відбувся із порушенням вимог закону, відповідним і законним способом судового захисту прав позивача в даній справі є скасування наступних реєстраційних записів:

- запис про право власності: 15034418, дата, час, державної реєстрації 16.06.2016 18:46:41 за ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

- рішення приватного нотаріусу Михайленко Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30115189 від 17.06.2016 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

- запис про право власності: 26539554, дата, час, державної реєстрації 06.06.2018 10:43:55 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

- рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Тетяна Іванівна про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41520865 від 08.06.2018 року про державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101.

З приводу визнання недійсними Договору №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 року та Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором укладений між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 від 13.06.2016 р., посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., за реєстровим № 1107, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року N 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

Як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичних осіб, які не можуть надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Аналогічна позиція вже висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року (справа N 909/968/16).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 11.09.2018 по справі № 909/968/16, відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку. Укладення договорів відступлення права вимоги позбавляє клієнта банку усіх прав, які йому надані як споживачам фінансових послуг, та які можуть бути захищені у судовому порядку.

Відповідно до частини першої, другої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням оспорюваних договорів про відступлення права вимоги, право вимоги перейшло до фізичної особи, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права, отже, в такої особи відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання даних правочинів.

Отже, ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладання оспорюваних правочинів, що суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у Постанові від 10.11.2020 року по справі № 638/22396/14-ц).

Проте, матеріали справи не містять копії договору №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 року. Ухвалою суду від 01.11.2019 року зобов`язано ОСОБА_3 надати суду копію договору № 8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 року.

Відповідачем не надано копії зазначеного договору та не надано вмотивованого обґрунтування неможливості надання зазначеного договору.

Відповідно до ч. 4. ст. 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, у зв`язку із ненаданням відповідачем копії договору № 8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 року, суд приходить до висновку, що зазначений договір не було укладено.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Умовами п. 1.1. договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 13.06.2016 р. встановлено, що згідно з умовами договору № 8-06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 року, укладеного між Іпотекодержателем та Новим іпотекодержателем, Новий іпотекодержатель набув права вимоги, що випливає з кредитного договору №030-в/03.03 від 15.09.2008 року та всіх додаткових угод до нього, право вимоги за яким перейшли до Нового іпотекодежателя.

Тобто, договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 13.06.2016 р. містить пряме посилання на умови договору№ 8-06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 року.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 13.06.2016 р. був укладений без одночасного відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, що порушує вимоги ст.ст. 3, 24 Закону України «Про іпотеку».

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оспорюваний Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором укладений між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 від 13.06.2016 р., посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., за реєстровим № 1107 укладений з порушенням статей 203, 512, 1054 ЦК України, статей 3, 24 Закону України «Про іпотеку», а відтак визнається судом недійсними.

Договір №8/06-2016 про заміну сторони в зобов`язанні від 08.06.2016 року не може бути визнаний судом недійсним, оскільки, встановлено, що сторони даного правочину його не укладали, таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо витребування майна із чужого незаконного володіння суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

У пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, провадження № 14-208цс18, зроблено висновок, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2016 року у справі № 1522/25684/12, постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 752/3089/19 (провадження № 61-16519св21).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19) власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Таким чином, оскільки, ОСОБА_3 порушено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, останній є недобросовісним набувачем права власності на предмет іпотеки.

Відтак, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» без відповідної правової підстави заволоділа предметом іпотеки, що є підставою для задоволення вимоги позивачки щодо витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 951588951101.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Слід також вказати, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 353 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС», товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ», ОСОБА_4 , треті особи - ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Тетяна Іванівна про визнання договорів недійсними, скасування записів та витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором укладений між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 від 13.06.2016 р., посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., за реєстровим № 1107;

Скасувати запис про право власності: 15034418, дата, час, державної реєстрації 16.06.2016 18:46:41 за ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

Скасувати рішення приватного нотаріусу Михайленко Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30115189 від 17.06.2016 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

Скасувати запис про право власності: 26539554, дата, час, державної реєстрації 06.06.2018 10:43:55 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Тетяна Іванівна про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41520865 від 08.06.2018 року про державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на користь ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 951588951101.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано та складено 19 червня 2023 року.

Суддя Чернявська Л.М.