Ухвала

від 19.06.2023 по справі 308/9863/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9863/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про надання дозволу на виїзд дітини за кордон без згоди батька,-

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Керецман Надія Валеріївна, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, в якому просить надати позивачу дозвіл, на тимчасовий виїзд сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон, в країни Європейського Союзу та інші країни світу, для оздоровлення, відпочинку та навчання без дозволу (згоди) та супроводу батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення дитиною 16-ти (шістнадцяти) років.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви приходжу до наступного висновку.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

При цьому суд не наділений повноваженнями на власний розсуд трактувати зміст позовних вимог.

Так, згідно прохальної частини клопотання позивач просить надати дозліз на тимчасовий виїзд сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон. Разом із тим до позову долучено свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане на " ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 "

Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 (далі - Правила).

Відповідно до п.3 Правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують.

Відповідно до п.4 пп.1 Правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі №712/10623/17 (провадження № 14-244цс18) зроблено висновок, що положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, а тимчасовий виїзд дитини за кордон (із визначенням конкретного періоду) у супроводі того з батьків, з ким визначено її місце проживання, та який здійснює забезпечення дитині рівня життя, необхідного для всебічного розвитку, не може беззаперечно свідчити про позбавлення іншого з батьків дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та спілкуванні з нею. Тимчасовий виїзд за кордон у супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, з визначенням його початку й закінчення.

Тобто при наданні дозволу на виїзд дитини за кордон, такі поїздки можуть мати лише разовий характер з певним часовим проміжком перебування у відповідній державі.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви не зазначено конкретний період, протягом якого позивач просить надати дозвіл на виїзд дітей за кордон.

Також позивачем не зазначено конкретної країни або країни, в які вона просить суд надати дозвіл на виїзд дітей за кодон, із відповідним обґрунтування вибору відповідної країни.

У зв`язку із наведеним, вказана позовна вимога не чітко викладена та підлягає уточненню.

У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про надання дозволу на виїзд дітини за кордон без згоди батька,- залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, трьох днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило