Рішення

від 06.06.2023 по справі 333/3705/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/3705/22

Провадження № 2/333/500/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

06 червня 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання:Кунець В.В.

представника відповідача за первісним позовом: Кравця О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу,

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС СЕЙЛС», про визнання недійсними окремих умов договору № 60200057194 про отримання товарів в системі Плати Пізніше, -

В С Т А Н О В И В:

26.08.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (надалі за текстом - ТОВ «ФК «Фангарант Груп») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення 20588,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 30.10.2019 року між ТОВ «ТЕХНІКС СЕЙЛС» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 60200058194 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше (надалі за текстом - Договір).

Згідно п. 8.1 Договору Клієнт (Відповідач) отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування (далі Пакет фінансування), а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючи та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «ФК «Фангарант Груп»).

Відповідно до п. 8.2 Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018, що є невід`ємною частиною Договору. Клієнт ознайомлений з правилами в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua, саме в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018.

Відповідно до п. 1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є Договором приєднання у розумінні ст. 634 УК України. Підписанням Договору Клієнт приєднується до Правил. Правила є невід`ємною частиною кожного Договору з моменту його укладення.

Зазначає, що згідно вказаних умов Договору ОСОБА_1 передано в оренду на умовах лізингу «Телефон мобільний UleFone Armor X3 (IP68, 2/32 GB, 3G) Black» (далі за текстом - Товар), встановленою вартістю 6932,00 грн. Передача Товару ОСОБА_1 засвідчена підписом останнього на Договорі.

Умови пакету фінансування: Платіж при отриманні товарів (від загальної системи платежів): становить 6932,00 грн. Кількість місячних платежів (крім першого): 9. Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами 693,20 грн. Вид договору прямий лізинг. Перехід права власності до Клієнта: виплата всіх зобов`язань за Договором.

Зазначає, що згідно п. 1.1., п. 1.3. Договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше № 60200058194 від 02.04.2018р. всі права вимоги до Відповідача які випливають з умов Договору були відступлені Постачальником на користь ТОВ «ФК «Фангарант Груп» в момент підписання Договору 30.10.2019 року.

Про відступлення права вимоги за Договором ОСОБА_1 повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. Договору.

Повідомляє, що станом на 22.08.2022 року Відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п. 10.4.2. Договору зобов`язання щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого Товару. За період дії Договору ОСОБА_1 було сплачено 30.10.2019 року 693,20 грн. (платіж при отриманні Товару).

З посиланням на положення ст.ст. 11, 257 , 259, 526, 546, 549, 612, 552 ЦК України зазначає, що п. 12.2 -12.3. Договору визначено, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів Відповідач сплачує неустойку в розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу, У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення. Крім того, згідно положень п. 12.4. Договору, у разі прострочення Відповідачем сплати платежів на строк більше 30 (тридцяти) календарних днів, останній зобов`язаний за першою вимогою Позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь останнього всі платежі, належні до сплати згідно з Пакетом фінансування. Відповідно до положень п. 12.5 Договору у разі прострочення сплати платежу, повністю або частково, на строк більше 30 (тридцяти) календарних днів, Відповідач зобов`язаний самостійно повернути товари за адресою місцезнаходження Процесинг-центра. Повернення товарів не позбавляє відповідача від обов`язку сплатити наявну поточну заборгованість за Договором.

З посиланням на обставини викладені у позовній заяві ТОВ «ФК «Фангарант Груп» просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 20588,04 грн., з яких 6238,80 грн. заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого Товару, 14349,24 грн. штрафних санкцій нарахованих відповідно до положень п. 12.2. - 12.3. Договору.

Ухвалою суду від19.09.2022 року відкрито провадження по справі, призначений розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву (в порядку ст. 178 ЦПК України) у якому проти заявлених ТОВ «ФК «Фангарант Груп» позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Зазначає, що умови укладеного сторонами Договору, зокрема, його пункти 12.2 та 12.3 є недійсними, оскільки вони суперечать вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, частина третястатті 551 ЦК Україниз урахуванням положеньстатті 3 ЦК Українищодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертоїстатті 10 ЦПК України(в редакції, чинній на час розгляду вказаної справи судами попередніх інстанцій) щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ФК «Фангарант Груп» ставить питання про стягнення на його користь суми штрафних санкцій, яка майже втричі перевищує суму основного боргу.

Стягнення суми штрафних санкцій є незаконним.

З посиланням на обставини наведені у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Фангарант Груп» про стягнення 14349,24 грн. суми штрафних санкцій нарахованих відповідно до положень 12.2-12.3 Договору відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений ст. 193 ЦПК України строк звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «ФК «Фангарант Груп», ТОВ «ТЕХНІКС СЕЙЛС» про визнання недійсними окремих умов договору №60200057194 про отримання товарів в системі Плати Пізніше.

Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року прийнято до спільного розгляду зпервісним позовом ТОВ «ФК «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором, зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Фангарант Груп», ТОВ «ТЕХНІКС СЕЙЛС», про визнання недійсними окремих умов договору про отримання товарів в системі Плати пізніше, та об`єднано їх в одне провадження за єдиним унікальним номером №333/3705/22. В подальшому вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Позивач за зустрічними позовом (відповідач за первісним позовом) в обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначив, що пунктом 12.2 Договору передбачено, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів Клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 (п`яти) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу.

Згідно п. 12.3 Договору у разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, Клієнт зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Вважає, що такі умови Договору є незаконними.

В обґрунтування наведеного твердження зазначає про те, що ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до статті18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Оспорювані пункти Договору, зокрема, пункти 12.2-12.3 є несправедливими оскільки вони встановлюють вимогу зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за цим Договором, а отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вимога про нарахування та сплату неустойки за Договором, яка є завищеною, не відповідає передбаченим у пункті шість статті 3, частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на приписи частини третьої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, щодо сплати споживачем пені за прострочення повернення кредиту.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом під час розгляду справи №752/18046/14-ц (постанова від 15.03.2018).

У відповідностідо частин1-3ст.203ЦК Українизміст правочинуне можесуперечити цьомуКодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасникаправочину маєбути вільнимі відповідатийого внутрішнійволі.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

З посиланням на викладені обставини, ОСОБА_1 зазначає, що умови укладеного сторонами Договору, зокрема, його пункти 12.2 та 12.3 є недійсними, оскільки вони суперечать вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним пункт 12.2 частини Договору №60200057194 про отримання товарів в системі Плати Пізніше від 30 жовтня 2019 року, укладеного між ТОВ «ТЕХНІКС СЕЙЛС» та ОСОБА_1 , про те, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів Клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 (п`яти) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. Визнати недійсним пункт 12.3 частини Договору № 60200057194 про отримання товарів в системі Плати Пізніше від 30 жовтня 2019 року, укладеного між ТОВ «ТЕХНІКС СЕЙЛС» та ОСОБА_1 , про те, що у разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, Клієнт зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

ТОВ «ФК «ФАНГАРАНТ ГРУП» проти заявленого ОСОБА_1 зустрічного позову заперечило у повному обсязі.

У поданому до суду відзиві на зустрічний позов ТОВ «ФК «Фангарант Груп» зазнає, що підстав для його задоволення не має, оскільки договір укладений між ТОВ «ТЕХНІКС СЕЙЛС» та ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства, а отже підстав для визнання його недійсним не існує.

В судове засідання представник ТОВ «ФК «Фангарант Груп» не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність. Первісний позов підтримує, просить задовольнити у повному обсязі, проти заявленого зустрічного позову заперечує, просить відмовити у повному обсязі .

Представник ТОВ «ТЕХНІКС СЕЙЛС» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) адвокат Кравець О.О. у судовому засіданні проти заявленого первісного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, заявлений ОСОБА_1 зустрічний позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Кравця О.О., дослідивши матеріали справи та інші наявні докази, приходить до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню у повному обсязі.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 30.10.2019 року між ТОВ «ТЕХНІКС СЕЙЛС» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 60200058194 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше (надалі за текстом - Договір).

Згідно п. 8.1 Договору Клієнт (Відповідач за первісним позовом) отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування (далі Пакет фінансування), а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючи та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «ФК «Фангарант Груп»).

Відповідно до п. 8.2 Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018, що є невід`ємною частиною Договору. Клієнт ознайомлений з правилами в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua, саме в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018.

Відповідно до п. 1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є Договором приєднання у розумінні ст. 634 УК України. Підписанням Договору Клієнт приєднується до Правил. Правила є невід`ємною частиною кожного Договору з моменту його укладення.

Згідно вказаних умов Договору ОСОБА_1 передано в оренду на умовах лізингу «Телефон мобільний UleFone Armor X3 (IP68, 2/32 GB, 3G) Black» (далі за текстом - Товар), встановленою вартістю 6932,00 грн. Передача Товару ОСОБА_1 засвідчена підписом останнього на Договорі.

Умови пакету фінансування: Платіж при отриманні товарів (від загальної системи платежів): становить 6932,00 грн. Кількість місячних платежів (крім першого): 9. Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами 693,20 грн. Вид договору прямий лізинг. Перехід права власності до Клієнта: виплата всіх зобов`язань за Договором.

Згідно п. 1.1., п. 1.3. Договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше №60200058194 від 02.04.2018р. всі права вимоги до Відповідача які випливають з умов Договору були відступлені Постачальником на користь ТОВ «ФК «Фангарант Груп» в момент підписання Договору 30.10.2019 року.

Про відступлення права вимоги за Договором ОСОБА_1 повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 22.08.2022 року Відповідач (позивач за зустрічним позовом) не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п. 10.4.2. Договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого Товару. За період дії Договору ОСОБА_1 було сплачено 30.10.2019 року 693,20 грн. (платіж при отриманні Товару).

Вказана обставина не була спростована Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до принципу свободи договору, закріпленого в ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених Цим параграфом та законом (ст. 806 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 22.08.2022 року Відповідач (позивач за зустрічним позовом) не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п. 10.4.2. Договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого Товару. За період дії Договору ОСОБА_1 було сплачено 30.10.2019 року 693,20 грн. (платіж при отриманні Товару).

З наданого ТОВ «ФК «Фангарант Груп» розрахунку вбачається, що сума основного боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Фангарант Груп» становить 6238,80 грн.

Вказаний розрахунок не спростований відповідачем за первісним позовом.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів та викладених вище вимог чинного законодавства суд приходить до висновку про те, що заявлені ТОВ «ФК «Фангарант Груп» позовні вимоги про стягнення на його користь з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 6238,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ТОВ «ФК «Фангарант Груп» про стягнення на його користь з ОСОБА_1 14349,24 грн. штрафних санкцій нарахованих відповідно до положень п. 12.2. - 12.3. Договору, то суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог про визнання недійсними окремих частин договору.

Вказані висновки суду ґрунтуються на наступному.

Пунктами 12.2 -12.3. Договору визначено, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів Відповідач сплачує неустойку в розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу, У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до статті18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Якщо положеннядоговору визнанонесправедливим,включаючи цінудоговору,таке положенняможе бутизмінено абовизнано недійсним.Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Суд дослідивши зміст оспорюваних пунктів Договору, зокрема, пунктів 12.2-12.3 Договору, приходить до висновку про те, що вони є несправедливими оскільки встановлюють вимогу зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за цим Договором, а отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вимога про нарахування та сплату неустойки за Договором, яка є завищеною, не відповідає передбаченим у пункті шість статті 3, частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на приписи частини третьої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, щодо сплати споживачем пені за прострочення повернення кредиту.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом під час розгляду справи №752/18046/14-ц (постанова від 15.03.2018).

У відповідності до частин 1 - 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу.

Таким чином, умови укладеного сторонами Договору, зокрема, його пункти 12.2 та 12.3 є недійсними, оскільки вони суперечать вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує також питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5788 від 22.08.2022 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що первісний позов задоволений частково, то з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» підлягає стягненню судовий збір у сумі 751,74 грн.

Відповідно до ч.ч.1,6ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з того, що позивач за зустрічним позовом , як споживач, звільнений від сплати судового збору, він має бути покладений на відповідача за зустрічним позовом. Враховуючи, що позов до відповідача було подано у вересні 2022 році, то виходячи зі ставок судового збору на 2022 рік з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 5,12,77, 141, 142, 258, 263- 265, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН: НОМЕР_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фангарант Груп»(ЄРДПОУ 38922870) 6238,80 грн. заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого Товару.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» до ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАНГАРАНТ ГРУП» (ЄРДПОУ 38922870) судові витрати у розмірі 751,74 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС СЕЙЛС» про визнання недійсними окремих умов Договору №60200057194 про отримання товарів в системі Плати Пізніше - задовольнити.

Визнати недійсним пункт 12.2 частини Договору № 60200057194 про отримання товарів в системі Плати Пізніше від 30 жовтня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС СЕЙЛС» (ЄДРПОУ: 41280201) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), про те, що у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 (десяти) календарних днів Клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 (п`яти) відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу.

Визнати недійсним пункт 12.3 частини Договору № 60200057194 про отримання товарів в системі Плати Пізніше від 30 жовтня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС СЕЙЛС» (ЄДРПОУ: 41280201) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), про те, що у разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 (десяти) календарних днів, Клієнт зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 10 (десять) відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (код ЄДРПОУ 38922870) на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест судового рішення складений 16.06.2023 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя: І.Й. Наумова