Ухвала

від 16.06.2023 по справі 340/3229/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3229/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Гідросила" (вул. Братиславська, 5, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 42861353) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ ВП 43995486) про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Гідросила" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Гідросила" (код ЄДРПОУ 44777410) податкове повідомлення-рішення від 09.05.2023 року №00029640702.

Ухвалою від 30.05.2023 року суддя відкрила спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.79).

Представником ГУ ДПС у Кіровоградській області 14.06.2023 суду подана заява щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін по справі. Вказана заява обґрунтована тим, що як на думку представника відповідача, що сума визначена спірним ППР є досить значною та може в подальшому привести до серйозних втрат Державного бюджету при її неправомірному відшкодуванні, тому розгляд цієї адміністративної справи потребує детального з`ясування усіх обставин справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Надаючи правову оцінку заяві щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина 2 статті 257 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи за правилами загального провадження, представник ГУ ДПС у Кіровоградській області у заяві не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, а вимагає проведення судового засідання.

Водночас зміст заяви не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін чи інших осіб.

Більш того, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України.

Зокрема, вказаною вище нормою встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Предметом спору за цією позовною заявою є оскарження податкового повідомлення-рішення, яке винесена за формою "В3". Цим рішенням відмовлено у наданні бюджетного відшкодування та на підставі нього не може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Отже, спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження. Доводи представника відповідача про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження є безпідставними та необґрунтованими.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, якщо така була подана, та подавати докази.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника відповідача відсутні.

Керуючись статтями 12, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Копію ухвали суду направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК