Ухвала

від 19.06.2023 по справі 420/13460/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13460/23

УХВАЛА

19 червня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 41475991) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2996 від 20.01.2022р. та зобов?язати відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податку;

стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2684грн.

Разом з позовною завою подане клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №420/13460/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовною заявою подане клопотання, в якій позивач просить поновити строк звернення до суду з позовом. В обґрунтування клопотання ТОВ «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» зазначає, що законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020h. №540-ІХ, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2» було встановлено карантин на всій території України; наразі карантин продовжений до 30.06.2023р. Господарська діяльність позивача полягає в постачанні овочів та фруктів на митну територію України. Господарська діяльність ТОВ «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» складає операції з поставки товару контрагентами по укладеним договорам поставки, при цьому як шляхом самовивозу так і з доставкою перевізниками. Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Розгляд дійсної справи судом має виняткове значення для позивача як належного платника податків, адже наявність оскаржуваного рішення унеможливлює діяльність товариства, а законодавством не передбачено альтернативу здійснення господарської діяльності іншим способом, тобто у інший спосіб існування та діяльність товариства неможливий. ТОВ «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» залишається в переліку ризикових, реальність здійснених господарських операцій органами ДПС не спростовано, у задоволені скарг ТОВ «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» на рішення було відмовлено, спір між ТОВ «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» та податковим органами щодо виключення з переліку ризикових залишається не вирішеним, тобто лише судом, після вирішення справи по суті буде прийнято рішення, що свідчитиме про дотримання гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішено. Не дивлячись на такий важкий для кра`їни час, ТОВ «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» готове працювати та виконувати умови договорів перед контрагентами та перед державою. Однак, віднесення ТОВ «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» до переліку ризикових платників порушує передбачені Податковим кодексом України права не лише нашої компанії, а й його контрагентів. Крім того, наявність оскаржуваного рішення не дає змогу ТОВ «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» виконувати обов`язки, визначені податковим законодавством. Отже, єдиним способом захисту порушених протиправним рішенням податкових органів прав позивача є розгляд Одеським окружним адміністративним судом справи за дійсною позовною заявою щодо визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі Рисовський проти України підкреслено особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Така позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Оскаржуване рішення прийняте відповідачем 20.01.2022 року

Позов у даній справі поданий 12.06.2023 року, тобто із значним пропуском шестимісячного строку з дня прийняття рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 р. на всій території України встановлено карантин.

Наразі карантин продовжений до 30.06.2023 року.

Позивач у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду посилається на введення в України карантину, спричиненого коронавірусною хворобою COVID-19 та цитує п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України в редакції, внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID -19)» від 30.03.2020 р. №540-ІХ.

Разом з цим, згідно п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України в чинній редакції під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином ( в редакції Закону від 18.06.2020 року №731-IX).

Суд зазначає, що сам факт запровадження карантину не може бути підставою безумовного поновлення пропущеного процесуального строку без наведення заявником інших негативних обставин, що були зумовлені карантинними обмеженнями та перешкоджали стороні вчинити процесуальні дії у строк, встановлений законом.

Позивач не зазначає негативних обставин, що були зумовлені карантинними обмеженнями та спричинили неможливість подання позовної заяви завчасно.

Суд констатує, що позивач не заперечує те, що строк звернення до суду з позовом ним пропущений.

Причини пропуску строку, наведені у клопотанні, суд оцінює як загальні, не пов`язані з конкретними обставинами, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк.

У клопотанні наведено лише обґрунтування значення судового вирішення спору для позивача та взагалі не обґрунтовано, з якої дати та у зв`язку із якою подією позивач визначає початок перебігу строку та дату його закінчення виходячи з положень ст.122 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підстави, наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не є поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, а подана заява про поновлення строку не містить зазначення інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав, ніж у заяві, поданій разом із позовною заявою, для поновлення строку та підтверджуючих доказів.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ЛАЙФ КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 41475991) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.М. Аракелян