Постанова

від 14.06.2023 по справі 757/54269/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 757/54269/21 Головуючий у суді першої інстанції - Підпалий В.В.

Номер провадження № 22-ц/824/8278/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б», подану представником Золотопупом Сергієм Васильовичем, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2021 року ОСББ «Старонаводницька 6-Б» звернулось до суду першої інстанції із вказаним позовом, відповідно до якого просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Старонаводницька 6-Б» заборгованість за період з 01 квітня 2018 року до 03 вересня 2021 року в розмірі 61 634,79 грн, в тому числі: 45 915,31 грн по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, 5 426,60 грн по цільовому одноразовому внеску на організацію режиму контролю доступу на прибудинкову територію, 3 500 грн по цільовому одноразовому внеску на контрольно-пропускний режим, 4 424,56 грн втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, 2 368,32 грн трьох відсотків річних. Також просило вирішити питання розподілу судових витрат, поклавши їх на відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року позовну заяву ОСББ «Старонаводницька 6-Б» визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСББ «Старонаводницька 6-Б» - Золотопуп С.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої вказує, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху було отримано представником позивача засобами електронного зв`язку 21 жовтня 2022 року. Вказано, що на виконання вказаної ухвали представником позивача було подано дві заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Доводами апеляційної скарги є те, що закон не встановлює обов`язку для позивача зазначати в позовній заяві зареєстроване місце проживання відповідача, а в поданій позовній заяві позивачем було вказано єдине останнє відоме йому місце проживання відповідача, що за законом не є підставою для залишення позовної заяви без руху. Крім того, апелянт вказує, що йому невідомі номери засобів зв`язку відповідача по справі, а також її електронна адреса. На думку апелянта вказана обставина також не є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Також апелянт вважає неправомірним залишення поданої позовної заяви з підстав того, що позивачем не надано суду жодних даних щодо порядку здійснення розрахунку вартості тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, відомостей про затвердження тарифної ставки уповноваженим органом державної влади, доказів на підтвердження повідомлення споживача, у встановленому законом порядку, про зміну вартості цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також не надано доказів що підтверджують підстави виникнення у відповідача обов`язку зі сплати внеску на організацію контрольно-пропускного режиму на прибудинковій території.

Враховуючи вищевикладене, представник ОСББ «Старонаводницька 6-Б» - Золотопуп С.В. просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2021 року ОСББ «Старонаводницька 6-Б» звернулось до суду першої інстанції із вказаним позовом, відповідно до якого просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Старонаводницька 6-Б» заборгованість за період з 01 квітня 2018 року до 03 вересня 2021 року в розмірі 61 634,79 грн, в тому числі: 45 915,31 грн по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, 5 426,60 грн по цільовому одноразовому внеску на організацію режиму контролю доступу на прибудинкову територію, 3 500 грн по цільовому одноразовому внеску на контрольно-пропускний режим, 4 424,56 грн втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку, 2 368,32 грн трьох відсотків річних. Також просило вирішити питання розподілу судових витрат, поклавши їх на відповідача (а.с.1-8).

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року позовну заяву ОСББ «Старонаводницька 6-Б» було залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ним копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.14-15).

Залишаючи без руху позовну заяву ОСББ «Старонаводницька 6-Б» суд першої інстанції вказав, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

Так, суд зазначив, що як вказує представник позивача, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте за результатами отриманої судом інформації з реєстру територіальної громади м. Києва - вказана особа за даною адресою зареєстрованою не значиться. Отже, для усунення недоліків, позивачу необхідно надати суду уточнену адресу реєстрації ОСОБА_1 .

Крім того, суд першої інстанції посилається на те, що з позовної заяви вбачається відсутність номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адрес електронної пошти відповідачів, а тому позивачу необхідно надати суду відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти ОСОБА_1 .

Недоліком позовної заяви суд першої інстанції зазначив також те, що представником позивача не надано суду жодних даних щодо порядку здійснення розрахунку вартості тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, відомостей про затвердження тарифної ставки уповноваженим органом державної влади, не надано жодних доказів на підтвердження повідомлення споживача, у встановленому законом порядку, про зміну вартості цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також не надано доказів що підтверджують підстави виникнення у відповідача обов`язку зі сплати внеску на організацію контрольно-пропускного режиму на прибудинковій території.

Вказану ухвалу про залишення позовної заяви без руху було отримано представником позивача засобами електронного зв`язку 21 жовтня 2022 року (а.с.17).

28 жовтня 2022 року від представника позивача на адресу районного суду надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви, де представником було надано відповідь щодо кожного встановленого судом недоліку позовної заяви (а.с.18-31).

Так, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСББ «Старонаводницька 6-Б» мотивував своє рішення тим, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 13 січня 2022 року та недоліки позовної заяви не усунув, крім того, заяв та клопотань про надання додаткового строку для усунення недоліків від сторони позивача до суду не надходило, з огляду на що дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви особі яка її подала.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.185 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України).

Чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод державою гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ виходить із того, що, реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Щодо не зазначення позивачем уточненого адресу реєстрації місця проживання відповідача по справі ОСОБА_1 , то апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як визначено у ч.6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до ч.8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно з ч.9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч.10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, позивачем було вказано останню відому йому адресу місця проживання відповідачки по справі, а суд першої інстанції, отримавши відповідь на свій запит щодо місце реєстрації відповідача й встановивши, що за вказаною адресою остання не зареєстрована, мав керуватись положеннями ч.10 ст.187 ЦПК України.

Таким чином, зазначена судом першої інстанції підстава для залишення позовної заяви без руху, не підпадає під дію статті 185 ЦПК України (тобто залишення позовної заяви без руху).

Апеляційний суд також звертає увагу, що чинний ЦПК України не встановлює обов`язку для позивача вживати заходи спрямовані на встановлення зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання відповідача та додавати до позовної заяви докази на підтвердження належності учасникам справи засобів зв`язку.

Із зазначених міркувань апеляційний суд виходить і щодо зазначення засобів зв`язку учасників по справі, оскільки позивач зазначає вказані засоби зв`язку, які є йому відомі.

Із поданої позовної заяви вбачається, що позивачем було вказано, що йому не відомі засоби зв`язку відповідача, окрім поштової адреси.

Щодо вимоги суду першої інстанції щодо надання позивачем доказів на підтвердження своїх вимог, то апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до положень ч.ч.1-6 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Чинне законодавство передбачає лише зазначення у позові переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. При цьому обсяг доказів визначається сторонами у справі.

Системний аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що позивачем в позовній заяві було наведено обґрунтування заявлених позовних вимог, а також зазначено перелік документів (доказів), які вона бажає подати разом із позовною заявою на підтвердження заявлених позовних вимог.

Суд першої інстанції не врахував, що питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, суд вирішує під час ухвалення рішення у відповідності до положень ст. 264 ЦПК України, а не на стадії відкриття провадження у справі.

Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали

Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б», подану представником Золотопупом Сергієм Васильовичем, задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді :

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв