Постанова

від 08.06.2023 по справі 400/4140/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/4140/21

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту

рішення суду 1 інстанції: 23.03.2023 року;

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Яковлєва О.В.

За участю: секретаря - Бучко О.С.

представника апелянта - Григор`євої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТРИТИКУМ» до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ТРИТИКУМ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не надсилання до Державної казначейської служби України реєстру про перерахування з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ПП «ТРИТИКУМ» на його поточний рахунок грошових коштів в сумі 995 000 грн., що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, яка заявлена на перерахування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року;

стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Миколаївській області на користь ПП «ТРИТИКУМ» грошові кошти в сумі 995 000 грн., що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, яка заявлена на перерахування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.03.2021 року засобами телекомунікаційного зв`язку позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2021 року. Разом із податковою звітністю підприємством подано Додаток 4 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)», заявивши на перерахування на поточний рахунок платника податку коштів у сумі 995000 грн.

Позивач вказує, що ним виконано умови, передбачені положеннями пунктом 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України, однак Державною податковою службою України не надіслано до казначейської служби реєстр на перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ на рахунок платника. Заявлені кошти в установлений строк і на момент звернення із позовом позивачу не надійшли.

Наполягаючи на допущенні податковою службою протиправної бездіяльності, позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд зобов`язав Державну податкову службу України надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника - Приватне Підприємство "ТРИТИКУМ", податковий номер - 43714517 та індивідуальний податковий номер платника 437145114036, податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок 995000 грн. та реквізити поточного рахунку платника НОМЕР_1 Миколаївське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

В решті позовних вимог суд відмовив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства "ТРИТИКУМ" судовий збір в розмірі 8597,50 грн.

Проаналізувавши положення пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України та пунктів 21, 22, 24 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 року №569, суд першої інстанції виходив з того, що повернення платнику податку коштів, що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, передбачає наступний алгоритм дій:

подання платником податків разом із відповідною декларацією заяви про перерахування коштів з рахунку в системі електронного адміністрування на поточний рахунок платника;

надсилання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому, окрім даних платника податків, зазначається сума податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника.

При цьому, позивач скористався своїм правом і подав разом з податковою декларацією заяву про перерахування коштів з рахунку в системі електронного адміністрування на поточний рахунок платника. Це право платника не заперечується органом податкової служби, порушень при заявлені вимог на перерахування коштів також не встановлено.

У зв`язку із чим, суд першої інстанції визначив, що, не здійснивши, за відсутності належних (достатніх) правових підстав, надсилання до казначейської служби відповідного реєстру про перерахування з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на поточний рахунок платника коштів, що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, Державна податкова служба України допустила протиправну бездіяльність, а встановлені обставини справи дають суду безумовні підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити ці дії в судовому порядку.

В апеляційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість і помилково не враховано, що система електронного адміністрування ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі визначених цими нормами алгоритмів і не допускає ручного втручання в її роботу.

Під час вирішення спору судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою ту обставину, що за даними ІТС «Податковий блок» формування відповідного реєстру в автоматичному режимі не відбулось та позивачу було роз`яснено, що для повернення коштів з електронного рахунку в СЕА ПДВ на поточний рахунок підприємства необхідно у складі податкової звітності з ПДВ за наступний звітний (податковий) період подати додаток 4 до податкової декларації з ПДВ із заповненою заявою та забезпеченням наявності достатнього обсягу реєстраційної суми та суми коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ на дату подання заяви.

Окремо апелянт просить враховувати наявність фактів, які свідчать про здійснення позивачем діяльності, що суперечить інтересам держави та спрямована на протиправне формування податкового кредиту з метою заниження податкових зобов`язань.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 17.03.2021 року Приватним підприємством "ТРИТИКУМ" засобами телекомунікаційного зв`язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період лютий 2021 року.

У Додатку 4 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року в Таблиці 3 позивачем, відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України заявлено до перерахування на рахунок платника у банку суму коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, у розмірі 995000 грн.

В Таблиці 2 Додатку 4 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року позивачем зазначено:

суму коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації у розмірі 999150 грн.;

суму коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника, у розмірі 999150 грн.

Залишок коштів у вказаному розмірі на рахунку в системі електронного адміністрування підтверджується представленими позивачем Витягами за №№171083, 301116, 011135, 021144, 201184.

Також, згідно представленого позивачем Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ за №171082, сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складає у розмірі 1353310,42 грн.

У листі від 13.05.2021 року за №12-06-06/9769 на адвокатський запит Державна казначейська служба України повідомила позивачу, що відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість усі операції перерахування коштів з рахунків, відкритих в СЕА ПДВ здійснюється Казначейством в автоматичному режимі виключно на підставі реєстру Державної податкової служби України.

Також у листі зазначено, що станом на 13.05.2021 року реєстрів на перерахування коштів з рахунку, відкритого в СЕА ПДВ: №UA458999980385179000000453735 ПП «ТРИТИКУМ» (код ЄДРПОУ 43714517) в сумі 995000 грн., від ДПС України до Казначейства не надходило.

У листі від 20.05.2021 року за №11270/6/99-00-18-03-01-06 на адвокатські запити щодо повернення суми коштів з електронного рахунка платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість Державна податкова служба, з посиланням на положення пункту 13 Порядку від 16.10.2014 року №569, повідомила позивачу, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку №569, і не допускає ручного втручання в її роботу.

Державна податкова служба України повідомила позивачу, що за даними ІТС «Податковий блок» формування відповідного реєстру за результатом опрацювання податкової декларації за лютий 2021 року з додатками в автоматичному режимі не відбулось.

Одночасно Державна податкова служба України повідомила, що для повернення коштів з електронного рахунку СЕА ПДВ на поточний рахунок платнику ПП «ТРИТИКУМ» необхідно у складі податкової звітності з ПДВ за наступний звітний (податковий) період подати додаток 4 до податкової декларації з ПДВ із заповненою заявою та забезпечити наявність достатнього обсягу реєстраційної суми та суми коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ на дату подання заяви.

Не погоджуючись із бездіяльністю органу податкової служби, посилаючись на її неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Абзацем 2 пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що, якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

За правилами абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника (УПопРах).

Перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (?ПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл).

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг та реквізити рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку.

Вказані положення Податкового кодексу України кореспондуються із приписами Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569.

Згідно із пунктом 13 Порядку від 16.10.2014 року №569 ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку від 16.10.2014 року №569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

Сума податку, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на поточний рахунок платника на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (УПопРах). Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (УПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку (УНакл).

Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п`яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов`язань, здійснює відповідне перерахування.

Якщо протягом десяти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов`язань, відповідне перерахування не здійснилося, сума, на яку зменшено загальну суму поповнення електронного рахунка (УПопРах) відповідно до першого речення абзацу третього цього пункту, підлягає сторнуванню.

Згідно із пунктом 22 Порядку від 16.10.2014 року №569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань:

1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка;

2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

У пункті 24 Порядку від 16.10.2014 року №569 передбачено, що Казначейство подає ДПС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків кошти до бюджету або на поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та про не перераховані суми у зв`язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

На запит платника податку ДПС подає шляхом надсилання електронного повідомлення інформацію про рух коштів на його електронному рахунку (інформація про суми коштів, перерахованих з електронного рахунка платника податку до бюджету, на поточний рахунок платника податку).

Аналіз наведених правових норм показав, що за підсумками звітного податкового періоду, за результатом проведення розрахунків з бюджетом та, у разі перевищення на дату подання звітності суми коштів на рахунку в СЕА суми, що підлягає перерахуванню до бюджету, у платника податку виникає право на подання до контролюючого органу у складі податкової звітності заяви про перерахування суми залишку коштів на рахунок платника у банку.

Виходячи з обставин цієї справи, ДПС України не встановлено неправильність обчислення платником суми залишку коштів в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищувала суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку у звітному (податковому) періоді.

Також, на переконання апеляційного суду, доводи ДПС України щодо не спрацювання в автоматичному режимі формування відповідного реєстру за результатом опрацювання податкової звітності позивача не виключає визначений положеннями пунктів 5, 6 пункту 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України алгоритм дій, покладений на ДПС та Казначейську службу з метою забезпечення перерахування заявлених платником коштів.

ДПС України, без наведення належних правових підстав, з метою перерахування платнику таких коштів не здійснила надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр із зазначенням відомостей стосовно платника, у тому числі суми податку, що підлягає перерахуванню на рахунок у банку.

Також, як свідчать обставини справи, заявлені Підприємством кошти не є перерахованими і на момент вирішення спору в суді.

Колегія суддів у повній мірі погоджується із висновком суду першої інстанції про те, не виконання ДПС покладеного на цей орган обов`язку підтверджує допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності у реалізації своїх функцій.

Одночасно апеляційний суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На такі приписи адміністративного процесуального законодавства звертав увагу під час вирішення справи і суд першої інстанції.

Однак, доходячи правильного висновку про допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності, суд, вирішуючи справу, встановлену в судовому порядку бездіяльність відповідача не визнав протиправною.

Резолютивна частина судового рішення таких приписів не містить, чим здійснено не повний (не у повній мірі ефективний) захист порушених прав та інтересів позивача.

За наведеного, колегія суддів вважає за необхідне доповнити резолютивну частину рішення висновком про протиправність бездіяльності Державної податкової служби України щодо надсилання до Державної казначейської служби України реєстру із зазначенням відомостей, що стосуються Приватного підприємства «ТРИТИКУМ» та суми податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, за результатом подання платником Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), (Додаток 4) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними, але не у повній мірі відповідають нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 317 КАС України рішення підлягає зміні в резолютивній частині.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року - змінити, доповнивши резолютивну частину рішення наступним абзацом:

«Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо надсилання до Державної казначейської служби України реєстру із зазначенням відомостей, що стосуються Приватного підприємства «ТРИТИКУМ» та суми податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, за результатом подання платником Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), (Додаток 4) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року.».

В інших частинах рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 19.06.2023 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв