КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
19 червня 2023 року Київ № 320/13988/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Лепень Оксани Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
до суду надійшла позовна заява адвоката Лепень О.В. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогами до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови сформувати та подати подання до ГУ ДКС у м. Києві про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11 000 грн. та зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві сформувати та подати подання до ГУ ДКС у м. Києві про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11 000 грн.; визнання протиправними дій відповідача щодо відмови сформувати та подати подання до ГУ ДКС у м. Києві про повернення ОСОБА_2 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11 000 грн. та зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві сформувати та подати подання до ГУ ДКС у м. Києві про повернення ОСОБА_2 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11 000 грн.
Ухвалою КОАС від 15.05.2023 позовна заява була залишена без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали КОАС від 15.05.2023, позивачем було подано "заяву про усунення недоліків" разом з квитанцією про сплату судового збору №32528798800006910974 від 16.05.2023 на суму 1073,60 грн ОСОБА_2 та квитанцією про сплату судового збору №32528798800006910907 від 16.05.2023 на суму 1073, 60 грн ОСОБА_1 .
Дослідивши вказану заяву про усунення недоліків, суд констатує повне невиконання вимог судового рішення від 15.05.2023, яке набрало законної сили, а саме позивачами не подано позову у новій редакції, з виконанням вимог зазначених в ухвалі суду.
Позаяк, суд зауважує, що адміністративний процес - це правовідносини, що складаються під час розгляду й вирішення судом публічно-правових спорів, зарахованих до адміністративної юрисдикції. Передусім це відносини між судом і особами, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники), чи іншими учасниками адміністративного процесу (свідок, експерт, перекладач тощо).
Ці відносини врегульовують правила адміністративного судочинства.
При цьому, правила судочинства є вимогами для виконання умов (норма поведінки, норми права чи процесу) всіма учасниками певної процесуальної дії, за виконання яких передбачено заохочення, а за невиконання - покарання.
Адміністративний процес складається із конкретних вимог, які є імперативними для його учасників, тому невиконання цих вимог будь-яким учасником має своїм неодмінним наслідком застосування санкцій.
Положеннями ч. 1 ст. 171 КАСУ передбачено, що суддя наділений повноваженням (правом) вирішувати питання щодо прийнятості позовної заяви для розгляду та забезпечення належних передумов для ефективного розгляду справи. Для виконання цього повноваження суддя має відповідні процесуальні інструменти, зокрема, право залишити позовну заяву без руху з покладанням на учасника процесу обов`язку виконати вимоги суду для усунення прогалин та недоліків, що стають на заваді розгляду справи. Суд також має достатні повноваження для встановлення адміністративної процесуальної діє - та правоздатності кожного учасника процесу, що відіграє визначальну роль для вирішення питання можливості відкриття провадження у справі.
У цьому зв`язку, праву суду відповідає обов`язок сторони виконати вимогу, чи не виконати, а оскільки адміністративний процес є формою правил, то за невиконання вимоги процесуальним законом передбачена певна відповідальність для недобросовісного учасника, яка встановлена ст. 45 КАСУ.
Крім того, суд акцентує увагу, що положеннями ч. 2 ст. 159 КАСУ наведено вичерпний перелік заяв по суті справи: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках, - ч. 3 ст.159 КАСУ.
Відтак, подання заяв, які не стосуються суті справи, не утворює для судді обов`язку їх розгляду.
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним, - ч. 5 ст. 159 КАСУ.
Такий вид заяви як "заява/клопотання про усунення недоліків", "додаткова заява" чинним КАСУ не передбачені. Тим більше, що за приписами ст. 160 КАСУ, єдиною формою звернення до суду на захист порушеного права є позовна заява і жодний інший вид заяв не може її підмінювати.
"...Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову. (Верховний Суд справа №405/3360/17).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Виходячи із вищевикладеного, ураховуючи, що за змістом "заяви про усунення недоліків" неможливо розцінити її суть, суд залишає вказану заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщопозивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, оплати судового збору тощо, проте, представником позивачів не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних дій спрямованих на дотримання вказаних вимог процесуального закону.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позову без руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах КАС ВС від 30.08.2021 у справі №520/7668/2020 та від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.
Відповідно до принципу диспозитивності, який є ключовим в адмінстративному процесі, сторони вільно розпоряджаються своїми матеріальними і процесуальними правами: представляти чи не представляти доказ, давати показання чи відмовитись від давання показань, заявляти клопотання чи ні, подавати скаргу чи не подавати тощо, включаючи право на примирення сторін у визначених законом випадках.
Представник позивача на власний розсуд розпорядилась правом на невиконання вимог уїххвали суду в частині подання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доказів, які підтверджують купівлю-продаж житла позивачами вперше, невикористання житлових чеків і т.п.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАСУ, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не було усунуто недоліки позову, вказані в ухвалі суду від 02.05.2023, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
у х в а л и в:
позовну заяву адвоката Лепень Оксани Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РПОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368: адреса: вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2023 |
Оприлюднено | 21.06.2023 |
Номер документу | 111630878 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Брагіна О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні