Рішення

від 15.06.2023 по справі 946/2576/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/2576/23

Провадження № 2/946/2247/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Адамова А.С.

за участю секретаря Тюміної О.А.,

представника позивача Горячева О.А., представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2023 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 03 квітня 2023 року до досягнення нею двадцяти трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача на її користь судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24 квітня 2004 року між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено шлюб. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 01 жовтня 2012 року рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва шлюб між її батьками було розірвано. Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 серпня 2012 року вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь матері ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки, у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого на дитину відповідного віку, починаючи з 28 лютого 2012 року до досягнення дитиною повноліття. 11 вересня 2021 року вона змінила своє прізвище та по-батькові, а саме з ОСОБА_6 на ОСОБА_2 . 23 вересня 2022 року їй виповнилось 18 років. 01 вересня 2022 року її було зараховано на навчання до вищого навчального закладу, а саме до Національного Фармацевтичного Університету, що підтверджується довідкою б/н від 06.09.2022 року. Станом на дату подання позовної заяви відповідач в добровільному порядку допомоги на її утримання не надає. Відповідач є працездатним, здоровим чоловіком, який працює і отримує заробітну плату. На утриманні малолітніх дітей та людей похилого віку не має, сплачувати аліменти змозі і має всі умови для сплати аліментів.

Згідно відзиву відповідача ОСОБА_3 на позов від 17.05.2023р., останній з позовними вимогами ОСОБА_3 не згодний частково, просить позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, а саме: стягнути з нього аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_2 двадцятитрьохрічного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане раніше; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених ОСОБА_2 під час розгляду справи № 946/2576/23 до 2000 грн. Ним були перераховані на банківську карту позивачки грошові кошти у наступних сумах: 01.11.2022 2500 грн.; 01.11.2022 року 5500 грн.; 15.11.2022 5500 грн.; 20.11.2022 2500 грн.; 15.12.2022 5500 грн.; 19.12. 2022 3000 грн.; 16.01.2023 - 5500 грн.; 23.01.2023 4000 грн.; 11.02. 2023 5500 грн.; 20.02. 2023 4000 грн.; 11.03.2023 5500 грн.; 18.03.2023 4000 грн.; 13.04.2023 6000 грн.; 21.04.2023 4500 грн., а всього 63500 грн., що підтверджується квитанціями. Вважає, що звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про стягнення аліментів на її утримання у зв`язку з продовженням навчання - це спір про незгоду з розміром аліментів, що сплачуються ним на користь позивачки, а не спір про безпосереднє стягнення аліментів, оскільки він сплачує аліменти у достатньому, як на його думку, розмірі. 21.09.2013 року він уклав шлюб з іншою жінкою ОСОБА_7 та у них народилися двоє дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Малолітні діти знаходяться на утриманні відповідача по справі, що, зокрема, підтверджується також довідкою № 54 виданою 15.04.2023 військовою частиною НОМЕР_1 . Станом на теперішній час він має утримувати трьох дітей, а саме - позивачку по справі та двох малолітніх дітей від іншого шлюбу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити повністю. Визнав факт, що певні кошти у якості аліментів отримувались позивачкою. Просить стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини доходу. Також, мати позивачки фінансово допомагає позивачці.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що визнається факт того, що відповідач допомагає, сплачує кошти дочці також. Немає доказів, що позивачка потребує коштів саме у розмірі 15000 (1/4 частка доходу). Розмір зарплати достатній, щоб 1/6 її частини було достатньо для забезпечення навчання повнолітньої доньки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 01.10.2004 року, виданий Відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 146.

11 вересня 2021 року позивач змінила своє прізвище та по-батькові, з ОСОБА_6 на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 11.09.2021 року, виданий Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №29.

Згідно повідомлення Національного фармацевтичного університету м. Харків від 06.09.2022 року, ОСОБА_2 є студенткою за денною формою навчання.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 12.08.2014 року, виданий Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 235, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_5 від 12.01.2016 року, виданий Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 2, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 15.04.2023 року на утриманні ОСОБА_3 знаходиться сімя в складі: дружини ОСОБА_11 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як встановлено в судовому засіданні, що не заперечується сторонами, відповідач добровільно оказує матеріальну допомогу позивачу, що підтверджено відповідними довідками банку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

За ч. 1 ст. 20 СК України, до вимог що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених Кодексом.

Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст.198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За змістом ст. 199 СК України обов`язок утримувати повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, покладено на обох батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином однією із обов`язкових умов надання батьками утримання повнолітнім дочці чи сину є можливість надання ними дітям матеріальної допомоги.

Згідно з вимогами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, якщо: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до п.15 ч.3ст.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров?я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших малолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Аналіз вищевказаних положень дозволяє дійти висновку про те, що за наявності трьох дітей на утриманні платника аліментів, на кожну дитину припадає 1/6 частина заробітку (доходу) платника аліментів виходячи з розрахунку: 1/2 частина заробітку (доходу) платника аліментів / 3 дітей. При цьому також враховано, що позивачка є повнолітньою дитиною.

Таким чином, у зв`язку з фінансової можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд вважає за можливе покласти на нього такий обов`язок як сплата аліментів на утримання повнолітньої дитини аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 03 квітня 2023 року до закінчення навчання, але не пізніше досягнення ОСОБА_10 двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менш 50% мінімального прожиткового мінімуму на працездатну особу.

При цьому, позов в іншій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

20.03.2023 року між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Горячевою О.А. був підписаний договір про надання правової допомоги №20/03/2023.

20.03.2023 року між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Горячевою О.А. було підписано Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №20/03/2023, згідно якої сторонами досягнуто згоду про те, що оплата винагороди Адвокатського об`єднання здійснюється у фіксованому розмірі у сумі 10000 грн. Винагорода Адвокатському об`єднанню передбачена п. 2.1. даної Додаткової угоди сплачується Клієнтом не пізніше 7 днів з дня виставлення рахунку для оплати.

20 березня 2023 року позивач сплатив винагороду Адвокатському об`єднанню «Ларго» на підставі Рахунку-фактури № 188 від 20 березня 2023р., що підтверджується квитанцією № 0337-НЗХН-54Е8-213Е від 20.03.2023.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

У п.п.113-117 рішення ЄСПЛ у справі «Бєлоусов проти України» від 07.11.2013 року, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов`язаннями.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019 року, постанові від 21.01.2021 року у справі №280/2635/20, постанові Київського апеляційного суду від 01.03.2021 року у справі №761/1673/20.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, то позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 10000 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 6680 гривень, а саме пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення аліментів з відповідача на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 квітня 2023 року до закінчення навчання, але не пізніше досягнення ОСОБА_10 двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менш 50% мінімального прожиткового мінімуму на працездатну особу.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 03 квітня 2023 року до закінчення навчання, але не пізніше досягнення ОСОБА_10 двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менш 50% мінімального прожиткового мінімуму на працездатну особу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , витрати на правничу допомогу в сумі 6680 (шість тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

Роз`яснити сторонам що, розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом в порядку ст. 192 СК України змінений, зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у випадках, визначених Сімейним Кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 20.06.2023р.

Суддя: А.С.Адамов