Ухвала

від 19.06.2023 по справі 619/2618/23

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/2618/23

провадження № 2/619/535/23

УХВАЛА

19 червня 2023 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської областіКалиновська Л.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНЕТ» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, нарахування та виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить:

- встановити факт перебування у трудових відносинах ОСОБА_2 , який загинув 13.06.2021р. із Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНЕТ» в період з 09.04.2021 року по 13.06.2021 року;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНЕТ» на користь ОСОБА_1 , заробітну плату у розмірі 61 375 (шістдесят одну тисячу триста сімдесят п`ять) гривень 85 коп. без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, за період роботи загиблого ОСОБА_2 у ТОВ «ДАНЕТ».

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, відповідно дост.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першустатті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зістаттею 64 Конституції Українине може бути обмежене.

Частиною 4статті 10 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема,Цивільним процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу Українизаконодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження викладених у позові обставин існування трудових відносин та доказів про розмір заборгованості по заробітній платі, не зазначено про неможливість подання таких доказів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачами не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування.

Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв`язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Крім того, позивачем не сплачено судовий збір, з посиланням на п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», позивачу необхідно здійснити сплату судового збору за вимогу немайнового характеру про встановлення факту перебування у трудових відносинах.

Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073, 60 грн.

Таким чином, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» (тобто в сумі 1073, 60 грн.), та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідна оплата судового збору повинна бути здійснена на наступні реквізити:

отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN): UA878999980313161206000020599, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, найменування кодукласифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрації України, 050), наявність відомчої однаки: "00" Без деталізації за відомчою ознакоюабо надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2ст.185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.185ч.2,258-260,353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНЕТ» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, нарахування та виплати заробітної плати - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. В. Калиновська