Постанова

від 15.06.2023 по справі 916/2520/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2520/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Філінюка І.Г., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 - адвокат Воронюк М.О. та ОСОБА_1 особисто

від ГО "АВАНГАРД-2" - адвокат Блащук О.Є. та керівник Григорян Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "АВАНГАРД-2"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2023

у справі №916/2520/22

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації "АВАНГАРД-2"

про визнання недійсним рішення правління

та за зустрічним позовом Громадської організації "АВАНГАРД-2"

до ОСОБА_1

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

У вересні 2022 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Громадської організації "АВАНГАРД-2" про визнання недійсним рішення правління Громадської організації "АВАНГАРД-2", яке оформлене протоколом зборів правління Громадської організації "АВАНГАРД-2" від 21.09.2019 року.

Вподальшому Громадська організація "АВАНГАРД-2" звернулась до Господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою в якій просила зобов`язати ОСОБА_1 протягом п`яти робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили передати керівнику громадської організації "АВАНГАРД-2" оригінали офіційних документів відповідача за період з 2017 року по 2019 рік (за переліком наведеним у прохальній частині зустрічної позовної заяви).

Під час розгляду справи, ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із клопотанням про призначення судової економічної експертизи.

В обґрунтування даного клопотання позивач вказує, що фактично єдиною підставою для її виключення зі складу членів ГО "АВАНГАРД-2" є наслідки перевірки фінансово-господарської діяльності відповідача, зафіксовані в акті ревізійної комісії, а саме встановлення нестачі грошових коштів. Позивач наголошує, що документи, які наявні у неї, повністю підтверджують суми прибутку та видатків, отриманих та понесених відповідачем за спірний період. Однак, встановлення вказаних обставин неможливе без спеціальних знань.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 по справі №916/2520/22 задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи, призначено у справі судову економічну експертизу та її проведення доручено судовому експерту Міністерства юстиції України Бочкарьовій Емілії Іванівні, зупинено провадження по справі.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої зазначив, що вважає за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу, з метою встановлення наявності/відсутності нестачі грошових коштів, яка визначена актом ревізійної комісії громадської організації "АВАНГАРД-2" від 31.08.2019 року. У зв`язку із чим, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача підлягає задоволенню, так як обґрунтоване та доведене.

Щодо визначення експертної установи суд першої інстанції зазначив, що позивачем запропоновано для проведення експертизи судового експерта Міністерства юстиції України Бочкарьову Емілію Іванівну, яка є кваліфікованим судовим експертом. При цьому у справі відсутні пропозиції відповідача щодо іншої експертної установи.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулась ГО "АВАНГАРД-2" з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 по справі №916/2520/22 скасувати, а справу направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Як зазначає апелянт, згідно з рішенням правління ГО "АВАНГАРД-2", керуючись положеннями Статут організації, за дії, які дискредитують організацію, завдають моральну та матеріальну шкоду, правління ГО "АВАНГАРД-2" прийняло рішення виключити ОСОБА_1 з членів організації, а відтак, на переконання апелянта, встановлення обставин прийняття вказаного рішення можливе без необхідності проведення судової економічної експертизи та застосування спеціальних знань експерта.

Скаржник також зазначає, що в запереченнях проти клопотання про призначення судової економічної експертизи ним зазначалось про неможливість проведення повного, всебічного та об`єктивного експертного дослідження через відсутність оригіналів фінансово-господарської документації за період з 2017-2019 роки в розпорядження організації, а також неможливість надання додаткових документів у випадку подання та задоволення клопотання експерта.

В той же час, на переконання апелянта, в наявних матеріалах справи є достатні докази для проведення судового розгляду та вирішення питання справи по суті.

За твердженням скаржника судом першої інстанції також не було взято до уваги його заперечення щодо доручення проведення судової економічної експертизи судовому експерту Міністерства юстиції України Бочкарьовій Е.І., зокрема щодо відсутності доказів на підтвердження строків проведення такої експертизи та її оплати в порівняні з іншою експертною установою, а саме Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Наголошує апелянт й на відсутності у наявних матеріалах справи доказів на підтвердження того, що судовий експерт Міністерства юстиції України Бочкарьова Е.І. внесена до відповідного реєстру атестованих судових експертів.

Апелянт також зазначає, що після прийняття оскаржуваної ухвали йому стало відомо про наявність копій членських книжок та квитанцій, які були надані голові ГО "АВАНГАРД-2" добровільно членами організації в ході систематизації документів організації. Вказані документи, на переконання апелянта, мають значення для встановлення необхідності призначення судової економічної експертизи, однак не були надані до суду першої інстанції з поважних причин.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГО "АВАНГАРД-2" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 по справі №916/2520/22 та призначено справу до розгляду на 15.06.2023.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що мотивами виключення ОСОБА_1 з членства організації, відповідно до даних оскаржуваного протоколу, та інших матеріалів справи було те, що ОСОБА_1 за час перебування на посаді голови правління організації допустила нестачу грошових коштів організації, тобто, як вважає ГО "АВАНГАРД-2", вчинила дії, які нанесли організації матеріальної та моральної шкоди.

Відтак, на переконання позивача, єдиним способом захисту та підтвердження доказами позиції позивача є встановлення наявності або відсутності нестачі ГО "АВАНГАРД-2", що інкримінується ОСОБА_1 , зокрема в оскаржуваному рішенні правління.

При цьому, як вважає позивач, встановити так обставини без наявності спеціальних знань в сфері бухгалтерського обліку та аудиту є неможливим, а тому з метою встановлення всіх фактичних обставин справи, які допоможуть встановити істину у справі та прийняти законне та обґрунтоване рішення, існує необхідність у призначенні та проведенні судової економічної експертизи, за наслідками проведення якої можливо буде встановити чи наявна недостача коштів та чи були у зв`язку з цим підстави для виключення ОСОБА_1 зі складу членів організації.

Позивач також вважає, що обсяг документів наявних в матеріалах справи є достатнім для проведення дослідження за поставлених експерту питань. До того ж, у разі необхідності та недостатності певних доказів, експерт має право звернутись до суду з клопотанням про надання йому додаткових документів.

З приводу доводів апелянта з приводу визначення судового експерта, позивач зазначає, що проведення експертного дослідження не у експерта державної установи, а у іншого кваліфікованого та атестованого судового експерта значно зменшить час, у який провадження по справі буде зупинена, що дозволить розглянути справу у більш короткий термін. До того ж, вартість проведення експертизи запропонованим позивачем експертом є значно нижчою, ані ж в державній експертній установі.

Наголошує позивач й на тому, що судовий експерт Бочкарьова Е.І. є кваліфікованим та атестованим судовим експертом, про що наявна інформація у відкритому реєстрі атестованих судових експертів.

З приводу наданих скаржником до апеляційної скарги додаткових доказів позивач зазначає, що твердження ГО "АВАНГАРД-2" про те, що про такі доказ йому стало відомо лише у квітні 2023 не відповідають дійсності, оскільки згідно з положенням статуту організації на правління покладено, зокрема, обов`язок щодо систематичної перевірки та слідкування за фінансово-господарською діяльністю. Однак, в апеляційній скарзі скаржник не наводить обґрунтувань та пояснень з приводу того, чому ці докази не могли бути надані під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Під час судового засідання від 15.06.2023 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача за первісним позовом надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 р. зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів зазначає, що необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, предметом первісного позову у даній справі є визнання недійсним рішення правління Громадської організації "АВАНГАРД-2", яке оформлене протоколом зборів правління Громадської організації "АВАНГАРД-2" від 21.09.2019 року.

Підставою позову ОСОБА_1 вказано, що відповідачем було безпідставно виключено позивач з кола членів Громадської організації "АВАНГАРД-2".

За твердженням ОСОБА_1 , мотивами виключення її з членів Громадської організації "АВАНГАРД-2", відповідно до даних оскаржуваного протоколу, є те, що вона під час перебування на посаді голови правління організації допустила нестачу грошових коштів організації у розмірі 44 551,85 грн, тобто вчинила дії, які нанесли організації матеріальної та моральної шкоди.

Відтак, на переконання ОСОБА_1 , єдиною підставою для її виключення зі складу членів організації є наслідки перевірки за результатами якої встановлено недостачу.

Саме тому, на переконання ОСОБА_1 , є необхідність у призначенні по справі судової економічної експертизи задля встановлення нестачі.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Протоколом правління ГО "АВАНГАРД-2" від 01.09.2019 після перевірки фінансової діяльності організації було запропоновано ОСОБА_1 в добровільному порядку виплатити нестачу, а також зобов`язано останню надати повний пакет документів фінансово-господарської діяльності ГО "АВАНГАРД-2" з 01.04.2019 по 01.09.2017.

Згідно з протоками правління ГО "АВАНГАРД-2" від 04.09.2019 та 17.09.2019, серед іншого, було зобов`язано ОСОБА_1 погасити нестачу, а у випадку невиконання даного рішення, розглянути питання щодо її виключення зі складу членів організації.

Оскаржуваним ОСОБА_1 , рішенням правління відповідача від 21.09.2019, яким було вирішено виключено ОСОБА_1 зі складу членів організації, було встановлено, що остання відмовилась надавати документи для роботи Ревізійної комісії, а також відмовилась виконувати рішення правління від 17.09.2019, тому керуючись положенням п.п. 4.7. - 4.9. Статуту ГО "АВАНГАРД-2", за дії, які дискредитують організацію , спричиняють матеріальну та моральну шкоду, було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 із членів організації.

Непередання ОСОБА_1 документів фінансово-господарської діяльності ГО "АВАНГАРД-2" за період з 2017 по 2019, зумовило звернення останньої до Господарського суду Одеської області, в межах даної справи, з зустрічним позовом про зобов`язання ОСОБА_1 передати керівнику організації оригінали офіційних документів ГО "АВАНГАРД-2" за період з 2017 по 2019, зокрема рішення загальних зборів, договори, звітність та накази, документацію фінансово-господарської діяльності, звіти, тощо (згідно з переліком наведеним у прохальній частині зустрічної позовної заяви).

З огляду на таке, колегія суддів вважає помилковими посилання ОСОБА_1 , з якими погодився суд першої інстанції, що єдиною підставою для виключення її з членів ГО "АВАНГАРД-2" стала наявність недостачі, оскільки як вже було зазначено вище, підставою для прийняття ГО "АВАНГАРД-2" оскаржуваного позивачем за первісним позовом рішення, стало зокрема й невиконання ОСОБА_1 вимог щодо передачі керівнику організації документів ГО "АВАНГАРД-2".

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що у даному випадку, як позивачем, так й судом першої інстанції було проігноровано приписи ст. 98 ГПК України у відповідності до яких висновок експерта може бути наданий, у тому числі, на замовлення учасника справи.

Також, п. 2 ч.1 ст. 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відтак, з урахуванням наведених приписів процесуального законодавства, позивач не був позбавлений можливості надати до суду висновок експерта здійснений на його замовлення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що саме позивачем ОСОБА_1 було залучено до матеріалів справи докази, а саме документи фінансово-господарської діяльності ГО "АВАНГАРД-2", які на переконання позивача спростовують доводи відповідача про наявність недостачі (т.1, а.с. 140-260, т.2, а.с. 1-233).

Отже, на переконання колегії суддів, враховуючи наявність таких доказів у розпорядженні позивача, жодних перешкод у реалізації ним свого права на подання висновку експерта, здійсненого на замовлення учасника справи, не було.

Проте, як свідчать наявні матеріли справи, позивачем за первісним позовом не було надано до суду першої інстанції відповідного висновку експерта, здійсненого на замовлення ОСОБА_1 .

При цьому, позивачем за первісним позовом не вказано, із посилання на відповідні докази, про неможливістю надати експертний висновок, здійснений на його замовлення, у строки, встановлені для подання доказів, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів, тощо.

До того ж, як вже було зазначено вище, позивачем за первісними позовом було надано до суду першої інстанції докази, а саме документи фінансово-господарської діяльності ГО "АВАНГАРД-2", які на думку позивача, свідчать про відсутність недостачі, та відповідно порушень з боку ОСОБА_1 .

Обсяг таких документів не є значним, та не потребує спеціальних знань у сфері іншій ніж право, задля їх оцінки, що на переконання колегії суддів, дозволяє місцевому господарському суду самостійно дослідити такі докази та здійснити відповідний розрахунок.

Слід відзначити, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд обмежився лише посиланням на необхідність призначення у справі судової економічної експертизи, з метою встановлення наявності/відсутності нестачі грошових коштів, яка визначена актом ревізійної комісії громадської організації "АВАНГАРД-2" від 31.08.2019 року, однак жодним чином не обґрунтував доцільності проведення експертизи, не встановив чи входять зазначені обставини до предмету доказування по справі та не надав обґрунтування необхідності вирішення поставлених експерту питань з урахуванням характеру предмета спору.

Також, судом першої інстанції не з`ясовано (не)можливості надання позивачем за первісним позовом висновку експерта здійсненого на замовлення сторони по справі.

Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не надав жодних оцінок запереченням відповідача за первісним позовом, викладеним у письмових запереченнях на клопотання про призначення експертизи та не зазначив мотиви їх відхилення, чим порушив принцип змагальності, визначений ст.13 ГПК України.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення експертизи та зупинення провадження по справі, оскільки відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення обставин справи, що стосуються предмету доказування, а даний спір може бути розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана ухвала не відповідає таким критеріям. Суд першої інстанції дійшов висновку про призначення експертизи у справі без ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін, при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення у вирішенні питання про призначення експертизи.

Судова колегія не приймає до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки вони стосуються безпосереднього розгляду справи по суті, однак, наразі судом апеляційної інстанції вирішується питання щодо наявності підстав для призначення по справі судової експертизи, а не вирішується справа по суті.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 по справі №916/2520/22 скасувати.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи відмовити.

Справу №916/2520/22 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Постанова, згідно з ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.06.2023.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Філінюк І.Г.