Постанова

від 12.04.2023 по справі 910/11067/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2023 р. Справа№ 910/11067/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від позивача: Черей О.В.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Приватного акціонерного товариства «Укрпластик»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 24.12.2020 (повний текст складено та підписано 04.01.2021)

у справі №910/11067/20 (суддя: Демидов В.О.)

за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» та Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Агрокомплекс»

про стягнення заборгованості у розмірі 14 935 382,36 доларів США та 30 298 817,42 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

29.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Приватного акціонерного товариства «Укрпластик», Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Агрокомплекс» про стягнення заборгованості у розмірі 14 935 382, 36 доларів США та 30 298 817,42 грн.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просив суд стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Укрпластик», Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Агрокомплекс» на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № 151117К15 від 22.12.2017, кредитним договором № 151117К16 від 22.12.2017, іпотечним договором № 151117Z50 від 22.12.2017 та договором застави № 151117Z51 від 22.12.2017, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 151117N4 від 22.12.2017 у розмірі 14 935 382,36 доларів США та 30298817,42 грн; судові витрати покласти на відповідачів.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором № 151117К15 від 22.12.2017, кредитним договором № 151117К16 від 22.12.2017, іпотечним договором № 151117Z50 від 22.12.2017 та договором застави № 151117Z51 від 22.12.2017, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 151117N4 від 22.12.2017.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/11067/20 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» та Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Агрокомплекс» на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором №151117К15 від 22.12.2017, кредитним договором №151117К16 від 22.12.2017, іпотечним договором № 151117Z50 від 22.12.2017 та договором застави № 151117Z51 від 22.12.2017, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 151117N4 від 22.12.2017 у розмірі 14 646 941 дол. США 50 центів та 30 206 820 грн. 60 коп.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» 367 850 грн витрат по сплаті судового збору.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Агрокомплекс» на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» 367 850 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач належними доказами довів неналежне виконання зобов`язання за договором, водночас щодо частини вимог суд зазначив, що вимога про стягнення за кредитним договором №151117К16 - 35 269,82 дол. США та 20 889,08 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язань, 23 833,92 грн - втрат від інфляції, не підлягає задоволенню, оскільки норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

В той же час, після спливу визначеного договором строку кредитування (за кредитним договором №151117К15 від 22.12.2017 - 24.12.2019 включно), позивач має право нарахувати та заявити до стягнення 3% річних за ст. 625 Цивільного кодексу України на суму основного боргу, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування, у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

А тому, суд, провівши розрахунок 3% річних за ст. 625 Цивільного кодексу України за кредитним договором №151117К15 від 22.12.2017, встановив, що стягненню підлягають 3% річних на основний борг - 88 459,02 дол. США. В іншій частині позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за договором №151117К15 слід відмовити.

1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/11067/20 в частині відмови позовних вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, не погоджуючись із винесеним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Укрпластик» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/11067/20 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №151117К15 та №151117К16 від 22.12.2020 у розмірі 4 730 000,00 грн.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа №910/11067/20 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020.

09.03.2021 від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача.

23.04.2021 на електронну пошту, а 27.04.2021 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2021 клопотання Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» про призначення у справі судової економічної експертизи задоволено частково. Призначено по справі № 910/11067/20 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У подальшому, 16.09.2021 матеріали справи № 910/11067/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду (у відповідь на лист суду від 30.08.2021) для розгляду листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 24256/21-72 від 02.08.2021 про погодження строку проведення судово-економічної експертизи у справі №910/11067/20 понад 90 календарних днів та лист з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/11067/20. Призначено судове засідання для розгляду клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Богданович О. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи на 06.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, зокрема, клопотання експерта О. Богданович про надання додаткових матеріалів та погодження більшого розумного строку проведення експертизи задоволено; зупинено апеляційне провадження у справі до надання висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи; матеріали справи № 910/11067/20 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для продовження виконання судової експертизи призначеної ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2021.

23.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5615/7478-12-22/70 від 19.08.2022, у якому експерт зокрема повідомив, що проведення судової економічної експертизи буде розпочато тільки після попередньої оплати вартості експертизи.

01.09.2022 до канцелярії суду від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

02.09.2022 до канцелярії суду від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшло клопотання про визнання дій заявника зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу.

20.10.2022 супровідним листом №24256/21-72 від 04.10.2022 повідомлено про залишення ухвали про призначення експертизи від 26.05.2021 без виконання у зв`язку з відсутністю попередньої оплати за рахунком та матеріали справи № 910/11067/20 повернуто до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1351/23 від 11.04.2023 у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11067/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11067/20 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/11067/20 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю. Розгляд справи ухвалено здійснювати у раніше визначені дату та час.

У судове засідання 12.04.2023 представники відповідачів повторно не з`явились.

2.2. узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що в частині відмови у задоволенні вимог позивача судове рішення є неправильним, винесеним з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, ґрунтується на неправильному тлумаченні норм права та не відповідає умовам укладеного Договору.

Позивач наголошує на принципі свободи договору, а тому стягнення нарахованих сум є правом позивача яке виникло з договору і не суперечить закону, а тому відсутні підстави для часткової відмови у позові.

Апеляційна скарга відповідача-1 мотивована тим, що він вважає рішення повністю незаконним та необґрунтованим, однак у зв`язку з скрутним матеріальним становищем рішення оскаржується лише в частині за яку сплачено судовий збір.

Відповідач-1 вказує, що матеріали справи не мають відомостей щодо повноважень особи яка підписала позов, а також щодо повноважень осіб, які завірили надані суду копії документів.

Крім того, відповідач вказує, що надані позивачем докази щодо сум кредиту є суперечливими, а заявлена до стягнення сума є непідтвердженою.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача-1 позивач зазначив, що в тексті апеляційної скарги відповідачем не надано жодних доводів, які б могли бути підставою для скасування рішення в частині стягнення 4 730 000,00грн заборгованості.

Крім того, позивач наголошує, що позовна заява подана адвокатом відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Господарського процесуального кодексу України, а тому доводи відповідача-1 щодо повноважень особи яка подала позов та завірила додатки є необґрунтованими.

Позивач вважає, що наявні у справі дози є належними, допустимими та достатніми для розгляду спору та встановлення як дійсних обставин справи так і розміру заборгованості.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представники відповідачів у судове засідання 12.04.2023 повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників відповідачів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, проти доводів апеляційної скарги відповідача-1 заперечив, просив оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

22.12.2017 між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк», банк) та Публічним акціонерним товариством «Укрпластик», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Укрпластик» (позичальник, відповідач-1) укладено Генеральну угоду №151117N4 зі змінами і доповненнями, відповідно до ст. 1 якої кредит - грошові кошти, які банк надає в межах Генеральної угоди згідно з кредитним договором, укладеним в межах Генеральної угоди, на фінансування діяльності позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.

Відповідно до умов п. 2.1 Генеральної угоди, банк здійснює з позичальником кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 2.2 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, які укладаються за домовленістю сторін відповідно до положень Генеральної угоди.

Положеннями пп.2.2.1 Генеральної угоди передбачено, що ліміт генеральної угоди - 13 900 000,00 дол. США.

Ліміт Генеральної угоди поширюється на кредитні договори, які будуть укладені в межах Генеральної угоди та включені до Додатка 1 до Генеральної угоди протягом її дії, а також кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності Генеральною угодою, які є відповідними додатками до генеральної угоди згідно з Додатком 1 до Генеральної угоди.

Додатком 1 до Генеральної угоди визначено перелік кредитних договорів, укладених між банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у межах генеральної угоди, і є додатками до неї, до яких віднесено кредитні договори від 22.12.2017 №151117К15 та №151117К16.

Відповідно до умов кредитних договорів №151117К15 та №151117К16 від 22.12.2017, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути його та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі.

За умовами кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 кредит надається позичальнику шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, а за умовами кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 кредит надається позичальнику шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії (ст.1, п.2.1, п. 2.2 кредитних договорів).

Згідно з п. 2.5 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 кредит надається позичальнику на такі цілі: реорганізація, шляхом рефінансування заборгованості (основний борг) за кредитними договорами №151110К31 від 15.12.2010, від 18.12.2013 №151113К20, від 28.04.2016 №151116К1/ЕЕР-72-EXIM, від 03.06.2015 №151115К2 та від 30.12.2014 №151114К6/SL-69- EXIM, укладеними між банком та позичальником в рамках Генеральної угоди від 16.02.2006 №18106N2/2134, з подальшим використанням на фінансування оборотного капіталу.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 передбачено ліміт кредитної лінії: 7 100 000,00 дол. США.

Згідно з п. 2.4 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 кінцевий термін погашення кредиту - 24.12.2019 (включно).

Пунктом 6.3 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 передбачено, що погашення кредиту протягом дії кредитного договору здійснюється позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості.

Графік зміни ліміту заборгованості був встановлений додатком-1 до кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017.

Відповідно до п. 6.1, пп. 3.1.4, пп. 9.2.2 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 позичальник сплачує банку проценти у валюті кредиту за користування кредитом. Проценти нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожен день користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту.

Відповідно до пп. 3.1.1 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 тип процентної ставки за кредитом: фіксована в розмірі 7,1% річних. Порядок зміни процентної ставки за користування кредитом в дол.. США визначено пп. 3.1.3 та п. 4.1 кредитного договору.

Положеннями додаткової угоди №151117К15-0003 від 27.11.2018 до кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 розмір процентної ставки за кредитом змінено на 7,59%.

Відповідно до пп.3.2.1, 3.2.2 та ст. 4 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління кредитом. Комісія за управління кредитом нараховується, починаючи з дати набуття чинності кредитного договору до дати повного виконання зобов`язань позичальником з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного кредитним договором, у разі невиконання позичальником зобов`язань за основним боргом за кредитним договором. Розмір ставки комісії за управління 0,41% річних від ліміту заборгованості, зазначеного у Графіку зміни ліміту заборгованості.

Положеннями пп. 4.2.1 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 передбачена зміна розміру ставки комісії за управління залежно від виконання позичальником умов кредитного договору, Генеральної угоди.

Відповідно до пп. 9.2 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 позичальник зобов`язується виконувати вимоги кредитного договору.

Згідно з п. 10.2 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених кредитним договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп.(б) п. 5.11 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017.

Крім того, згідно з п. 2.5 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 кредит надається позичальнику на такі цілі: реорганізація, шляхом рефінансування заборгованості (основний борг) за кредитними договорами, укладеними між банком та позичальником в рамках Генеральної угоди №18106N2/2134 від 16.02.2006.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 передбачено ліміт кредитної лінії: 6 800 000,00 дол. США.

Згідно з п. 2.4 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 кінцевий термін погашення кредиту - 23.12.2022 (включно).

Положеннями п. 5.2 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 визначено, що кредит надається відповідно до Графіка зміни Ліміту заборгованості в межах ліміту Генеральної угоди, визначеного у генеральній угоді.

Графік зміни ліміту заборгованості був встановлений додатком-1 до кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017.

Відповідно до п. 6.1, пп. 3.1.4, пп. 9.2.2 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 позичальник сплачує банку проценти у валюті кредиту за користування кредитом. Проценти нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожен день користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту.

Відповідно до пп. 3.1.1 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 тип процентної ставки за кредитом: фіксована в розмірі 7,26% річних. Порядок зміни процентної ставки за користування кредитом визначено пп. 3.1.3 та п. 4.1.1 кредитного договору.

Положеннями додаткової угоди №151117К16-0003 від 27.11.2018 до кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 розмір процентної ставки за кредитом змінено з 22.12.2018 на 7,65%.

Відповідно до пп.3.2.1, 3.2.2 та ст. 4 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління кредитом. Комісія за управління кредитом нараховується, починаючи з дати набуття чинності кредитного договору до дати повного виконання зобов`язань позичальником з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного кредитним договором. Розмір ставки комісії за управління 0,49% річних від ліміту заборгованості, зазначеного у Графіку зміни ліміту заборгованості.

Положеннями пп. 4.2.1 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 передбачена зміна розміру ставки комісії за управління залежно від виконання позичальником умов кредитного договору, Генеральної угоди.

Відповідно до пп. 9.2 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 позичальник зобов`язується виконувати вимоги кредитного договору.

Згідно з п. 10.2 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених кредитним договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп.(б) п. 5.11 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017.

Відповідно до пп. 6.4.2 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 повне погашення кредиту має бути здійснене позичальником у разі використання банком права вимагати виконання грошових зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі відповідно до пп. 8.1.2 кредитного договору - у строк, відповідно до пп.9.2.6 кредитного договору.

Згідно з положеннями пп. 8.1.2 та пп. 9.2.6 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 банк має право вимагати, а позичальник зобов`язався здійснити погашення кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, зокрема, якщо: допущено прострочення термінів виконання грошових зобов`язань за будь-яким договором, забезпеченням за яким виступає предмет застави/іпотеки, наданий згідно з Гарантійними документами у забезпечення виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, та банком направлено вимоги щодо дострокового виконання грошових зобов`язань за такими договорами частково/у повному обсязі; у позичальника та/або поручителя виникла прострочена заборгованість перед банком за будь-яким договором, укладеним ним з банком; не виконано умови гарантійних документів, у т.ч. щодо страхування майна, наданого в заставу/іпотеку банку.

22.12.2017 з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою з усіма чинними договорами, укладеними в рамках цієї Генеральної угоди, між банком та ПрАТ «Науково-виробниче об`єднання «Агрокомплекс» (далі - відповідач-2, поручитель) та позичальником укладено договір поруки №151117Р2 (далі - договір поруки), відповідно до п. 2.1 якого поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед банком за своєчасне виконання позичальником основного зобов`язання в повному обсязі.

Відповідно до пп. 3.1.1 договору поруки банк має право у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником або правонаступниками позичальника основного зобов`язання або його частини вимагати виконання цього зобов`язання або його частини у поручителя як у солідарного боржника.

Договір поруки набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, а також скріплення відбитками печаток сторін і діє 121 місяць з дати набуття ним чинності. Порука за договором поруки виникає з моменту набуття чинності договором поруки та припиняється через 121 місяць з дати набуття договором поруки чинності (п. 8.1 договору поруки).

У випадках продовження строку кредитування за кредитним договором, зазначеного у пп. 1.1.1 договору поруки, строк дії поруки за договором поруки вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за кредитним договором (укладення додаткових угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за договором поруки не вимагається).

Крім того, 22.12.2017 з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою та укладеним в її рамках кредитними договорами, між банком та ПрАТ «Укрпластик» укладено іпотечний договір №151117Z50 зі змінами та доповненнями (далі - іпотечний договір), відповідно до п. 1.1 якого іпотекою за іпотечним договором забезпечуються всі вимоги банку, що випливають з Генеральної угоди з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до Генеральної угоди, є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ.

Згідно з п. 1.3 іпотечного договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов`язань позичальника, є нерухоме майно позичальника.

Відповідно до п. 4.1 іпотечного договору, на період дії іпотечного договору позичальник зобов`язаний за свій рахунок застрахувати предмет іпотеки в акредитованій банком страховій компанії та надати банку належним чином посвідчену копію договору страхування (страхового полісу), а також докази здійснення страхового внеску.

У разі не укладення договору страхування/додаткової угоди до договору страхування у визначений термін, позичальник сплачує банку штрафну санкцію в розмірі 5% від заставної вартості незастрахованого майна, яка підлягає страхуванню.

Також, 22.12.2017 з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою та укладеним в її рамках кредитними договорами, між банком та ПрАТ «Укрпластик» укладено договір застави №151117Z51 зі змінами та доповненнями (далі - договір застави), відповідно до п. 1.1 якого заставою за договором застави забезпечуються всі вимоги банку, що випливають з Генеральної угоди з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до Генеральної угоди, є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ.

Відповідно до п. 6.1 договору застави, на період дії договору застави позичальник зобов`язаний за свій рахунок застрахувати предмет застави в акредитованій банком страховій компанії та надати банку належним чином посвідчену копію договору страхування (страхового полісу), а також докази здійснення страхового внеску.

У разі не укладення договору страхування/додаткової угоди до договору страхування у визначений термін, позичальник сплачує банку штрафну санкцію в розмірі 5% від заставної вартості незастрахованого майна, яка підлягає страхуванню.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Банк зазначав, що у зв`язку з порушенням позичальником положень пп. 7.2.18, 7.2.19, 7.2.19.1, 7.2.19.2, 7.2.19.3, 7.2.19.4, 7.2.19.5 Генеральної угоди, згідно з пп. 4.2.1.1 - 4.2.1.4 та пп. 4.2.1.6 кредитних договорів №151117К15 та №151117К16, розміри ставок комісій за управління кредитами були змінені, а саме: за кредитним договором №151117К15 у період з 01.01.2019 по 31.10.2019 розмір ставки комісії за управління кредитом збільшено до 0,940% річних, а починаючи з 01.11.2019 - до 1,470% річних від ліміту заборгованості; за кредитним договором №151117К16 у період з 01.01.2019 по 31.10.2019 розмір ставки комісії за управління кредитом збільшено до 1,020% річних, у період з 01.11.2019 по 29.04.2020 - до 1,550%, а починаючи з 30.04.2020 - до 2,040% річних від ліміту заборгованості.

Звертаючись до суду з цим позовом, банк посилався на порушення позивальником своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 31.05.2020 утворилась заборгованість, яка становить 14 935 382,36 дол. США та 30 298 817,42 грн., яка складається з: 1) за кредитним договором №151117К15 - 8 174 681,06 дол. США та 1 716 036,14 грн., в т.ч.: 7 100 000,00 дол. США - сума простроченої заборгованості за кредитом (основним боргом); 547 871,52 дол. США - проценти за користування кредитом, 1 593 409,89 грн - комісія за управління кредитом, 412 710,84 дол. США та 75 352,40 грн - пеня за прострочення зобов`язань, 114 098,70 дол. США та 21 948,17 грн. - 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язань, 25 325,68 грн - втрати від інфляції; 2) за кредитним договором №151117К16 - 6 760 701,30 дол. США та 2 149 305,28 грн., в т.ч.: 6 134 726,39 дол. США - сума простроченої заборгованості за кредитом (основним боргом), 478 455,91 дол. США - проценти за користування кредитом, 2 033 157,30 грн. - комісія за управління кредитом, 112 249,18 дол. США та 71 424,98 - пеня за прострочення зобов`язань, 35 269,82 дол. США та 20 889,08 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язань, 23 833,92 грн - втрати від інфляції; 3) за іпотечним договором №151117Z50 від 22.12.2017 - 6 424 456,50 грн., яка складається зі штрафу за невиконання обов`язку позичальника здійснювати страхування майна, що є предметом іпотеки та забезпечує виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою протягом дії іпотечного договору №151117Z50; 4) за договором застави №151117Z51 від 22.12.2017 - 20 009 019,50 грн, яка складається зі штрафу за невиконання обов`язку позичальника здійснювати страхування майна, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою протягом дії договору застави №151117Z51.

Листами №195-00/541 та №195-00/540 від 23.04.2020 та №195-00/649 від 19.05.2020 банк звертався до відповідачів з вимогою сплати заборгованості, проте вказана заборгованість на погашена, у зв`язку із чим банк звернувся до суду з цим позовом.

Станом на день вирішення спору матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем-1 заборгованості за кредитним договором у заявленій сумі.

Перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по кредиту №151117К15 у розмірі 7 100 000,00 дол. США та по кредиту №151117К16 у розмірі 6 134 726,39 дол. США є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, з огляду на те, що вказані кредитні договори укладені на виконання однієї Генеральної угоди, то розгляд спору щодо виконання вказаних договорів в межах одного провадження є доцільним та не свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог.

Щодо вимоги про стягнення процентів за кредитом суд зазначає наступне.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення проценти за користування кредитом за кредитним договором №151117К15 - 547 871,52 дол. США, за кредитним договором №151117К16 - 478 455,91 дол. США.

Відповідно до п. 6.1, пп. 3.1.4, пп. 9.2.2 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 позичальник сплачує банку проценти у валюті кредиту за користування кредитом. Проценти нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожен день користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту.

Відповідно до пп. 3.1.1 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 тип процентної ставки за кредитом: фіксована в розмірі 7,1% річних. Порядок зміни процентної ставки за користування кредитом в дол. США визначено пп. 3.1.3 та п. 4.1 кредитного договору.

Положеннями додаткової угоди №151117К15-0003 від 27.11.2018 до кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 розмір процентної ставки за кредитом змінено на 7,59%.

Відповідно до п. 6.1, пп. 3.1.4, пп. 9.2.2 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 позичальник сплачує банку проценти у валюті кредиту за користування кредитом. Проценти нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожен день користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту.

Відповідно до пп. 3.1.1 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 тип процентної ставки за кредитом: фіксована в розмірі 7,26% річних. Порядок зміни процентної ставки за користування кредитом визначено пп. 3.1.3 та п. 4.1.1 кредитного договору.

Положеннями додаткової угоди №151117К16-0003 від 27.11.2018 до кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 розмір процентної ставки за кредитом змінено з 22.12.2018 на 7,65%.

Згідно з п. 2.4 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 кінцевий термін погашення кредиту - 24.12.2019 (включно).

Згідно з п. 2.4 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 кінцевий термін погашення кредиту - 23.12.2022 (включно).

При цьому, застосування зазначеного вище абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України щодо щомісячної виплати процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути можливе лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Однак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. Права та інтереси позивача в охоронних правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №910/11534/13-ц, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №903/914/17, від 05.03.2019 у справі №910/3353/19.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування (за кредитним договором №151117К15 від 22.12.2017 - 24.12.2019 включно), у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Доводи позивача, що умовами договору передбачено нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення кредиту, суд першої інстанції правомірно відхилив з огляду на наступне.

Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 зазначив про можливість нарахування відсотків за частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України у випадку прострочення боржника (після реалізації кредитором права на дострокове повне погашення заборгованості) у разі, якщо сторони у кредитному договорі передбачили іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом другим частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Однак Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 відступила від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначивши про те, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Перевіривши порядок нарахування процентів за користування кредитом, суд встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення суму процентів за кредитним договором №151117К15 в розмірі 320 340,18 дол. США та за кредитним договором №151117К16 - 478 455,91 дол. США, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог про стягнення процентів за кредитним договором №151117К15 слід відмовити.

Стосовно вимоги про стягнення комісії за управління кредитом за кредитним договором №151117К15 в розмірі 1 593 409,89 грн та за кредитним договором №151117К16 - 2 033 157,30 грн, то суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пп.3.2.1, 3.2.2 та ст. 4 кредитного договору №151117К15 від 22.12.2017 позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління кредитом. Комісія за управління кредитом нараховується, починаючи з дати набуття чинності кредитного договору до дати повного виконання зобов`язань позичальником з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного кредитним договором, у разі невиконання позичальником зобов`язань за основним боргом за кредитним договором. Розмір ставки комісії за управління 0,41% річних від ліміту заборгованості, зазначеного у Графіку зміни ліміту заборгованості.

Відповідно до пп.3.2.1, 3.2.2 та ст. 4 кредитного договору №151117К16 від 22.12.2017 позичальник взяв на себе зобов`язання сплачувати комісії, зокрема, за управління кредитом. Комісія за управління кредитом нараховується, починаючи з дати набуття чинності кредитного договору до дати повного виконання зобов`язань позичальником з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів (включно) з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного кредитним договором. Розмір ставки комісії за управління 0,49% річних від ліміту заборгованості, зазначеного у Графіку зміни ліміту заборгованості.

Положеннями пп. 4.2.1 вказаних кредитних договорів передбачена зміна розміру ставки комісії за управління залежно від виконання позичальником умов кредитного договору, Генеральної угоди.

У зв`язку з порушенням позичальником положень пп. 7.2.18, 7.2.19, 7.2.19.1, 7.2.19.2, 7.2.19.3, 7.2.19.4, 7.2.19.5 Генеральної угоди, згідно з пп. 4.2.1.1 - 4.2.1.4 та пп. 4.2.1.6 кредитних договорів №151117К15 та №151117К16, розміри ставок комісій за управління кредитами були змінені, а саме: за кредитним договором №151117К15 у період з 01.01.2019 по 31.10.2019 розмір ставки комісії за управління кредитом збільшено до 0,940% річних, а починаючи з 01.11.2019 - до 1,470% річних від ліміту заборгованості; за кредитним договором №151117К16 у період з 01.01.2019 по 31.10.2019 розмір ставки комісії за управління кредитом збільшено до 1,020% річних, у період з 01.11.2019 по 29.04.2020 - до 1,550%, а починаючи з 30.04.2020 - до 2,040% річних від ліміту заборгованості.

Перевіривши порядок нарахування комісії за користування кредитом, суд встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення комісію за управління кредитом за кредитним договором №151117К15 в розмірі 1 593 409,89 грн та за кредитним договором №151117К16 в розмірі 2 033 157,30 грн, а тому вимога позивача є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення пені за прострочення зобов`язань за кредитним договором №151117К15 в розмірі 412 710,84 дол. США та 75 352,40 грн, а також за кредитним договором №151117К16 в розмірі 112 249,18 дол. США та 71 424,98 грн, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, сторони кредитних договорів №151117К15 та №151117К16 у п. 10.2 погодили, що у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених кредитним договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день сплати на рахунок, відкритий відповідно до пп.(б) п. 5.11 кредитних договорів.

Суд провівши розрахунок пені, встановив, що остання є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, з метою перевірки доводів відповідача щодо неправильного розрахунку заявлених до стягнення сум, судом апеляційної інстанції було призначено у справі судову експертизу, однак вказана експертиза не була виконана у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку по її оплаті.

Колегія суддів зазначає, що чинним процесуальним законом сторона не наділяється правом визначати умови оплати експертизи призначеної судом, а тому доводи відповідача-1, що оплата буде здійснена лише після проведення експертизи та надання відповідного висновку свідчать про зловживання процесуальними правами.

З огляду на що, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо неналежного розміру заявлених до стягнення сум як необґрунтовані.

Стосовно вимоги позивача про стягнення за кредитним договором №151117К15 - 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язань у розмірі 114 098,70 дол. США та 21 948,17 грн та втрат від інфляції у розмірі 25 325,68 грн, а також за кредитним договором №151117К16 - 35 269,82 дол. США та 20 889,08 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язань, 23 833,92 грн - втрат від інфляції, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17, частково задовольняючи позов про стягнення 3% річних, нарахованих згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, дійшла правового висновку про те, що положеннями частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, тоді як частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Велика Палата Верховного Суду у даній постанові зазначила, що плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Таким чином у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами» та «проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами», причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Вказане узгоджується з висновками про застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та з висновками про застосування норм права, які викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2010 у справі №912/1120/16.

Таким чином, вимога про стягнення за кредитним договором №151117К16 - 35 269,82 дол. США та 20 889,08 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язань, 23 833,92 грн - втрат від інфляції, не підлягає задоволенню, оскільки норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

В той же час, після спливу визначеного договором строку кредитування (за кредитним договором №151117К15 від 22.12.2017 - 24.12.2019 включно), позивач має право нарахувати та заявити до стягнення 3% річних за ст. 625 Цивільного кодексу України на суму основного боргу, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування, у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Суд, провівши розрахунок 3% річних за ст. 625 Цивільного кодексу України за кредитним договором №151117К15 від 22.12.2017, встановив, що стягненню підлягають 3% річних на основний борг - 88 459,02 дол. США. В іншій частині позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за договором №151117К15 слід відмовити.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача, що вказані висновки суперечать принципу свободи договору, оскільки свобода не є абсолютною, і положення договору які не відповідають нормам чинного законодавства не можуть застосовуватись.

Щодо стягнення з відповідача за іпотечним договором №151117Z50 від 22.12.2017 суми у розмірі 6 424 456,50 грн, а за договором застави №151117Z51 від 22.12.2017 - 20 009 019,50 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1 іпотечного договору, на період дії іпотечного договору позичальник зобов`язаний за свій рахунок застрахувати предмет іпотеки в акредитованій банком страховій компанії та надати банку належним чином посвідчену копію договору страхування (страхового полісу), а також докази здійснення страхового внеску.

У разі не укладення договору страхування/додаткової угоди до договору страхування у визначений термін, позичальник сплачує банку штрафну санкцію в розмірі 5% від заставної вартості незастрахованого майна, яка підлягає страхуванню.

Відповідно до п. 6.1 договору застави, на період дії договору застави позичальник зобов`язаний за свій рахунок застрахувати предмет застави в акредитованій банком страховій компанії та надати банку належним чином посвідчену копію договору страхування (страхового полісу), а також докази здійснення страхового внеску.

У разі не укладення договору страхування/додаткової угоди до договору страхування у визначений термін, позичальник сплачує банку штрафну санкцію в розмірі 5% від заставної вартості незастрахованого майна, яка підлягає страхуванню.

Враховуючи невиконання обов`язку позичальника здійснювати страхування майна, що є предметом іпотеки та застави та забезпечує виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою протягом дії іпотечного договору №151117Z50 та договору застави №151117Z51, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів суд дійшов наступних висновків.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Докази наявності підстав для звільнення Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Агрокомплекс» від відповідальності за порушення умов вказаного договору поруки матеріали справи не містять, таким чином, позивач, користуючись наданим йому за договором поруки та статтями 543, 554 Цивільного кодексу України правом, правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитними договорами.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 1) за кредитним договором №151117К15 - 7 100 000,00 дол. США - сума простроченої заборгованості за кредитом (основним боргом); 320 340,18 дол. США - проценти за користування кредитом, 1 593 409,89 грн - комісія за управління кредитом, 412 710,84 дол. США та 75 352,40 грн.- пеня за прострочення зобов`язань, 88 459,02 дол. США - 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язань; 2) за кредитним договором №151117К16 - 6 134 726,39 дол. США - сума простроченої заборгованості за кредитом (основним боргом), 478 455,91 дол. США - проценти за користування кредитом, 2 033 157,30 грн. - комісія за управління кредитом, 112 249,18 дол. США та 71 424,98 грн - пеня за прострочення зобов`язань; 3) за іпотечним договором №151117Z50 від 22.12.2017 - 6 424 456,50 грн., яка складається зі штрафу за невиконання обов`язку позичальника здійснювати страхування майна, що є предметом іпотеки та забезпечує виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою протягом дії іпотечного договору №151117Z50; 4) за договором застави №151117Z51 від 22.12.2017 - 20 009 019,50 грн, яка складається зі штрафу за невиконання обов`язку позичальника здійснювати страхування майна, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов`язань позичальника за Генеральною угодою протягом дії договору застави №151117Z51.

Таким чином, стягненню з солідарно з Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» та Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Агрокомплекс» на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» підлягає заборгованість за кредитним договором №151117К15 від 22.12.2017, кредитним договором №151117К16 від 22.12.2017, іпотечним договором № 151117Z50 від 22.12.2017 та договором застави № 151117Z51 від 22.12.2017, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 151117N4 від 22.12.2017 у розмірі 14 646 941,50 дол. США та 30 206 820,60 грн.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, що відповідачі порушивши умови укладених договорів порушили права та охоронювані законом інтереси позивача.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач частково довів обґрунтованість заявленого позову, що є підставою для часткового задоволення позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

В силу положень статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Згідно ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Приписами ч.6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом частин 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо неврахування судом першої інстанції принципу свободи договору, оскільки як вже зазначалось, свобода договору не є абсолютною, а договір не може застосовуватись в частині, яка порушує норми чинного законодавства.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача-1, що позовна заява підписана не уповноваженою на це особою, оскільки позовна заява підписана представником на підставі довіреності, і в матеріалах справи відсутні докази, про відкликання такої довіреності, або про відсутність у особи яка її видала повноважень саме на момент видачі.

Водночас, надана судом відповідачу-1 можливість підтвердити доводи щодо неналежного розміру сум, які заявлені до стягнення шляхом проведення судової експертизи відповідачем-1 не реалізована, відповідач-1 ухилився від оплати експертизи, що свідчить про зловживання ним процесуальними правами.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/11067/20 підлягає залишенню без змін.

Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/11067/20 задоволенню не підлягають.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржників.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/11067/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/11067/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано після виходу головуючого судді Тарасенко К.В. з відпустки та судді Шаптали Є.Ю. з лікарняного 14.06.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Є.Ю. Шаптала

І.А. Іоннікова