Ухвала

від 20.06.2023 по справі 903/296/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

20 червня 2023 року Справа № 903/296/23 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за відсутністю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/296/23 за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання Правова допомога №1, Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2023 представник позивача Мохнюк Тетяни Олександрівни сформувала в системі Електронний суд позов до Адвокатського об`єднання Правова допомога №1, Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради, в якій просить:

1.Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), та Адвокатського Об`єднання Правова допомога № 1 (ЄДРПОУ 44156138, адреса: вул. Шопена, 22, оф. 169, м. Луцьк, Волинська область, 43005) з 20.03.2023 року у зв`язку із звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

2. Зобов`язати державного реєстратора відділу реєстрації Департаменту Центру надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (вул. Лесі Українки, 35, м. Луцьк, Волинська обл., 43000, код ЄДРПОУ - 38527410) виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстровану за адресою: ( АДРЕСА_1 ) як Директора і підписанта Адвокатського Об`єднання Правова допомога № 1 (адреса: вул. Шопена, 22, оф. 169, м. Луцьк, Волинська обл., 43005, код ЄДРПОУ - 44156138)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, користуючись своїм правом, у встановленому законом порядку попередив учасників про свій намір припинити трудові відносини та про проведення загальних зборів, натомість учасники Адвокатського об`єднання Правова допомога №1 на загальні збори не з`явились, що позбавило позивача можливості бути звільненим з посади директора.

Ухвалою суду від 03.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з проходженням суддею Гарбарем І.О. підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до ст.89 ЗУ Про судоустрій і статус суддів, судове засідання, що призначене на 25.04.2023 о 12:30 год., не відбулося, про що помічником судді на підставі пункту 14 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Волинської області від 22.10.2021 (зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів від 22.11.2021) складена відповідна довідка від 19.04.2023.

Ухвалою суду від 08.05.2023 розгляд підготовчого засідання призначено на 16.05.2023 о 12:00 год.

16.05.2023 засновниця АО Правова допомога№1 надіслала на електронну адресу суду відзив на позову заяву, в якому просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Протокольною ухвалою від 16.05.2023 суд приєднав відзив до матеріалів справи та оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні на 23.05.2023 о 11:45 год.

23.05.2023 представник позивача сформувала в системі Електронний суд відповідь на відзив.

23.05.2023 засновниця АО Правова допомога№1 надіслала на електронну адресу суду клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки представник позивача відповідь на відзив надіслала 22.05.2023 о 19:51 год, а тому немає достатнього часу для підготовки відповідного заперечення.

Ухвалою суду від 23.05.2023 розгляд підготовчого засідання відкладено на 30.05.2023 о 10:45 год. Запропоновано відповідачу у триденний строк з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу.

30.05.2023 представник відповідача-1 подала до суду клопотання, яким приєднала до матеріалів справи копію протоколу №1 Ради партнерів АО «Правова допомога №1» від 26.05.2023, копію довіреності від 20.04.2023.

Протокольною ухвалою від 30.05.2023 суд приєднав клопотання представника відповідача, відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 13.06.2023 о 09:30 год. Запропонував представнику позивача надати письмові пояснення щодо рішення про обрання директора Адвокатського об`єднання «Правова допомога №1» та про затвердження нової редакції статуту АО «Правова допомога №1».

08.06.2023 представник позивача сформувала в системі «Електронний суд»:

- клопотання про стягнення судових витрат, в якому просить суд стягнути з відповідача -1) 18000,00 грн витрат за надання правової допомоги;

-додаткові пояснення у справі.

13.06.2023 представник відповідача-1, подала до суду витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ від 01.06.2023, повідомлення про звільнення ОСОБА_1 від 26.05.2023, лист ГУНП у Волинській області від 10.042.023.

Протокольною ухвалою від 13.06.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 20.06.2023 о 11:00 год.

16.06.2023 представник відповідача-1 надіслала на електронну адресу суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому просить суд зменшити розмір витрат до 5000,00 грн.

Представник позивача 20.06.2023 подала до суду клопотання, в якому просить суд у зв`язку з визнанням позову відповідачем, стягнути 50% судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу. Справу розглядати без участі представника та позивача.

У визначений судом день та час сторони своїх представників в засідання суду не направили.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Ради Партнерів АО «Правова допомога №1» від 26.05.2023р., оформленим протоколом №1 Ради партнерів АО «Правова допомога №1» від 26.05.2023, з 30.05.2023 обрано директором АО «Правова допомога №1» Марчук А.С.

30.05.2023 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про директора (керівника).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що сторонами у справі було вжито заходів, спрямованих на добровільне врегулювання господарського спору, що, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно ч.1 ст.130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

В даному випадку, оскільки спір до суду було доведено з вини відповідача-1, однак після звернення позивача до суду з відповідним позовом та після відкриття судом провадження у справі, відповідач -1 визнала позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до положень ст.129 ГПК України за рахунок Адвокатського об`єднання Правова допомога №1 - 50%, що становить 2864,00 грн, а інші 50% в розмірі 2684,00 грн повернути позивачу з державного бюджету у відповідності до п.1 ст.130 ГПК України.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення судових витрат (а.с.110), судом враховано наступне.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, приписами вищенаведеної норми визначається порядок подання стороною доказів щодо витрат, пов`язаних із судовим розглядом, зокрема, на правничу допомогу адвоката, у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін. Порядок подачі таких документів з відповідною заявою в письмовому провадженні Господарським процесуальним кодексом України не визначено.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається із клопотання відповідача, останній просить стягнути з відповідача -1, 18000, грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В підтвердження надання адвокатом Колодяжною Н.В. послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду справи № 903/296/23 стороною надано наступні копії: ордер серія АМ №1049613 від 23.03.2023, додаток до договору №23-03/23-1 від 30.05.2023, детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) від 30.05.2023, квитанцію №8 від 30.05.2023, акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №24 від 30.05.2023.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приймає до уваги, що у додатку до Договору про надання правові допомоги сторони узгодили, що у відповідності до п. 5.1 Договору за надання Адвокатом правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар в такому розмірі, порядку і строки:

- 1 200 грн за кожну годину такої роботи, які сплачує готівкою чи по перерахунку не Пізніше трьох днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

Клієнт погоджується, що розмір гонорару є розумним враховує витрачений Адвокатом час, складність справи, кваліфікацію і досвід Адвокатки, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини.

Згідно детального опису виконаних робіт від 30.05.2023 та акту здачі прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 24 від 30.05.2023 Мохнюк Т.О. надано наступні послуги:

- ознайомлення з документами, наданими Клієнтом та здійснення їх правового аналізу, вивчення документів - 1 год;

- консультування Клієнта з приводу спору та узгодження правової позиції для підготовки позову по справі - 30 хв;

- написання позовної заяви - 5 год;

- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики - 1 год;

- ознайомлення з відзивом, його вивчення, консультування Клієнта з приводу спору та узгодження правової позиції для підготовки відповіді на відзив по справі - 1 год 30 хв;

- підготовка письмових пояснень щодо наданих Відповідачем доказів у справі - 2 год;.

- участь адвоката у судових засіданнях - 4 год.

Позивач оплатила адвокату 18000,00 грн, що підтверджується платіжним квитанцією від 30.05.2023 №8.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З огляду на складність справи, визнання позову відповідачем -1), наданий адвокатом обсяг послуг, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 18000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Враховуючи наведене, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат та аргументи, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді, підлягають розподілу частково у сумі 9000,00 грн.

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, оскільки розмір судових витрат доведений, документально обгрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат із первинно заявлених позивачем до стягнення з відповідача 18000 грн до суми 9000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 130, 231, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №903/296/23 за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання Правова допомога №1, Департаменту Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку Луцької міської ради про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, закрити.

2. Стягнути з Адвокатського об`єднання Правова допомога №1 (вул.Шопена,22, офіс 169, м.Луцьк, 43005, код ЄДРПОУ 44156138) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору та 9000,00 грн понесених витрат на правову допомогу.

3. На виконання пункту 2 резолютивної частини ухвали суду видати наказ.

4. Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2684,00 грн. сплачений при поданні позовної заяви до Господарського суду Волинської області згідно квитанції 32528798800006592510 від 31.03.2023 на суму 2684,00 грн (копія міститься в матеріалах справи).

5 Підставою для повернення судового збору є дана ухвала, підписана суддею та засвідчена гербовою печаткою Господарського суду Волинської області.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала суду підписана 20.06.2023.

Суддя І. О. Гарбар