ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2023м. ДніпроСправа № 904/3867/21за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ
до повідача-1: ОСОБА_1 , м. Дніпро
відповідача-2: ОСОБА_2 , с. Дослідне, Дніпропетровська область
відповідача-3: ОСОБА_3 , м. Дніпро
відповідача-4: ОСОБА_4 , м. Дніпро
відповідача-5: ОСОБА_5 , м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
відповідача-6: ОСОБА_6 , м. Дніпро
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний банк України, Київ
про відшкодування шкоди у розмірі 213 849 977,67 грн
Суддя Крижний О.М.
Секретар судового засідання Баворовська Г.П.
Представники:
Від позивача: Іващенко В.О., адвокат
Від відповідачів-1, 2: не з`явився
Від відповідачів-3-6: Шпакова Т.С., адвокат
Від третьої особи: Кузьменко Ю.С., ордер, адвокат
СУТЬ СПОРУ:
У квітні 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.08.2021 (а.с. 207-208, т. 3) про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 шкоди у сумі 213 849 977,67 грн солідарно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з постановою правління Національного банку України № 648/БТ від 09.10.2014 ПАТ "Меліор банк" віднесено до категорії неплатоспроможних. Також на підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 109 від 09.10.2014 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Меліор банк", за яким з 10.10.2014 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Постановою правління Національного банку України № 87 від 10.02.2015 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Меліор банк". Під час процедури ліквідації банку встановлено, що розмір зобов`язань ПАТ "Меліор банк" відповідно до затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду № 113/15 від 22.05.2015 реєстру акцептованих вимог кредиторів, вимоги кредиторів до банку становлять 82 649 585, 16 грн, а оціночна (ринкова) вартість його ліквідаційної маси, затверджена рішенням виконавчої дирекції Фонду № 088/15 від 16.04.2015, становить 4 702 556, 57 грн. Недостатність майна ПАТ "Меліор банк" для покриття вимог кредиторів банку склала 77 947 028,59 грн (82 649 585,16 грн 4 702 556,57 грн). 01.02.2019 до Єдиного державного реєстру внесено запис № 12241110010054090 про припинення ПАТ "Меліор банк". За наслідками завершення ліквідаційної процедури розмір незадоволених вимог кредиторів склав 80 214 000,07 грн. Фондом за результатами детального аналізу кредитного портфелю ПАТ "Меліор банк", виявлено групу кредитів, які надавались пов`язаним між собою компаніям (позичальникам), без забезпечення або під забезпечення, яке не відповідало розміру основного зобов`язання та кредитному ризику. Вказаними компаніями є: ТОВ "МСВ Укрбуд", ТОВ "Інтернешнл Девелопмент Інвестмент", ПП "СВ-Промхімпоставка", ПП "Дніпротех КТ", ТОВ "Стальавтотранс", ТОВ "Медіан Фарм", ТОВ "Комплекс Системи" та ТОВ "Верілл Груп", які мали ознаки фіктивності. Також на балансі банку обліковувались права вимоги за врахованим векселем ТОВ "СТВ Сталь". Зазначає, що згодом вказані позичальники розпочали процедуру банкрутства, а їх ліквідатором виступила одна і та ж особа - ОСОБА_8 , що додатково свідчить про пов`язаність позичальників. На думку позивача, рішення щодо кредитування відповідних компаній в період 2014 року було прийнято Кредитним комітетом та Спостережною радою банку, ці рішення суперечать інтересам банку/кредиторам банку, є недобросовісними, ризиковими і ними завдано банку шкоду у сумі 213 849 977,67 грн. На виконання вимог ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", 19.02.2021 Фонд звернувся до пов`язаних з банком осіб, які приймали рішення про вчинення операцій, якими банку заподіяні збитки, з вимогами про відшкодування шкоди. Оскільки вимоги банку залишені без задоволення, останній звернувся з цим позовом до суду.
Підставою для покладення відповідальності на відповідачів, як пов`язаних осіб банку, зазначає статті 42, 43, 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статтю 63 Закону України "Про акціонерні товариства", статті 11, 92, 1166, 1190 Цивільного кодексу України, пункт 1.3 глави I розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженій постановою правління Національного банку України № 368 від 28.08.2001.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2022, провадження у справі в частині солідарного стягнення з відповідача-2 ОСОБА_7 213 849 977,67 грн закрито на підставі п 6 ч 1 ст 231 Господарського процесуального кодексу України. У задоволенні позову щодо інших відповідачів відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2022 в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про солідарне стягнення шкоди у сумі 213 849 977,67 грн. та розподілу судового збору скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі № 904/3867/21 в частині закриття провадження у справі щодо ОСОБА_7 залишено в силі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 справу передано для розгляду судді Крижному О.М. Ухвалою суду від 10.10.2022 прийнято справу 904/3867/21 до свого провадження, ухвалено розглядати справу у переданій на новий розгляд частині за правилами загального позовного провадження.
Під час нового розгляду справи представником відповідачів 3 6 заявлене клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у позивача відомості та документи (відповідно до переліку (а.с.19-20, т.8)).
Позивачем вказані докази залучені до матеріалів справи клопотаннями від 13.11.2022 та від 11.01.2023.
Від позивача надійшли пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 07.09.2022, у яких зазначає, що до правовідносин, що стосувалися здійснення відповідачами своїх повноважень у період 2014 року, при визначенні підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності, підлягають застосуванню Закон України "Про банки і банківську діяльність" та Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакціях чинних у відповідні періоди здійснення відповідачами своїх повноважень. Проте позивач вважає, що суди при первісному розгляді справи не надали належної оцінки доводам позивача про необхідність застосувати редакцію Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чинну станом на дату подання позивачем позову у цій справі. Позивач вважає за необхідне долучити до матеріалів справи лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №94995/6/04-36-51-21 від 09.12.2021 щодо надання фінансової звітності ТОВ "МСВ Укрбуд", ТОВ "Інтернешнл Девелопмент Інвестмент компані", ПП "СВ-Промхімпоставка", ПП "Дніпротех КТ", ТОВ "Стальавтотранс", ТОВ "Медіан Фарм", ТОВ "Комплекс Системи" та ТОВ "Верілл Груп". Позивач вказує що зазначені юридичні особи були позичальниками ПАТ "Меліор Банк" за сумнівними правочинами. Позивач звертає увагу, що відповідно до листа ДПС фінансову звітність подавало лише ПП "СВ-Промхімпоставка" та ТОВ "Медіан Фарм". На підставі фінансової звітності спеціалістами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було складено аналітичну довідку ПП "СВ-Промхімпоставка" щодо оцінки фінансового стану позичальника, а щодо фінансового стану ТОВ "Медіан Фарм" довідку скласти не вдалося, оскільки у всіх рядках звіту містяться прочерки. Позивач зауважує, що вказаним вище листом ДПС підтверджується незадовільний фінансовий стан позичальників, що свідчить про надмірний ризик при видачі кредитів вказаним юридичним особам.
Також від позивача надійшли пояснення щодо питань, поставлених судом у підготовчому судовому засіданні, зокрема, які суми були сплачені банком контрагентами за, на думку позивача, сумнівними правочинами; які суми були отримані банком від контрагентів як виконання за такими договорами (погашення кредитів, виплата відсотків, інші виплати); якою була вартість активів, отриманих внаслідок, на думку позивача, сумнівних правочинів, на дату початку виведення банку з ринку та які суми отримані банком у результаті продажу в ліквідаційній процедурі зазначених активів; який розмір збитків, на думку позивача, від кожного з правочинів. Відповідно до пояснень позивача ціна позову 213849977,64 грн. складається з суми коштів, які списані у збиток за результатом продажу кредиту по кожному кредитному договору щодо вказаних юридичних осіб 213867087,04 грн. за мінусом суми отриманої від продажу 17109,37 грн. Позивач повідомляє, що позичальники до дати запровадження в ПАТ "Меліор Банк" тимчасової адміністрації (10.10.2014) сплачували щомісячні відсотки за кредитними договорами, а в подальшому відбулося нарахування заборгованості за відсотками.
Позивачем також подані пояснення щодо переліку кредиторських вимог, відповідно до яких розмір незадоволених вимог кредиторів на дату подачі позову по теперішній час складає 802140069,91 грн.
Від представника відповідачів ( ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Гулько О.М., Малоух О.І.) надійшли письмові пояснення по справі, у яких просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. У поясненнях представник відповідачів -3-6 повідомляє, що відповідно до звіту уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про завершення ліквідаційної процедури ПАТ "Меліор Банк", затвердженого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.12.2018 №3353, кредити, які перелічені позивачем у даній позовній заяві, були списані з рахунків Банку за допомогою резервів. Представник відповідачів-3-6 стверджує, що кредитний портфель на дату ліквідації банку відсутній, правлінням банку було сформовано за рахунок чистого прибутку резерви, які покрили збитки від кредитів, перелік яких вказано в позовній заяві. Представник відповідачів-3-6 просить врахувати, що Національним Банком України та позивачем не надано відомостей про те, що Національний Банк України будь-коли звертався до ПАТ "Меліор Банк" з вимогою збільшити розмір резервного фонду, а це підтверджує відсутність у Національного Банку України претензій відносно формування резервного фонду банку. Представник відповідачів 3-6 зазначає, що за допомогою сформованого резервного фонду, що по суті є акумульованими збереженнями правління банку, за рахунок чистого прибутку, правління банку забезпечило погашення кредитів за допомогою сформованих резервів, а отже збитків банк не зазнав. Крім того, представник відповідача звертає увагу, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідачами під час прийняття рішень про намір укласти спірні кредитні договори або під час укладення таких договорів було не дотримано чинне законодавство, індивідуальні приписи НБУ, нормативи діяльності самого банку або допущено інші порушення. Усі доводи позивача зводяться до суб`єктивної оцінки дій відповідачів. Представник відповідачів-3-6 вважає, що позивачем не доведено склад правопорушення для стягнення збитків. До того ж представник відповідачів-3-6 зауважує, що редакція ч.5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" станом на 02.04.2021 (дату звернення з позовом до суду) передбачала право Фонду звертатися до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди, завданої банку такою особою, саме під час ліквідаційної процедури банку, в той час як з позовом Фонд звернуся через 2 роки після ліквідації ПАТ "Меліор Банк".
У письмових поясненнях №2 представник відповідачів-3-6 звертає увагу, що позивач систематично змінює розмір спричинених збитків, так як із суми збитків, визначений позивачем у 2018 році, яка складала 76929136,71 грн. з`явилися одразу дві нові суми у 2021 році, а саме: 61012958,04 грн. та 213849977,67 грн., хоча в обидва моменти банк вже не працював та обсяг вимог кредиторів та витрат пов`язаних з процедурою ліквідації банку було встановлено. Також представник відповідачів-3-6 зауважує, що відомості Фонду щодо розміру недостатності майна ПАТ "Меліор Банк" в позовах 2018 та 2021 років також різниться більше ніж на 1 млн грн., а сума шкоди, яка нібито завдана фізичними особами в позові 2018 року та в позові 2021 року різниться більше ніж на 200 млн. грн. Представник відповідачів-3-6 вважає, що позивачем не доведено наявності усіх елементів для стягнення збитків, оскільки не підтверджує ні свої розрахунки, ні підстави позову належними, допустимими та достовірними доказами, а лише намагається довести свою правоту суб`єктивними ставленнями та домисленнями.
У поясненнях №3 представник відповідачів-3-6 вважає, що позивач у даному позові підміняє поняття (предмет позову) про відшкодування шкоди в порядку ч.5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з поняттям (предметом позову) про стягнення заборгованості за кредитними договорами. За твердженнями представника відповідачів-3-6 ціна позову, що вказана як "шкода" не має жодного відношення до цього поняття по суті, позов направлено не на відшкодування шкоди, а на збагачення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом стягнення коштів за кредитними договорами, відповідно ціна позову ніяким чином не пов`язана з реєстром акцептованих кредиторів та непогашеною заборгованістю банку. Також представник відповідачів-3-6 вказує, що позивач не розкриває в даному позові склад цивільного правопорушення, яке нібито допущене позивачами, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою, вини. Представник відповідачів-3-6 зауважує, що позивачем не надано до позову усіх доказів, на які посилається у позові, зокрема таких як реєстри акцептованих вимог кредиторів, змін до нього. До того, позивач не мав у наявності оригіналів кредитних договорів, а отже не мав права їх засвідчувати написом про відповідність оригіналу, а не маючи у наявності кредитних справ не міг надати належну оцінку кредитному портфелю, рішенням посадових осіб з приводу вказаних кредитів. Представник відповідачів-3-6 зазначає, що видача бланкових кредитів не заборонена, а в даному випадку необхідно аналізувати матеріали кредитних справ та дотримання відповідачами нормативів НБУ.
Від Національного банку України надійшли пояснення, у яких вважає вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Національний банк України зазначає, що кожен із відповідачів у спірний період мав статус пов`язаних з банком осіб, адже були членами колегіальних органів банку (кредитного комітету та спостережної ради), отже були наділені відповідними правами та обов`язками як особи з високим ступенем кваліфікації та досвіду. Третя особа вважає, що відповідачі, як посадові особи повинні були знати про виведення активів з банку шляхом видачі кредитів на значні суми, але без забезпечення або під забезпечення, що явно не відповідало розміру основного зобов`язання та кредитного ризику. Жодних доказів та доводів вчинення активних дій для перешкоджання цьому процесу не надано. Національний банк України вказує, що низьку якість активу банку у вигляді кредитів, що покладені позивачем в основу цього позову, було підтверджено незалежною компанією ТОВ "Центр оцінки власності "Парето" на замовлення Фонду під час процедури ліквідації Банку. Також від Національного банку України надійшли пояснення на пояснення представника відповідачів-3-6 щодо покриття спірних кредитів за рахунок сформованого резервного фонду та відповідно відсутності збитків у позивача. У вказаних поясненнях Національний банк України зауважує, що уцілому за результатами здійсненої Управлінням планової комплексної перевірки ПАТ "Меліор Банк" за період діяльності з 19.03.2012 по 01.10.2013 виявлено необхідність у обмеженні кредитних кошцетрацій шляхом диверсифікації кредитного портфеля, збільшення обсягів кредитів, забезпечених ліквідною заставою відповідні рекомендації були направлені ПАТ "Меліор Банк" та були відображені у звіті про інспектування. Третя особа зазначає, що за результатами проведення незалежного аудиту фінансової звітності ПАТ "Меліор Банк" за 2013 рік зовнішнім аудитором зазначено що якість управління кредитним ризиком потребує вдосконалення у зв`язку із високим рівнем незабезпечених кредитів та витрат на формування резервів під заборгованість за кредитами. Тобто, відповідачі повинні були знати про негативний вплив на ліквідність банку великої концентрації кредитів на значні суми, або без забезпечення або під забезпечення, що явно не відповідало розміру основного зобов`язання. Третя особа вважає, що відповідачі неналежно виконували свої обов`язки, чим завдали банку збитків.
Крім того, від Національного банку України надійшли пояснення, у яких повідомляє про відсутність інформації, що безпосередньо до відповідачів застосовувалися заходи впливу, проте заходи впливу застосовувалися до ПАТ "Меліор Банк", що є наслідком діяльності його органів, які зобов`язані діяти відповідно до установчих документів та закону.
Представником позивача подане клопотання про витребування для огляду у нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" копій кредитних справ позичальників: ПП "СВ-Промхімпоставка" (34561285) за договором №0/ЮКЛ/21/14 від 18.06.2014; ПП "Дніпротех-КТ" (34562818) за договором №0/ЮКЛ/30/14 від 22.07.2014; ТОВ "Стальавтотранс" (38967947) за договором №0/ЮКЛ/33/14 від 25.07.2014; ТОВ "Медіан Фарм" (36906993) за договором №0/ЮКЛ/35/14 від 01.08.2014; ТОВ "Комплекс Системи" (38974756) за договором №0/ЮКЛ/40/14 від 02.09.2014; ТОВ Верілл Груп" (38974819) за договором №0/ЮКЛ/46/14 від 19.09.2014.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 за клопотанням позивача було зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" надати до Господарського суду Дніпропетровської області належним чином засвідчені копії кредитних справ.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" надійшла відповідь на ухвалу суду від 07.03.2023, у якій повідомляє про неможливість надати витребувані документи, оскільки кредитні справи були відступлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Технопром" відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав №02/10/2019-1 від 02.10.2019. Також повідомляє, що вищезазначений договір купівлі-продажу майнових прав вилучений під час проведення обшуку, що підтверджується додатком до протоколу обшуку від 02.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 07.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У зв`язку із впровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, який триває станом на час розгляду справи, господарським судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 648/БТ від 09.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" до категорії неплатоспроможних" (а.с. 172-175, т. 5).
У вказаній постанові зазначено, що Публічним акціонерним товариством "Меліор банк" не вживається достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та здійснюється ризикова діяльність, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (ризикова діяльність). Зазначене підтверджується і результатами позапланової виїзної перевірки Національного банку України, проведеної згідно з розпорядженнями управління Національного банку України в Дніпропетровській області від 16.09.2014 № 12-209/8385, від 17.09.2014 № 12-209/8441 та від 22.09.2014 № 12-209/8635, з питань дотримання Публічним акціонерним товариством "Меліор банк" вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (позапланова перевірка). За результатами позапланової перевірки виявлено, що Публічне акціонерне товариство "Меліор банк" здійснило фінансові операції, які містять ризики використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ризикові операції), а саме: за період з 01 січня до 15 вересня 2014 року (включно) Публічним акціонерним товариством "Меліор банк" видано фізичним особам з їх поточних рахунків кошти готівкою в національній валюті на загальну суму, що становить більше ніж 843 000 000, 00 грн, із них - 178 фізичним особам на загальну суму, що становить більше ніж 667 000 000, 00 грн. За період з 01 січня до 15 вересня 2014 року Публічним акціонерним товариством "Меліор банк" видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Велор Інвест", Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Демос", Товариству з обмеженою відповідальністю "Акцент-Трейд" з їх поточних рахунків коштів готівкою в національній валюті на вищезазначені цілі на загальну суму більше ніж 3 000 000 000, 00 грн, із них - вищезазначеним трьом юридичним особам на загальну суму більше ніж 2 000 000 000,00 грн. Таким чином, сума отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю "Велор Інвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Демос", Товариством з обмеженою відповідальністю "Акцент-Трейд" коштів у готівковій формі становить більше ніж 67 % від загальної суми виданих коштів готівкою юридичним особам на вищезазначені цілі в цілому по Публічному акціонерному товариству "Меліор банк" за період 01 січня до 15 вересня 2014 року. Кошти, які надходили на поточні рахунки зазначених вище юридичних осіб, отримувалися (у розмірі більшому, ніж 70% від суми, яка надійшла в безготівковій формі) через касу Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" у день надходження коштів. Національний банк України протягом останнього року неодноразово застосовував до Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" заходи впливу та санкції за виявлені в його діяльності порушення вимог законодавства з питань запобігання легалізації і відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом (порушення законодавства з питань фінансового моніторингу), зокрема, за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу до Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" були застосовані заходи впливу/санкції - накладення штрафів згідно з рішеннями Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні НБУ в Дніпропетровській області № 4 від 21.03.2014 (у розмірі 5 100,00 грн.), № 19 від 09.07.2014 (у розмірі 58 400,00 грн). У зв`язку з встановленням факту здійснення Публічним акціонерним товариством "Меліор банк" ризикової діяльності, неодноразового застосування Національним банком України до Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" заходів впливу/санкцій за порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу, з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" Правління Національного банку України постановило віднести Публічне акціонерне товариство "Меліор банк" до категорії неплатоспроможних.
На підставі постанови Національного банку України № 648/БТ від 09.10.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 109 від 09.10.2014 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Меліор банк", згідно з якою з 10.10.2014 в банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (а.с. 14, т. 1).
Постановою правління Національного Банку України № 87 від 10.02.2015 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Меліор банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 27 від 11.02.2015 розпочато ліквідаційну процедуру та призначено уповноважену особу на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" (а.с. 15, т. 1).
01.02.2019 до Єдиного державного реєстру внесено запис №12241110010054090 про припинення Публічного акціонерного товариства "Меліор банк".
Під час здійснення процедури ліквідації банку встановлено:
- розмір зобов`язань Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" до затверджених змін рішенням виконавчої дирекції рішення Фонду № 3090 від 15.11.2018 до реєстру акцептованих вимог кредиторів становить 82 649 585,16 грн;
- оціночна (ринкова) вартість ліквідаційної маси, за результатами інвентаризації майна складає 4 702 556,57 грн, з урахуванням висновку суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки власності "Парето".
Недостатність майна Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" для покриття вимог кредиторів банку склала 77 947 028,59 грн. За наслідками завершення ліквідаційної процедури, розмір незадоволених вимог кредиторів склав 80 214 000, 07 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що у 2014 році Публічним акціонерним товариством "Меліор банк" укладено кредитні договори, в забезпечення вимог за якими укладено договори застави/поруки.
18.06.2014 між банком та Приватним підприємством "СВ-Промхімпоставка" було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 0/ЮКЛ/21/14, за яким банк встановив позичальнику кредитний ліміт в розмірі 44 000 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 17.12.2014. Кредит було забезпечено порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полікс".
Рішення щодо кредитування Приватного підприємства "СВ-Промхімпоставка" було прийнято на засіданні Кредитного комітету у складі: Гулька О.М., Малоух О.І., Романчук Л.Г., ОСОБА_5 , Соловей І.О., Федотової І. А. та оформлено протоколом № 53 від 18.06.2014, а також на засіданні Спостережної ради у складі: Кузнецова А.Ю., Лиженка С.В., Добринюка І.П. та оформлено протоколом № 28 від 18.06.2014.
01.10.2014 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс системи" було укладено договір застави майнових прав за депозитним договором № 0/ЮКЛ/21/14/ЮЗС1, предметом якого є забезпечення вимог банку, які випливають з кредитного договору. Забезпеченням виступило право вимоги на грошові кошти в розмірі 3 548 023,65 грн, що були розміщені заставодавцем в Публічному акціонерному товаристві "Меліор банк" згідно з договором банківського вкладу № 14/ЮДР/052/14 від 30.09.2014.
В процедурі банкрутства 25.07.2015 було припинено Приватне підприємство "СВ-Промхімпоставка", ліквідатор - Рудницький О. С. (справа № 904/2451/15, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" визнано в розмірі 44 865 201,87 грн - 4 черга та 5 557 496,88 грн - 6 черга) та 08.08.2015 було припинено Товариство з обмеженою відповідальністю "Полікс", ліквідатор - Рудницький О. С. (справа № 904/2182/15, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" визнано в розмірі 114 987 438,92 грн - 4 черга та 5 821 850,46 грн - 6 черга). Також, 24.07.2015 в процедурі банкрутства було припинено Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс системи", ліквідатор - Рудницький О. С. (справа № 904/2181/15, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" визнано в розмірі 27 843 638,61 грн - 4 черга та 175 810,44 грн - 6 черга).
22.07.2014 між банком та Приватним підприємством "Дніпротех КТ" було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 0/ЮКЛ/30/14. Згідно із зазначеним договором банк встановив позичальнику кредитний ліміт в розмірі 41 000 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 21.07.2015. Кредит було забезпечено порукою директора Приватного підприємства "Дніпротех КТ" Молодик Анжели Віталіївни.
Рішення щодо кредитування Приватного підприємства "Дніпротех КТ" було прийнято на засіданні Кредитного комітету у складі: Гулька О.М., Малоух О.І., ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , Соловей І.О. та оформлено відповідним протоколом № 85 від 22.07.2014, а також на засіданні Спостережної ради у складі: Кузнецова А.Ю., Лиженка С.В., Добринюка І.П. та оформлено протоколом № 52 від 22.07.2014.
Також, 28.08.2014 між банком та Приватним підприємством "Дніпротех КТ" було укладено договір застави майнових прав за депозитним договором № 0/ЮКЛ/30/14/ЮЗС1, предметом якого є забезпечення вимог банку, що випливають з кредитного договору. Забезпеченням виступило право вимоги на грошові кошти в розмірі 5 226 499,55 грн, що були розміщені заставодавцем в Публічному акціонерному товариству "Меліор банк" згідно з договором банківського вкладу № 14/ЮДР/046/14 від 28.08.2014. Поруку директора Приватного підприємства "Дніпротех КТ" Молодик Анжели Віталіївни - припинено.
В процедурі банкрутства 22.07.2015 було припинено Приватне підприємство "Дніпротех КТ", ліквідатор - Рудницький О. С. (справа № 904/2187/15, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" визнано в розмірі 41 000 000,00 грн, 32 170 095,87 грн - 4 черга та 276 579,15 грн - 6 черга).
25.07.2014 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальавтотранс" було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 0/ЮКЛ/33/14, за умовами якого банк встановив позичальнику кредитний ліміт в розмірі 42 000 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 24.07.2015. Кредит було забезпечено порукою Товариства щ обмеженою відповідальністю "Полікс".
Рішення щодо кредитування Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальавтотранс" було прийнято на засіданні Кредитного комітету у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та оформлено протоколом № 89 від 25.07.2014, а також на засіданні Спостережної ради у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , Добринюка І.П. та оформлено протоколом № 55 від 25.07.2014.
01.10.2014 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальавтотранс" було укладено договір застави майнових прав за депозитним договором № 0/ЮКЛ/33/14/ЮЗС1, предметом якого є забезпечення вимог банку, що випливають з кредитного договору. Забезпеченням виступило право вимоги на грошові кошти в розмірі 4 100 000,00 грн, що були розміщені заставодавцем в Публічному акціонерному товариству "Меліор банк" згідно з договором банківського вкладу № 14/ЮДР/051/14 від 30.09.2014.
В процедурі банкрутства 14.07.2015 було припинено Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальавтотранс", ліквідатор - Рудницький О. С. (справа № 904/2185/15, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" визнано в розмірі 45 387 221,13 грн - 4 черга та 223 123,50 грн - 6 черга).
01.08.2014 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіан Фарм" було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 0/ЮКЛ/35/14. За вказаним договором банк відкрив боржнику відновлювальну кредитну лінію в розмірі 22 000 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 23.01.2015.
01.08.2014 між банком та Приватним підприємством "Дніпротех КТ" було укладено договір застави майнових прав за депозитним договором № 0/ЮКЛ/35/14/ЮЗС1. Забезпеченням виступило право вимоги на грошові кошти в розмірі 5 150 724,51 грн, що були розміщені заставодавцем в Публічному акціонерному товаристві "Меліор банк" згідно з договором банківського вкладу № 14/ЮДР/041/14 від 25.07.2014.
Зазначене рішення щодо кредитування Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіан Фарм" було прийнято на засіданні Кредитного комітету у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та оформлено протоколом № 95 від 30.07.2014, а також на засіданні Спостережної ради у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та оформлено протоколом № 57 від 30.07.2014.
В процедурі банкрутства 24.07.2015 було припинено Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіан Фарм", ліквідатор - Рудницький О. С. (справа № 904/2186/15, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" визнано в розмірі 23 080 967,06 грн - 4 черга та 1 981 899,40 грн - 6 черга).
02.09.2014 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Системи" було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 0/ЮКЛ/40/14. Згідно з зазначеним договором банк встановив позичальнику кредитний ліміт в розмірі 43 000 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 01.09.2015. Кредит було забезпечено порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "Верілл Груп".
Рішення щодо кредитування Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Системи" було прийнято на засіданні Кредитного комітету у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та оформлено протоколом № 128 від 02.09.2014, а також на засіданні Спостережної ради у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та оформлено протоколом № 71 від 02.09.2014.
30.09.2014 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Системи" було укладено договір застави майнових прав за депозитним договором № 0/ЮКЛ/40/14/ЮЗС2, предметом якого є забезпечення вимог банку, що випливають з кредитного договору. Забезпеченням виступило право вимоги на грошові кошти в розмірі 5 299 379,81 грн., що були розміщені заставодавцем в Публічному акціонерному товаристві "Меліор банк" згідно з договором банківського вкладу № 14/ЮДР/048/14 від 08.09.2014.
У процедурі банкрутства, 24.07.2015 було припинено Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Системи", ліквідатор - Рудницький О. С. (справа № 904/2181/15, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" визнано в розмірі 27 843 638,61 грн - 4 черга та 175 810,44 грн - 6 черга).
29.09.2014 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верілл Груп" було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 0/ЮКЛ/46/14. За договором банк встановив позичальнику кредитний ліміт в розмірі 28 000 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16% річних та кінцевим терміном повернення кредиту 18.09.2015. Кредит було забезпечено порукою Товаритсваз обмеженою відповідальністю "ТД Стандарт Плюс".
Рішення щодо кредитування Товариства з обмеженою відповідальністю "Верілл Груп" було прийнято на засіданні Кредитного комітету у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та оформлено протоколом № 137 від 19.09.2014, а також на засіданні Спостережної ради у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та оформлено протоколом № 73 від 19.09.2014.
Також, 01.10.2014 між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Верілл Груп" було укладено договір застави майнових прав за депозитним договором № 0/ЮКЛ/46/14/ЮЗС1, предметом якого є забезпечення вимог банку, що випливають з кредитного договору. Забезпеченням виступило право вимоги на грошові кошти в розмірі 2 500 000,00 грн, що були розміщені заставодавцем в Публічному акціонерному товаристві "Меліор банк" згідно з договором банківського вкладу № 14/ЮДР/054/14 від 30.09.2014.
В процедурі банкрутства 06.08.2015 було припинено Товариство з обмеженою відповідальністю "Верілл Груп", ліквідатор - Рудницький О. С. (справа № 904/2184/15, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" визнано в розмірі 55 889 615,39 грн - 4 черга та 350 749,08 грн - 6 черга).
Позивач зазначає, що пов`язаними особами (особи, які мають істотну участь, керівники тощо) Публічного акціонерного товариства "Меліор банк", якими прийнято рішення/вчиненні дії, які спричинили, на думку позивача, збитки банку та його кредиторам, є:
- Кузнецов Андрій Юрійович - голова Спостережної ради, власник істотної участі та контролер банку через компанію Товариства з обмеженою відповідальністю "Криан";
- ОСОБА_7 заступник голови Спостережної ради;
- Добринюк Ігор Петрович член Спостережної ради;
- Романчук Лариса Григорівна голова Правління, член Кредитного комітету;
- Гулько Олег Миколайович заступник голови Правління, голова Кредитного комітету;
- Колосенко Катерина Анатоліївна член Правління, член Кредитного комітету;
- Малоух Ольга Іванівна заступник голови Кредитного комітету.
На підтвердження посадового становища вказаних осіб позивачем надано копії протоколів засідання Спостережної ради та засідання Кредитного комітету (а.с. 56-59, 85-88, 105-108, 126-129, 164-165, т. 1; а.с. 1-2, т. 2).
Позивач вбачає вину вказаних осіб у тому, що останні схвалили надання юридичних особам, які в подальшому були ліквідовані, без належного забезпечення кредитів, та просить стягнути з цих осіб солідарно збитки, які завдані неповерненням кредитних коштів.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду регулює ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові: протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина.
Протиправна поведінка, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправна поведінка найчастіше виражається в активних діях, які спричинили збитки в майновій сфері особи чи немайнових відносинах.
Водночас, поведінка заподіювача шкоди може полягати не тільки в його активних діях, а й у бездіяльності. Бездіяльність визнається протиправною, якщо особа, яка зобов`язана вчинити певні дії, свідомо їх не виконує.
Під наявністю шкоди необхідно розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду.
Вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Разом з цим, зі змісту ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди (аналогічний висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2022 у справі № 922/2860/18). Тому спростування цієї вини (у тому числі, з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача.
Предметом доказування у цій справі є:
1) персональний склад органів управління банку на момент ухвалення рішень про вчинення сумнівних правочинів; дати обрання/призначення та звільнення з посади кожного з відповідачів; належність відповідачів до керівників банку; наявність у відповідачів статусу посадової особи акціонерного товариства, пов`язаної з банком особи;
2) факт ухвалення рішення органом управління банку про вчинення сумнівного правочину, персональний склад органу на момент ухвалення такого рішення, результати голосування кожного члена (за, проти, утримався); інші фактичні обставини ухвалення такого рішення на підставі яких документів (наданих контрагентом та внутрішніх документів банку) ухвалювалося рішення, чи була дотримана внутрішня процедура банку щодо погодження таких рішень, хід обговорення;
3) факт вчинення банком сумнівного правочину (укладення договору);
4) факт виконання банком сумнівного правочину (перерахування/отримання коштів, передання/отримання майна чи майнових прав);
5) факти протиправної поведінки відповідачів (недотримання законодавства про банківську діяльність, нормативів діяльності банку, індивідуальних приписів НБУ, обставини, що підтверджують невиваженість інвестиційної політики та ризикованість кредитної політики банку, відсутність в банку ефективної системи запобігання ризикам, порушення відповідачами фідуціарних обов`язків, дії відповідачів усупереч інтересам банку тощо);
6) збитки банку від конкретного правочину (балансова вартість активу на дату початку виведення банку з ринку, розмір грошових коштів, фактично стягнутих за рішенням суду та включених до ліквідаційної маси, оціночна вартість активу, визначена незалежним оцінювачем у процедурі ліквідації, вартість продажу такого активу в процесі ліквідації банку) та їх причини;
7) розмір недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами (як мінімальний розмір збитків банку та шкоди, завданої кредиторам банку невиваженою інвестиційною політикою, ризикованою кредитною діяльністю, бездіяльністю відповідачів, що призвело до неплатоспроможності та ліквідації банку (аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, про неврахування висновків якої також зазначено позивачем у касаційній скарзі, у п. 122 постанови Верховного Суду від 25.07.2022 у справі № 922/2860/18).
Скасовуючи рішення та постанову і передаючи справу на новий розгляд колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду звернула увагу на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17, на які посилається скаржник в обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, без належної оцінки всіх наявних у матеріалах справи доказів відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, з урахуванням лише доводів і доказів відповідачів, що є недопустимим.
Розглядаючи справи на новому розгляді суд звертає увагу на наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;
- вину заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України.).
Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Водночас зі змісту ч.2 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача.
Як убачається зі змісту позовних вимог, позивач просить у цій справі стягнути з відповідачів солідарно шкоду, заподіяну ними Банку як членами органів управління цього Банку (спостережної ради та кредитного комітету), тобто йдеться про підстави та умови застосування відповідальності членів органів юридичної особи перед юридичною особою.
Висновки щодо застосування норм права у відповідних правовідносинах викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18.
Щодо правової природи поданого позову та норм права, що підлягають застосуванню, суд зазначає наступне.
Суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та частин четвертої - шостої статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" стосовно процесуального чи матеріального характеру цих норм, зроблених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, а саме:
До норм матеріального права належать норми, які визначають осіб, що можуть бути притягнуті до відповідальності, підстави та розмір відповідальності. Тоді як до процесуальних, процедурних норм належать норми, які визначають порядок притягнення особи до відповідальності.
Норми права, що визначають порядок дій Фонду як ліквідатора банку, зокрема щодо вжиття заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується, шляхом звернення з вимогами про відшкодування шкоди до пов`язаних з банком осіб, а у випадку їх невиконання - до суду, є процесуальними, процедурними нормами.
Відповідно до правовідносин, учасником яких є Фонд як ліквідатор неплатоспроможного банку (який вчиняє дії з виявлення недостатності майна для розрахунків з кредиторами, виявлення нікчемних та сумнівних правочинів, протиправної діяльності пов`язаних з банком осіб, збитків, звернення з вимогами до пов`язаних з банком осіб, звернення з позовом до суду) мають застосовуватися редакції статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону "Про банки та банківську діяльність", що були чинними станом на момент вчинення Фондом відповідних дій.
Водночас норми статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" щодо підстав, розміру цивільно-правової відповідальності за завдану банку або його кредиторам шкоду є матеріально-правовими, а відтак щодо них застосовується принцип незворотної дії закону в часі (статті 58 Конституції України). Такі норми поширюють свою дію тільки на ті відносини, що виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абз. 2, 4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-зп/1997 від 13 травня 1997 року).
Отже при визначенні підстав відповідальності та кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тією нормою, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме вчинення такими особами відповідних дій, тобто у спірних правовідносинах у 2014 році.
Відповідно до ч.5 ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції станом на час укладення кредитних договорів) Фонд має право звернутися з вимогою до власників істотної участі, контролерів та керівників банку про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку в разі, якщо дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків та/або завдання шкоди інтересам вкладників та інших кредиторів банку. У разі отримання Фондом відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, встановлений Фондом, Фонд має право звернутися до суду з вимогою про стягнення майна з таких осіб для задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч.5 ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції станом на час подання позову) Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів. Кошти, стягнуті з пов`язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку. У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову. Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов`язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.
Суд звертає увагу, що редакції зазначеної статті станом на 2014 рік чітко передбачала мету звернення Фонду до власників істотної участі, контролерів та керівників банку - задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку. Останнє речення даної норми також передбачало право фонду звернутися до суду з вимогою про стягнення майна з таких осіб для задоволення вимог кредиторів.
Так і редакція даної норми станом на день звернення до суду з позовом передбачала звернення Фонду у разі недостатності майна банку.
Отже, аналіз положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" дозволяє дійти висновку, що розмір збитків, сплати яких може вимагати Фонд, відповідає розміру непогашених вимог кредиторів, а не сумі неповернутих кредитних коштів позичальниками.
Правильність таких висновків суду підтверджує і подальший розвиток законодавства. Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків" № 1588-IX від 30 червня 2021 року, яким доповнено ст.53 Господарського процесуального кодексу України і внесено зміни до абз.15 ч.1 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, відповідно до ч.6 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як юридичної особи, фонд звертається в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку.
Отже, оскільки позов подано Фондом після припинення банку, відповідно Фонд звертається з позовом від власного імені, але в інтересах кредиторів, вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації банку.
Подібна правова позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 910/18526/21.
Щодо визначеного позивачем розміру збитків суд звертає увагу на наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
Призначенням відшкодування збитків полягає у визначенні дійсного їх розміру, понесеного позивачем. А стягнення повної вартості неповернутих кредитів не відповідатиме компенсаторному характеру даного інституту та буде спрямоване фактично на покарання відповідачів, а не на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. До того ж як свідчать матеріали справи банк у 2019 році ліквідований, кредитний портфель відсутній, всі збитки за неповернуті кредити покриті за рахунок резервного фонду. Посилання позивача у поясненнях на те, що у випадку стягнення з відповідачів більшої суми, аніж це є дійсно необхідним та у зв`язку з цим в подальшому можна буде визнати наказ таким, що не підлягає виконанню не приймається судом, оскільки збитки носять компенсаторний характер, і можуть бути стягнуті лише у розмірі дійсної шкоди.
У даному аспекті суд також звертає увагу на наступне. Позивач вважає, що шкоду фонду завдали не лише відповідачі по даній справі №904/3867/21, але і відповідачі по справі №904/3864/21. Деякі з осіб є відповідачами у двох справах, деякі лише в одній. При цьому:
Остаточна сума акцептованих та незадоволених вимог кредиторів 80 214 069,91 грн.
Ціна позову у справі №904/3867/21 складає 213 849 977,67 грн.
Ціна позову у справі №904/3864/21 складає 61 012 958,04 грн.
Отже, сума, яка може бути визнана збитками - у розмірі непогашених вимог кредиторів - фактично заявлена у двох позовах. При цьому покладення відповідальності на осіб, до яких пред`явлено позов, можливе виключно в частині питомої ваги завданих ними збитків у частині загального розміру збитків - непогашених вимог кредиторів. Цієї питомої ваги не визначено.
Для встановлення наявності складу цивільного правопорушення необхідно чітко встановити, що саме дії відповідачів мали наслідком завдання шкоди у відповідній частині розміру суми акцептованих та незадоволених вимог кредиторів.
Верховний суд, направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що серед обставин, які підлягають встановленню, є зокрема, розмір збитків від кожного з сумнівних правочинів.
Відповідно, для встановлення та доведення розміру збитків, завданих внаслідок укладення сумнівних, на думку позивача, правочинів, необхідно чітко встановити який вплив мало укладення відповідного правочину на результат діяльності банку у вигляді незадоволених вимог кредиторів.
Суд знову звертає увагу, що в аспекті поданого позову розмір збитків від кожного з правочину не дорівнює розміру неповернутого кредиту за ним.
Судом протягом розгляду справи неодноразово ставилося на розгляд питання щодо призначення судової експертизи для визначення розміру збитків, яких зазнав банк саме від проблемних кредитів та з урахуванням висновку судової експертизи та оцінки у сукупності усіх доказів проаналізувати чи слугували дії відповідачів щодо видачі вказаних кредитів до спричинення банку збитків.
Проте представники сторін клопотань щодо призначення судової експертизи не подали, усно проти її призначення заперечували.
Суд звертає увагу, що відсутність хоча б одного елементу складу цивільного правопорушення виключає притягнення особи до відповідальності за завдання шкоди. При цьому, у випадку встановлення відсутності хоча б одного елементу складу правопорушення, аналізу наявності інших елементів складу правопорушення не вимагається.
Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 зазначено, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень (аналогічні висновки містяться і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 та постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).
Отже, при застосуванні статті 92 ЦК України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.
Обов`язки виступати від імені юридичної особи, обов`язки щодо представництва у контексті статті 92 ЦК України охоплюють як дії щодо формування внутрішньої волі, так і дії щодо формування її волевиявлення. У статті 92 ЦК України йдеться про фідуціарні обов`язки та солідарну відповідальність членів органів управління банку в цілому, а не лише тих членів виконавчого органу, які представляють банк у відносинах з третіми особами.
За змістом Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
Нормою частини п`ятої статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній станом на момент укладення кредитних договорів) передбачено, що банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених НБУ вимог щодо концентрації ризиків.
Частиною сьомою статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.
Водночас спростування позивачем відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків відповідачами. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.
Обов`язки виступати від імені юридичної особи, обов`язки щодо представництва у контексті ст. 92 Цивільного кодексу України охоплюють як дії щодо формування внутрішньої волі, так і дії щодо формування її волевиявлення. У ст. 92 Цивільного кодексу України йдеться про фідуціарні обов`язки та солідарну відповідальність членів органів управління банку в цілому, а не лише тих членів виконавчого органу, які представляють банк у відносинах з третіми особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених підрозділів банку.
Згідно зі ст. 37 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку, органом контролю банку є ревізійна комісія та внутрішній аудит банку.
Статтею 39 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до функцій спостережної ради банку належать контроль за діяльністю правління (ради директорів) банку, інші повноваження щодо контролю діяльності банку.
За змістом ст. 40 цього ж Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правління (рада директорів) банку здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку; правління несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку. У межах своєї компетенції правління (рада директорів) діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку. Правління (рада директорів) банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами учасників чи спостережною радою банку. Голова правління (ради директорів) банку керує роботою виконавчого органу та має право представляти банк без доручення.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при виконанні своїх обов`язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов`язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов`язані ставити інтереси банку вище власних. Зокрема, керівники банку зобов`язані: ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов`язків; приймати рішення в межах наданих повноважень; не використовувати службове становище у власних інтересах; забезпечити збереження та передачу майна та документів банку при звільненні керівників з посади.
Стаття 44 цього Закону містить вимоги щодо управління ризиками банку. Банк зобов`язаний з урахуванням специфіки його роботи створити адекватну систему управління ризиками, яка має забезпечувати на постійній основі виявлення, вимірювання, контроль і моніторинг усіх видів ризиків за всіма напрямами діяльності банку на всіх організаційних рівнях та бути адекватною ризикам, що приймаються банком. Банк зобов`язаний утворити постійно діючий підрозділ з управління ризиками, в якому зосереджені функції з управління ризиками та який відповідає за розроблення, впровадження внутрішніх положень і процедур управління ризиками, інформує керівництво про ризики, прийнятність їх рівня та надає пропозиції щодо необхідності прийняття керівництвом відповідних рішень.
Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банки створюють постійно діючі комітети, зокрема: кредитний комітет, який щомісячно оцінює якість активів банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення; комітет з питань управління активами та пасивами, який щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів та пасивів та надає відповідним структурним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають; тарифний комітет, який щомісячно аналізує співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних доходів.
За змістом Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
У ч. 5 ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених НБУ вимог щодо концентрації ризиків. У ч. 6 цієї статті встановлено, що банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.
Вимоги до діяльності банків встановлює Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою правління НБУ № 368 від 28.08.2001 (Інструкція № 368). Метою регулювання діяльності банків в Інструкції № 368 зазначено забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасне виконання ними зобов`язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності. Інструкція (в редакції, що діяла протягом 2014 року) встановлює нормативи ліквідності, кредитного ризику та інвестування, яких мають дотримуватися банки протягом всього періоду своєї діяльності.
З аналізу вказаної Інструкції вбачається, що банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов`язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів зі збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.
З метою контролю за станом ліквідності банків НБУ установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6). Норматив миттєвої ліквідності установлює мінімально необхідний обсяг високоліквідних активів для забезпечення виконання поточних зобов`язань протягом одного операційного дня. Норматив поточної ліквідності установлює мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов`язань протягом одного календарного місяця. Норматив короткострокової ліквідності установлює мінімально необхідний обсяг активів для забезпечення виконання своїх зобов`язань протягом одного року.
Розділ VI Інструкції № 368 встановлює нормативи кредитного ризику. До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов`язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов`язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительства, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми.
Відповідно до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою правління НБУ № 23 від 25.01.2012 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) банк розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківські положення щодо оцінки ризиків, формування та використання резервів за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов`язаннями. Внутрішньобанківські положення розробляються банком з урахуванням законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБУ, повинні містити методики та процедури, визначені в додатку 1 до цього Положення, які є обов`язковими і мінімально необхідними для оцінки ризиків (п. 1.7 гл.1. роз. І).
Банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника відповідно до вимог, визначених цим Положенням. Кредитна документація (справа) боржника має містити мінімально необхідні дані, перелік яких наведено в додатку 2 до цього Положення. Залежно від виду кредитної операції банк може розширити перелік даних про боржника, попередньо зазначивши їх у внутрішньобанківських положеннях.
Узагальнена інформація про кредитну операцію формується з часу укладення договору та оновлюється впродовж його дії в частині, що зазнала змін, протягом п`яти робочих днів із дня отримання банком інформації, яка є підставою для внесення таких змін (зміни умов проведення/здійснення кредитної операції, установчих та реєстраційних даних боржника, його фінансового стану тощо (п. 1.8 гл. 1 роз. І).
Відсутність чи неподання внутрішньобанківських положень або кредитної документації (справи) для ознайомлення уповноваженим працівникам НБУ є підставою для негативних висновків щодо ефективності та/або адекватності системи управління ризиками в банку, а також застосування до банку заходів впливу в порядку, установленому нормативно-правовими актами НБУ (п. 1.9 гл. 1 роз. І).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку. Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду. Оскільки в банку, що ліквідується, єдиною особою, яка має повноваження і обов`язок діяти від імені та в інтересах банку, є уповноважена особа Фонду, то положення ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначають мінімальні стандарти поведінки Фонду та уповноваженої особи Фонду і не обмежують повноважень щодо звернення до суду з позовами до власників істотної участі, контролерів, керівників банку, пов`язаних з банком осіб, а також до будь-яких інших осіб про відшкодування ними шкоди в повному обсязі.
При цьому позивач має довести неправомірність рішень та дій відповідачів або вчинення ними неправомірної бездіяльності, в чому полягав негативний результат їх діяльності в контексті зменшення обсягу майна банку чи його знецінення, розмір майнових втрат, а також пов`язаність протиправної поведінки відповідачів та існуючого негативного результату.
Натомість відповідачі в межах наданих їм процесуальних прав та визначених процесуальних обов`язків повинні спростувати доводи та докази позивача, а також у свою чергу навести обставини та доводи, які свідчили б про відповідність їх діяльності інтересам банку та про відсутність підстав для їх відповідальності. Аналіз норм Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема гл. 7 цього Закону дозволяє зробити висновок, що доказами виконання свого обов`язку вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку можуть бути дані, які підтверджують обставини, що власники істотної участі, керівник, члени ради, члени виконавчого органу, посадові особи іншого органу управління вжили заходів для запобігання ризиковій діяльності; для недопущення в діяльності банку ознак, наявність яких є підставою для висновку НБУ про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, зокрема, через вплив на управління чи діяльність юридичної особи (у тому числі шляхом ухвалення рішень про винесення на розгляд загальних зборів учасників банку питання ризикової діяльності); відновлення платоспроможності банку; встановлення осіб, відповідальних за ризикову діяльність тощо.
Як зазначено у позовній заяві, позивач на виконання положень частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ініціював судове провадження за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до керівників та посадових осіб Банку, про стягнення шкоди, заподіяної пов`язаними із ПАТ "Меліор Банк" особами.
Позовні вимоги обґрунтовано операціями з кредитування юридичних осіб ПП "СВ-Промхімпоставка" (ЄДРПОУ 34561285), ПП "Дніпротех КТ" (ЄДРПОУ 34562818), ТОВ "Стальавтотранс" (ЄДРПОУ 38976947), ТОВ "Медіан Фарм" (ЄДРПОУ 36906993), ТОВ "Комплекс Системи" (ЄДРПОУ 38974756), ТОВ "Верілл Груп" (ЄДРПОУ 38974819).
Отже, суд має надати оцінку обґрунтованості надання кредитів даним особам.
Так, згідно виписки з рахунку НОМЕР_1 UАН позичальника ПАТ "Меліор Банк" ПП "СВ-Промхімпоставка" (ЄДРПОУ 34561285) кредитні кошти в кількості одного траншу за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №0/ЮКЛ/21/14 від 18.06.2014 надано шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 UАН, відкритий в ПАТ "Меліор Банк" 18.06.2014 в сумі 44 000 000,00 грн. При цьому, кредитні кошти, через пов`язаних контрагентів (ТОВ "Євролюксавто" , ТОВ "Палот Інжиніринг", ТОВ "Укрпромснаб Плюс"), майже в повному обсязі, спрямовано на погашення заборгованості таких юридичних осіб, погашення кредиту по позичальнику ТОВ "Укрпромснаб Плюс" згідно договору № 2/ЮКЛ/37/13 от 26.06.2013 та погашення відсотків по позичальнику ТОВ "Палот Інжиніринг" згідно кредитного договору № 0/ЮКЛ36/13 от 19.06.2013.Слід зазначити, що компаніє є пов`язаною з банком особою. Особи, через яких визначається пов`язаність - Кузнецов А.Ю. (Головою Спостережної ради та власником істотної участі Публічного акціонерного товариства "Меліор Банк") та Лиженко С.В. (Заступник Голови Спостережної Ради Банку).
Згідно виписки з рахунку НОМЕР_3 UАН позичальника ПАТ "Меліор Банк" ПП "Дніпротех КТ" (ЄДРПОУ 34562818) кредитні кошти в кількості трьох траншів за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №0/ЮКЛ/30/14 від 22.07.2014 надано шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_4 UАН, відкритий в ПАТ "Меліор Банк": 22.07.2014 на суму 41000000,00 грн., 15.08.2014 на суму 11124635,71 грн. та 18.08.2014 на суму 4010364,29 грн. При цьому, транш у сумі 41000000,00 грн., через низку пов`язаних контрагентів (ТОВ "ТД Демос", ТОВ "Євролюксавто", ТОВ "Укрпромснаб Плюс", ТОВ "Олегріс"), майже в повному обсязі, спрямовано на погашення кредиту позичальника ТОВ "Укрпромснаб Плюс" згідно договору № 2/ЮКЛ/37/13 от 26.06.2013 та погашення кредиту позичальника ТОВ "Олегріс" за кредитним договором № 0/ЮКЛ/52/13 від 30.08.2013. Транш у сумі 11124635,71 грн., через низку пов`язаних контрагентів (ТОВ "Радаліт", ПП "Лакоста Трейд"), майже в повному обсязі, спрямовано на погашення заборгованості позичальнику ПП "Лакоста трейд" згідно кредитного договору № 0/ЮКЛ/14/14від 16.05.2014. Транш у сумі 4010364,29 грн., через низку пов`язаних контрагентів (ТОВ "Радаліт", ПП "Строй-Консалт"), в повному обсязі, спрямований на погашення кредиту по позичальнику ПП "Строй-Консалт" згідно з договором № 0/ЮКЛ/16/14 від 19.05.2014. Компанія є пов`язаною з банком особою. Особи, через яких визначається пов`язаність - ОСОБА_1 (Головою Спостережної ради та власником істотної участі Публічного акціонерного товариства "Меліор Банк")., ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (Заступник Голови Спостережної Ради Банку).
Згідно виписки з рахунку НОМЕР_5 UАН позичальника ПАТ "Меліор Банк" ТОВ "Стальавтотранс" (ЄДРПОУ 38976947) кредитні кошти в кількості двох траншів за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №0/ЮКЛ/33/14 від 15.07.2014 надано шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_6 UАН, відкритий в ПАТ "Меліор банк" наступними траншами: 25.07.2014 на суму 25602649,93 грн. та 18.08.2014 на суму 16156211,05 грн. Транш в сумі 25 602 649,93 грн. через контрагента ТОВ "Євролюксавто" майже в повному обсязі, спрямовано на погашення кредитної заборгованості ТОВ "Ств Сталь" за кредитним договором 0/ЮКЛ/15/14. Транш у сумі 16 156 211,05 грн. через пов`язаних контрагентів ТОВ "Радаліт" та ПП "Строй-Консалт", в повному обсязі, спрямовано на погашення кредиту по позичальнику ПП "Строй-Консалт" згідно з договором №0/КЖЛ/16/14 від 19.05.14. Компанія є пов`язаною з банком особою. Особи, через яких визначається пов`язаність - ОСОБА_1 (Голова Спостережної ради та власник істотної участі Публічного акціонерного товариства "Меліор банк").
Згідно виписки з рахунку НОМЕР_7 UАН позичальника ПАТ "Меліор Банк" "Медіан фарм" (ЄДРПОУ 36906993) кредитні кошти в кількості одного траншу за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 0/ЮКЛ/35/14 від 01.08.2014 надано шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_8 UАН, відкритий в ПАТ "Меліор банк" 15.08.2014 на суму 22000000,00 грн.
Через пов`язаних контрагентів ТОВ "Радаліт" та ПП "Лакоста Трейд". кредитні кошти, в повному обсязі, було спрямовано на погашення кредиту по чальнику ПП "Лакоста Трейд" згідно кредитного договору № 0/ЮКЛ/14/14 від 16.05.2014. Компанія є пов`язаною з банком особою. Особи, через яких визначається пов`язаність - ОСОБА_1 (Голова Спостережної ради та власник істотної участі Публічного акціонерного товариства "Меліор Банк") та ОСОБА_7 заступник Голови Спостережної Ради Банку).
Згідно виписки з рахунку НОМЕР_9 UАН позичальника ПАТ "Меліор Банк" "Комплекс системи" (ЄДРПОУ 38974756) кредитні кошти в кількості шести траншів за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №0/ЮКЛ/46/14 від 19.09.2014 надано шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_10 UАН, відкритий в ПАТ "Меліор банк" наступними траншами: 08.09.2014 на суму 15796156,65 грн., 29.09.2014 на суму 1100000,00 грн., 30.09.2014 на суму 2400000,00 грн., 30.09.2014 на суму 3317614,08 грн., 30.09.2014 на суму 215000,00 грн. 06.10.2014 на суму 3000000,00 грн. Транш у сумі 15796156,65 грн. через пов`язаних контрагентів (ТОВ "Пансар Трейд") спрямований на погашення поточної заборгованості ТОВ "Пансар Трейд", згідно договору №0/ЮКЛ/17/14 від 19.05.2014. Транш в сумі 1100000,00 грн. через низку пов`язаних контрагентів (ТОВ "Медіан Фарм", ПП "СВ-Промхімпоставка", ТОВ "Стальавтотранс") спрямований на погашення поточної заборгованості за договорами кредиту таких юридичних осіб. Транші у сумі 2400000,00 грн., 3317614,08 грн., 215000,00 грн. спрямовано частково на обслуговування власної заборгованості за договором кредиту та через низку пов`язаних контрагентів (ПП "СВ-Промхімпоставка", ТОВ "Радаліт", ТОВ "Євролкжсавто", ТОВ "Верілл Груп", ТОВ "Інтернешнл Девелопмент Інвестмент", ТОВ "ТД "Реус", ПП "Дніпротех КТ", ТОВ "Медіан Фарм") спрямовані на погашення поточної заборгованості за договорами кредиту таких юридичних осіб та через поточні рахунки фізичних осіб здійснено зняття готівки через касу Банку. Транш у сумі 3000000,00 грн. через контрагента ТОВ "Радаліт", перераховано на поточні рахунки фізичних осіб та здійснено отримання готівкових коштів через касу банку. Компанія є пов`язаною з банком особою. Особи, через яких визначається пов`язаність - ОСОБА_1 (Голова Спостережної ради та власник істотної участі Публічного акціонерного товариства "Меліор Банк") та ОСОБА_7 (Заступник Голови Спостережної Ради Банку).
Згідно виписки з рахунку НОМЕР_11 UАН позичальника ПАТ "Меліор Банк" ТОВ "Верілл Груп" (ЄДРПОУ 38974819) кредитні кошти в кількості одного траншу за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 0/ЮКЛ/40/14 від 02.09.2014 надано шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_12 UАН, відкритий в ПАТ "Меліор Банк" 25.09.2014 на суму 26005440,30 грн. Транш у сумі 26005440,30 грн. через пов`язаних контрагентів (ТОВ "Радаліт") спрямований на погашення поточної заборгованості ТОВ "Полікс" згідно кредитного договору №0/ЮКЛ/11/14 від 27.03.2014. Компанія є пов`язаною з банком особою. Особи, через яких визначається пов`язаність - ОСОБА_1 (Голова Спостережної ради та власник істотної участі Публічного акціонерного товариства "Меліор Банк") та ОСОБА_7 .
В кредитних відносинах Банк розглядається як кредитор, що здійснює кредитну операцію з урахуванням ефективності надання кредиту на визначених умовах та в умовах забезпеченості і надійності здійснення такої операції. Принцип цільової спрямованості полягає в тому, що кредитні грошові кошти повинні використовуватися на досягнення цілей, що зазначені у договорах, що опосередковують кредитні відносини, а також відповідно до зазначених видів статутної діяльності суб`єкта господарювання, які відповідають положенням КВЕД ДК 009:2010.
Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України передбачено обов`язкове зазначення в кредитному договорі мети як істотної умови кредитного договору. Мета визначається на підставі поданих позичальником господарських договорів (зовнішньоекономічних контрактів), бізнес-планів, цільових програм чи проектів. Крім того, здійснюючи кредитування суб`єктів господарювання, банк повинен переконатися, що мета використання кредиту збігається з передбаченими в установчих документах суб`єкта господарювання напрямами його діяльності, зокрема, закріпленими в розділі Статуту "Мета та види діяльності". Цю мету повинні чітко розуміти і оцінювати обидві сторони кредитних взаємовідносин. Саме визначення мети використання позичених коштів є необхідною передумовою забезпечення кожною зі сторін своїх інтересів і реалізації кредитних відносин.
Позивач наполягає на тому, що керівництвом Банку не було відстежено цільове використання позичальниками кредитних коштів, чим порушено один з основних принципів кредитування.
Пунктом 1.2 кредитних договорів визначено, що цільове використання коштів -поповнення обігових коштів. В свою чергу, п. 1.1 кредитних договорів визначено, що грошові кошти надаються позичальникам, зокрема, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характер використання.
При цьому, у відповідності до п. 2.11 кредитних договорів, у разі виявлення нецільового використання наданих траншів кредиту, кредитор має право припинити надання траншів кредиту.
Пунктом 5.1.1 кредитних договорів передбачено, що кредитор зобов`язаний здійснювати контроль за вимогами умов договору, цільовим використанням, своєчасним та повним погашенням кредиту.
Як вбачається із зазначених вище виписок по рахунках, кредитні кошти завуальовано витрачені позичальниками на обслуговування власної заборгованості по кредиту погашення кредитної заборгованості третіх юридичних осіб - пов`язаних контрагентів, зняття готівки в касі Банку, інше.
При цьому статутна діяльність позичальників містить такі види діяльності за КВЕД:
- ПП "СВ-Промхімпоставка" (ЄДРПОУ 34561285) - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
- ПП "Дніпротех КТ" (ЄДРПОУ 34562818) - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
- ТОВ "Стальавтотранс" (ЄДРПОУ 38976947) - 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.11 Рекламні агентства; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 69.10 Діяльність у сфері права; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 58.19 Інші види видавничої діяльності; 56.29 Постачання інших готових страв; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 90.02 Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для транспортних засобів; 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.;
- ТОВ "Медіан Фарм" (ЄДРПОУ 36906993) - 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.18 Діяльність посередників. що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;
- ТОВ "Комплекс Системи" (ЄДРПОУ 38974756) - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 71.11 Діяльність у сфері архітектури: 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 69.10 Діяльність у сфері права; 63.99 Надання інших інформаційних послуг. н.в.і.у.; 58.19 Інші види видавничої діяльності; 56.29 Постачання інших готових страв; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт: 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 90.02 Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 80.10 Діяльність приватних охоронних служб; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.21 Електромонтажні роботи; 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.
- ТОВ "Верілл Груп" (ЄДРПОУ 38974819) - 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.11 Рекламні агентства; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 69.10 Діяльність у сфері права; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 58.19 Інші види видавничої діяльності; 56.29 Постачання інших готових страв; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 90.02 Діяльність із підтримки театральних і концертних заходів; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 80.20 Обслуговування систем безпеки; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.13 Розвідувальне буріння: 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг: 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.
Позивач стверджує, що проведеними дослідженнями загальної інформації про згаданих юридичних осіб та бухгалтерського обліку по руху коштів, дають підстави вважати про проведення Банком кредитних операцій, які не сприяли створенню умов для ефективного розміщення залучених коштів, забезпеченню стійкого росту прибутку Банку, мінімізації кредитних ризиків, а направлені лише для отримання готівкових коштів з каси Банку та "штучного" обслуговування виданих протягом попередніх років кредитів.
У той же час, в матеріалах справи відсутні кредитні справи, що унеможливлює дослідити об`єктивність даного питання. Всі доводи позивача ґрунтуються на внутрішній документах та перевірках Банку, діяльність якого уже відповідно до перевірок, зроблених у 2012-2013 роках була ризиковою та сумнівною, в той час як спірні кредити були видані у період з січня по 15 вересня 2014 році, а вже 09.10.2014 прийнято постанову № 648/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" до категорії неплатоспроможних". Натомість Правлінням Банку було сформовано резервний фонд за рахунок чистого прибутку, який у повному обсязі покрив збитки кредитів і у 2019 році Банк ліквідований.
Матеріалами справи підтверджується, що рішення про укладення спірних кредитних договорів приймалися на засіданнях Спостережної ради та засіданнях Кредитного комітету Публічного акціонерного товариства "Меліор банк". До складу Кредитного комітету Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" входили Гулько О.М. (заступник Голови Правління) голова кредитного комітету, Малоух О.І. (начальник управління цінних паперів заступник голови кредитного комітету),та члени кредитного комітету: Романчк Л.Г голова Правління, Колосенко К.А. (головний бухгалтер), Соловей І.О. (начальник управління фінансовими ризиками), Шипоша В.В. (начальник управління безпеки банку) та Федотова І.А. (начальник юридичного управління). До складу спостережної ради входили: Кузнецов А.Ю. голова Спостережної ради, Лиженко С.В. заступник голови Спостережної ради та Добринюк І.П. - член Спостережної ради.
Статтею 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції станом на момент видачі кредитів) передбачено, що банк зобов`язаний мати структурний підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов`язаними з кредитуванням.
Банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів.
Доказів того, що кредитним комітетом при видачі даних кредитів не було дотримано основних принципів кредитування, у тому числі не було перевірено кредитоспроможність позичальників та наявності забезпечення кредитів, чи не додержано встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків матеріали справи не містять.
Натомість банком сформовані резерви для покриття ризикових кредитів.
Згідно зі ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції станом на момент видачі кредитів) у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; заборона надавати бланкові кредити.
В матеріалах справи відсутні докази заборони видавати бланкові кредити.
Направляючи справу на новий розгляд Верховним Судом було зауважено, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки кримінальним провадженням. Так, за заявами посадових осіб Фонду гарантування вкладів були зареєстровані кримінальні провадження, які в подальшому було закрито у зв`язку із відсутністю в діях посадових осіб банку складу злочину. Суд звертає увагу, що в провадженні Жовтневого відділу поліції знаходилось кримінальне провадження № 22014040000000169 від 24.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про вчинення посадовими особами Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" злочину. 18.01.2017 було винесено постанову про закриття кримінального провадження. Також в провадженні Жовтневого відділу поліції знаходилось кримінальне провадження № 12016040650001168 від 15.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про вчинення посадовими особами Публічного акціонерного товариства "Меліор банк" при здійсненні операцій по рахунках банку. 30.12.2016 було винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Щодо наявності протиправної поведінки відповідачів, суд звертає увагу, що підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних не зазначено укладення договорів, які позивач вважає сумнівними, Національний банк України під час вжиття заходів нагляду не вживав заходів щодо заборони видачі бланкових кредитів, хоча мав на це право. У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачами під час прийняття рішень про намір укласти спірні кредитні договори або під час укладення таких договорів було не дотримано чинне законодавство, індивідуальні приписи НБУ, нормативи діяльності самого банку, чи допущено інші порушення. Усі доводи позивача зводяться до суб`єктивної оцінки дій відповідачів. За таких обставин суд вважає, що у матеріалах справи не міститься достатньо доказів для висновку про наявність протиправної поведінки (з урахуванням попереднього аналізу суду щодо визначення розміру збитків), при цьому суд звертає увагу, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд звертає увагу, що відсутність хоча б одного елементу складу цивільного правопорушення виключає притягнення особи до відповідальності за завдання шкоди. При цьому, у випадку встановлення відсутності хоча б одного елементу складу правопорушення, аналізу наявності інших елементів складу правопорушення не вимагається.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що матеріали справи не містять доказів наявності у діях відповідачів складу правопорушення для стягнення з них збитків.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.
Щодо заяви представника відповідачів-3-6 про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову з підстав відсутності доказів наявності у діях відповідачів складу правопорушення для стягнення з них збитків, то заява про позовну давність в даному випадку не застосовується.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову, подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування шкоди відмовити.
Судові витрати, понесені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за розгляд справи у першій, апеляційній та касаційній інстанціях, покласти на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.06.2023
Суддя О.М. Крижний
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2023 |
Оприлюднено | 21.06.2023 |
Номер документу | 111642684 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні