Рішення

від 07.06.2023 по справі 908/709/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/111/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023 Справа № 908/709/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Камаєвій О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ренесанс" (69096 м. Запоріжжя, вул. Розваги, 27, літ. А8-3, прим. 220, ідентифікаційний код юридичної особи 36878736)

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Святовець Дмитра Вікторовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про визнання недійсним договір про надання послуг з охорони об`єкта № 02-01/04/2022 від 01.04.2022

за участю

представника позивача: Хілько А.С., ордер АР 1120717 від 21.02.2023

представник відповідача-1: Карпенко С.В., голова ОСББ, протокол від 03.06.2021

представник відповідача-2: Щербань Т.Ю., ордер АА 100001 від 23.0.2023

СУТНІСТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ренесанс" та Фізичної особи-підприємця Святовець Дмитра Вікторовича про визнання недійсним договору про надання послуг з охорони об`єкта № 02-01/04/2022 від 01.04.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 позовні матеріали № 908/709/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/709/23, присвоєно справі номер провадження 27/111/23, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 12.04.2023.

Ухвалою суду від 12.04.2023 відкладено підготовче провадження та призначено судове засідання на 15.05.2023.

Ухвалою суду від 15.05.2023 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 07.06.2023.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд визнати недійсним договір про надання послуг з охорони об`єкта № 02-01/04/2022 від 01.04.2022.

Відповідач-1 підтримав свої заперечення, викладені у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач-2 проти позову заперечив, на підставах викладених у відзиві, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В засіданні суду 07.06.2023 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 07.06.2023, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 20 ГПК України, якою визначено категорії справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Як зазначив позивач, ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , а також є членом правління ОСББ «Ренесанс». Відповідно до п. 3.1. Статуту ОСББ «Ренесанс», органами управління Об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) Об`єднання. 01 квітня 2022 року ОСББ «Ренесанс» в особі голови правління ОСББ «Ренесанс» Карпенком Сергієм Володимировичем було укладено Договір про надання послуг з охорони Об`єкта № 02-01/04/2022 (далі - Договір) з ФОП Святовцем Дмитром Вікторовичем.

Відповідно до п. 3.16. Статуту ОСББ «Ренесанс», на виконання своїх повноважень голова правління, зокрема:

- забезпечує виконання рішень загальних зборів та рішень правління;

- діє без доручення від імені Об`єднання та укладає від імені Об`єднання в

межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління;

- розпоряджається коштами Об`єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішень правління, має право першого підпису фінансових документів Об`єднання.

Тобто, відповідно до Статуту ОСББ «Ренесанс», будь який правочин, окрім тих що пов`язані з трудовими відносинами з працівниками ОСББ «Ренесанс», повинні укладатись за рішенням правління.

На підтвердження даного висновку додано до позову протокол засідання правління ОСББ з аналогічного питання.

В супереч вимогам Статуту ОСББ «Ренесанс», жодних рішень правління щодо укладення договорів з ФОП Святовцем Дмитром Вікторовичем не приймалося.

Позивач зазначив, що голова правління діяв без достатніх повноважень на укладення правочину.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс» зареєстровано як юридична особа 21.12.2009.

Основним видом діяльності ОСББ «Ренесанс» є комплексне обслуговування об`єктів (код 81.10).

Вищим органом управління ОСББ є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, які укладаються на суму, що перевищує 300 000,0 грн., а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина, (п. 3.2 та 3.3 Статуту)

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Відповідно до п. 3.12. Статуту виконавчим органом ОСББ є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом.

Згідно п. 3.13 Статуту порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються зборами.

Правління Об`єднання обирається у складі не менше 3 (трьох) осіб на строк 3 роки.

Відповідно до п. 3.16 Статуту Правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління:

- діє без доручення від імені Об`єднання та укладає від імені об`єднання в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління.

Протоколом зборів правління об`єднання співвласників багатоквартирного «Ренесанс» № б/н від 03.06.2021, головою правління обрано Карпенко Сергій Володимирович.

Таким чином, Карпенко Сергій Володимирович мав та має всі повноваження на укладення договорів, контрактів, відповідно до вимог діючого законодавства України та положень Статуту.

Крім того, підпунктом 5 пункту 3.3. розділу III Статуту ОСББ «Ренесанс» чітко визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить - попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, які укладаються на суму, що перевищує 300 000 грн 00 коп., а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина.

В додатку № 1 до договору № 02-01/04/2022 від 01.04.2022 чітко визначено, що термін охорони становить з 01.04.2022 по 01.07.2022, вартість послуг становить 94 200,0 грн. на місяць.

Тобто, ціна договору № 02-01/04/2022 про надання послуг з охорони об`єкта укладеного 01.04.2022 становить 94 200,0 грн. * 3 місяці = 282 600,0 грн., що є меншою за 300 000,0 грн.

Слід звернути увагу на те, що на момент звернення з позовною заявою до суду, взагалі відсутній предмет позову, а саме термін дії вказаного в позовній заяві договору № 02-01/04/2022 від 01.04.2022 закінчився 01.07.2022, на підтвердження чого є лист від 09.06.2022.

Отже, отримання попередньої згоди на укладення договору не є необхідним в розумінні вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та вимог п. 3.3 Статуту.

Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ст. 92 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частинами 1, 2, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Статтею 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину ( ч. 2 ст. 241 ЦК України).

Відтак, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Водночас наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

У статті 3 Статуту ОСББ «Ренесанс» визначено компетенцію Загальних зборів. Згідно підпункту 3.2 та З.З., до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, які укладаються на суму, що перевищує 300 000,0 грн., а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина.

Згідно пункту 3.1.6 Статуту Голова правління ОСББ діє без доручення від імені Об`єднання та укладає від імені об`єднання в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст.ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України).

Відповідно до відкритих відомостей з реєстрів youcontrol.соm.uа та usr.mіnjust.gov.ua Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс» код ЄДРПОУ 36878736 не містить будь-яких обмежень голови правління в праві укладати, виконувати, розривати договори, угоди.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс» код ЄДРПОУ 36878736, зокрема як і самим Позивач не заперечують отримання послуг охорони які надані мною.

Підтвердження того, є підписані акти приймання-передачі наданих послуг та квитанції про сплату послуг з охорони.

Підписання актів приймання-передачі наданих послуг та оплата послуг з охорони є твердженням того, що оскаржуваний Договір укладено: з метою дійсного настання правових наслідків для Сторін; з метою дійсного отримання прав та обов`язків за договором; відсутності будь-яких зауважень в наданих мною послуг охорони;

схвалений та виконаний Сторонами правочину.

Відповідно до частини 1 статті 241 ЦК України, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Частиною 2 ст. 241 ЦК України визначено, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і тощо). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Отже, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦК України). Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суду у постановах від 16.05.2018 року у справі №910/1163/17, від 25.04.2018 року у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 року у справі № 910/11079/17.

Відповідно п. 13 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується, що оспорюваний договір підписано зі сторони Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс» уповноваженою особою Сергієм Володимировичем Карпенко, зі сторони виконавця особисто - Фізична особа підприємець Дмитро Вікторович Святовець.

Умови договору, так відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не містять відомостей про наявність у уповноваженого представника - Голови правління, обмежень, щодо представництва юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс».

Позивач не надав документальних доказів того, що відповідач-2 був обізнаний, або мав бути обізнаний про наявність обмежень у уповноваженого представника відповідача-1- голови правління обмежень, щодо укладення оспорюваного договору. Саме посилання позивача на той факт, що договір, згідно його тексту, підписано уповноваженим представником відповідача-1-головою правління на підставі Статуту, не спростовує наведених висновків.

Послуги за договором, згідно його умов, надавалися відповідачем-2, саме за заявкою відповідача-2. Послуги, які визначені оспорюваним договором, були прийняті відповідачем-1 та позивачем і повністю оплачені.

Отже, позивачем не доведено наявності підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що відповідач-2 при укладенні договору, діяв недобросовісно або нерозумно.

Відповідач-1 прийнявши надані послуги з охорони надані відповідачем-2 та сплативши суму за отримані послуги, позивач який входить до складу членів правління відповідача-1, своїми діями схвалив оскаржуваний правочин, а тому таке схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

На виконання договору були надані послуги охорони без зауважень, підписані акти приймання-передачі наданих послуг, після чого відповідачем-1 проведено оплату за надані послуги в повному обсязі, а позивач входить до складу правління відповідача-1, що свідчить про те, що позивач своїми конклюдентними діями схвалив оскаржуваний правочин.

Так, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 зазначила, що недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позові не покликається та не надає належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій щодо укладання спірного правочину з порушенням норм відповідного закону.

Окрім цього, як було вказано вище, оскільки відповідно до поданих позивачем доказів у нього відсутнє суб`єктивне матеріальне право або охоронюваний законом інтерес, за захистом якого він звернувся до господарського суду, так як оскаржуваний договір не може порушувати його прав чи породжувати додаткових обов`язків, то відповідно відсутність порушеного права та інтересу позивача є самостійною підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та не потребує встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог щодо визнання недійними договору про надання послуг з охорони Об`єкта № 02- 01/04/2022 від 01.04.2022

Станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, термін дії договору № 02-01/04/2022 закінчився 01.07.2022.

З огляду на вищенаведене, доводи Позивача наведені у позові щодо недійсності вказаного правочину є необґрунтованими.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

За таких обставин, суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у позові відмовляється у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач у справі.

Позивач не довів належними й допустимими доказами, що голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ренесанс» при укладанні договору про надання послуг з охорони об`єкта № 02-01/04/2022 від 01.04.2022 діяв без достатніх повноважень на укладання даного правочину.

За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ренесанс", м. Запоріжжя, Фізичної особи-підприємця Святовеця Дмитра Вікторовича, м. Запоріжжя відмовити.

Рішення оформлено та підписано 19.06.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.