Рішення

від 19.06.2023 по справі 922/347/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2023Справа № 922/347/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Селянського фермерського господарства «Олімп» (вул. Клубна, б. 9, с. Лютівка, Богодухівський (Золочівський) район, Харківська область, 62203, ідентифікаційний код 31165611)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» (вул. Зоологічна, б. 4-А, офіс 139, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 42456173)

про стягнення 1 488 157, 96 грн,

Представники сторін:

від позивача: Наход Андрій

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

30.01.2023 Селянське фермерське господарство «Олімп» (далі за текстом - СФГ «Олімп», Позивач, Покупець) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» (далі за текстом - ТОВ «Оптимус Еліт», Відповідач, Постачальник), в якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 1 488 157, 96 грн., з яких: 1 114 499, 00 грн. - сума основного боргу, 329 323, 27 грн. - інфляційне збільшення, 44 335, 69 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу (поставки) № 29/07 від 29.07.2021 (далі за текстом - Договір).

Так, на виконання умов Договору Позивачем здійснено попередню оплату за товар, який Відповідачем станом на дату звернення до суду з позовом не поставлено, що і стало підставою для звернення до суду з позовом, та нарахування додатково 3 % річних та інфляційних втрат за не повернення сплачених грошових коштів.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2023 справу № 922/347/23 за позовом СФГ «Олімп» до ТОВ «Оптимус Еліт» про стягнення заборгованості передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи № 922/347/23, визначено суддю Пукаса А.Ю. для подальшого її розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 позовну заяву СФГ «Олімп» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

15.03.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 підготовче засідання відкладено на 24.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 підготовче засідання відкладено на 08.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2023.

Судове засідання 22.05.2023 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Пукаса А.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 судове засідання призначено на 19.06.2023.

У судовому засіданні 19.06.2023, яке проходило в режимі відеоконференції за допомогою програми захищеного відеоконференцзв`язку з судом «ВКЗ» представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.

Таким чином, заслухавши вступні слова представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 19.06.2023 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29.07.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар, а саме Мінеральні добрива у кількості, за ціною та на умовах, визначених даним Договором та Додатками, що є невід`ємними частинами даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий Товар у визначений термін.

Згідно пунктів 2.1. та 3.1. Договору кількість, ціна та місце поставки товару зазначається в Додатках до Договору.

Оплата Товару здійснюється згідно умов Договору. Оплата вартості товару проводиться Покупцем прямим банківським перерахуванням на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого останнім рахунку-фактури (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 5.3. Договору факт передачі товару Покупцю виникає в момент прийняття Товару та підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортною накладною, підписаною уповноваженими представниками Сторін та спрямованою Постачальнику засобами електронного зв`язку.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами з обох сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань. Після закінчення терміну дії цього Договору. Договір може бути пролонгований за домовленістю сторін на 1 рік.

Додатком № 1 від 29.07.2021 до Договору сторонами визначено специфікацію товару, що постачається - добрива азотно-фосфорно-калійні, 64 т., загальною вартістю 1 114 944 грн ( з ПДВ).

Пунктом 3 Додатку № 1 закріплено умови оплати товару:

- передоплата у розмірі 313 578 грн переховується Покупцем протягом 1 банківського дня включно з дати підписання даного Договору № 1 від 29.07.2021 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача;

- залишок суми перераховується Покупцем протягом 1 банківського дня з дати поставки кожної партії товару на підставі рахунку-фактури та видаткових накладних шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 4 Додатку № 1 строки та умови поставки товару : до 07.08.2021 включно з дати надходження передоплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Додатку № 1 Позивачем здійснено передоплату за товар в розмірі 313 578 грн згідно платіжного доручення № 107 від 30.07.2021 на підставі рахунку-фактури Відповідача № СФ-0000048 від 29.07.2021, на який також міститься посилання в призначенні такого платежу.

Однак, як вбачається з доводів Позивача станом на 07.08.2021 поставку товару Відповідачем не здійснено.

Проте всупереч зазначеному, в процесі переговорів між сторонами (докази чого в матеріалах справи відсутні), Позивачем на користь Відповідача сплачено іншу частину в розмірі 801 366 грн згідно платіжного доручення № 139 від 19.08.2021.

Зазначені обставини не заперечуються Відповідачем, а матеріали справи не містять доказів належної поставки товару.

Позивачем також до матеріалів справи надано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2021, який підписаний лише Відповідачем, а підпис Позивача відсутній.

Як вбачається з доводів Позивача він звертався до Відповідача з листом вих. № 28 від 30.09.2021 про необхідність повернення раніше перерахованих коштів за договором.

Докази направлення чи то вручення Відповідачу листа вих. № 28 від 30.09.2021 відсутні в матеріалах справи, що відповідно виключає можливість залучення останнього у якості належного та допустимого доказу.

В подальшому Позивач 06.01.2023 звертався до Відповідача із претензією від 03.01.2023, в якій просив повернути кошти в розмірі 1 114 944 грн.

Докази направлення вказаної претензії надано до матеріалів справи, а згідно роздруківки з сайту Укрпошти останню отримано Відповідачем - 11.01.2023, при тому що докази зворотного відсутні.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини, а саме фактичне перерахування Позивачем всієї вартості товару за Договору, який не поставлений Відповідачем у визначений сторонами строк (до 07.08.2021), суд вказує, що Позивачем правомірно заявлено вимоги щодо повернення коштів в розмірі 1 114 944 грн, а відтак вимога Позивача щодо стягнення суми основного боргу є такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується строку настання у Відповідача обов`язку повернути вказані кошти, суд зазначає, що Відповідачем 11.01.2023 отримано претензію від 03.01.2023 з вимогою про повернення 1 114 944 грн, а тому останній у відповідності до положень статті 530 ЦК України повинен був повернути кошти в добровільному порядку у семиденний строк, а саме до 18.01.2023 (включно).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок Позивача 3 % річних та інфляційних втрат на існуючу суму заборгованості та враховуючи визначений судом строк настання у Відповідача обов`язку здійснити повернення коштів, суд вважає правомірним періодом здійснення вказаних нарахувань з 19.01.2023, а не з 01.10.2021.

Так, враховуючи межі заявлених Позивачем вимог та те, що кінцевою датою періоду здійснених нарахувань Позивачем визначено 31.12.2022, при тому зобов`язання з оплати у Відповідача виникло 19.01.2023 (з огляду на наявні у справі докази), тобто поза межами визначеного Позивачем періоду, суд не вбачає правових підстав для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, а відтак вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини, а саме невиконання Відповідачем умов Договору та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів зворотного, суд дійшов висновку позов задовольнити частково.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом наразі не здійснюється з огляду на зазначення Позивачем про те, що додаткові докази понесення останніх будуть подані до суду пізніше у відповідності до частини 8 статті 129 ГПК України.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Селянського фермерського господарства «Олімп» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Еліт» (вул. Зоологічна, б.4-А, офіс 139, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 42456173) на користь Селянського фермерського господарства «Олімп» (вул. Клубна,б.9, с. Лютівка, Богодухівський (Золочівський) район, Харківська область, 62203, ідентифікаційний код 31165611) суму основного боргу - 1 114 944 (один мільйон сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн та судовий збір - 16 717 (шістнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн 48 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 20.06.2023.

Суддя Антон ПУКАС