Ухвала

від 20.06.2023 по справі 916/2573/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"20" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2573/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

розглянувши матеріали (вх. № 2936/23)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача Повного товариства «Ломбард «Преміум» Велічко Олександр Вікторович та компанія» (65026, м. Одеса, вул. Князівська, буд. 30, приміщення 5, код ЄДРПОУ 36921414)

про стягнення 464 024,62 грн, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2023 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Повного товариства «Ломбард «Преміум» Велічко Олександр Вікторович та компанія», в якій просить суд стягнути з відповідача 464 024,62 грн заборгованості, у тому числі: 116 751,78 грн 3% річних та 347 272,84 грн інфляційних нарахувань, а також суму судових витрат.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

По перше, згідно до п. 1 ч. 1 ст.164 ГПК України, передбачено до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку врегульований Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабміну України №270 від 05.03.2009р. (надалі - Правила №270).

Абзацом 27 п. 2 Правила №270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За змістом пункту 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є бланк опису вкладення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме: оригінал поштової квитанції (чеку) та фіскальний чек.

Разом з тим, до позовної заяви ОСОБА_1 , в якості доказів про направлення позовної заяви відповідачу з доданими до неї документами надано до суду лише опис вкладення від 14.06.2023, що не може бути належним доказом надіслання копії позовної заяви відповідачу у розумінні ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2023 року становить 2 684 грн.

Таким чином, позивач за подання даного позову про стягнення 464 024,62 грн має сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 6 960,36 грн (464 024,62*1,5%).

Однак, як вбачається з доданої до позовної заяви квитанції №32528798800007098354 від 14.06.2023 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3500 грн.

Таким чином, позивач за подання даного позову, з урахування заявлених позовних вимог, має доплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 3 460,36 грн. (6 960,36 грн - 3 500 грн).

При цьому, позивачка звернулась до суду з клопотанням (вх.№19640/23 від 15.06.2023), відповідно до якого остання просить суд зменшити розмір судового збору до вже сплаченої суми 3 500 грн. У випадку відмови у зменшенні судового збору до 3500 грн зменшити на розсуд суду.

В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 зазначає, що розмір судового збору перевищує 5% розміру її річного доходу, на підтвердження зазначеного до клопотання додано: свідоцтво про народження дитини; довідку ПФУ про відсутність індивідуальних відомостей від 31.05.2023; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків в електронному вигляді за І квартал 2022 по ІІ квартал 2023; витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про набутий пенсіонний стаж за період з 2010 по 2015 рік; довідки з ПФУ ОК-5,ОК-7 за звітні періоди 2010 по 2015 рік.

Дослідивши подане клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору (вх.№19640/23 від 15.06.2023) , суд дійшов висновку про його відхилення, з огляду на таке.

Відповідно до ст.8 Закону України „Про судовий збір передбачено, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що зменшити розміру судового збору, звільнення від сплати, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести аргументовані доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття всіх необхідних заходів для сплати судового збору та/або підтверджували можливість/неможливість сплати судового збору.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").

Таким чином, підставою для зменшення розміру судового збору можуть бути, окрім: довідки ПФУ про відсутність індивідуальних відомостей, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків в електронному вигляді, витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про набутий пенсіонний стаж, довідок з ПФУ ОК-5, ОК-7, - також видані у встановленому законом порядку банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, інформація щодо наявності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи. При цьому, Податковим кодексом України визначено, що являється джерелом доходу та перелічено низку доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Разом з тим, суд зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, поряд з іншими учасниками справи, може отримувати грошові кошти з різних джерел, а тому має вживати всі заходи щоб забезпечувати можливість неухильного виконання останнім покладених на неї нормами ГПК України процесуальних обов`язків щодо оформлення позовної заяви.

З огляду на зазначене, дослідивши надані заявником докази в підтвердження підстав для зменшення розміру судового збору, суд дійшов висновку, що вони не є достатніми та такими, що дають підстави для зменшення розміру судового збору.

Згідно до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява ОСОБА_1 , на підставі ч.1 ст.174 ГПК України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду: належних доказів, підтверджуючих надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача; доказів доплати судового збору за подання позову у розмірі 3 460,36 грн.

Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору (вх.№ 19640/23 від 15.06.2023) відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 2936/23 від 15.06.2023р.) - залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: належних доказів, підтверджуючих надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача; доказів доплати судового збору за подання позову у розмірі 3 460,36 грн

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Ухвала набрала законної сили 20.06.2023 року та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.І. Мостепаненко