ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2023м. ХарківСправа № 922/279/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова (61099, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 36-А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Коституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Техавтопром" (61105, м. Харків, провулок Аеропортний, буд. 8) про стягнення 1808325,95 грн. за участю представників:
прокурор - Кадацька Д.М.;
позивач - не з`явився;
відповідач - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Техавтопром" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1808325,95 грн. за використання земельної ділянки по вул. Северина Потоцького, 41 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464 в період з 15.05.2021 по 08.12.2021 та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 07.03.2023 об 11:15.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 07.03.2023 відкладено підготовче засідання на 04.04.2023 об 11:15 на підставі пункту 1 частини 2 статті 183 ГПК України.
29.03.2023 в системі документообігу суду від відповідача зареєстровано заяву про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №7693).
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2023 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів до 08.05.2023 та відкладено підготовче засідання на 02.05.2023 об 11:20 на підставі частини 3 статті 177, пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України.
17.04.2023 в системі документообігу суду від прокурора зареєстровано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №9285), в якій прокурор зазначає, що Департаментом земельних відносин Харківської міської ради листом №1749/0/225-23 від 29.03.2023 надано додаткові розрахунки сум безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464 в період з 15.05.2021 по 31.05.2021 у розмірі 145694,51 грн. та в період з 01.12.2021 по 08.12.2021 у розмірі 68562,12 грн.
Таким чином, прокурор у поданій заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Техавтопром" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1808325,95 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.05.2023 заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №9285 від 17.04.2023) прийнято до розгляду та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з її врахуванням. Разом з тим, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2023 об 11:30.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2023 відкладено розгляд справи по суті на 13.06.2023 о 12:30 на підставі статті 232, 233 ГПК України.
Прокурор у судове засідання з`явився, позовну заяву з урахуванням збільшення розміру позовних вимог підтримав та просив суд задовольнити.
Позивач у судове засідання не з`явився. Втім, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином в порядку статті 120-121 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач у судове засідання не з`явився. Процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином в порядку статті 120-121 ГПК України шляхом направлення судових повідомлень на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які було повернуто на адресу суду без доказів вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв`язку, в якій значиться причина повернення "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвали господарського суду Харківської області по справі №922/279/23 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Таким чином, суд зазначає, що учасники справи також не були позбавлені права та можливості ознайомитися із змістом ухвал господарського суду Харківської області та визначеними у них датами, часом та місцем розгляду даної справи з метою забезпечення представництва своїх інтересів в судових засіданнях.
Окрім того, матеріали справи свідчать, що відповідач обізнаний про розгляд даної справи, оскільки як вже зазначалося вище, 29.03.2023 в системі документообігу суду від відповідача зареєстровано заяву про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №7693) та реалізовано право на ознайомлення з матеріалами справи в порядку частини 1 статті 42 ГПК України.
З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито всі можливі та залежні від суду процесуальні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи.
Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи, що неявка інших учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Таким чином, у судовому засіданні 13.06.2023 відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши думку присутнього у судовому засіданні прокурора, суд встановив наступне.
Щодо обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Пунктом 3 статті 131-1 Конституції передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та в порядку, що визначені законом.
Згідно з статтею 131-1 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури визначено законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015.
Вимогами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звернутися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; подавати цивільний позов під час кримінального провадження випадках та в порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 висловлено правову позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріального або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відтак, звернення до суду з позовом та пред`явлення позовних вимог до відповідача є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор, як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.
Отже, визначення предмета, підстави позову, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказати на відсутність такого органу); відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права - це право, яке належить прокурору, як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в даному випадку правами позивача.
Системне тлумачення положень частин 3 - 5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Разом з тим, що б інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
За змістом статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26, статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Харківська міська рада наділена повноваженнями на вирішення питань у галузі земельних відносин, які віднесені Конституцією України та іншими законами до її відання, зокрема, встановити порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної форми власності на території міста Харкова.
В обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської міської ради, прокурором у позовній заяві зазначено, що внаслідок використання ТОВ "Комерційне підприємство "Техавтопром" земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464 без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушено охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради щодо неодержання грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.
Окрім того, прокурором зазначено, що факт протиправного та безоплатного використання земель комунальної власності порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради, як їх власника щодо реалізації передбаченого частиною 1 статті 319 ЦК України права вільно та у встановленому законодавством порядку розпоряджатися ними через уповноважений орган місцевого самоврядування. Недоотримання безпідставно збережених коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Таким чином, прокурором наголошено, що безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.
Матеріали справи свідчать, що Немишлянська окружна прокуратура м. Харкова листом №51-107-1556 вих. - 22 від 27.09.2022 звернулася до Харківської міської ради, в якому Харківську міську раду як власника спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464 по вул. Северина Потоцького, 41 у м. Харкові поінформовано про встановлені з боку ТОВ "КП "Техавтопром" порушення вимог земельного законодавства під час фактичного використання земельної ділянки без оформлення в передбаченому законом порядку прав власності/користування.
У відповідь на зазначений вище лист, листом №2805/0/225-22 від 31.10.2022 Департамент земельних відносин Харківської міської ради зазначив, що розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464 по вул. Северина Потоцького, 41 у м. Харкові, надається прокуратурі для вжиття заходів представницького характеру щодо звернення до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з фактичного землекористувача безпідставно збережених коштів.
Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" скеровано до Харківської міської ради лист за вих. №51-107-3359 вих.-22 від 25.11.2022, яким проінформовано щодо виявлених порушень з боку ТОВ "КП "Техавтопром" під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464 по вул. Северина Потоцького, 41 у м. Харкові з проханням повідомити про вжиті/заплановані заходи реагування. Разом з тим, у зазначеному листі повідомлено, що у разі невжиття Харківською міською радою заходів цивільно-правового характеру щодо порушень законодавства, Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова будуть вжиті заходи представницького характеру шляхом звернення з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "КП "Техавтопром" безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати. Однак відповіді на зазначений лист прокуратурою від Харківської міської ради не отримано.
Вказане вище стало підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва в суді, оскільки при наявності порушень інтересів держави та бездіяльності органу, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, прокурором встановлена наявність визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення з даною позовною заявою до господарського суду.
На підставі вище наведеного та наявних в матеріалах справи доказів, а також аргументів прокурора, наведених ним у позові, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави.
Із обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що згідно Витягу з Державного земельного кадастру від 07.10.2021 № НВ-0007797722021 відділом у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 19.04.2018 проведено державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,9019 га, з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464, що розташована за адресою: вул. Северина Потоцького, 41 у місті Харкові (цільове призначення: 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" (ангар-гараж)).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.01.2023 № 319609162 вбачається, що 07.10.2019 Департаментом реєстрації Харківської міської ради на підставі договору оренди землі, що рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2019 у справі № 922/1955/19 був визнаний укладеним, проведено державну реєстрацію права оренди АТЗТ "Міжгір`я" (код ЄДРПОУ 21194540) на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464, загальною площею 0,9019 га, що розташована за адресою: вул. Северина Полоцького, 41 у місті Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1934040463101) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" (ангар-гараж).
17.06.2020 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Колодій І.П. на підставі договору купівлі-продажу № 778 від 17.06.2020, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Міжгір`я" (код ЄДРПОУ 21194540) та ТОВ "Комерційне підприємство "Техавтопром" (код ЄДРПОУ 43613820) проведено державну реєстрацію права власності за останнім на вищевказану нежитлову будівлю (ангар-гараж), загальною площею 1021,8 кв.м. за адресою: вул. Северина Полоцького, 41 у місті Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1501023163101).
Пунктом 3 договору купівлі-продажу від № 778 від 17.06.2020 передбачено, що нежитлова будівля розташована на земельній ділянці, площею 0,9019 га, з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464, що належить Харківській міській раді. Поряд з цим, зазначено відомості про оформлене на момент продажу право оренди вказаної земельної ділянки за Акціонерним товариством закритого типу "Міжгір`я".
Окрім того, Департаментом реєстрації Харківської міської ради 14.05.2021 на підставі рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2021 у справі №922/4304/20 проведено державну реєстрацію припинення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464, укладеного між Харківською міською радою та АТЗТ "Міжгір`я".
Відповідно до договору купівлі-продажу від 09.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Орловою О.М. (ангар-гараж), загальною площею 1021,8 кв.м., що розташований за адресою: вул. Северина Потоцького, 41 у місті Харкові продано ТОВ "Комерційне підприємство "Техавтопром" іншій юридичні особі - ТОВ "Комерційне підприємство "Супра Сервіс".
Департаментом земельних відносин Харківської міської ради листом за вих. № 1788/0/225-22 від 19.07.2022 було оформлено Акт обстеження земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464, що розташована за адресою: вул. Северина Полоцького, 41 у місті Харкові, проведеного 14.02.2022 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради, в якому зазначено суб`єкти господарювання та хронологію змін їх права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 1021,8 кв.м., що розташована за адресою: вул. Северина Потоцького, 41 у місті Харкові. Водночас вказано, що зазначена земельна ділянка використовувалася для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (ангар-гараж) та стоянки автомобілів власниками вищевказаного об`єкта нерухомості у відповідні періоди. Зокрема, вказано, що ТОВ "Комерційне підприємство "Техавтопром" з 17.06.2020 по 08.12.2021 використовувало зазначену вище земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 ЗК України.
З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ "Комерційне підприємство "Техавтопром" право власності/користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464 не оформлювалося, в тому числі, у період з 15.05.2021 по 08.12.2021. Тобто з дня проведення державної реєстрації припинення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464, укладеного між Харківською міською радою та АТЗТ "Міжгір`я" по дату укладення вище вказаного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі (ангар-гараж), загальною площею 1021,8 кв.м., що розташований за адресою: вул. Северина Потоцького, 41 у місті Харкові, яким остання відчужена на користь ТОВ "Комерційне підприємство "Супра Сервіс".
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що ТОВ "Комерційне підприємство "Техавтопром" (код ЄДРПОУ 43613820) зареєстроване 07.05.2020. Основний вид діяльності - допоміжне обслуговування наземного транспорту.
Відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 30.08.2022 №5283/5/20-40-04-03-07 ТОВ "Комерційне підприємство "Техавтопром" (код ЄДРПОУ 43613820) у період з 2020 по 2022 податкова звітність з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не подавалася.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За змістом статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.
Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Приписами частини 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України унормовано, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру від 07.10.2021 № НВ-0007797722021 відділом у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 19.04.2018 проведено державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,9019 га, з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464, що розташована за адресою: вул. Северина Потоцького, 41 у місті Харкові (цільове призначення: 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" (ангар-гараж)).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки в спірний період була територіальна громада м. Харкова в особі позивача.
Згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. статті 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Харкова в особі позивача.
Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем. Очевидно, що такий стан речей не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України.
Суд констатує, що матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчать про оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464, що розташована за адресою: вул. Северина Полоцького, 41 у місті Харкові за спірний період, зокрема укладення договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації права користування сформованою земельною ділянкою.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У відповідності до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За допомогою цих норм досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).
З Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.10.2021 № 4040 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464, що розташована за адресою: вул. Северина Полоцького, 41 у місті Харкові, складає 39851733,00 грн.
Здійснений Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради на підставі зазначеного вище витягу розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 15.05.2021 по 08.12.2021 складає 1808325,95 грн.
З матеріалів справи слідує, що в період з 15.05.2021 по 31.05.2021 розмір безпідставно збережених коштів в місяць становив 265678,22 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 39851733,00 грн., ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Загальний розмір безпідставно збережених коштів за наведений період складає 145694,51 грн.
В період з 01.06.2021 по 30.11.2021 розмір безпідставно збережених коштів в місяць становив 265678,22 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 39851733,00 грн., ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Загальний розмір безпідставно збережених коштів за наведений період складає 1594069,32 грн.
В період з 01.12.2021 по 08.12.2021 розмір безпідставно збережених коштів в місяць становив 265678,22 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 39851733,00 грн., ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1). Загальний розмір безпідставно збережених коштів за наведений період складає 68562,12 грн.
Окрім того, судом взято до уваги, що відповідно до інформації ГУ ДПС у Харківській області від 30.08.2022 №5283/5/20-40-04-03-07 ТОВ "Комерційне підприємство "Техавтопром" (код ЄДРПОУ 43613820) у період з 2020 по 2022 роки податкова звітність з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не подавалася.
Беручи до уваги вище викладене та враховуючи, що ТОВ "Комерційне підприємство "Техавтопром" право власності/користування на земельну ділянку, яка відноситься до земель комунальної форми власності з кадастровим номером 6310138200:05:006:2464 загальною площею 0,9019 га, що розташована за адресою: вул. Северина Полоцького, 41 у місті Харкові у встановленому законом порядку не оформлювалося, в тому числі, за спірний період, а також зважаючи на те, що внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у розмірі недоотриманої орендної плати, що має наслідком порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1808325,95 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Однак, всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано. При цьому, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Техавтопром" (61105, м. Харків, провулок Аеропортний, буд. 8, код ЄДРПОУ 43613820) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Коституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1808325,95 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Техавтопром" (61105, м. Харків, провулок Аеропортний, буд. 8, код ЄДРПОУ 43613820) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UА178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору у розмірі 27124,89 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "20" червня 2023 р.
СуддяГ.І. Сальнікова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2023 |
Оприлюднено | 21.06.2023 |
Номер документу | 111644362 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Сальнікова Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні