Рішення

від 13.06.2023 по справі 925/1696/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 рокум. Черкаси Справа № 925/1696/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу

за позовом фізичної особи-підприємця Осадчого Максима Вікторовича, АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецукравтотранс", м.Черкаси, вул.Смілянська,129

про стягнення грошових коштів у сумі 318190,00 грн,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: Безпалий Є.П. адвокат, за ордером.

Фізична особа-підприємець Осадчий Максим Вікторович звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецукравтотранс" з вимогами про стягнення 318190,00 грн заборгованості за надані інформаційно-технічні послуги з формування та передачі електронних документів до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, а також про відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалами суду: від 16.12.2021 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 19.01.2022; від 19.01.2022 та від 08.02.2022 задоволено клопотання позивача, підготовче провадження відкладено на 08.02.2022 та 21.02.2022 (відповідно); від 21.02.2022 у зв`язку із зміною у графіку судді підготовче провадження відкладено на 16.03.2022; від 16.03.2022 підготовче засідання відкладено, питання про дату, час і місце проведення наступного судового засідання відкладено до припинення дії воєнного стану в Україні; від 26.04.2023 задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Осадчого Максима Вікторовича від 24.04.2023 (вх.№6732/23 від 24.04.2023) про поновлення провадження; розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 15.05.2023.

15.05.2023 закрито підготовче провадження і судове засідання призначено на 13.06.2023.

У судовому засіданні:

Позивач участі представника у судове засідання не забезпечив, направив клопотання від 13.06.2023 (вх.суду №9852/23 від 13.06.2023) про розгляд справи без його участі.

Явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Відповідачем подано відзив суду та позивачеві (а.с. 70-75). Відповідач вимоги заперечив та просить в позові відмовити. Відповідач заперечив існування будь-яких договірних відносин з позивачем та направлення йому замовлень на виконання чи отримання послуг.

За результатами судового розгляду оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

за твердженням позивача, за результатами досягнутих домовленостей між ФОП Осадчий М.В. (позивач, стягувач, виконавець) та ТОВ "Спецукратотранс" (відповідач, боржник, замовник) в особі директора Приз С.М. останньому надано доступ до комп`ютерної програми "Агротех" з правом формування висновку з проведення обстеження техніки на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікацій заява №11 від 09.06.2021 (а.с.27-28);

письмовий документ у формі єдиного двостороннього строкового оплатного договору між сторонами не укладався.

Позивач вказує, що за усною домовленістю між сторонами визначена плата за використання бланків висновків в сумі 470 грн за один бланк внесеного в реєстр документа, яка сплачується відповідачем на користь позивача (доказів проведених перемовин між сторонами, досягнення згоди, висловлення пропозицій, прийняття пропозицій чи заперечень не подано).

Позивач ФОП Осадчий М.В. склав та направив на адресу ТОВ "Спецукравтотранс" акти передачі матеріальних цінностей: акт №1П від 09.09.2021 про передачу бланків 200 шт на суму 94000 грн та акт №2П від 24.09.2021 про передачу бланків 500 шт на суму 235000 грн.

Відповідач актів не повернув, кошти не сплатив.

Маючи доступ до Єдиного реєстру ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо- будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, позивач встановив, що відповідачем заповнено та сформовано і внесено до реєстру 677 висновків по техніці. Тобто позивачеві має бути перераховано відповідачем 318190 грн (677 висновків*470 грн = 318190 грн).

Позивачем не надано підстави розрахунку та встановлення ціни на свої послуги.

Непроведення розрахунку та ухилення відповідача від оплати послуг стали причиною звернення позивача в суд для відновлення свого порушеного права на отримання оплати та примусового стягнення боргу.

Позивач підтримав вимоги письмово. Позивач свого представника в судове засідання не направив.

Відповідач та його представник вимоги заперечили та просять в позові відмовити. У письмовому відзиві на позов (а.с. 70-75) категорично заперечили існування будь-яких договірних відносин між ФОП Осадчий та ТОВ "Спецукравтотранс", направлення будь-яких замовлень чи пропозицій Осадчому М.В. на надання останнім послуг. Осадчий М.В. теж не підтверджує отримання замовлень від відповідача.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стосовно тривалості вирішення спору:

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 26.03.2022 строком на 30 діб у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України.

На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, та Указом від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у господарському суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Щодо статусу учасників спору:

Позивач є фізичною особою - підприємцем, суб`єктом господарської діяльності на ринку послуг в Україні, зареєстрований в установленому порядку з внесенням реєстраційних даних в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДРПОУ).

Відповідно до запису в ЄДРПОУ від 02.04.2021 (а.с. 11) позивачем визначені та зареєстровані види економічної діяльності:

-роздрібна торгівля через фірми поштового замовлення чи Інтернет;

-виробництво іншого одягу й аксесуарів;

-друкування іншої продукції;

-виробництво інших виробів із пластмас;

-діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими

товарами;

-діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

-рекламні агентства;

-спеціалізована діяльність з дизайну.

Відповідно до запису в ЄДРПОУ від 03.06.2021 (а.с. 12) позивачем визначені та зареєстровані види економічної діяльності:

-консультування з питань комерційної діяльності й керування

(основний);

-ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового

призначення;

-установлення та монтаж машин і устаткування;

-оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

-оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;

-вантажний автомобільний транспорт;

-діяльність у сфері права;

-інша професійна, наукова та технічна діяльність;

-надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.

Суд зазначає, що у видах діяльності позивача відсутні такі види, як системи обліку техніки, обробка і формування баз даних, реєстрація техніки тощо.

Відповідач є самостійною юридичною особою, суб`єктом підприємницької діяльності з присвоєнням ідентифікаційного коду, з внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 ЦК України.

Щодо предмету спору:

Предмет спору визначений позивачем як стягнення заборгованості за договором в сумі 318190 грн. Предмет спору не змінений, не доповнений та не збільшений.

Застосування норм права до спірних відносин:

Позивач стверджує про існування між ФОП Осадчим М.В. та ТОВ "Спецукравтотранс" договірних відносин.

Позивач розуміє, що усі відносини між сторонами мають ґрунтуватись на підставі письмового договору, чого не доведено позивачем у належних спосіб. Двосторонній оплатний консенсуальний договір між сторонами відсутній. Доказів досягнення згоди по всіх істотних умовах договору позивачем не надано.

Позивач не визначив суть відносин між сторонами.

При зверненні із позовом позивач посилається на приписи ст.ст.15-16 ЦК України про право, гарантоване Конституцією України на судовий захист свого права, а також порушеного, не визнаного або оспорюваного інтересу. В той же час позивач не доводить, яке саме його право порушено і ким.

Позивач визначає суть позовної вимоги як стягнення 318190 грн заборгованість відповідача за договором про надання послуги.

Згідно з ч.3 ст.5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Суд вказує, що між сторонами не виникло та не існує договірних відносин оплатного надання послуги на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За вимогами гл. 63 Цивільного кодексу України:

ч.1, 2 ст.901. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання;

ч.1 ст.903. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач не доводить погодження ціни та вартості послуг для відповідача належними доказами та документами. Відповідач не є стороною чи учасником договору №396/ЄР про надання інформаційно-технічних послуг від 09.06.2021 (а.с. 14-32 з додатками).

Акт №1П передачі-приймання матеріальних цінностей від 09.09.2021 (а.с.33) та акт №2П передачі-приймання матеріальних цінностей від 24.09.2021 (а.с.34) про передачу бланків висновку атестованого спеціаліста складений позивачем в односторонньому порядку. Доказів прийняття документів відповідачем не надано.

Копія поштової квитанції ПН 215600426655 від 02.12.2021 (а.с. 38) на ім`я Приз С.М. не є належним та допустимим доказом направлення документів відповідачеві, оскільки відсутній опис вкладення та реквізити відповідача (юридичної особи).

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно з ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами не досягнуто згоди по укладанню договору. Існування договору відповідач категорично заперечує і інших доказів судом не добуто (письмовий відзив, а.с.70-75).

Оформлення технічних висновків кваліфікованим експертом (спеціалістом) Приз С.М. та внесення ним даних в Єдиний державний реєстр автоматизованого обліку тракторів та іншої самохідної техніки не охоплюється предметом спору.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що позивачем використано неналежний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15-16 ЦК України.

Враховуючи те, що позивач не довів порушення свого права, в задоволенні позову належить відмовити з мотивів необґрунтованості, недоведеності та безпідставності.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до приписів ст.ст. 129-130 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача та не стягуються.

Відповідачем до прийняття рішення у справі заявлено про понесені витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн., які він просить покласти на позивача. Документи на підтвердження вимоги будуть надані протягом п`яти днів з дати оголошення рішення. Суд не розглядає дане клопотання за відсутності доказів.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця Осадчого Максима Вікторовича ( АДРЕСА_1 /поштова адреса: АДРЕСА_2 /, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецукравтотранс" (м.Черкаси, вул.Смілянська,129, код ЄДРПОУ 42781048)

про стягнення грошових коштів у сумі 318190,00 грн відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.06.2023

Суддя Г.М.Скиба