Постанова

від 20.06.2023 по справі 185/3694/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2767/23 Справа № 185/3694/21 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М.М. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -адвоката Дубовенко А.В. на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, Друга Павлоградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про встановлення факту спільного проживання, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування посилалися на те , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , який є дідусем позивачів. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належне йому майно, заповітів померлий не складав, а тому спадкування мало відбуватися за законом.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті вказаної особи були ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями якого є відповідачі та ОСОБА_5 , а також ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцями першої черги якого є позивачі.

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого батька, ОСОБА_10 , який фактично прийняв спадщину після померлого ОСОБА_8 . Проте позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що позивач не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 , а його батько - ОСОБА_10 спадщину після смерті батька - ОСОБА_8 не приймав, тож строки для прийняття спадщини пропущені.

Окрім цього нотаріусом було повідомлено позивачу, що до контори звертався ОСОБА_9 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , при цьому факт проживання свого брата - ОСОБА_10 на момент смерті разом з померлим ОСОБА_8 не повідомив, у зв`язку з чим йому єдиному було видано свідоцтво про право на спадщину, а саме на два майнових паї члена КСП "ім. Шевченка" в с. Кочережки, право на земельну частку (пай) та на будинок в АДРЕСА_1 . У подальшому ОСОБА_9 оформив право власності на вказані майнові паї. Після смерті останнього вказане майно отримали на підставі свідоцтв про право на спадщину законом відповідачі та ОСОБА_6 . У зв`язку із відсутністю у позивачів можливості здійснювати свої права власника на вказане спадкове майно, вони були вимушені звернутися до суду із вказаним позовом.

З урахуванням уточнених позовних вимог просили встановити факт спільного проживання ОСОБА_8 з ОСОБА_10 , визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на частину майнового паю члена КСП "ім. Шевченка" вартістю 4176 грн. та 7137 грн. , та визнати право власності в порядку спадкування за законом; свідоцтва на спадщину за законом ОСОБА_4 на частину земельної ділянки, площею 6,5184 га, кадастровий номер 1223584000:01:002:0903 для ведення ТСВ, розташовану на території Кочережківської с/р Павлоградського району Дніпропетровської області;

ОСОБА_3 на частини земельної ділянки, площею 6,2835 га, кадастровий номер 1223584000:01:002:0902 для ведення ТСВ, розташовану на території Кочережківської с/р Павлоградського району Дніпропетровської області;

та визнати право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частині земельної ділянки кадастровий номер 1223584000:01:002:0902 та по 1/4 частині земельної ділянки кадастровий номер 1223584000:01:002:0903 за кожним.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Вважає,що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги довідку сільського голови та свідків про те, що ОСОБА_10 проживав разом із своїм батьком ОСОБА_8 та вів з ним спільне господарство.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просять рішення суду першої інстанції залишити без змін,а апеляційну скаргу без задоволення. Вважають,що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і їм дана належна правова оцінка.

В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -адвокат Дубовенко А.В.. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 звернулися із заявами про розгляд справи у їх відсутність. Інші учасники про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставлення електронного листа та смс-повідомлень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги є недоведеними.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального та процесуального права, і узгоджується з положеннями статтей 1216-1272 ЦК України, якими передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця,той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. (стаття 1272 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 та відкрилася спадщина на цілу частку житлового будинку в АДРЕСА_1 ; право на майновий пай члена КСП "ім. Шевченка" та права на дві земельні частки (паї), які були у колективній власності ААП ім. Шевченка с. Кочережки Павоградського району Дніпропетровської області.

Після смерті ОСОБА_8 спадщину за законом на все спадкове майно прийняв його син ОСОБА_9 , який своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини згідно положень статті 1269 ЦК України, що підтверджується матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_8 ..

Інших заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 спадкова справа не містить.

ОСОБА_10 , який також є сином померлого ОСОБА_8 , після смерті останнього із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріальної контори не звертався.

Згідно договору купівлі-продажу від 30 травня 2007 року ОСОБА_9 продав успадкований після смерті батька будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_9 .. Після його смерті спадщину за законом отримали: ОСОБА_4 - земельну ділянку, площею 6,5184 га, кадастровий номер 1223584000:01:002:0903 для ведення ТСВ, розташовану на території Кочережківської с/р Павлоградського району Дніпропетровської області; ОСОБА_3 - земельну ділянку, площею 6,2835 га, кадастровий номер 1223584000:01:002:0902 для ведення ТСВ, розташовану на території Кочережківської с/р Павлоградського району Дніпропетровської області; ОСОБА_7 - земельну ділянку, площею 5,1540 га, кадастровий номер 1223584000:01:002:0090 для ведення ТСВ, розташовану на території Кочережківської с/р Павлоградського району Дніпропетровської області , що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом.

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після його смерті спадкоємцями по закону є його діти, позивачі по справі- ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , які отримали у спадщину по частці земельної ділянки, площею 5,7861 га, кадастровий номер 1223584000:01:001:0484 для ведення ТСВ, розташовану на території Кочережківської с/р Павлоградського району Дніпропетровської області. Намір отримати свідоцтво на право на спадщину на інше майно спадкоємцями не заявлявся.

Лише в березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого батька, який на його думку отримав її після смерті дідуся позивача, ОСОБА_8 , проте нотаріусом йому було відмовлено на підставі того, що ОСОБА_10 спадщину після померлого ОСОБА_8 не приймав, строки для прийняття спадщини пропустив. Завідувач другої павлоградської державної нотаріальної контори Дутчак Ю.С. в своєму листі зазначила, що відповідно до довідки з останнього місця прописки та проживання, яка міститься в спадковій справі, ОСОБА_10 не проживав та не був прописаний на момент смерті з ОСОБА_8 .

Даних про те, що ОСОБА_2 зверталася з таким же питанням до нотаріальної контори матеріали справи не містять.

В обгрунтування позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що їх батько ОСОБА_10 проживав разом із своїм батьком ОСОБА_8 , а тому фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8 .

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що факт спільного проживання спадкодавця ОСОБА_8 з його сином ОСОБА_10 не знайшов свого підтвердження. Такий висновок відповідає встановленим обставинам справи.

ОСОБА_10 за життя не оспорював свідоцтво на право ОСОБА_9 на спадщину всього спадкового майна після смерті батька ОСОБА_8 .

30 травня 2007 року ОСОБА_9 згідно договору купівлі-продажу продав ОСОБА_6 успадкований після смерті батька будинок АДРЕСА_1 . Зазначений договір ОСОБА_10 як спадкоємцем також не оспорювався.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги як доказ сумісного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_10 зі спадкодавцем ОСОБА_8 довідку за підписом Вербківського сільського голови Кривошея В.М., оскільки така довідка була видана 24 лютого 2021 року, тобто більше ніж через 15 років після смерті ОСОБА_8 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 . Крім того, сільський голова Кривошея В.М., будучи допитаним в якості свідка судом першої інстанції, пояснив, що довідку він дійсно підписав, однак текст її готували його співробітники, йому особисто факт спільного проживання зазначених в довідці осіб, не відомий і підтвердити правильність викладеної в довідці інформації він не може.

В матеріалах спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_13 знаходиться довідка за підписом Кочережківського сільського голови Онищенко В.П. про те,що ОСОБА_13 по день смерті прописана та проживала в АДРЕСА_1 . На день смерті з нею прописаний та проживав чоловік - ОСОБА_8 .

В матеріалах спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 знаходиться довідка за підписом Кочережківського сільського голови Онищенко В.П. про те, що ОСОБА_8 по день смерті прописаний та проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті з ним прописані та проживали онука- ОСОБА_4 ,1981 року народження,онук- ОСОБА_14 .

Зазначені довідки нічим не спростовуються.

Вислухавши пояснення свідків, суд першої інстанції дав їм належну правову оцінку.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивачів не знайшли свого підтвердження і правильно відмовив у задоволені позову.

Оскільки позовні вимоги є необґрунтованими, то суд першої інстанції правильно не застосував строк позовної давності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Керуючись ст. ст.368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -адвоката Дубовенко А.В. залишии без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 червня 2023 року.

Судді: