Ухвала

від 15.06.2023 по справі 760/12574/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/12574/23

Провадження №1-кс/760/5533/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власників майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюроекономічної безпекиУкраїни Київськоїобласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2023 за №42023110000000125 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, -

в с т а н о в и в:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся з клопотанням про накладання арешту на майно, згідно якого просить накласти арешт на майно, вилучене 31.05.2023 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: транспортний засіб Scania G400 д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціальним напівпричепом цистерною д.н.з. НОМЕР_2 , власником яких є ТОВ «СИНЬКО» (код ЄДРПОУ 39109840) та накласти арешт на майно, яке знаходилося в спеціальному напівпричепі цистерні д.н.з. НОМЕР_2 , рідину з характерним запахом та візуальними ознаками дизельного палива об`ємом 27900 дм3.

В обґрунтування клопотання зазначив, що детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023110000000125 від 02.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Київською обласною прокуратурою.

У ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що невстановлені особи на території Київської області здійснюють незаконне придбання з метою збуту, транспортування з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених підакцизних товарів пального.

Так, 31.05.2023 невстановлені особи без будь-яких дозвільних документів на транспортування небезпечного вантажу організували транспортування з метою подальшого збуту, підакцизного товару, а саме рідини з характерним запахом та візуальними ознаками схожої на дизельне паливо, без наявних дозвільних документів.

Для перевірки зазначеної інформації співробітниками Національної поліції України здійснили перевірку транспортного засобу Scania G400 д.н.з. НОМЕР_1 з спеціальним напівпричепом цистерною д.н.з. НОМЕР_2 . Водієм вказаного ТЗ надано товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № З-18 від 30 травня 2023 року, згідно якої автопідприємство ТОВ «Синько» здійснює перевезення конденсату газового з густиною нафтопродукту (нафти) кг/м3 0,807.

В подальшому детективами Територіального управління БЕБ у Київській області, за участю водія вказаного ТЗ (представника власника) та понятих проведено огляд місця події та відібрано зразки рідини, яка містилась в цистерні. Крім того, спеціальним приладом аерометром здійснено замір густини рідини, яка міститься в цистерні, та визначено густину 0,818 кг/м3, що не відповідає даним ТТН. У зв`язку з викладеним, детективом вилучено транспортний засіб Scania G400 д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціальним напівпричепом цистерною д.н.з. НОМЕР_2 , в якій знаходиться рідина з характерним запахом та візуальними ознаками дизельного палива об`ємом 27900 дм3.

З метою встановлення фізико-хімічних властивостей 31.05.2023 призначено експертизу, а також з метою встановлення, чи належить вилучена рідина до нафтопродуктів та паливо-мастильних матеріалів, а також чи відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 «паливо дизельне. Євро. Технічні умови» та «технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив».

Детективом ТУ БЕБ у Київській області 01.06.2023 винесено постанову про визнання речовими доказами: транспортного засобу Scania G400 д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціальним напівпричепом цистерною д.н.з. НОМЕР_2 , як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, що відповідно до ч.1 ст 98 КПК України відповідає критеріям речових доказів, та рідина з характерним запахом та візуальними ознаками дизельного палива об`ємом 27900 дм3, вилучених 31.05.2023 в ході огляду місця події за адресою: Київська обл., м. Білогородка, вул. М. Величка, 1а, як предмет, що є об`єктом кримінально протиправних дій, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, та які в подальшому поміщені на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів при Головному управлінні Національної поліції в Київській області.

Вилучені речі мають значення для досудового слідства та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження мають суттєве значення для досудового розслідування.

Ураховуючи наведене, з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення повного та всебічного установлення обставин кримінального правопорушення, прокурор звернувся до суду із даним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Представник власників майна в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, просила відмовити в повному обсязі.

15.06.2023 від представника власників майна до канцелярії суду надійшли заперечення на клопотання про арешт майна, згідно яких 31.05.2023 на території Київської області, в с. Білогородка по вул. Величка, 1а детективами ТУ БЕБ у Київській області проведено огляд місця події, під час якого оглянуто та в подальшому вилучено належний ТОВ «Синько» автомобіль Сканія, д.н.з. НОМЕР_1 . Даний автомобіль з причепом перевозив належний ТОВ «Норма Глобал» товар, а саме газовий конденсат, на підставі Договору на транспортне обслуговування, укладеного між ТОВ «Синько» (Перевізник) та ТОВ «НОРМА ГЛОБАЛ» (Замовник).

Адвокат такожзазначає,що ТОВ «НОРМА ГЛОБАЛ» (код за ЄДРПОУ 43376644) та ТОВ «Синько» (код за ЄДРПОУ 39109840), в розумінні вимог КПК України є третьою особою щодо майна якої вирішується питання про арешт, адже саме 31.05.2023 відбулося тимчасове вилучення майна автомобіля та спеціального напівпричепа, що належить ТОВ «Синько» та майна (товару газового конденсату), що перевозився та належить ТОВ «НОРМА ГЛОБАЛ». Підтвердження належності вилученого товару ТОВ «НОРМА ГЛОБАЛ» є ТТН та Договір постачання газового конденсату від 26.08.2022 за №4-1-2022/016.

Однак, проведена органами досудового розслідування детективами ТУ БЕБ у Київській області слідча дія огляд місця події під приводом чого фактично оглядався автомобіль не була невідкладною, а тому згідно з приписами ч.2ст.234 КПКтакий огляд, що проводиться за правилами обшуку, мав здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді.

Докази щодо вилучення майна під протокол ОМП без ухвали суду про надання дозволу на проведення огляду чи обшуку визнаються недопустимими.

Зазначає, що клопотання прокурора у кримінальному провадженні №42023110000000125 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час огляду місця події, не підлягає задоволенню з огляду на відсутність правової підстави для арешту майна та порушення процедури вилучення майна, з клопотанням про арешт якого звертається орган досудового розслідування.

Оскільки огляд місця події 31.05.2023 проведений без дотриманням вимог кримінального процесуального закону, протокол за результатом проведення вказаної слідчої дії є незаконними та недопустимим доказом.

Враховуючи відсутність у матеріалах кримінального провадження ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення огляду чи обшуку, стає наслідком недопустимість протоколу огляду місця події від 31.05.2023 та похідні від нього докази, ураховуючи принцип «плодів отруйного дерева», не можуть вважатися допустимими в розумінні ст.86 КПК України.

Перевіривши зміст клопотання, заслухавши прокурора та представника власників майна, дослідивши матеріали додані до клопотання, проаналізувавши підстави, які мають значення для вирішення питання про арешт, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями ст.7КПКУкраїни визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК Українислідчий суддя у кримінальному провадження вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

З матеріалівклопотання вбачається,що детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023110000000125 від 02.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За положеннями ч.2 ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п.58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п.42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп.49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак зазначених вимог закону прокурор в клопотанні про арешт майна, не дотримався.

Відповідно до ч.3ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Органом досудового розслідування не надано жодних доказів щодо визначення рідини, яка знаходилась у транспортному засобі SCANIA. За наявності постанови про призначення експертизи від 31.05.2023 по матеріалам кримінального провадження №42023110000000125 від 02.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, під час розгляду клопотання слідчому судді не надано навіть дослідження зразка рідини.

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2023 між ТОВ "Синько" та ТОВ "Норма Глобал" укладено договір №38 на транспортне обслуговування.

Відповідно до п.1.1. даного договору замовник зобов`язується надавати для перевезення вантаж, а перевізник приймати вантаж для перевезення та виконувати для замовника перевезення вантажу.

Згідно з п. 2.1. перевезення вантажу виконується перевізником власним автомобільним транспортом лише на підставі заявок на перевезення вантажу.

26.08.2023 між ТОВ "Д.Трейдинг" та ТОВ "Норма Глобал" укладено договір постачання газового конденсату №4-1-2022/016.

Відповідно до п.1.1. даного договору продавець зобов`язується передати покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газовий конденсат на умовах, передбачених цим договором.

Слідчий суддя звертає окрему увагу органу досудового слідства на неприпустимість допущення процесуальної невизначеності з протоколом огляду місця події від 31.05.2023, оскільки фактично була проведена невідкладна слідча дія.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор у даному кримінальному провадженні не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним уст.98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч.2ст.170 КПК Українидля накладення арешту на майно не вбачається.

Слідчий суддя, вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду клопотання не встановлено обставин, які б слугували підставою для арешту зазначеного майна, а тому ні стороною обвинувачення, ні слідчим суддею під час розгляду клопотання не наведено та не встановлено відповідної правової підстави для арешту майна.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.98, 107, 131, 132, 170-173, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2023 за №42023110000000125 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя - ОСОБА_1